Рішення № 42863106, 23.02.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 лютого 2015 р. Справа № 903/1246/14

за позовом Луцької міської ради

до Підприємства з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-Україна", м.Київ

про внесення змін в договір оренди земельної ділянки

Суддя Пахолюк В.А.

Представники:

від позивача: Лабінська Л.О. - головний спеціаліст, дов. № 1.1-8/59 від 12.01.2015 р., Форостецький І.О. - головний спеціаліст, юрист, дов. № 1.1-8/4539 від 27.08.2014 р.

від відповідача: Журавльов О.С. - представник, дов. № 185 від 31.12.2014 р.

В судовому засіданні з 26.01.2015 р. до 23.02.2015 р. було оголошено перерву для вирішення сторонами спору в позасудовому порядку.

Суть спору:

Позивач - Луцька міська рада звернувся з позовною заявою, в якій просив внести зміни до договору оренди землі від 21.01.2003 року, укладеного між Луцькою міською радою та Підприємством з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-Україна", а саме в розділ " 2. Плата за землю", виклавши його в новій редакції:

2.1. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі: 10 (десяти) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

2.2. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з врахуванням цільового призначення земельної ділянки та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюється під час укладення або зміни умов Договору чи продовження його дії.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки розраховується управлінням Держземагенства у Луцькому районі Волинської області та уточнюється щороку для врахування офіційного річного коефіцієнта індексації.

2.3. Орендна плата вноситься щомісячно Орендарем рівними частинами на р/р 33219812700002, МФО 803014, ЗКПО 38009628, банк ГУДКСУ у Волинській області, одержувач УК у м.Луцьку (м.Луцьк) 13050200, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Внесення орендної плати на майбутній період оренди допускається на термін, не більший одного календарного року.

2.4. Розмір орендної плати переглядається у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених Договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

2.5. У разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла впродовж строку, за який нарахована пеня, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення платежу.

У разі розірвання Договору з ініціативи Орендаря Орендодавець має право на отримання орендної плати за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди землі цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах.

У разі визнання у судовому порядку договору недійсним, отримана Орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що зобов'язання між сторонами виникли на підставі договору оренди земельної ділянки від 21.01.2003 року, відповідно до якого відповідачу передана в оренду земельна ділянка, загальною площею 2300 кв.м., строком на 25 років. Предметом даного договору є земельна ділянка призначена для обслуговування автозаправочної станції на вул. Дубнівській, 4 в м.Луцьку.

Відповідно до п. 2.2. Договору грошова оцінка земельної ділянки станом на січень 2003 року становить 785 398, 63 грн.

Згідно п. 2.1. Договору орендна плата вноситься орендарем щорічно у розмірі 1, 5 % від грошової оцінки земельної ділянки на рік.

Абзацом 2 підпункту а) пункту 3.3. договору оренди передбачено можливість зміни орендної плати у разі зміни ставки земельного податку в законодавчому порядку.

26.03.2008 року Луцькою міською радою було прийнято рішення № 25/62 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Луцька", відповідно до якого було змінено грошову оцінку земель територіальної громади м.Луцька в залежності від її місцезнаходження та функціонального використання для економічного регулювання земельних відносин при укладені цивільно-правових угод та визначення розміру земельного податку.

24.06.2009 року Луцькою міською радою прийнято рішення № 42/20 "Про впорядкування орендної плати за землю", яким встановлено річний розмір орендної плати за землю у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, згідно з додатком до якого вбачається, що для відповідача він становить 10% річних.

Листом № 1.1-30/5584 від 13.10.2014 року Луцькою міською радою на адресу відповідача надіслано пропозиція про укладення додаткової угоди до договору оренди землі в частині внесення змін в розмір орендної плати за землю та направлено примірник додаткової угоди, однак відповіді на дану пропозицію відповідач не надіслав.

При нормативному обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на умови договору оренди земельної ділянки та законодавчі акти, які регулюють орендні правовідносини.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 22.12.2014 р. (вх.. № 01-29/12319/14) позовні вимоги вважає такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому вказує, що листом від 19.11.2014 р. № 5237 ПІІ "ЛУКОЙЛ-Україна" погодилося на укладення додаткової угоди та на виконання ст.654 ЦК України просило повідомити його Підприємство про місце і час підписання та нотаріального посвідчення додаткової угоди, що позивачем не було зроблено.

На підтвердження викладених у запеченнях доводів до матеріалів справи долучає копії наступних документів: лист-звернення Луцької міської ради до ПІІ "ЛУКОЙЛ-Україна" № 1.1-30/5584 від 13.10.2014 року, лист-відповідь ПІІ "ЛУКОЙЛ-Україна" від 19.11.2014 р. № 5237 на звернення Луцької міської ради., реєстр відправлених заказних листів за 19.11.2014 р.

Позивач у додаткових письмових поясненнях за № 3-28/19 від 26.01.2015 р., посилаючись на вимоги ч.2 ст.188 ГК України, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) зазначає, що обрання певного засобу у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Посилаючись на вимоги ст.ст.125, 126 ЗК України, ст.14 Закону України «Про оренду землі», ст.653 ч.3 ЦК України, ст.30 Закону України «Про оренду землі», п.п.4.1 п.8 Договору оренди землі, вважає, що недосягнення сторонами згоди щодо порядку внесення змін в договір оренди земельної ділянки є підставою для внесення змін до умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

21.01.2003 року між Луцькою міською радою як орендодавцем і Підприємством з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-Україна" як орендарем було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2300 кв.м. строком на 25 років для обслуговування автозаправочної станції на вул. Дубнівській, 4 в м. Луцьку (надалі Договір).

Даний договір посвідчено 22.01.2003 р. приватним нотаріусом Ариванюк Т.О. та зареєстровано в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди 24.01.2003 за№ 565.

Як зазначено п.1.1. Договору оренди Луцька міська рада на підставі рішення № 3/7.15 від 22.11.2002 р. «Про надання земельної ділянки на умовах оренди ПП "ЛУКОЙЛ-Україна" для обслуговування автозаправочної станції на вул.Дубнівській, 24», надає, а Підприємство з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-Україна" приймає на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 2 300 кв.м. згідно з кадастровим планом, землекористування, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору грошова оцінка земельної ділянки станом на січень 2003 року становить 785 398, 63 грн.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що плата за оренду земельної ділянки вноситься «Орендарем» щорічно у вигляді орендної плати у розмірі 1,5 % грошової оцінки земельної ділянки на рік.

Згідно п.3.3. Договору правом «орендодавця» є внесення змін в розділ 2 даного договору (плата за землю) щодо розміру і строків орендної плати в разі зміни ставки земельного податку в законодавчому порядку.

Судом встановлено, що договір оренди укладений між Луцькою міською радою та підприємством з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-Україна" у відповідності до Типової форми договору на право тимчасового користування землею (в т.ч. на умовах оренди), що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.1993 р. № 197 та була чинною на момент виникнення договірних правовідносин.

Всі істотні умови укладеного договору відповідають типовій формі договору оренди, що затверджена вищеназваною постановою Кабінету Міністрів України.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2004 р. № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі» внесено зміни щодо примірної форми договору оренди земельної ділянки, а саме щодо підстав перегляду розміру орендної плати (зміна умов господарювання, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, в інших випадках передбачених законом) та відповідальності за несвоєчасне внесення орендної плати у вигляді пені.

Слід зазначити, що існуючий договір оренди земельної ділянки між Луцькою міською радою та підприємством з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-Україна" укладений у відповідності до вимог законодавства чинного на момент підписання договору сторонами.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 309-VI від 03.06.2008 р. в Закон України «Про оренду землі» були внесені зміни, зокрема, частини 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній і комунальній власності надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю», для інших категорій земель трьохкратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності не може перевищувати 12% їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині». Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування - 04.06.2008 р.

У зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011 р. (від 02.12.2010 р. № 2755- VI), Закон України «Про плату за землю» втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку за землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 р. регулюється виключно Податковим кодексом України.

Як передбачено ст. 14.1.136 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Стаття 14.1.147 Податкового кодексу України вказує, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 288.1 Податкового кодексу визначено, що підставою нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно ст.ст. 288.5., 288.5.1 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Згідно з ст. 288.5.2 Податкового кодексу не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом;

в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповіді сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки.

Статтею 289.1 Податкового кодексу передбачено, що для визначення розміру податку орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Рішенням Луцької міської ради № 25/62 від 26.03.2008 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Луцька» було змінено грошову оцінку земель територіальної громади м. Луцька в залежності від її місцезнаходження і функціонального використання.

Рішенням Луцької міської ради № 42/20 від 24.06.2009 р. «Про впорядкування орендної плати за землю» було встановлено річний розмір орендної плати за землю у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з додатком.

Додатком до цього рішення встановлено, що відсоток від грошової оцінки земельної ділянки встановлюється в залежності від функціонального використання земельної ділянки.

Якщо земельна ділянка використовується під розміщення платних стоянок для автотранспорту, то річний розмір орендної плати становить 10 % від грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до п. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Згідно п. 5 ст. 59 вищезазначеного Закону рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Рішенням Луцької міської ради № 42/20 від 24.06.2009 року «Про впорядкування орендної плати за землю» приведено розмір орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства України. Дане Рішення було оприлюднено на офіційному сайті Луцької міської ради та опубліковано у газеті «Луцький замок» № 27 від 02.07.2009 року.

Рішенням Луцької міської ради № 25/62 від 26.03.2008 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Луцька» було змінено грошову оцінку земель територіальної громади м. Луцька в залежності від її місцезнаходження і функціонального використання.

Зазначені вимоги кореспондуються зі ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»

Згідно ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Слід врахувати, що вищезазначені рішення Луцької міської ради не скасовані у встановленому законом порядку, а відтак є чинними та обов'язковими до виконання.

Судом відхилено твердження відповідача про відсутність між сторонами спору та обов'язковість нотаріального посвідчення договору оренди з посиланням на вимоги ст.654 ЦК України та з огляду на те, що ПП "ЛУКОЙЛ-Україна" прийняло пропозицію про внесення змін до договору та на виконання імперативної норми цивільного законодавства просило лише повідомити про місце нотаріального посвідчення.

При цьому, судом враховано роз'яснення п.2.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. (зі змінами і доповненнями) «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» згідно якого у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Щодо обов'язковості нотаріального посвідчення договору оренди, то слід зазначити наступне.

Згідно ст.14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Як визначено ст.6 даного Закону право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Пунктом 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» роз'яснено, що нотаріальне посвідчення правочинів (договорів) є обов'язковим лише у передбачених законом випадках або коли сторони домовились про нотаріальне посвідчення договору (частина четверта ст.639 ЦК України).

У зв'язку з недодержанням вимоги щодо нотаріального посвідчення правочинів нікчемними є лише такі правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню чи такі, умовами яких передбачено обов'язкове нотаріальне посвідчення.

Згідно п.5.2 договору оренди передбачено, що договір набуває чинності після підписання його сторонами та державної реєстрації.

Отже, з системного аналізу чинного законодавства вбачається, що договір оренди землі не підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Судом з'ясовано, що нотаріальне посвідчення даного договору оренди не було вчинено у зв'язку з ухиленням сторін, що підтверджується матеріалами справи (додаткові пояснення Відповідача від 23.02.2015 р., клопотання позивача від 23.02.2015 р.).

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.05.2014 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2300 кв.м. для обслуговування становить становить 2 868 031, 00 грн.

Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки; податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статтей 285-287 Податкового кодексу України. Відповідно до ст. 286 названого Кодексу платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

При цьому в абз.З п.п. б) п. 3.2 Договору передбачено обов'язок орендаря уточнювати щороку нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Таким чином, немає підстав вносити зміни у п. 2.2 Договору, яким визначений розмір нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» орендою землі є засноване на доворі строкове платне володіння земельною ділянкою, необхідною орендареві для ведення підприємницької та інших видів діяльності. Однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата, яка встановлюється згідно з методикою розрахунку орендної плати.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотними умовами договору.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що розмір, форми і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди (крім випадків внесення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення такої згоди спір вирішується в судовому порядку.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість зміни договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Згідно ч.1. ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом, а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 2 і 4 ст. 188 Господарського кодексу України).

Однак, відповідачем - Підприємством з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-Україна" додаткова угода не підписана, що і стало підставою звернення з зазначеним позовом.

В абз. 4 п.п. 2.19 п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. в ред. від 10.07.2014 р. зазначено, що, відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного даною статтею. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача.

В матеріалах даної судової справи міститься наступні докази: пропозиція укласти додаткову угоду до договору оренди землі, додаткова угода, розрахунок розміру орендної плати та докази їх направлення відповідачу.

Аналізуючи зазначене, суд виходить із того, що нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати (абз.4 п.п.2.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. в ред. Від 10.07.2014 р.).

Оскільки зміни до договору оренди землі від 21.01.2003 р. вносяться в судовому порядку, враховуючи норму ч.3 ст.653 ЦК України, зобов'язання сторін змінюються з моменту набрання рішення суду законної сили.

Зазначена норма кореспондується з ч.5 ст.188 ГК України згідно якої, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

У зв'язку із задоволенням позову судові витрати по справі відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 144 Конституції України, ст.ст. 3 Земельного кодексу України, ст.ст. 287 - 290 Податкового кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України, ст. 1, 54 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 651 - 653 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 13, 15, 17, 18, 21, 30 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 59, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Листом Вищого господарського суду України від 01.01.2010 р. № 220 "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, вв'язаних із земельними правовідносинами», постановою Верховного Суду України від 06.12.2010 р. по справі № 2-1/10068-2008, Рішенням Луцької міської ради № 25/62 від 26.03.2008 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Луцька», Рішенням Луцької міської ради № 42/20 від 24.06.2009 року «Про впорядкування орендної плати за землю»,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Внести зміни до договору оренди землі від 21.01.2003 року, укладеного між Луцькою міською радою та Підприємством з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-Україна", а саме в розділ " 2. Плата за землю", виклавши його в новій редакції:

2.1. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі: 10 (десяти) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

2.2. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з врахуванням цільового призначення земельної ділянки та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюється під час укладення або зміни умов Договору чи продовження його дії.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки розраховується управлінням Держземагенства у Луцькому районі Волинської області та уточнюється щороку для врахування офіційного річного коефіцієнта індексації.

2.3. Орендна плата вноситься щомісячно Орендарем рівними частинами на р/р 33219812700002, МФО 803014, ЗКПО 38009628, банк ГУДКСУ у Волинській області, одержувач УК у м.Луцьку (м.Луцьк) 13050200, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Внесення орендної плати на майбутній період оренди допускається на термін, не більший одного календарного року.

2.4. Розмір орендної плати переглядається у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених Договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

2.5. У разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла впродовж строку, за який нарахована пеня, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення платежу.

У разі розірвання Договору з ініціативи Орендаря Орендодавець має право на отримання орендної плати за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди землі цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах.

У разі визнання у судовому порядку договору недійсним, отримана Орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

3. Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ - Україна» (01033, м.Київ, вул.Верхній Вал, 68, код ЄДРПОУ 30603572) на користь виконкому Луцької міської ради (43025, м.Луцьк, вул..Б.Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ 34745204) судовий збір в сумі 1 218, 00 грн.

Згідно ч.5 ст.85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.02.2015 р.

Суддя В.А.Пахолюк