Постанова № 42851070, 08.10.2014, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5938/14-а

Провадження № 2-а/0203/217/2014

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2014 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Фролові П.І.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування постанов від 05 вересня 2014 року про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом про скасування постанов відповідача від 05 вересня 2014 року про накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн., 425,00 грн. за порушення ст. 177 ПК України у зв'язку з заниженням податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 108190,63 грн.; п.177.10 ст.177, п.44.5 ст.44 ПК України у зв'язку з неведенням книги обліку доходів та витрат за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2013 року (у зв'язку з крадіжкою) та не поновлення у встановлені терміни; п. 198.3 ст. 198 ПК України у зв'язку з заниженням податку на додану вартість на загальну суму 27301,00 грн.; ч.4 ст. 4, п.1 ч.2 ст.7, п.1 ч.2 ст. 6 та ч.2 ст. 9 Закону України «Про збір та внесок єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у зв'язку з донарахуванням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2013 року в загальній сумі 34706,90 грн., посилаючись на необґрунтоване притягнення її до адміністративної відповідальності внаслідок однобічного і неповного з'ясування обставин справи про адміністративне правопорушення, оскільки зібрані докази в супереч ст.ст. 252, 256 КУпАП не оцінені на достатність для спростування заперечень позивача, у зв'язку з чим просив постанови відповідача скасувати. Також, позивач у позові стверджувала, що зазначене правопорушення не вчиняла, висновки акту перевірки від 29 липня 2014 року, на підставі яких прийняті податкові повідомлення-рішення оскаржені у зв'язку з чи податкові зобов'язання вважаються неузгодженими, а інших достатніх і належних доказів вчинення ним хоч би якого правопорушення взагалі немає.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, заперечень не надавав, в судове засідання представника не направив, про відкладення розгляду справи не клопотав..

Суд на підставі неявки сторін, належно повідомлених про місце та час судового розгляду, і за наявності заяви від позивача розглядає справу у відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України, виходячи з наявних у справі доказів.

Дослідивши в судовому засіданні зібрані письмові докази, суд приходить висновку про задоволення позову, виходячи з наступних мотивів.

З оскаржуваної постанови серії В №033832 від 05 вересня 2014 року у справі про адміністративне правопорушення за ст. 164-1 КУпАП вбачається, що посадовою особою ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська накладено на ФОП ОСОБА_1 стягнення за порушення ст. 177 ПК України у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн. у зв'язку з заниженням податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 108190,63 грн. за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2013 року, що виявлено актом перевірки від 29 липня 2014 року №1654/173/28227305615.

З оскаржуваної постанови серії В №033834 від 05 вересня 2014 року у справі про адміністративне правопорушення за ст. 165-1 КУпАП вбачається, що посадовою особою ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська накладено на ФОП ОСОБА_1 стягнення за порушення п. 198.3 ст. 198 ПК України у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн. у зв'язку з заниженням податку на додану вартість на загальну суму 27301,00 грн. за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2013 року, що виявлено актом перевірки 29 липня 2014 року №1654/173/28227305615.

Так, з постанов про притягнення до адміністративної відповідальності позивача вбачається, що підставою прийняття цих постанов стали висновки акту ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 29 липня 2014 року №1654/173/28227305615 «Про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2013 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2013 року».

Винесенню оскаржуваних постанов також передувало винесення на підставі цього ж акту перевірки від 29 липня 2014 року вимоги про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-0006701703 зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 34706,90 грн.; податкового повідомлення-рішення форми «Р» за №0006611703, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість за основним платежем на суму 27301,00 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) 13650,50 грн., загалом на суму 40951,50 грн.; рішення за №0006711703 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 1735,35 грн.

Разом з тим, Податковим кодексом України, передбачено апеляційний порядок узгодження сум податкового зобов'язання. Зазначений порядок узгоджень представляє собою можливість суб'єкту господарювання оскаржити в адміністративному порядку (до вищестоящого податкового органу) податкове повідомлення, у випадку, якщо суб'єкт господарювання не погоджується з рішенням Державної податкової інспекції має право оскаржити його до суду в порядку передбаченому адміністративним судочинством.

Так, згідно з п.55.1 ст. 55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актом законодавства.

Відповідно до п.56.2 ст. 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно з ст.ст. ст.ст. 251, 254 КУпАП обов'язок збирання доказів відносно виявлення та розслідування правопорушення покладено на осіб, уповноважених складати протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що добуті за допомогою визначених засобів доказування.

Враховуючи, що в цій адміністративній справі предметом доказування є протиправність рішення і дій суб'єкта владних повноважень, в силу ч. 2 ст. 71 КАС України обов'язок доказування правомірності свого рішення і дій покладається на відповідача, який має нести тягар наслідків неподання ним доказів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вніс заперечення щодо результатів та висновків акту перевірки та, скориставшись процедурою адміністративного оскарження, 04 вересня 2014 року звернувся зі скаргами і на вимогу про сплату боргу, і податкове повідомлення-рішення, і рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а відтак, станом на день винесення постанов - 05 вересня 2014 року податкові зобов'язання вважаються неузгодженими, тобто відсутні достатні підстави для підтвердження наявності податкового зобов'язання, що в свою чергу свідчить про відсутність достатніх підстав для підтвердження допущення ОСОБА_1 порушень ведення податкового обліку, та, відповідно, і для винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Інших доказів правопорушення, окрім акту перевірки, висновки якого оскаржені, відповідач суду не надав.

Таким чином, оскаржувана постанова не відповідає вимогам п.п.п.п. 2, 3 ч. З ст. 2 КАС України, а ефективність засобів правового захисту прав позивача вимагає розв'язання питання щодо підстав його юридичної відповідальності, щоб можливість розглянути справу по суті відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП була забезпечена з повним захистом прав від тривання їх порушення правовою невизначеністю. Достатнім засобом правового захисту буде вирішення питання про адміністративну відповідальність позивача по суті, на підставі чого адміністративному суду належить згідно з ч. 2 ст. 162 КАС України та у відповідності зі ст. 293 КУпАП скасувати оскаржувані постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. 288, 293 КУпАП, ст.ст. 71, 161-163, І71-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Постанову заступника начальника ДПІ Кіровського району м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, серії В № 033832 від 05 вересня 2014 року про накладення адміністративного стягнення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164-1 КУпАП та постанову заступника начальника ДПІ Кіровського району м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, серії В № 033834 від 05 вересня 2014 року про накладення адміністративного стягнення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 за ч.1 ст. 165-1 КУпАП - скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, остаточна і оскарженню не підлягає згідно до ст.171-2 КАС України.

Суддя О.В. Колесніченко