Ухвала суду № 42882383, 24.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" лютого 2015 р. м. Київ К/800/49195/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013р. у справі

за позовом ОСОБА_3

до відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії , -

В С Т А Н О В И В :

5.06.2013р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області (далі Пенсійний фонд), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив визнати неправомірними дії відповідача щодо неврахування до пільгового стажу періоду проходження військової строкової служби в армії у період з 20.05.1991р. по 4.05.1993р., та скасувати рішення Пенсійного фонду №944 про відмову в призначені пенсії та зобов'язати призначити пенсію з 11.06.2012р.

Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 21.08.2013р. позов задоволено. Визнано незаконними дії та зобов'язано Пенсійний фонд призначити пенсію ОСОБА_3 на пільгових умовах з урахуванням періоду проходження ним строкової служби в армії з 20.05.1991р. по 4.05.1993р. починаючи з 5.12.2012р.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013р. апеляційну скаргу Пенсійного фонду задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано та відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_3 звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції. При цьому, скаржник зазначив, що суд дійшов помилкового висновку про безпідставність позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 11.06.2012р. звернувся до Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії. Рішенням Пенсійного фонду №944 від 7.07.2012р. позивачу відмолено в призначенні пенсії згідно з ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з посиланням на те, що в нього немає необхідних 25 років пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії. До пільгового стажу не зараховано період військової служби, так як проходженню строкової військової служби не передує підземна робота.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба, незалежно від місця її проходження.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію незалежно від віку, мають робітники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників по Списку робіт та професій, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994р. №202, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а робітники провідних професій на цих роботах: гірники очисного вибою, прохідники, відбійники та машиністи гірничих виймальних машин, за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з записів у трудовій книжці, ОСОБА_3 17.09.1990р. був прийнятий на «Селидівське виробниче об'єднання по видобутку вугілля шахта «Курахівська» учнем слюсаря-ремонтника та направлений на дільницю ремонтно-забійного обладнання.

11.03.1991р. позивача було переведено електрослюсарем підземним 3-го розряду на період проходження виробничої практики, направлено на дільницю шахтного транспорту №1, а 20.05.1991р. його було звільнено з шахти у зв'язку з призивом в Радянську Армію.

Згідно з довідкою від 23.09.2011р. позивач дійсно навчався в Селидівському професійно-технічному училищі №41 за професією «Електрослюсар підземний» (зараховано 12.09.1990р. наказом №25-к від 12.09.1990р., відраховано зі складу учнів з 3.07.1991р. наказом №14-к від 3.07.1991р. у зв'язку з призивом в ряди Збройних сил).

Відповідно до військового квитка серія НОМЕР_1 від 25.05.1991р. ОСОБА_3 проходив строкову військову службу з 25.05.1991р. по 4.05.1993р.

Після служби в армії, 27.08.1993р. позивач був прийнятий на роботу в Горняцьке ШБУ треста «Селидіввугілля» у якості учня підземного проходчика з повним робочим днем та направлений на дільницю №1.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов невірного висновку про відсутність у позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням періоду проходження ним строкової служби в армії.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 222, 223, 226, 230, 231, 254 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013р., залишивши в силі постанову Селидівського міського суду Донецької області від 21.08.2013р.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз