Постанова № 42851531, 17.02.2015, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/152/15-а

Провадження № 2-а/206/5/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючий суддя: Маштак К.С.

при секретарі: Колісник В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови Серії РМ №491221 від 15.12.2014 року по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2015 року до суду звернулась позивач ОСОБА_1 із адміністративним позовом до Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови Серії РМ № 491221 від 15.12.2014 року по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позову посилалась на те, що 15 грудня 2014 року головою комісії з реорганізації - заступником начальника Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії РМ № 41221 у відношенні позивача, за порушення п. 177.2, п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України та накладено штраф у розмірі 136 грн. 00 коп. Позивач, вважає, що Лівобережною ОДПІ вищезазначена постанова винесена з грубим порушенням норм ч. 2 ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247 ч. 1 ст. 277, ч. 2 ст. 283 КУпАП оскільки в період з 21 жовтня 2014 року по 03 листопада 2014 року Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проводилась документальна планова невиїзна перевірка, за результатами якої складено акт «Про результати документальної планової невиїзної перевірки ОСОБА_1 щодо, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року» за № 4157/17-3/НОМЕР_1 від 10.11.2014року. За результатами перевірки ОДПІ було зроблено висновок щодо порушення позивачем п.177.2, п. 177.4 ст.177 ПК України, в результаті чого занижено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 4085,45 грн. в тому числі по періодам: 2012 рік - 3016,98 грн., 2013 рік - 1068,47 грн. Позивач не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки подала заперечення до податкового органу. В свою чергу, відповідач листом № 38695/6/17-3 заперечення позивача залишив без задоволення, а висновки акту без змін. У зв'язку з цим, відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення № 66/17-03 від 05.12.2014 р., в якому зазначено, що позивачем було допущено порушення передбачене ч. 1 ст. 164-1 КУпАП. На підставі протоколу про адміністративне правопорушення винесено постанову про адміністративне правопорушення від 15.12.2014 року та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 136,00 грн. В постанові відповідача від 15.12.2014 року зазначено, що скоєне нею адміністративне правопорушення, полягає у: «включенні до податкової декларації про майновий стан перекручення даних, а саме: включена до декларації перекручення даних, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань з ПДФО від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 4085,45 грн., в тому числі за 2012 рік на суму 3016,98 грн., 2013 рік на суму 1068,47 грн.» Разом із тим, зазначене вище не відповідає дійсним обставинам справи, а протокол про адміністративне правопорушення № 66/17-03 від 05.12.14 року містить недостовірні дані, а від так це ж стосується і постанови про адміністративне правопорушення. З матеріалів викладених в акті видно, що відповідач робить висновки про порушення ч. 1 ст. 164-1 КУпАП, лише на підставі актів про неможливість проведення зустрічних звірок підприємств - контрагентів, а саме: щодо ПП «Купол» акт № 14/2200/30669413 від 15.07.2013 року, складений ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя; та ТОВ «Акцен-Медія» акт № 717/22-01/36495555 від 20.06.2014 року, складений ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська. Однак, актом про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Купол» від 15.07.2013 року, на який посилається відповідач, перевірка цього платника податків проводилась за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року. В той час як, перевірка позивача проводилась за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, і саме в цей період вона мала взаємовідносини з зазначеним підприємством. Тобто, згаданий акт ДПІ Хортицького району м. Запоріжжя не має жодного відношення до перевірки позивача за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року. Що стосується акту неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Акцент-Медія» необхідно наголосити, що 22 вересня 2014 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом прийнято постанову по справі М 804/14094/14 за позовом ТОВ «Акцент-Медія», згідно з якою дії ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо внесення коригувань до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», зокрема, до підсистеми «Аналітична система» на підставі висновків, викладених у акті від 20.06.2014 року - визнано протиправними та зобов'язано податковий орган відновити показники. Більш того, для підтвердження реальності здійснення господарських операцій з даними підприємствами, відповідачу у повному обсязі було надано первинні документи. Але, перевіряючими не було враховано наявність первинних документів. Таким чином, відповідач на підставі актів неможливості проведення зустрічних звірок підприємств - контрагентів позивача та на підставі своїх припущень зробив висновок про нікчемність правочинів. На підставі зазначеного, посилання відповідача на акти та дані інформаційних систем податкового органу щодо розбіжностей між задекларованими показниками з ПДФ ФОП ОСОБА_1 та контрагентів є безпідставним та необґрунтованими, оскільки вони є наслідком протиправності дій податкових органів. У зв'язку з цим, протокол про адміністративне правопорушення від 05.12.2014 року, а від так і постанова про адміністративне правопорушення від 15.12.2014 року є протиправною та нечинною. Також згідно з п. 56.18 ст. 56 ПК України позивачу надано право на оскарження в судовому порядку податкових повідомлень рішень або інших рішень контролюючого органу у будь який момент після отримання такого рішення, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України. На підставі висновків акту від 10.11.2014 року Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято: вимогу від 10.11.2014 року № Ф-0039341703, відповідно до якої податковим органом нараховано суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 9450, 99 грн.; рішення №: 0043531703 від 05.12.2014 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів єдиного внеску у розмірі 821 грн. 52 коп.; податкове повідомлення - рішення № 0043521703 від 05.12.2014 року, за яким збільшено суму грошовою зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 6128,18 грн., у тому числі за основним платежем - 4085,45 грн., та за штрафними санкціями - 2042,73 грн.; податкове повідомлення - рішення № 0043511703 від 05.12.2014 року, за яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 81853,50 грн., у тому числі за основним платежем 54569,00 грн., та за штрафними санкціями - 27284 грн. 50 коп. 19 грудня 2014 року позивачем подано адміністративний позов «про визнання протиправним та скасування вимоги від 10.11.2014 року № Ф-0039341703, рішення № 0043531703 від 05.12.2014 року, податкового повідомлення - рішення №0043521703 від 05.12.2014 року, податкового повідомлення - рішення № 0043511703 від 05.12.2014 року. Таким чином, на момент складання протоколу та винесення постанови про адміністративне правопорушення, сума податкових зобов'язань була не узгоджена, а тому не можна вважати доведеними ті порушення податкового законодавства, які були зазначені відповідачем в акті перевірки. Як наслідок - не можна вважати, що на цей час має місце вчинення порушень передбачених п. 177.2 та п. 177.4 ст. 177 ПК України, оскільки воно не є доведеним. Таким чином, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна бути скасована. Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження (а.с. 88).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову заперечував (а.с. 87).

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.11.2014 року Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська складено акт на підставі проведення планової невиїзної перевірки, яким встановлено порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 Податкового кодексу України (а.с.5-44).

02.12.2014 року Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області висновок акту перевірки від 10.11.2014 року №4157/17-3/НОМЕР_1 залишила без змін, а заперечення ФОП ОСОБА_1 від 25.11.2014 року № 9572/Г - без задоволення (а.с. 46-50).

05.12.2014 року головним державним ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська складено протокол № 66/17-03 відносно ФОП ОСОБА_1 за порушення порядку обліку доходів та витрат (а.с. 51).

15.12.2014 року головою комісії з реорганізації - заступником начальника Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська винесено постанову про притягнення до адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 136,00 грн. ФОП ОСОБА_1 (а.с. 53).

23.01.2015 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом отримано адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування вимоги від 10.11.2014 року №Ф-0039341703, рішення № 0043531703 від 05.12.2014 року та податкових повідомлень - рішень № 0043521703 від 05.12.2014 року, № 0043511703 від 05.12.2014 року (а.с. 69-76).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, з акту від 10.11.2014 року складеного Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська вбачається, що в ході проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 по взаємовідносинах з постачальниками встановлено наступне: ФОП ОСОБА_1 укладений договір поставки від 15.02.2013 року №150212 з ПП «Купол» на поставку товару. При цьому у ПП «Купол» у вказаному періоді відсутні наймані працівники, основний вид діяльності «Оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткування», будь-які транспортні засоби, не зареєстровані, що свідчить про неможливість проведення господарської діяльності.

Однак, з зазначеним висновком суд не може погодитись оскільки наявність або відсутність матеріально-технічної бази у контрагента господарюючого суб'єкта не є передумовою для визначення господарської компетенції останнього та не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними угодами або порушення позивачем правил оподаткування.

Також суд звертає увагу, що за змістом абз. 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового Кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У відповідності до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 293 КУпАП під час розгляду позову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи, що податкові-повідомлення рішення, що прийняті на підставі акту перевірки, який є підставою складання відносно позивача спірної постанови, оскаржуються позивачем в судовому порядку, рішення по суті в цьому спорі судом ще не прийнято, свідчить про неузгодженість податкових зобов'язань, а також те, що позивач факт порушення не визнає, а відповідач, належних та допустимих доказів, які спростували твердження позивача не надав, маючи таку можливість, слід дійти висновку, що спірна постанова була винесена в порушення чинного законодавства України та підлягає скасуванню як протиправна.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 38, ч. 1 ст. 1641, ст.ст. 247, 287, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 6, 9-11, 69-71, 104, 122, 158-160, 162-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення Серії РМ №491221 від 15.12.14 винесену Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська у відношенні фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 136,00 грн.

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1641 КУпАП.

.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: К.С. Маштак