Ухвала суду № 42863503, 25.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року Справа: № 826/19398/14

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Бабенка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу житлово-будівельного кооперативу «Чайка» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом житлово-будівельного кооперативу «Чайка» до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Департаменту будівництва та житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації про визнання недійсними розпоряджень,

В С Т А Н О В И В :

Житлово-будівельний кооператив «Чайка» ( далі - позивач ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації (далі - відповідач-1 ), Департаменту будівництва та житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації ( далі - відповідач-2 ) про:

- визнання недійсним розпорядження Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 29.12.2001 р. № 433 «Про створення комунального підприємтсва по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва» в частині передачі квартири АДРЕСА_1 на баланс КП «Житлорембудсервіс» як основного засобу та майна з балансу ДКП «Житлоремфонд», скасувавши його;

- визнання недійсним п. 5 розпорядження Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 29.04.2004 р. № 408 «Про виключення із числа службових жилих приміщень» у частині щодо виключення із числа службових житлових приміщень комунального підприємтсва по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району однокімнатної квартири АДРЕСА_1, виключивши його із цього розпорядження;

- визнання недійсним розпорядження органу приватизації від 26.08.2004 р. № 2473 на приватизацію квартири АДРЕСА_1, скасувавши його.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2015 року адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання недійсним п. 5 розпорядження Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 29.04.2004 р. № 408 «Про виключення із числа службових жилих приміщень» у частині щодо виключення із числа службових житлових приміщень комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району однокімнатної квартири АДРЕСА_1, виключивши його із цього розпорядження, було залишено без розгляду.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду м. Києва, так як, на думку апелянта, судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з наступних підстав.

Судова колегія встановила, що 29.12.2001 р. Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією було прийнято розпорядження № 433 «Про створення комунального підприємтсва по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва».

29.04.2004 р. Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією було прийнято розпорядження № 408 «Про виключення із числа службових жилих приміщень», відповідно до п. 5 якого з числа службових житлових приміщень комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району було виключено однокімнатну квартиру АДРЕСА_1

22.09.2014 р. Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація листом № 102/03/50-6361 направила на адресу позивача копію розпорядження від 29.12.2001 р. № 433, з якої позивач дізнався про передачу квартири АДРЕСА_1 на баланс КП «Житлорембудсервіс» як основного засобу та майна з балансу ДКП «Житлоремфонд», що надало позивачу підстави вважати порушеними його права розпорядженням Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 29.04.2004 р. № 408 «Про виключення із числа службових жилих приміщень» в частині п. 5 про виключення із числа службових житлових приміщень комунального підприємтсва по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району однокімнатної квартири АДРЕСА_1 / а.с. 86 /.

10.12.2014 р. ЖБК «Чайка» звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Постановляючи оскаржувану ухвалу в частині залишення без розгляду позовних вимог про визнання недійсним п. 5 розпорядження Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 29.04.2004 р. № 408 «Про виключення із числа службових жилих приміщень», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було пропущено строк звернення з адміністративним позовом в цій частині позовних вимог за відсутності поважних причин.

Дослідивши матеріали справи та підстави апеляційного перегляду, у відповідності з нормами діючого законодавства, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом адміністративного судочинства України ( далі - КАС України ).

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що перебіг процесуального строку звернення особи до суду з адміністративним позовом починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що дійсно позивачу було відомо про прийняття відповідачем-1 розпорядження від 29.04.2004 р. № 408 ще в 2005 році, однак, підстави вважати, що його права порушені пунктом 5 вказаного розпорядженням саме в частині про виключення із числа службових житлових приміщень КП «Житлорембудсервіс» однокімнатної квартири АДРЕСА_2, у ЖБК «Чайка» виникли лише 30.09.2014 р., тобто після того, як кооператив дізнався про існування розпорядження відповідача від 29.12.2001 р. № 433, в якому встановлено правовий статус КП «Житлорембудсервіс» і передання на його баланс зазначеної квартири / а.с. 86 /.

При цьому, ані з виокремлених матеріалів справи, ані з оскаржуваної ухвали суду першої інстанції не вбачається, що позивач повинен був або мав можливість дізнатися про порушення його прав вказаною частиною п. 5 розпорядження від 29.04.2004 р. № 408 до 30.09.2014 р.

Водночас, висновки суду першої інстанції про те, що позивач повинен був дізнатися про прийняття відповідачем розпорядження від 29.04.2004 р. № 408 у 2005 році під час звернення до суду з цивільним позовом до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2, третя особа: державне комунальне підприємство «Житлорембудсервіс» про встановлення порушеного права власності на житло, визнання недійсним договору найму та розпорядження від 29.04.2004 р. № 408 в частині переоформлення договору найму на квартиру № 328 на ОСОБА_3, колегія суддів вважає помилковими, оскільки, у даному випадку, зазначене розпорядження оскаржувалось позивачем в іншій частині та з інших підстав, ніж ті, з яких ЖБК «Чайка» звернулась до суду з цим адміністративним позовом.

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що при вирішення питання щодо залишення адміністративного позову без розгляду в частині позовних вимог про визнання недійсним розпорядження відповідача-1 від 29.04.2004 р. № 408 в оскаржуваній частині п. 5 суду необхідно було з'ясувати, коли саме позивач дізнався про порушення його прав саме цією частиною вказаного пункту розпорядження, що і слід було вважати днем початку перебігу позовної давності за такими позовними вимогами, тобто 30.09.2014 р.

Однак, зазначені обставини не були прийняті до уваги судом першої інстанції, що призвело до порушення ст.ст. 99, 100 КАС України та неправильного вирішення питання про залишення адміністративного позову в цій частині позовних вимог без розгляду.

Відповідно до ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність апеляційну скаргу житлово-будівельного кооперативу «Чайка» задовольнити, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2015 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу житлово-будівельного кооперативу «Чайка» -задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2015 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст рішення виготовлено 26.02.2015 р.

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Кобаль М.І.

Карпушова О.В.