Рішення № 42863098, 25.02.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/20/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2015 Справа № 908/744/15-г

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя.

до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Запоріжжя.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники сторін:

Від позивача: Ткаченко О.В., довіреність № 18 від 31.12.2014р.;

Сарібекян Н.А., довіреність № 20 від 31.12.2014р.;

Від відповідача: не з'явився.

Заявлено позов Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, про стягнення 1620 грн. 84 коп., яка складається з 1285 грн. 54 коп. основного боргу, 151 грн. 84 коп. суми пені, 26 грн. 92 коп. 3% річних, 156 грн. 54 коп. суми індексу інфляції.

Ухвалою суду від 06.02.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, присвоєно провадженню № 7/20/15, судове засідання призначено на 25.02.2015р.

Ухвала суду була направлена в установленому законом порядку на адреси, зазначені позивачем у позовній заяві.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК (1798-12 ).

Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Крім того, неявка в судове засідання представників сторін не звільняє сторони від обов'язку і не позбавляє можливості надати необхідні матеріали, які судом витребувані чи сторони хотіли б надати до справи.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

До суду 24.02.2015р. від позивача надійшла заява про долучення до справи матеріалів витребуваних ухвалою суду від 06.02.2015р. по справі № 908/744/15-г. (заява та додатки до неї долучені до матеріалів справи).

В судове засідання представник відповідача не з'явився. Про поважність причин неявки свого представника відповідач суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за усним клопотанням представників позивача (відображено в протоколі судового засідання).

Спір розглянуто згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 25.02.2015р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі в присутності представників позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до положень статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються в тому числі шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Між Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (надалі - позивач, постачальник) та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (надалі - відповідач, споживач) укладено договір № 11275 від 16.07.2009 р. про постачання електричної енергії (далі договір).

Згідно з умовами договору, постачальник електричної енергії (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору, під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та правилами користування електричною енергією.

Згідно п. 2.3.4 договору, споживач зобов'язується: оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та додатка № 5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до ст. 626, 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 5 додатка № 4 договору, споживач не пізніше 14-00 годин 2-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою споживача та скріплених його печаткою:

- «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» за формою додатка №5.1;

Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає споживачу.

Згідно з п. 7 додатка № 4 договору, за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

Згідно з п. 10 додатка № 4 договору, рахунки або платіжні вимоги-доручення віддаються уповноваженому представнику споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою постачальника електричної енергії журналі або направляються постачальником електричної енергії споживачу поштою рекомендованим листом.

Згідно з п. 11 додатка № 4 договору, споживач зобов'язаний не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим здійснити сплату.

Відповідно до п. 12 додатка № 4 договору, якщо споживач не надав «Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» в обумовлений термін, постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для сплати виходячи із середньодобового обсягу споживання електроенергії за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання споживачем даних про використану електричну енергію протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії не перевищує один розрахунковий період, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної електроенергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання визначених згідно п. 3 додатку №5 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» без подальшого перерахунку.

Відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, в якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Відповідач не виконав свої зобов'язання з надання «Актів про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» відповідно до п. 5 додатка № 4 договору, у зв'язку з тим розрахунок суми боргу за спожиту електричну енергію був зроблений за середньодобовим споживанням за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у відповідності до умов договору та п. 6.39 Правил користування електричною енергією затвердженими постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року № 28 (у редакції постанови НКРЕ України від 17.10.2005 р. № 910, далі -Правила): « 6.39. У разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду...»

Згідно з ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.

У зв'язку із невиконанням своїх договірних зобов'язань щодо надання даних про спожиту електроенергію та оплати вартості спожитої електричної енергії у відповідача виник борг за спожиту електроенергію за період з 01.04.2014 року по 03.06.2014 рік у сумі 1 285 (одна тисяча двісті вісімдесят п'ять) грн. 54 коп. (розрахунок суми боргу доданий до матеріалів справи).

На виконання умов договору, позивач, як постачальник товару, виконав умови даного договору.

Відповідач за відпущену теплову енергію в установленому договором порядку і строк не розрахувався.

Факт поставки теплової енергії підтверджується рахунком № 11275/4а від 07.05.2014р. на суму 997 грн. 30 коп. та рахунком № 11275/5а від 05.06.2014р. на суму 288 грн. 24 коп. (доданими до матеріалів справи).

03.06.2014 р. об'єкт відповідача було відключено від електроустаткування за несплату боргу за спожиту електроенергію, що зафіксоване Актом № 8587 від 03.06.14 р. (копія акту додана до матеріалів справи).

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язанням, в свою чергу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, сума основного боргу, на момент розгляду спору, по суті складає 1 285 грн. 54 коп., пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підтверджується матеріалами справи.

У зв'язку із несплатою вартості спожитої електроенергії, позивачем було нараховано пеню на підставі п. 4.2.1 договору, в розмірі 151 (сто п'ятдесят одна) грн. 84 коп. за період з 01.03.2014 р. по 15.12.2014 р. (розрахунок доданий до матеріалів справи).

Згідно з п. п. 4.2.1. п. 4.2. договору, за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 11 додатка № 4) та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (п. 5д № 6), споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. З Закону України „Про відповідальність про несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань обчислюється від простроченої суми та не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 151 грн. 84 коп. пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 156 грн. 54 коп. грн. втрат від інфляції та 26 грн. 92 коп. 3 % річних (розрахунок індексу інфляції та 3 % річних доданий до матеріалів справи).

Ч. 1, 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом, щодо окремих видів зобов'язань, може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеного вимога позивача про стягнення з відповідача 156 грн. 54 коп. грн. втрат від інфляції та 26 грн. 92 коп. 3 % річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За таких обставин, позов Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача, поскільки спір доведено до судового розгляду з його вини.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 549, 611, 625, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, 69009, АДРЕСА_1, (і/н НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, 69035, м. Запоріжжя, вул.. Волгоградська, буд. 25,(на поточний рахунок з спеціальним режимом використання № 260313141419 в ЗОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 313957, ЄДРПОУ 00130926) 1 285 (тисяча двісті вісімдесят п'ять)грн. 54 (п'ятдесят чотири) коп. боргу за спожиту електроенергію.

Видати наказ.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, 69009, АДРЕСА_1, (і/н НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, 69035, м. Запоріжжя, вул.. Волгоградська, буд. 25,(№ 2600006138522 в ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, ЄДРПОУ 00130926) 151 (сто п'ятдесят одна)грн. 84 (вісімдесят чотири) коп. пені, 26 (двадцять шість) грн. 92 (дев'яносто дві) коп. 3% річних, 156 (сто п'ятдесят шість) грн. 54 (п'ятдесят чотири) коп. суми індексу інфляції, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Присутнім в судовому засіданні представникам позивача судом роз'яснена ст. 87 ГПК України.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет