Рішення № 4287578, 17.07.2009, Нововолинський міський суд Волинської області

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2009 року справа № 2-801-09 м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Галушки О.Г.

за участю секретаря Дячук С.Л.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Малогроша М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Волиньвугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві,

встановив:

13 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до державного підприємства «Волиньвугілля» (далі ДП «Волиньвугілля») про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві в розмірі 70000 гривень та стягнення понесених судових витрат.

На обґрунтування заявлених вимог, позивач покликається на те, що 10 вересня 2000 року під час виконання робіт по проходженню вентиляційного штрека комбайном та кріплення він отримав травму позвоночника. За результатами розслідування 24 червня 2005 року було складено акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом за формою Н-1. Рішенням Нововолинського МСЕК від 07.10.2008 року йому встановлено 40% втрати професійної працездатності.

Позивач вважає, що у зв’язку з ушкодженням його здоров’я на виробництві йому заподіяно працедавцем – ДП «Волиньвугілля» моральна шкода , так як останній не створив безпечних умов праці.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_1 пояснив, що через ушкодження здоров’я на виробництві став інвалідом, втратив роботу. На теперішній час часто лікується у зв’язку з отриманою травмою, при невеликих навантаженнях постійно турбує біль у спині. Відчуває себе обмеженим у реалізації життєвих планів, змушений шукати будь-яку роботу, яку мав би можливість виконувати, оскільки має на утриманні дітей, а це вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. З часу отримання виробничої травми йому не була визначена і відшкодована працедавцем моральна шкода, яку просить стягнути з ДП «Волиньвугілля».

Представник позивача ОСОБА_2 обґрунтовуючи позов пояснив, що заподіяна ОСОБА_1 моральна шкода випливає з трудових правовідносин і має відшкодовуватися працедавцем – ДП «Волиньвугілля», який не створив безпечних умов праці.

Беручи до уваги характер та ступінь моральних страждань, заподіяних позивачеві внаслідок отриманої виробничої травми, представник позивача просить присудити до стягнення з відповідача на відшкодування моральної шкоди 70000 грн., а також понесені позивачем судові витрати.

Представник відповідача ДП «Волиньвугілля» Малогрош М.М. позов не визнав. Заперечуючи проти позову пояснив, що безпосередніми причинами нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 10 вересня 2000 року є грубе порушення ним Правил та Інструкції по охороні праці і безпечному веденню робіт прохідника, оскільки він зобов’язаний був використовувати для переміщення вантажу певні механізми, що ним не було дотримано. У акті про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом вказано на те, що ОСОБА_1 порушив гігієнічний класифікатор праці за показниками важкості та напруженості трудового процесу.

У зв’язку з тим, що вини працедавця ДП «Волиньвугілля» у заподіянні шкоди здоров’ю позивача немає, тому просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 10 вересня 2000 року під час виконання робіт в шахті № 9 «Нововолинська», яка є структурним відокремленим підрозділом ДП «Волиньвугілля» отримав виробничу травму. Підтвердженням цьому є акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом за формою Н-1, складений 27.07.2006 року (а.с.6-7).

У акті зазначено про те, що прохідник ОСОБА_1 при виконанні наряду порушив гігієнічний класифікатор праці за показниками важкості та напруженості трудового процесу.

Рішенням Нововолинського МСЕК 07.10.2008 року ОСОБА_1 встановлено 40% втрати професійної працездатності у зв’язку з отриманою виробничою травмою (а.с.9-10).

Нормами Конституції України, зокрема ст.ст.21, 43, 46 передбачені права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, а також на належні, безпечні і здорові умови праці.

Відповідно до ч.2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, а згідно зі ст. 237-1 цього ж Кодексу передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В судовому засіданні дослідженими доказами встановлено, що ОСОБА_1 отримав травму на виробництві, у зв’язку з чим йому встановлено 40% втрати працездатності.

Дана травма призвела до моральних страждань, які зазнає ОСОБА_1 по теперішній час, так як періодично проходить лікування, що пов’язане з травмою позвоночника, вимушено втратив роботу, став інвалідом третьої групи.

Ці обставини підтверджуються копіями виписок з медичної картки хворого (а.с.17-28), довідками МСЕК (а.с.9-10).

Як встановлено в суді, відповідач ДП «Волиньвугілля» не забезпечив безпечних та нешкідливих умов праці позивачу ОСОБА_1 на робочому місці, оскільки як ствердив останній в шахті, в місці вибою можливо переміщати важкі предмети, лише застосовуючи фізичну силу, жодних механізмів для цього немає.

Поряд з цим, суд враховує вину позивача, який знехтував нормами охорони праці.

Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, який фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, у душевних стражданнях, які вона зазнає.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

В суді встановлено, що на теперішній час моральна шкода ОСОБА_1 не відшкодована.

Вищенаведені обставини дають суду підстави вважати, що неправомірними діями відповідача ДП «Волиньвугілля» відокремленим підрозділом якого є шахта № 9 «Нововолинська», який не забезпечив безпечні умови праці, заподіяно ОСОБА_1 моральну шкоду, яка виразилась у наступному.

Позивач під час травмування зазнав фізичний біль та страждання, які переносить і по даний час. Вимушений через стан здоров’я звільнитися з роботи та шукати іншу нижчеоплачувану. Втрачена робота являлась єдиним, суттєвим джерелом для існування позивача та його сім’ї, а тому все це вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином, спричинена ОСОБА_1 моральна шкода у зв’язку з ушкодженням здоров’я на виробництві підлягає відшкодуванню відповідачем ДП «Волиньвугілля».

Відповідно до роз’яснень даних у пунктах 9, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. (з відповідними змінами) «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» - розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Враховуючи характер моральних та фізичних страждань, їх тривалість, спосіб заподіяння, а також поведінку позивача, виходячи з засад справедливості та розумності, суд дійшов висновку, що на відшкодування моральної шкоди слід стягнути з відповідача в користь позивача 20000 грн.

Згідно правил, передбачених ст.88 ЦПК України, суд присуджує в користь позивача, понесені ним судові витрати, що підтверджується документально (а.с.1-2, 33).

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст.21, 43, 46 Конституції України, ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.23 ЦК України, закону України «Про охорону праці», суд,-

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з державного підприємства «Волиньвугілля» в користь ОСОБА_1 20000 (двадцять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку на виробництві та 600 (шістсот) грн. витрат понесених по оплаті правової допомоги, всього 20600 (двадцять тисяч шістсот) грн.

Стягнути з державного підприємства «Волиньвугілля» в дохід держави 8 (вісім) грн. 50 коп. судового збору та 7 (сім) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи шляхом зарахування на р/р 3121325970005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЄДРПОУ 21740497 м.Нововолинськ 22050000 (за розгляд справи до Нововолинського міського суду Волинської області).

В решті заявлених позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, то рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Рішення можна оскаржити до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя О.Г.Галушка