Ухвала суду № 42865519, 22.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2015 року

справа № 804/698/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю:

Представника Позивача: Маляр. Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2014 року по справі № 804/698/14 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Головного управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, третя особа – Управління Національного Банку України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, третя особа – Управління Національного Банку України у Дніпропетровській області , якому просив:

- визнати неправомірними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська в частині прийняття і зарахування 347 842, 26 грн. на рахунок стягувача стягнутих з кореспондентського рахунку ПАТ КБ «ПриватБанк» на підставі платіжної вимоги В11- 17 від 13 грудня 2013 року;

- зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська повернути безпідставно прийняті й зараховані на рахунок Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області 347 842, 26 грн. на підставі платіжної вимоги В11 - 17 від 13 грудня 2013 року.

- зобов'язати Управління Національного Банку у Дніпропетровській області прийняти від Головного управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська грошові кошти у розмірі 347 842, 26 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що платіжна вимога В11-17 від 13.12.2013 року була зроблена у формі, яка не відповідає Додатку 4 до інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», що свідчить про безпідставність списання грошових коштів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2014 року в задоволені адміністративного позову було відмовлено.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2014 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що данний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з зазначеною позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

За правилами п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що юрисдикція адміністративних судів розповсюджується на всі публічно-правові спори, у яких однією із сторін є суб’єкт владних повноважень, який здійснює свої владні управлінські функції.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору в даному випадку виступає правомірність дій Головного управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо виконання платіжної вимоги №В11-17 від 13.12.2013 року виданого Національним банком України.

Так, на думку Позивача, зазначений спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Проте, пунктами 12.1, 12.2, 12.18 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.12 №512/5 встановлено, що органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках. При перерахуванні коштів, які належать стягувачу - юридичній особі, списання коштів з відповідних рахунків органу ДВС здійснюється на підставі платіжних доручень.

Відповідно до п. 1.8 Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.06.12 №758, розрахунково-касове обслуговування клієнтів здійснюється органами Казначейства відповідно до умов договорів та додаткових договорів між органом Казначейства і клієнтами.

За визначенням, наведеним в абзаці 32 пункту 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 №22, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 29.03.04 за №377/8976, обслуговуючий банк (банк, що обслуговує) - банк, у якому відкрито рахунок учаснику безготівкових розрахунків та/або який здійснює для нього на договірних умовах будь-яку з операцій чи послуг, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Обслуговування установ та організацій, оплата видатків яких здійснюється з єдиного казначейського рахунку, виконує також орган Державної казначейської служби України.

Отже, виходячи з вищезазначених норм права, Головне управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, в якому відкрито депозитний небюджетний рахунок Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам, в даному випадку виступає його обслуговуючим банком та здійснює свої повноваження на підставі договору.

Тобто, у спірних правовідносинах відповідач не здійснює щодо позивача владних управлінських функцій, а діє як суб'єкт переказу коштів, будучи учасником платіжної системи, а позивач діє як користувач платіжної системи, що свідчить про відсутність у даних правовідносинах публічно - правового спору між сторонами, що б зумовлювало необхідність його вирішення в порядку адміністративного судочинства

Положеннями ст.203 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі зокрема якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Отже, виходячи з того, що даний спір не є публічно правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, то відповідно до положень ст.157 КАС України провадження у справі підлягає закриттю.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2014 року була прийнята з порушенням норм процесуального права, що свідчить про необхідність її скасування з подальшим закриттям провадження у справі.

На підставі наведеного, керуючись, ч. 3 ст. 160, ст..157, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»- задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2014 року по справі № 804/698/14 – скасувати.

Провадження у справі № 804/698/14 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Головного управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, третя особа – Управління Національного Банку України у Дніпропетровській області – закрити.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко