Постанова № 42863885, 26.02.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2015 р. Справа № 922/1121/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Бондаренко В.П.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Ушакова В.С., за довіреністю від 31.12.2014р. №1/2а-05/1393;

відповідача - не з'явився;

Державної виконавчої служби - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України, м. Харків (вх. №1058Х/1-18)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 09.12.2014р.

у справі № 922/1121/14

за скаргою Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України, м. Харків на дії Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області

за позовом Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України, м. Харків

до відповідача Державного підприємства Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України, Харківська область

про стягнення коштів у сумі 32 579 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.12.2014р. (головуючий суддя Жельне С.Ч., судді Лаврова Л.С., Шатерніков М.І.) в задоволенні скарги Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України на дії Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області по справі №922/1121/14 відмовлено. Оскаржувана ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що спірна мирова угода, затверджена судом 22.05.2014р. припускає добровільне її виконання та не визначає жодних підстав, за наявності яких стягував матиме право на негайне стягнення з боржника повної суми заборгованості, всупереч наданій розстрочці, а Закон України «Про виконавче провадження» направлений на примусове стягнення.

Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України, м. Харків з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 09.12.2014р. у справі №922/1121/14 та прийняти нове рішення, яким визнати дії старшого виконавця Гапона Є.В. та начальника Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Бунякіна В.О. щодо прийняття постанови від 12.09.2014р. про відмову у відкритті виконавчого провадження та відповідно постанови від 06.10.2014р. ВП №44731457 неправомірними; визнати постанову старшого державного виконавця Гапона Є.В. від 12.09.2014р. та постанову начальника Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Бунякіна В.О. від 06.10.2014р. ВП №44731457 незаконними; зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області прийняти до виконання виконавчий документ - ухвалу господарського суду Харківської області від 22.05.2014р. у справі №922/1121/14.

В обґрунтування своєї правової позиції апелянт зазначає, що ухвала господарського суду Харківської області від 22.05.2014р. про затвердження мирової угоди є виконавчим документом, в розумінні Закону України «Про виконавче провадження» та може бути пред'явлена до виконання у разі порушення її умов.

Крім того, зазначає, що сторони в мировій годі узгодили розстрочку погашення заборгованості частинами, а тому на його думку, посилання Державної виконавчої служби на норми частини 3 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» є неправомірними. Також, вказує на те, що порушення боржником строків виконання зобов'язання щодо сплати кожної частки заборгованості є підставою для примусового виконання зобов'язання в цій частині.

Автоматизованою системою документообігу Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (справу) призначено для розгляду судді-доповідачу Терещенко О.І.

Розпорядженням секретаря судової палати №1 Харківського апеляційного господарського суду для розгляду справи №922/1121/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Бондаренко В.П.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.02.2015р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Бондаренко В.П.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 24.02.2015 о 09:45 год.

У судовому засіданні 24.02.2015р. представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник відповідача та представник Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області в судове засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчить відтиск штампу на звороті останнього аркушу ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 13.02.2015р. про прийняття апеляційної скарги до провадження а також повідомлення про вручення поштового відправлення №6102214592141.

Таким чином, враховуючи належне повідомлення відповідача та органу Державної виконавчої служби про час та місце судового засідання, а також те, що їх явка у судове засідання не була визнана обов'язковою та зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників відповідача та органу Державної виконавчої служби.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні господарського суду Харківської області знаходилась справа №922/1121/14 за позовом Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України до Державного підприємства Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України про стягнення коштів у сумі 32 579 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.05.2014р. у справі №922/1121/14 затверджено мирову угоду, укладену 12.05.2015р. між Інститутом рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України та Державним підприємством Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України, провадження у справі припинено на підставі п.7 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

За умовами зазначеної мирової угоди відповідач гарантував, що протягом шести місяців з моменту її затвердження судом, заборгованість перед позивачем, яка становить 32579,00 грн., буде погашена частинами за наступним графіком та розміром платежів: не пізніше 01.08.2014р. - 6579 грн., не пізніше 01.09.2014р - 5200 грн., не пізніше 01.10.2014р. - 5200 грн., не пізніше 01.11.2014р. - 5200 грн., не пізніше 01.12.2014р. - 5200 грн., не пізніше 31.12.2014р. - 5200 грн.

Як зазначено в пункті 3 зазначеної вище мирової угоди, відповідач, також гарантував сплатити судові витрати позивача в сумі 1827 грн. не пізніше 30.05.2014р.

В серпні 2014р. Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України звернувся до Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції з заявою про примусове виконання ухвали господарського суду Харківської області від 22.05.2014р.

Постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Гапоном Є.В від 12.09.2014р. ВП №44731457 відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Харківської області від 22.05.2014р. у справі №922/1121/14. Зазначена постанова мотивована тим, що у виконавчому документі та заяві стягувача було невірно зазначено найменування підприємства - боржника. Підставою для відмови стало посилання Державної виконавчої служби на норми ч.3 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавчий документ, виданий на підставі судового рішення, яким надано відстрочку його виконання, приймається державним виконавцем лише після закінчення строку такої відстрочки, в межах строку, встановленого для цього пред'явлення.

23.09.2014р. Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України звернувся до Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції зі скаргою на постанову старшого державного виконавця Гапона Є.В. від 12.09.2014р., в якій просив скасувати зазначену постанову.

Постановою начальника відділу Державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Бунякіна В.О. від 06.10.2014р. відмовлено у задоволенні скарги директора Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України від 12.09.2014р., дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Гапона Є.В. визнано такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

В листопаді 2014р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області, в якій з урахуванням наданих суду уточнень та доповнень до заяви, просив: визнати незаконними дії старшого державного виконавця Гапона Є.В. та начальника Відділу державної виконавчої виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Бунякіна В.О. щодо прийняття постанови від 12.09.2014р. про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №44731457 та постанову від 06.10.2014р. про відмову в задоволенні скарги Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України щодо визнання постановуи старшого державного виконавця Гапона Є.В. від 12.09.2014р. ВП №44731457 та постанови начальника Відділу державної виконавчої виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Бунякіна В.О. від 06.10.2014р. №44731457 незаконними та зобов'язання Відділу державної виконавчої виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області прийняти до виконання виконавчий документ - ухвалу господарського суду Харківської області від 22.05.2014р. у справі №922/1121/14.

09.12.2014р. господарським судом Харківської області прийнято оскаржувану ухвалу, з підстав наведених вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Як встановлено в абзаці 9 п. 3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК України). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 ГПК України).

В ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК України), а також вирішуються питання, пов'язані з судовими витратами у справі. Затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розглядатися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження.

Наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження у справи припинено.

Як було зазначено вище, між позивачем та відповідачем затверджено мирову угоду, в якій відповідач гарантував сплатити заборгованість частинами за графіком.

Проте, в порушення умов вищезазначеної мирової угоди, боржником взятих на себе зобов'язань не виконано, а саме не сплачено судових витрат у сумі 1827,00 грн., обмежені датою сплати до 30.05.2014р. та платежу в розмірі 6 579,00 грн. з граничною датою оплати до 01.08.2014р. не здійснено.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом (п.п.1,2).

Колегія суддів зазначає, що вказана ухвала про затвердження мирової угоди набрала законної сили та є обов'язковою для виконання. Відповідно, ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути виконавчим документом у розумінні Закону України „Про виконавче провадження" у випадках, прямо передбачених чинним законодавством, а отже може бути пред'явлена до виконання до органів Державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. ст.19, 22, 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», та пред'явлений на виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Крім того, п.1. ч.1 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Враховуючи наведені вище норми права, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що ухвала господарського суду Харківської області від 22.05.2014р. про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, колегія суддів зазначає, що в зазначеній ухвалі найменування боржника - Державне підприємство Дослідне господарство «Комсомолець» інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України, зазначено правильно.

Посилання апелянта на те, що порушення боржником строків виконання зобов'язання щодо сплати кожної з частин заборгованості є підставою для примусового виконання зобов'язання в цій частині не приймаються колегією суддів, оскільки мирова угода, затверджена господарським судом першої інстанції судом, встановлює добровільний порядок її виконання, а Закон України «Про виконавче провадження» направлений на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових) осіб.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що у разі невиконання стороною умов такої угоди у добровільному порядку, заінтересована сторона має право звернутися до суду, який виніс ухвалу про затвердження мирової угоди, з заявою про зміну порядку її виконання з добровільного на примусовий, що в свою чергу стане підставою для вчинення Державної виконавчою службою дій, спрямованих на примусове виконання.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про те, що скарга Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України, м. Харків на дії Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області не підлягає до задоволення.

З врахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України, м. Харків не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали у даній справі.

Під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України, м. Харків слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 09.12.2014р. у справі №922/1121/14 - без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.1 ч.1 ст.103, ст.105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України, м. Харків за скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 09.12.2014р. у справі №922/1121/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 26.02.2015р.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Бондаренко В.П.