Рішення № 42859438, 11.02.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1771/15

Головуючий у першій інстанції Луняченко В.О.

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.

суддів: Панасенкова В.О., Парапана В.Ф.,

при секретарі: Добряк Н.І.,

за участю: позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 та його

представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м.Одеси від 26 листопада 2014 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки з будинку, визначення порядку користування земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И Л А:

21 червня 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом, який у подальшому був нею уточнений, до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки з будинку, визначення порядку користування земельною ділянкою.

Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що рішенням Київського районного суду м.Одеси від 09 квітня 2009 року у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 було визнано право власності на частини домоволодіння АДРЕСА_1 - за ОСОБА_3 у розмірі 3/8 частин та за ОСОБА_2 у розмірі 3/8 частин зазначеного домоволодіння, яке у цілому складається з житлового будинку під літерою "А", загальною площею 65,5 кв.м., житловою площею 37,8 кв.м., вбиральні під літерою "Б", гаражу під літерою "В", сараїв під літерами "Г", "Д", цистерни, огорожі і мостіння, що розташовані на земельній ділянці площею 584 кв.м..

Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 13.10.2010 року визнано право власності на 1/4 частину домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 за ОСОБА_2, яка є позивачем у справі.

Відповідно до нотаріально посвідченого договору, укладеного 24.12.2012 року сторони встановили порядок володіння та користування спірним домоволодінням, враховуючи, що ОСОБА_3 належить 3/8 частини, а ОСОБА_2 5/8 частин вказаного домоволодіння.

Однак, згідно висновку будівельно - технічної експертизи встановлено, що виділення в натурі часток домоволодіння, пропорційно ідеальних часток співвласників технічно не можливо, при цьому така можливість не виключена з відступом від ідеальної частки.

На підставі зазначеного, позивач ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом та просила задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі з наведених у позовній заяві правових підстав.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та його представник заперечували проти задоволення позову посилаючись на технічну неможливість такого поділу.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2 просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги уточненої позовної заяви у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги та пояснення на неї позивача ОСОБА_2, а також заперечення відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно п.3 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати або змінити рішення суду.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення у повній мірі не відповідає.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правових відносин та інші.

Таким чином, суд, розглядаючи цивільну справу у порядку позовного провадження, повинен повно і всебічно з'ясувати фактичні обставини справи, однак не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог та тієї доказової бази, яка сформована за рахунок доказів, поданих до суду самими учасниками процесу.

Згідно до п.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно до ст. 11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами по справі не заперечується, що ОСОБА_3 є власником 3/8 частин домоволодіння АДРЕСА_1 а ОСОБА_2 є власником 5/8 частин вказаного домоволодіння.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ст.ст. 364, 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності, в натурі або його поділ з дотриманням вимог ст. 183 ЦК України, тобто виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом, яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" у випадках, передбачених статтями 86 - 89 ЗКУкраїни, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває в спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, у разі недосягнення згоди - за рішенням суду, а при перебуванні ділянки в спільній сумісній власності (у подружжя, членів фермерського господарства, якщо інше не передбачалось угодою між ними, співвласників жилого будинку) - за договором або законом. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки зі складу земельної ділянки (у тому числі й разом з іншими учасниками, які цього вимагають) або виплати рештою учасників грошової компенсації за цю частку при неможливості її виділення та отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру його частки. Учаснику спільної сумісної власності зазначене право належить за умови попереднього визначення розміру рівних земельних часток, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Відповідно до п. 21 вищезазначеної постанови, виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до статті 88 ЗК України бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі.

Згідно з п. "в" ст. 99 ЗК України власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення земельного сервітуту у вигляді права проходу.

Відповідно до ст. 100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

З огляду на зазначені вимоги закону, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, визначивши, які правовідносини випливають із встановлених обставин справи, застосувавши до спірних правовідносин норму закону, яка підлягала до застосування, колегія суддів приходить до висновку, що запропонований експертом другий варіант поділу житлового будинку, господарських будівель та споруд, а також земельної ділянки з відступом від ідеальних часток співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з визначенням розміру компенсації і перерахування ідеальних часток, що визначений у висновку №153/2013 судово технічно - будівельної експертизи від 11.12.2013 року, не суперечить вимогам закону та відповідає інтересам співвласників спірного домоволодіння.

Крім того, позивачем ОСОБА_2 під час розгляду справи було внесено на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Одеській області грошові кошти в розмірі 8 284 гривень в якості компенсації ОСОБА_3 за його 11/200 часток.

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції в повній мірі не відповідають вимогам норм матеріального права, на які посилається місцевий суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також не підтверджується доказами, на підставі чого колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 та задоволення її позовних вимог, крім вимог щодо встановлення порядку виконання рішення суду, згідно з яким, після набуття рішенням законної сили, це рішення буде підставою для державної реєстрації за позивачем права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1, як окремо визначений об'єкт нерухомості, однак ці вимоги не підлягають судовому захисту, оскільки ці вимоги не належать до компетенції суду, а відносяться до компетенції органів місцевої влади.

