Ухвала суду № 42882144, 23.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

23 лютого 2015 року м. Київ К/800/7452/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про визнання протиправною вимогу,

встановив:

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року, відмовлено в задоволенні позову про визнання протиправною вимоги Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області від 3 листопада 2014 року № 4067.

Судами встановлено, що державним виконавцем в ході здійснення виконавчого провадження накладено арешт на майно ТОВ «Подільська агрохімічна компанія», яке передано на зберігання представнику боржника-генеральному директору ТОВ «Подільська агрохімічна компанія» ОСОБА_1, місцем зберігання майна визначено складські приміщення по АДРЕСА_1.

11 квітня 2014 року ОСОБА_1 звільнений з посади генерального директора ТОВ «Подільська агрохімічна компанія».

3 листопада 2014 року Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області направило ОСОБА_1 вимогу перебувати з 14.00 до 15.00 год, 6 листопада 2014 року за місцем зберігання майна для перевірки його наявності.

Суди зазначили, що позивач повинен був повідомити державного виконавця про своє звільнення та в присутності нього за відповідною процедурою передати арештоване майно новому зберігачу, про що мав бути складений акт.

Враховуючи те, що позивач не повідомив державного виконавця про звільнення та передачу арештованого майна іншій особі, суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки державний виконавець направляючи спірну вимогу від 3 листопада 2014 року, діяв в спосіб передбачений законом.

У касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на те, що ОСОБА_1 прийняв арештоване майно як керівник боржника, а отже, арештоване майно зберігається саме у боржника ТОВ «Подільська агрохімічна компанія», а не у фізичної особи ОСОБА_1, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про визнання протиправною вимогу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак