Рішення № 4287571, 22.07.2009, Нововолинський міський суд Волинської області

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2009 року справа № 2-914-09 м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Федонюк С.Ю.,

при секретарі Дячук С.Л.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Німого Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Волиньвугілля», про стягнення невиплачених при звільнені сум,-

встановив:

25 травня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Волиньвугілля», про стягнення невиплачених при звільнені сум та моральної шкоди.

Вимоги обґрунтовує тим, що він працював на шахті НОМЕР_1 «Нововолинська» ІНФОРМАЦІЯ_1 , а наказом №51 від 14.06.2006р. був звільнений згідно ст.38 КЗпП України – за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію.

Відповідно до п.12.7 Колективного договору між ВСП Шахта НОМЕР_1 «НВ» ДП «Волиньвугілля» та первинною профспілковою організацією шахти та незалежною профспілкою гірників на 2004-2006 роки, при звільненні працівника у зв’язку з виходом на пенсію або на інвалідність 1-2 групи, йому виплачується одноразова допомога, розмір, якої залежить від стажу роботи у галузі та середнього заробітку, але не менше трьохмісячного середнього заробітку для чоловіків стаж роботи, яких в галузі становить 20 років.

Стаж роботи позивача у галузі становить більше 30 р. і відповідно до умов Колективного договору, відповідачем при звільненні йому повинно було бути виплачено одноразову допомогу в розмірі трьохмісячного середнього заробітку. Згідно довідки відповідача (№09/161 від 11.02.2009р.) середній заробіток позивача становить 1266,31 грн., тобто одноразова допомога , яка належить виплаті позивачу становить 3798,93 грн.

Середній заробіток позивача, як зазначено у довідці від 12.02.2009року №14/164 виданій ВП шахти НОМЕР_1 НВ , становить 64,94 грн. і виплачений 22.08.2006р. а тому за 50 днів затримки розрахунку , за період 14.06.2006р. до 22.08.2006р. належить стягнути 50х64,94 = 3247грн., оскільки затримка розрахунку допущена відповідачем без поважних причин. Тому просив стягнути з відповідача 3247 грн. одноразової допомоги при звільнені, 3798 грн. 93 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку, та 1000 грн. моральної шкоди.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні просив зменшити позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, а саме стягнути з ДП «Волиньвугілля» 300грн. моральної шкоди , в решті позовних вимог позов підтримав, про що подав відповідну заяву.

Представник відповідача Німой Т.Є. в судовому засіданні змінені позовні вимоги визнав повністю, не заперечує щодо задоволення вимог позивача, про що подав письмову заяву .

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Пунктом 12.7 Колективного договору між ВСП Шахта НОМЕР_1 «НВ» ДП «Волиньвугілля» та первинною профспілковою організацією шахти та незалежною профспілкою гірників на 2004-2006 роки передбачено, при звільненні працівника у зв’язку з виходом на пенсію або на інвалідність 1-2 групи йому виплачується одноразова допомога, розмір якої залежить від стажу роботи у галузі та середнього заробітку, але не менше трьохмісячного середнього заробітку для чоловіків, стаж роботи яких в галузі становить 20 років.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до вимог ст..117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, встановлені законодавством, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Враховуючи визнання позову відповідачем, що визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, та наявність законних підстав для стягнення невиплаченої суми одноразової допомоги, суд позов задовольняє і стягує з ДП "Волиньвугілля" в користь позивача 3247 грн. одноразової допомоги при звільнені, 3798 грн. 93 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку, та 300 грн. моральної шкоди .

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 116, 117 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», - суд,

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з державного підприємства ДП “Волиньвугілля” на користь ОСОБА_1 3247 (три тисячі двісті сорок сім ) гривень невиплаченої при звільненні одноразової допомоги, 3798 (три тисячі сімсот вісімдесят дев’ять ) гривень 93 коп. середнього заробітку за період затримки розрахунку, 300 грн. моральної шкоди, всього 7345 (сім тисяч триста сорок пять) гривень 93копійки.

Стягнути з державного підприємства ДП “Волиньвугілля” в доход держави 78 (сто шістдесят) гривень 96 копійки судового збору та 30 /тридцять/ грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в користь держави на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 22050000 ( за розгляд справи до Нововолинського міського суду Волинської області).

Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Рішення до апеляційного суду Волинської області не оскаржувалось і набрало законної сили 04 серпня 2009 р.

Суддя С.Ю.Федонюк