Керуючись ст.ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, п.п. 1,4 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314,316,317,319 ЦПК України, судова колегія, судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Київського районного суду м.Одеси від 26 листопада 2014 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки з будинку, визначення порядку користування земельною ділянкою задовольнити частково.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2, ОСОБА_3 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1

Виділити ОСОБА_2 у натурі 68/100 часток з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 що складається із приміщень в будинку літ "А": № 1-4 жила, площею 18,6 м2, інвентаризаційною вартістю 28 454 гривень; в прибудові літ. "а" приміщення - №1-1 коридор, площею 3,9 м2, інвентаризаційною вартістю 6 632 гривень, №1-2 веранди, площею 7,1 м2, інвентаризаційною вартістю 12 074 гривень, в прибудові літ. "а1" приміщення - №1-8 жила, площею 9,7 м2, інвентаризаційною вартістю 27 069 гривень, вбиральню літ "Б", інвентаризаційною вартістю 1 486 гривень, гараж літ "В", інвентаризаційною вартістю 14 789 гривень, сарай літ. "Г", інвентаризаційною вартістю 6 037 гривень, загальною інвентаризаційною вартістю 96 541 гривень.

Виплатити ОСОБА_3 в рахунок компенсації 11/200 часток у жилому будинку по АДРЕСА_1 8 284,00 гривень з депозитного рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, що внесені ОСОБА_2 згідно ухвали Київського районного суду м. Одеси від 18.03.2014 року за квитанцією №6928.629.1 від 28.03.2014 року.

Зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для забезпечення автономного функціонування кожної із часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 що виділяються, виконати розділ інженерних комунікацій (каналізація, водопостачання, електропостачання та газопостачання).

Зобов'язати ОСОБА_2 погодити з місцевими органами виконавчої влади роботу із влаштування кухні та вбиральні у частині будинку АДРЕСА_1, що їй виділяється.

Визначити порядок користування земельною ділянкою площею 500 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 виділив в користування ОСОБА_2 5/8 часток земельної ділянки, площею 312,5 м2 згідно другого варіанту порядку користування земельною ділянкою, межі якої (з урахуванням площі забудови приміщеннями житлового будинку літ. "А" і надвірними будівлями) описуються наступним чином: від кута житлового будинку літ. "А", розташованого на перетині вулиць Правди і Естафетної (від точки 1) по прямій лінії на відстані 4,53 м. по зовнішній стіні житлового будинку літ. "А" (до точки 2 ); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 5,66 м. по внутрішній стіні житлового будинку літ. "А" (до точки 3); з наступним поворотом вліво по прямій лінії на відстані 4,83 м. по внутрішній стіні житлового будинку літ. "А" (до точки 4 ); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 3,36 м. по внутрішній стіні житлового будинку літ. "А" до перетину з зовнішньою стіною житлового будинку літ. "А" (до точки 5); далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 1,0 м. (до точки 6); - з наступним поворотом вліво по прямій лінії на відстані 2,39 м. (до точки 7); далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 10,14 м. (до точки 8); - з наступним поворотом вліво по прямій лінії на відстані 4,148 м. (до точки 18); - з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 6,0 м. до перетину з кордоном огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 19); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 12,18 м. по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 9); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 2,63 м. по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 10); далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 4,25 м. по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 11); далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 21,25 м. по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем до перетину з кордоном огороджувального забору розташованого з боку вулиці Правди (до точки 12); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 1,32 м. по межі огороджувального забору розташованого з боку вулиці Правди до перетину з зовнішньою стіною гаража літ. "В" (до точки 13 ); далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 4,18 м. по зовнішній стіні гаража літ. "В" до перетину з зовнішньою стіною житлового будинку літ. "А" (до точки 14); далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 3,37 м. по зовнішній стіні - житлового будинку літ. "А", розташованої з боку вулиці Правди (до точки - 15); далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 9,01 м. по зовнішній стіні житлового будинку літ. "А", розташованої з боку вулиці Правди до початкової точки відліку (до точки 1).

Виділити у користування ОСОБА_3 3/8 часток земельної ділянки, площею 187,5 м. згідно другому варіанту порядку користування земельною ділянкою, межі якої (з урахуванням площі забудови приміщеннями житлового будинку літ. "А") описуються наступним чином: від зовнішньої стіни житлового будинку літ. "А", розташованої з боку вулиці Естафетної (від точки 2) по прямій лінії на відстані 5,66 м. по внутрішній стіні житлового будинку літ. "А" (до точки 3); з наступним поворотом вліво по прямій лінії на відстані 4,83 м. по внутрішній стіні житлового будинку літ. "А" (до точки 4); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 3,36 м. по внутрішній стіні житлового будинку літ. "А" до перетину з зовнішньою стіною житлового будинку літ. "А" (до точки 5); далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 1,0 м. (до точки 6); з наступним поворотом вліво по прямій лінії на відстані 2,39 м. (до точки 7); далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 10,14 м. (до точки 8); з наступним поворотом вліво по прямій лінії на відстані 4,148 м. (до точки 18 ); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 6,0 м. до перетину з кордоном огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 19); з наступним поворотом вліво по прямій лінії на відстані 5,58 м. по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 17); з наступним поворотом вліво по прямій лінії на відстані 18,45 м. до перетину з зовнішньою стіною житлового будинку літ. "А" (до точки 16); далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 5,08 м. по зовнішній стіні житлового будинку літ. "А", розташованої з боку вулиці Естафетної до початкової точки відліку (до точки 2).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати, що складаються із витрат по сплаті судового збору у розмірі - 114,7 гривень та витрат по сплаті судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 5750 гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, проте воно може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справа протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М.Драгомерецький

В.Ф.Парапан

В.О.Панасенков