Ухвала суду № 42852271, 19.02.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3065/14-ц

Провадження № 22-ц/779/341/2015

Категорія 34

Головуючий у 1 інстанції Шамотайло О. В.

Суддя-доповідач Васильковський В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Васильковського В.М.

суддів: Девляшевського В.А., Проскурніцького П.І.

секретаря Яковин М.Я.,

з участю: позивача ОСОБА_2

представників ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до КП «Івано-Франківськводоекотехпром», третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача КП «Єдиний розрахунковий центр» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, за апеляційною скаргою КП «Івано-Франківськводоекотехпром» на рішення Івано-Франківського міського суду від 26 грудня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

у березні 2014 року ОСОБА_2 звернувся з даним позовом, посилаючись на те, що 28.01.2014 року в його квартирі АДРЕСА_1 сталося затоплення у зв'язку із встановленням КП «Івано-Франківськводоекотехпром» заглушки з метою вилучення заборгованості від мешканців будинку. Тому просив стягнути з відповідача завдану матеріальну шкоду у розмірі 16095,75 грн, моральну шкоду у розмірі 2000 грн та судові витрати.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 26 грудня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з КП «Івано-Франківськводоекотехпром» на користь ОСОБА_2 8992,66 грн матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири, 1300 грн моральної шкоди. В решті вимог позову відмовлено. Стягнуто з КП «Івано-Франківськ водоекотехпром» на користь ОСОБА_2 490 грн судового збору та 600 грн оплати послуг за будівельно-технічне дослідження.

В апеляційній скарзі КП «Івано-Франківськводоекотехпром» посилається на незаконність і необґрунтованість ухваленого рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що наданий позивачем в якості доказу невідомий предмет не ідентифікує його приналежність до відповідача і що саме ним був встановлений даний предмет. Суд не врахував, що при вирішенні спору про відшкодування шкоди обов'язковими повинні бути протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням та вини заподіювача. Не враховано судом і представлені відповідачем копії розрахунків сум заборгованості по квартирах за цією ж адресою, в яких відображено, що з 2011 року в даних квартирах відсутня заборгованість, тому твердження позивача, що «заглушка» встановлена працівниками КП «Івано-Франківськводоекотехпром», є припущенням. Суд узяв до уваги тільки «Журнал обліку боржників, які були відключені та включені приладом спрут ВпРзПр Боржникам», хоча відповідачем надавалися більш точні і впорядковані електронні списки відключень/включень боржників. Акт комісії ЄРЦ про факт залиття квартири позивача складений з порушеннями та не відповідає по формі та змісту типовому акту, який є додатком № 4 до п. 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій. Тому просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В засіданні апеляційного суду представник КП «Івано-Франківськводоекотехпром» апеляційну скаргу підтримав, ОСОБА_2 і представник КП «Єдиний розрахунковий центр» доводи апеляційної скарги заперечили.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 28 січня 2014 року в квартирі АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, сталося затоплення. Згідно акту №14/08-03 від 29.01.2014 року, складеного комісією КП «ЄРЦ», причиною залиття (аварії) є встановлення КП «Водоекотехпром» «чопа» з метою вилучення заборгованості від мешканців будинку.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що заперечуючи факт встановлення «заглушок» в системі водовідведення по вказаній адресі, в той же час представником відповідача зазначено, що відомості про встановлення таких заглушок містяться в «Журналі обліку боржників, які були відключені та включені приладом спрут ВпРзПр Боржникам». Саме винні дії працівників відповідача по встановленню приладу «спрут» в каналізаційній системі стояка, до якого відноситься квартира позивача, призвели до її затоплення та спричиненню у зв'язку з цим моральної шкоди позивачу.

Повно та об'єктивно оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Такий висновок суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 57-60, 61 ч. 4 ЦПК України.

Обставини та підстави покладення на відповідача обов'язку відшкодування шкоди судом першої інстанції встановлені правильно.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 січня 2014 року в квартирі АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, сталося затоплення. Відповідно до акту №14/08-03 від 29.01.2014 року, складеному комісією КП «ЄРЦ», причиною залиття (аварії) є встановлення КП «Водоекотехпром» «чопа» з метою вилучення заборгованості від мешканців будинку.

Виявлений в системі водовідведення квартири позивача співробітниками КП «ЄРЦ» «чоп» являє собою металеву розпірну заглушку, яка встановлюється працівниками КП «Івано-Франківськводоекотехпром» з метою стягнення заборгованості з боржників.

Відповідно до висновку №72/2/14 дослідження пошкодженого майна, складеного 10.02.2014 року судовим експертом ОСОБА_5, вартість ремонтно-відновлюваних робіт квартири АДРЕСА_1 внаслідок замокання складає 15495,75 грн, а прямі витрати становлять 8992,66 грн.

Відшкодовуючи матеріальну шкоду, суд виходив з того, що відповідно до вказаного висновку експерта ОСОБА_5, прямі витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до певного об'єкта витрат економічно можливим шляхом, складають 8992,66 грн., тому матеріальна шкода складає саме 8992,66 грн.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про заподіяння позивачу моральної шкоди, визначений ним розмір відшкодування 1300 грн є адекватною компенсацією завданих позивачу страждань. При цьому суд виходив із вимог розумності та справедливості, вірно визначивши розмір відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що акт комісії ЄРЦ про залиття квартири позивача складений з порушеннями, не відповідає формі типового акту.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Зазначений акт є одним із доказів, на підставі яких суд першої інстанції встановив підстави цивільно-правової відповідальності відповідача: протиправність поведінки (дія чи бездіяльність); наявність майнової та (або) моральної шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і заподіяною шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду.

Суд вірно встановив з чиєї вини сталося затоплення - з вини КП «Івано-Франківськводоекотехпром» по причині встановлення в системі водовідведення квартири позивача працівниками відповідача металевої розпірної заглушки.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Судом першої інстанції вірно встановлено вищезазначені обставини і рішення відповідає вимогам ст. ст. 213, 214 ЦПК України

Доводи та обставини, на які посилається представник відповідача в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи і додаткового правового аналізу не потребують, так як фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновком суду щодо їх оцінки.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно встановивши обставини справи та визначивши правовідносини, зумовлені встановленими фактами, правильно застосував правові норми і ухвалив законне й справедливе рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу КП «Івано-Франківськводоекотехпром» відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 26 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Васильковський В.М.

Судді: Девляшевський В.А.

Проскурніцький П.І.