Ухвала суду № 42881595, 20.02.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 лютого 2015 року Справа № 909/415/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Губенко Н.М.,суддів:Грека Б.М., Кочерової Н.О., Мележик Н.І., Черкащенка М.М.,

перевіривши заявуПублічного акціонерного товариства "Енергетичні Технології"про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 27.11.2014у справі№ 909/415/14за первісним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Косакс Енд Ко Інтернешенл"до1. Публічного акціонерного товариства "Енергетичні Технології"; 2. Приватного підприємства "Медін-Інвестментс"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору настороні відповідачів:Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-2"простягнення 2 002 395,78 грн. заборгованостіта за зустрічним позовомПублічного акціонерного товариства "Енергетичні Технології"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Косакс Енд Ко Інтернешенл"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-2"провизнання недійсним договору поруки від 25.12.2009

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Косакс Енд Ко Інтернешенл" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Енергетичні Технології" та до Приватного підприємства "Медін-Інвестментс" про стягнення 2 002 395,78 грн. заборгованості за договором підряду.

Публічне акціонерне товариство "Енергетичні Технології" звернулось із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Косакс Енд Ко Інтернешенл" про визнання недійсним договору поруки від 25.12.2009.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2014 у справі № 909/415/14, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.09.2014, первісний позов задоволено: стягнуто солідарно з ПАТ "Енергетичні Технології" та ПП "Медін-Інвестментс" на користь ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл" 2 002 395,78 грн. заборгованості; у задоволенні зустрічного позову - відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2014 у справі № 909/415/14 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Публічним акціонерним товариством "Енергетичні Технології" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27.11.2014 у справі № 909/415/14, у якій просить вказану постанову скасувати в частині задоволення первісних позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісних позовних вимог відмовити.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 06.10.2014 у справі № 922/1265/13, від 17.12.2014 у справі № 910/1181/14, від 05.06.2014 у справі № 905/9017/13, від 17.05.2013 у справі № 5021/2330/2011, від 04.03.2009 у справі № 2/255, від 10.07.2012 у справі № 24/17-4263-2011 та від 31.01.2012 у справі № 5002-16/3330-2011, а також на постанову Судових палат у цивільній та господарських справах Верховного Суду України від 25.12.2013, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм права, а саме статті 261, 262 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 27.11.2014 у справі № 909/415/14, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій в частині, що стосується доводів заявника, а саме щодо наявності підстав для задоволення первісного позову про стягнення заборгованості за договором підряду солідарно з відповідача-1 та відповідача-2. При цьому, суд касаційної інстанції виходив із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що позивач як поручитель виконав зобов'язання відповідача-1 як боржника за договором підряду у зв'язку з чим до нього перейшли усі права кредитора у цьому зобов'язанні; відповідач-2 відповідає за зобов'язаннями відповідача-1 перед позивачем (новим кредитором) як солідарний боржник на підставі договору поруки. Крім того, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для застосування строку позовної давності, зазначивши про те, що відповідно до положень статей 261 та 262 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності; однак, про особу, яка відповідає та про факт порушення позивачу стало відомо в межах позовної давності.

Водночас у постановах від 06.10.2014 у справі № 922/1265/13, від 17.12.2014 у справі № 910/1181/14 та від 05.06.2014 у справі № 905/9017/13 предметом спору є відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, тобто правовідносини не є подібними до правовідносин, що мали місце у справі, про перегляд постанови у якій подано заяву. Погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про стягнення витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, у зв'язку з пропуском строку позовної давності, суд касаційної інстанції виходив з того, що строк позовної давності у страховому зобов'язанні є загальним та його перебіг починається від дня настання страхового випадку.

У постанові від 17.05.2013 у справі № 5021/2330/2011 предметом спору є вимоги позивача (як нового кредитора на підставі договору про відступлення права вимоги) до відповідача про стягнення вартості поставленого відповідачу за видатковими накладними товару. При цьому, погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо правомірності застосування строку позовної давності, пославшись на те, що заміна первісного кредитора новим кредитором за договором про відступлення права вимоги не змінює порядку обчислення строку позовної давності.

У постанові від 04.03.2009 у справі № 2/255 суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позову про стягнення заборгованості за договором про надання транспортно-експедиційних послуг. При цьому, суд касаційної інстанції виходив із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що: право вимоги до позивача перейшло від третьої особи на підставі договору про відступлення права вимоги; третя особа належним чином не виконала умов договору про надання транспортно-експедиційних послуг, з огляду на що у відповідача не настав обов'язок щодо остаточної оплати послуг; позивачем пропущено строк позовної давності, а укладення договору про відступлення права вимоги не вплинуло на порядок його обчислення.

У постанові від 10.07.2012 у справі № 24/17-4263-2011 суд касаційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості за поставлений товар, виходячи із встановлених судом обставин справи про пропуск позивачем строку позовної давності. При цьому, судом касаційної інстанції зазначено, що апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку що початок перебігу позовної давності за даними вимогами має відраховуватись через 7 днів після отримання відповідачем вимоги позивача про сплату боргу.

З постанови від 31.01.2012 у справі № 5002-16/3330-2011 вбачається, що позивач набув право вимоги до відповідача (за договором купівлі-продажу) на підставі договору факторингу. Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову, з огляду на пропуск позивачем строку позовної давності. При цьому, суд касаційної інстанції виходив з того, що перебіг позовної давності стосовно вимог щодо оплати за кожною накладною починався з наступного дня від закінчення 90-денного терміну з дня підписання відповідної товарно-транспортної накладної.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Крім того, до кола судових рішень, на які може бути здійснене посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК України, належать виключно рішення суду касаційної інстанції, ухвалені в порядку розгляду касаційної скарги на рішення судів попередніх інстанцій, а тому посилання заявника на постанову Судових палат у цивільній та господарських справах Верховного Суду України від 25.12.2013, ухвалену в порядку перегляду судових рішень після їх перегляду в касаційному порядку, не береться до уваги.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116 - 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Енергетичні Технології" у допуску справи № 909/415/14 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяН. ГубенкоСудді:Б. Грек Н. Кочерова Н. Мележик М. Черкащенко