Ухвала суду № 42857428, 17.02.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1304/6823/12 Головуючий у 1 інстанції: Городецька Л.М.

Провадження № 22-ц/783/557/15 Доповідач в 2-й інстанції: Береза В. І.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого - судді: Берези В.І., суддів: Бойко С.М., Штефаніци Ю.Г., за участю секретаря судового засідання: Брикайло М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, на рішення Галицького районного суду м.Львова від 26 березня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк», правонаступником якого є ПАТ «ВІЕС Банк», до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

оскаржуваним рішенням позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 ( паспорт серії НОМЕР_4, виданий Залізничним РВ УМВСУ у Львівській області 25.08.1998 року, ІПН НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2), ОСОБА_2 ( паспорт серії НОМЕР_6, виданий Франківським РВ УМВС України у Львівській області 23.04.1996 року, ІПН НОМЕР_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_5 ( паспорт серії НОМЕР_5, виданий Франківським РВ УМВСУ у Львівській області 28.01.1997 року, ІПН НОМЕР_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ВІЕС Банк» ( код ЄДРПОУ 19358632), заборгованість за кредитними договорами № КЕ 36162 від 21.09.2005 року та № КБ 51775 від 27.08.2008 року в сумі 225835,39 доларів США, що в гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ станом на 27.07.2012 року становить 1 805 102, 27 гривень ( один мільйон вісімсот п'ять тисяч сто дві гривні 27 коп.). Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 ( паспорт серії НОМЕР_4, виданий Залізничним РВ УМВСУ у Львівській області 25.08.1998 року, ІПН НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2), ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_6, виданий Франківським РВ УМВС України у Львівській області 23.04.1996 року, ІПН НОМЕР_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_5 ( паспорт серії НОМЕР_5, виданий Франківським РВ УМВСУ у Львівській області 28.01.1997 року, ІПН НОМЕР_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ВІЕС Банк» ( код ЄДРПОУ 19358632) судовий збір в розмірі 3326,30 гривень.

Рішення суду оскаржив представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, після його перегляду як заочного, просить таке скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги покликається на те, що стягнення боргу відбулось за відсутності доведеності обставин, на які позивач посилався, без з`ясування обставин, що мають значення для справи, суд виходив з розрахунків заборгованості, які не підтверджені належними доказами. Із позовної заяви неможливо встановити склад заборгованості, не надано розрахунку окремо розміру основної заборгованості, нарахованих відсотків, розмір сплаченого тіла кредиту, відсотків, пені, сплаченої пені, простроченої заборгованості. Про заочний розгляд справи відповідач належним чином не був повідомленим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення представника позивача - ОСОБА_6, яка таку заперечила, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 21.09.2005 року між ПАТ «Фольксбанк» та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № KF 36162 із змінами та доповненнями, згідно яких останньому надано грошові кошти в сумі 177 500,00 доларів США з кінцевим строком погашення не пізніше 21.09.2015 року під 12,5% річних.

Позивач-банк умови кредитного договору виконав, що підтверджується заявами на видачу готівки №1291_9 від 11.04.2006р., № 1349_11 від 13.11.2006р., №258_33 від 14.10.2007р„ №258_20 від 30.10.2007р., №38_52 від 20.02.2008р., меморіальним ордером № 243 11/1 від 23.09.2005р.

27.08.2008р. між позивачем та ОСОБА_7 був укладений кредитний договір № KF 51775 із змінами та доповненнями, згідно якого позивач надав останньому грошові кошти в сумі 111000,00 доларів США з кінцевим строком погашення не пізніше 21.09.2015 року під 13,5% річних.

Позивачем умови кредитного договору виконано, що підтверджується заявою на видачу готівки від 27.08.2008 року.

З матеріалів справи вбачається, Що в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № KF 36162 від 21.09.2005 року з ОСОБА_2 було укладено договір поруки №РО 84658 від 21.09.2005 року, згідно з умовами якого ОСОБА_2 є поручителем по зобов'язаннях відповідача ОСОБА_7

Крім того, в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № KF 36162 від 21.09.2005 року з ОСОБА_5 було укладено договір поруки №KF36162/S-2 від 25.03.2011 року, згідно з умовами якого ОСОБА_5 є поручителем по зобов'язаннях ОСОБА_7

Крім того, в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № KF 51775 від 27.08.2008 року з ОСОБА_2 було укладено договір поруки №РО 95335 від 27.08.2008 року, згідно з умовами якого ОСОБА_2 являється поручителем по зобов'язаннях відповідача ОСОБА_7

Окрім того, в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № KF 51775 від 27.08.2008 року з ОСОБА_5 було укладено договір поруки №KF 51775/S-4 від 25.03.2011 р., згідно з умовами якого ОСОБА_5 є поручителем по зобов'язаннях ОСОБА_7

Задовольняючи вимоги банку про стягнення заборгованості з боржника та поручителів, суд першої інстанції зазначив про те, що межі відповідальності поручителя передбачені і п.2.2 договорів поруки №РО 84658 від 21.09.2005 року, №KF36162/S-2 від 25.03.2011 року, №РО 95335 від 27.08.2008 року, №KF 51775/S-4 від 25.03.2011 року. Крім того, позивачем 25.05.2012 року були надіслані вимоги відповідачам про виконання зобов'язань за договорами кредиту, проте останні умов договорів не виконали (а.с.43-45, 65-67). А тому, зробив висновок про те, що загальна сума заборгованості становить 225 835,39 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 1 805 102,27 гривень, яку слід стягнути з відповідачів.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Так, статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк (термін).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 1054 ЦК України зазначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до п.5.2.9 кредитного договору № KF 36162 та договору № KF 51775, Позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, а також можливі пеню та штрафні санкції, незалежно від строку зобов'язання у наступних випадках: затримання сплати частини кредита та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць; перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; утворення в позичальника простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами.

Пунктами 5.3.1 кредитних договорів передбачено, що Банк має право у разі невиконання неналежного виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором списати з рахунків Позичальника суми боргу на підставі наказу на примусову сплату боргового зобов'язання, звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, вимагати виконання зобов'язань за кредитним договором від поручителя.

Згідно з п.2 ст.554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та інших витрат.

Відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників ( солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з п.6.2, 6.3 кредитних договорів за несвоєчасне (неналежне) повернення кредиту або його частини, процентів за користування кредитом, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, обрахованої від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Доводи апелянта про те, що розрахунки заборгованості не підтверджені належними доказами та з позовної заяви неможливо встановити склад заборгованості, на увагу не заслуговують, оскільки окрім наведеного у позовній заяві матеріали справи містять розрахунки як основного боргу, так і прострочень за кредитним договором .

Так, боржник, ОСОБА_7 за кредитним договором № KF 36162 від 21.09.2015 року заборгував Банку кошти в розмірі 124935,52 доларів тіла, що в гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ становить 998 609,61 гривень, з яких: 951026,80 грн. - заборгованість по кредиту; 45212,72 грн. - заборгованість по відсотках. Пеня станом на 24.07.2012 року становить 2370,08 гривень.

За кредитним договором № KF 51775 від 27.08.2008 року ОСОБА_7 заборгував банку кошти в розмірі 100899,87 доларів США, що в гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ становить 806 492,66 гривень, з яких: 758 695,24 грн. - заборгованість по кредиту; 45797,17 грн. - заборгованість по відсотках. Пеня станом на 27.07.2012 року становить 2000,25 грн. Отже, загальна сума заборгованості становить 225 835,39 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 1 805 102, 27 гривень, підтверджується наявними розрахунками.

Як видно з наданих представником позивача розрахунків, прострочення заборгованості перед банком відбулась у березні, квітні 2012 року, банком скеровано усім відповідачам вимоги щодо невиконання зобов`язання та прострочення платежів - 25.05.2012 року /а.с.43-45/ та в липні 2012 року подано позов до суду, що відповідає нормам чинного законодавства та не звільняє відповідачів від узятих на себе обов`язків з повернення коштів.

Доводи апелянта висновки суду першої інстанції не спростовують, відтак, підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст. 308, ст.ст. 313, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Галицького районного суду м.Львова від 26 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскарженою в касаційному порядку протягом двадцяти днів подачею касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Береза В.І.

Судді: Бойко С.М.

Штефаніца Ю.Г.