Ухвала суду № 42868850, 26.02.2015, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

__________

У Х В А Л А

Іменем України

26 лютого 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

Суддів - Міщенко О.А., Гладкого С.В., Матюхи Ю.В.

Секретаря судових засідань - Міщук Л.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на вирок Березнівського районного суду Рівненської області від 16 вересня 2014 року у кримінальному провадженні № 12013190060000270 стосовно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого, який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення за ч.2 ст.125 КК України;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого, який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення за ч.2 ст.125 КК України;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого, який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення за ч.2 ст.125 КК України;

- участю прокурора Бернадської-Івсаєвої С.П., обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

в с т а н о в и л а :

За вироком Березнівського районного суду Рівненської області від 16 вересня 2014 року ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк двісті годин;

ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст.125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк двісті годин;

ОСОБА_6 засуджено за ч.2 ст.125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк двісті годин.

ОСОБА_4, ОСОБА_5, та ОСОБА_6 визнанні винними та засудженні за те, що 06 травня 2013 року приблизно о 18 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, поблизу входу в кафе «Берізка», що в с.Зірне по вул. Мироненка, 27, Березнівського району, Рівненської області, на ґрунті довготривалих неприязних відносин, нанесли ОСОБА_2 тілесні ушкодження. При цьому, ОСОБА_6 звернувся до ОСОБА_2 словесно, а після цього наніс останньому один удар кулаком в потилицю та три удари кулаком в обличчя. Від вказаних ударів ОСОБА_2 намагався захищатись та разом із ОСОБА_6 впав на асфальтне покриття неподалік від входу в згадане кафе. В цей час до них підбіг ОСОБА_5 та наніс ОСОБА_2 два удари правою взутою ногою в обличчя. Після того як, ОСОБА_2 піднявся та намагався втекти, його наздогнав ОСОБА_4 та наніс йому (ОСОБА_2.) два удари кулаками рук в обличчя та шість ударів правою взутою ногою по обличчю та тулубу. В результаті завданих ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ударів ОСОБА_2 було заподіяно тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, закритої травми носа з переломом кісток та хрящів із зміщенням кісткових уламків, садна чола, правого ліктя та гомілки, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

В поданій на вирок суду апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 вважає, що суд надав перевагу показам самих обвинуваченим і залишив поза увагою покази очевидця зазначених у вироку подій - свідка ОСОБА_7, та покази самого потерпілого. Доводить, що покази обвинувачених про наявність умислу на нанесення потерпілому тілесних ушкоджень спрямовані на уникнення покарання за вчинення хуліганських дій. Вказує, що неправильне застосування кримінального закону, зокрема, невірна кваліфікація скоєного - є безумовною підставою для скасування чи зміни вироку. Просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнати винними у скоєні злочину передбаченого ч.2 ст.296 КК України і призначити покарання в межах санкції зазначеної статті кримінального кодексу.

Заслухавши доповідача Міщенко О.А., думку прокурора Бернадської-Ісаєвої С.П., обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про залишення вироку суду без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Висновок суду першої інстанції про визнання винуватими ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, тобто у спричиненні потерпілому ОСОБА_8 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я ґрунтується на достатніх та достовірних доказах, яким судом дана належна оцінка.

Із матеріалів справи вбачається, що між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченими ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виник конфлікт на ґрунті тривалих неприязних відносин, оскільки останні вважали потерпілого винним у скоєнні ДТП з участю ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Допитана, в якості свідка ОСОБА_7, як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні показала, що їй відомо що ОСОБА_8 перебуває у неприязних відносинах з обвинуваченими, а також зазначила, що під час вказаного конфлікту обвинувачені згадували про те, що ОСОБА_2 збив ОСОБА_4 /т.1 а.с.24-25, т.2 а.с.129/.

Доводи представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 щодо надання судом першої інстанції перевагу показам обвинувачених про наявність умислу на нанесення потерпілому тілесних ушкоджень та залишення поза увагою показань свідка ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_2 не заслуговують на увагу.

Відповідно до роз'яснень п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 22 грудня 2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» від інших злочинів хуліганство слід відрізняти залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що умисел обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був спрямований саме на нанесення потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, а мотивом вчинення злочину слугували довготривалі неприязні відносини між обвинуваченими та потерпілим.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку суду та постановлення нового вироку про визнання ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 винними у скоєні злочину передбаченого ч.2 ст.296 КК України і призначення їм покарання в межах санкції даної статті.

Керуючись ст.ст.405,407 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Вирок Березнівського районного суду від 16 вересня 2014 року стосовно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду Рівненської області набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення її апеляційним судом.

С у д д і :

Міщенко О.А. Гладий С.В. Матюха Ю.В.