Рішення № 42855849, 18.02.2015, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/1664/14-ц

Номер провадження № 2/315/40/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"18" лютого 2015 р.Гуляйпільський районний суд Запорізької області

у складі головуючого: судді Яроша С.О.

при секретарі: Дмитренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

10.12.2014 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

В позові позивач посилалася на те, що 11.08.2011 року відповідач у неї взяв в борг 500 доларів США, що на день складання заяви за курсом НБУ становить 7528 грн., який зобов'язався повернути до 05.12.2011 року, однак борг не повернув, сума боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення становить 9000,40 грн., три проценти річних за весь час прострочення становить 678,14 грн., прохає стягнути на свою користь суму боргу по договором позики з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 9000,40 грн., три проценти річних за весь час прострочення в сумі 678,14 грн.

29.01.2015 року до суду звернувся позивач з заявою про розгляд справи у її відсутність.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом, в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи у свою відсутність не надав.

Суд, керуючись ст.224 ЦПК України, розглядає справу заочним розглядом на підставі наявних у справі доказів, так як проти цього не заперечує позивач.

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на повному, об`єктивному, всебічному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає встановленими наступні обставини:

11.08.2011 року між сторонами було укладено договір позики, відповідно до якого відповідач взяв в борг у позивача 500 доларів США, що на день складання заяви за курсом НБУ становить 7528 грн., який зобов`язався повернути до 05.12.2011 року, що підтверджується оригіналом розписки.

Після 05.12.2011 року відповідач борг не повернув.

Розмір кредитних коштів за курсом НБУ на 05.12.2014 року з урахуванням індексу інфляції за період прострочення заборгованості з 06.12.2011 року по 05.12.2014 року становить 9000,40 грн., що підтверджується розрахунком.

Розмір трьох процентів річних за період прострочення заборгованості з 06.12.2011 року по 05.12.2014 року становить 678,14 грн., що підтверджується розрахунком.

На момент розгляду справи судом відповідач позику та проценти за користування не повернув.

Суд, задовольняючи позов, виходить з наступного:

Між позивачем та відповідачем склалися правовідносини по договору позики, які регулюються параграфом 1 Позика та умовами договору позики від 11.08.2011 року, укладеного між сторонами.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей.

Судом встановлено, що підставою виникнення прав та обов`язків сторін є договір позики, укладений 11.08.2011 року між сторонами

Відповідно до умов договору позики від 11.08.2011 року відповідач взяв в борг у позивача 5000 доларів США, що на день складання заяви за курсом НБУ становить 7528 грн., який зобов`язався повернути до 05.12.2011 року.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язується сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ч.2 ст.536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Судом встановлено, що відповідач зобов`язаний відповідно до умов договору позики, в якому встановлений строк повернення позики, повернути позику в строк, що встановлений договором, однак позику не повернув, чим допустив невиконання зобов`язання щодо повернення позики.

Відповідно ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.2 п.8 ст.16 ЦК України способу захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків або інші способи відшкодування майнової шкоди.

Судом встановлено, що до суду звернувся позивач як позикодавець за договорами позики з позовом за захистом свого порушеного майнового права, передбаченого договором позики, шляхом відшкодування збитків у виді неповернутої позики з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, так як договором позики не встановлений процент за користування позикою, в зв`язку з тим, що відповідач як позичальник не виконав свій обов`язок щодо повернення боргу в строк, що встановлений договором.

Суд доходить висновку, що майнове право позивача, передбачене договорами позики: повернення боргу порушене відповідачем внаслідок його невиконання обов`язку, передбаченого договором позики, підлягає захисту судом способом відшкодування збитків у виді повернення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

А тому позов підлягає задоволенню як такий, що грунтується на законі, підтверджений встановленими обставинами та перевірений дослідженими судом доказами.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від оплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно задоволеної чи відхиленої частини позовних вимог.

Так як рішення ухвалено на користь позивача, якого звільнено від сплати судового збору в сумі 243,60 грн. відповідно до п.8 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", то судовий збір в сумі 243,60 грн. підлягає стягненню відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 8-11, 60, 88, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 11, 16, 22, 256, 258, 260, 267, 536, 546, 549, 550, 551, 610-612, 625, 629, 1046-1055 ЦК України, договором позики від 11.08.2011 року суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 11.08.2011 року в сумі 9678,54 грн., з якої кредитні кошти в сумі 9000,40 грн. за курсом НБУ на 05.12.2014 року з урахуванням індексу інфляції за період прострочення заборгованості з 06.12.2011 року по 05.12.2014 року, три проценти річних за період прострочення заборгованості з 06.12.2011 року по 05.12.2014 року в сумі 678,14 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір на Гуляйпільський районний суд р/р №31213206700101 ГУДСКУ у Гуляйпільському районі код ЄДРПОУ 37793795 отримувач коштів: УДКСУ у Гуляйпільському районі 22030001 код отримувача 37963916 МФО 813015 в сумі 243,60 грн.

З повним текстом рішенням сторони мають право ознайомитися 19 лютого 2015 року.

На заочне рішення може бути подана заява про його перегляд протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особою, яка була відсутня в судовому засідання, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: С. О. Ярош