Ухвала суду № 42882326, 17.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" лютого 2015 р. м. Київ К/800/36300/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.за участю секретаряГончар Н.О.та представників сторін: від позивача ОСОБА_8від відповідачане з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуфізичної особи-підприємця ОСОБА_6на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013у справі № 823/802/13-аза позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_6доСмілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової службипровизнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби, в якій (з урахуванням уточнення позовних вимог) просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.03.2013 за №000291720 про застосування адміністративно-фінансових санкцій до позивача за платежем «податок на прибуток з громадян» у сумі 5 584,8 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.04.2013 позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013 постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16.04.2013 скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013 та залишити в силі постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16.04.2013, оскільки вважає, що рішення суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- відповідачем проведена документальна позапланова перевірка позивача щодо дотримання вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту та зобов'язання з податку на додану вартість за рахунок взаємовідносин з ПП «Інтерагро-Форум» за період з 01.04.2010 по 31.07.2010 та щодо правильності визначення витрат за рахунок взаємовідносин з ПП «Інтерагро-Форум» за період з 01.10.2009 по 31.12.2010, за результатами якої відповідачем складено акт від 16.11.2012 за № 2388/17/НОМЕР_1;

- вказаною перевіркою встановлені порушення позивачем вимог пп.«а» п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», в результаті чого позивачем занижено чистий дохід за 4 квартал 2009 року на суму 32662 грн. та за 2010 рік на суму 4 570 грн.;

- на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.11.2012 року №0001031720, яке, за результатами адміністративного оскарження, рішенням ДПС у Черкаській області від 06.02.2013 № 2556/10-210 скасоване в частині збільшення грошових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб на суму 508,65 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 1 523,8 грн., в іншій частині визначення грошових зобов'язань на суму 5 584,8 грн. податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення;

- з врахуванням рішення ДПС у Черкаській області відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 21.03.2013 за №000291720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на 5 584,8 грн.

Позиція відповідача полягає в тому, що правочини, укладені між позивачем та ПП «Інтерагро-Форум», є нікчемними, без реального здійснення господарських операцій, оскільки 05.07.2012 Соснівським районним судом м. Черкаси директора ПП «Інтерагро-Форум» визнано винним у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 Кримінального кодексу України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що умови укладеного між позивачем та ПП «Інтерагро-Форум» договору є виконаними, а доводи відповідача щодо нікчемності укладених угод є безпідставними та необгрунтованими.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що вироком суду у кримінальній справі по обвинуваченню директора контрагента позивача встановлено, що він жодних первинних бухгалтерських і податкових документів ПП «Інтерагро-Форум» не підписував, а тому відсутні підстави вважати документи, які підписані від його імені та містяться у матеріалах справи, первинними бухгалтерськими документами, що підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Колегія суддів касаційної інстанції не може погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.07.2012, який набрав законної сили, визнано винним ОСОБА_7 (директора ПП «Інтерагро-Форум») у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 Кримінального кодексу України. Вказаним судовим рішенням встановлено, що ПП «Інтерагро-Форум» було перереєстровано з метою прикриття незаконної діяльності у вигляді проведення безтоварних операцій з підприємствами-контрагентами шляхом штучного формування валових витрат та податкового кредиту. ОСОБА_7 пояснив, що ніякої господарської діяльності ПП «Інтерагро-Форум» не здійснювало, усі первинні (бухгалтерські) документи (податкові накладні, договори, акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт) з боку ПП «Інтерагро-Форум» підписані особою, яка не належить до кола осіб, наділених таким правом у визначеному законом порядку.

У відповідності до положень ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

При цьому, колегія суддів зазначає, що обставини щодо діяння фізичної особи, у даному випадку директора контрагента позивача, встановлені вироком суду в кримінальній справі відносно цієї фізичної особи, не можна вважати обов'язковими при оцінці адміністративним судом правомірності поведінки юридичної особи-контрагента, якщо йдеться про відповідальність за порушення податкового законодавства цією юридичною особою.

Тобто, обставини, встановлені вироком суду в кримінальній справі відносно фізичної особи, не можуть бути покладені в основу судового рішення в адміністративному процесі без їх перевірки та підтвердження належними та допустимим доказами. А саме, - з метою встановлення факту здійснення господарської операції, судам належить з'ясовувати рух активів платника податку в процесі здійснення спірних господарських операцій. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, їх подальшу реалізацію тощо.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вирок суду, яким визнано винним посадову особу платника податків - контрагента позивача, сам по собі не може бути безумовним доказом нікчемності чи недійсності укладених цим контрагентом угод або безтоварності проведених господарських операцій. При цьому, судами першої та апеляційної інстанції не встановлено, що у кримінальній справі досліджувались обставини господарської діяльності контрагента позивача (ПП «Інтерагро-Форум»), а наявний вирок суду містить посилання на будь-які господарські операції ПП «Інтерагро-Форум» з позивачем та встановлює їх незаконність або безтоварність.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Так, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Оскільки згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, то визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч.1-3 ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За змістом п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З огляду на наведені приписи податкового законодавства, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування прибутковим податком з громадян мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Досліджуючи докази, подані позивачем на підтвердження правомірності визначення спірних сум витрат, сформованих за результатами здійснення господарських операцій з контрагентом ПП «Інтерагро-Форум», суд першої інстанції дійшов висновку про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального їх підтвердження по операціях з вказаним контрагентом.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, що податними позивачем доказами підтверджено факт виконання умов укладеного договору з ПП «Інтерагро-Форум», а посилання відповідача на встановлені під час розгляду кримінальної справи обставини є необґрунтованими, оскільки стосуються лише злочинних дій посадової особи контрагента позивача, однак, не спростовують факт реальності господарських операцій між позивачем та ПП «Інтерагро-Форум» і самі по собі не доводять порушення позивачем податкового законодавства під час здійснення господарських операцій за період, який підлягав перевірці.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, який, встановивши факт реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, не знайшов підстав вважати обґрунтованими доводи контролюючого органу щодо наявності встановлених актом перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції не може вважати обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст.226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Зважаючи на викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а помилково скасована постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013 скасувати та залишити в силі постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16.04.2013 у справі 823/802/13-а.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний