Рішення № 42870839, 25.02.2015, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

25.02.2015

Справа № 203/397/15-ц

2/0203/458/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 лютого 2015 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Маймур Ф.Ф.,

при секретарі - Авраменко А.М.,

за участю представника позивача - Сосєдка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2015 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач через свого представника із даним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що 10 жовтня 2013 року між сторонами було укладено кредитний договір №R53700470035B, за умовами якого відповідач отримала від позивача кредит в розмірі 83900 гривень, зобов'язавшись його повернути згідно графіку повернення кредиту регулярними платежами до 10 жовтня 2017 року, сплативши 24% річних за користування кредитом та комісійну винагороду. Посилаючись на те, що відповідач не виконує належним чином свої договірні зобов'язання, дострокове повернення кредиту на письмову вимогу банку не здійснила, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, розмір якої станом на 26 серпня 2014 року становить 112538,17 гривень. Також позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати у справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні в повному обсязі з викладених у позовні підстав, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечував.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, в зв'язку із чим суд вважає за можливе на підставі ст.ст.169, 224 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи в заочному порядку відповідно до Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 10 жовтня 2013 року між позивачем, як кредитодавцем, та відповідачем, як позичальником, було укладено кредитний договір №R53700470035B, за умовами якого позичальник отримала кредит в розмірі 83900 гривень, зобов'язавшись його повернути щомісячними платежами в термін до 10 жовтня 2017 року, сплативши 24% річних за користування кредитом та ніші обов'язкові платежі відповідно до умов договору. У разі прострочення позичальником виконання зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, інших платежів, позичальник зобов'язалась сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення. (а.с.8-12, 16-19)

Із матеріалів справи судом встановлено, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе грошові зобов'язання за вищезазначеним кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку кредитодавець, скориставшись правом вимагати дострокове повернення кредиту та плати за нього, своєю письмовою вимогою від 25 вересня 2014 року просив відповідача погасити, здійснивши дострокове повернення кредиту. Однак остання вказані вимоги не виконала, а розмір заборгованості за кредитним договором станом на 26 серпня 2014 року склав вже 112538,17 гривень, з яких 80608,74 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 7032,91 гривень - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 11343,28 гривень - заборгованість за комісією, 13553,24 гривень - пеня. (а.с.13-15)

Правовідносини, які виникли між сторонами, окрім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України.

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмові формі (ст.ст.1054, 1055 ЦК України).

Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до норми ст.1050 ЦК України, в контексті положення ст.1054 ч.2 ЦК України, якщо кредитним договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась зі сплатою процентів.

При цьому відповідно до норми ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, різновидом якої є пеня (ст.549 ЦК України).

Нормою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача за кредитним договором №R53700470035B від 10 жовтня 2013 року, приймаючи до уваги, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між сторонами вказаного кредитного договору із дотриманням вимог законодавства щодо форми та змісту, а також підтверджено невиконання відповідачем, на відміну від позивача, своїх зобов'язань за даним договором, що зумовило виникнення у відповідача кредитної заборгованості, розмір та складові якої відповідають наведеним позивачем сумам, враховуючи виникнення у позивача права вимагати дострокове повернення кредиту внаслідок порушення відповідачем строків погашення кредиту частинами, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати по сплаті судового збору на суму 1125,38 гривень (а.с.1).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.11, 15, 16, 525, 526, 530, 549, 610-612, 629, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57-60, 64, 88, 169, 208, 209, 212-215, нормами Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (ЄДРПОУ 14359319) заборгованість за кредитним договором №R53700470035B від 10 жовтня 2013 року в розмірі 112538,17 гривень, з яких 80608,74 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 7032,91 гривень - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 11343,28 гривень - заборгованість за комісією, 13553,24 гривень - пеня, а також стягнути судові витрати у справі в розмірі 1125,38 гривень, а всього - 113663,55 гривень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Ф.Ф. Маймур