Ухвала суду № 42847127, 25.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 359/11259/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко Д.В. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

25 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Борисюк Л.П.,

Собків Я.М.,

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2014 року за заявою Міністерства оборони України про роз'яснення ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.11.2010 року, якою допущено поворот виконання постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.02.2009 року у справі № 2а-162/09,

В С Т А Н О В И В:

Міністерство оборони України звернулося до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із заявою про роз'яснення ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.11.2010 року, якою допущено поворот виконання постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.02.2009 року у адміністративній справі №2а-162/09 та просило зазначити індивідуально визначені суми які необхідно стягнути із кожного боржника.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2014 року уз задоволенні заяви відмовлено.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог чинного законодавства України, неповне з'ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення питання щодо роз'яснення судового рішення, що призвело невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо роз'яснення ухвали від 10.11.2010 року.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, вислухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволення заяви про роз'яснення ухвали виходив з того, що ухвалене судове рішення є зрозумілим, а заявник фактично просить змінити її зміст, шляхом зазначення індивідуально визначені суми, які необхідно стягнути із кожного боржника, що, на думку суду першої інстанції, є неприпустимим. Також судом першої інстанції зазначено, що у заяві заявник посилається не на незрозумілість ухвали, а на труднощі, які виникли у зв'язку із виконанням судового рішення, неналежним оформленням виконавчих документів та відмовою державного виконавця у відкритті виконавчого провадження, у зв'язку чим суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність залишення заяви про роз'яснення ухвали без задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення у судовому засіданні та визначає, що таке роз'яснення, за своєю суттю, є одним із способів усунення недоліків судового рішення, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Слід зауважити, що роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримані вимоги ясності, визначеності такого рішення адміністративного суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

Вказана стаття КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2009 року адміністративний позов позивачів задоволено та стягнуто з Міністерства оборони України на користь кожного із позивачів у визначеному розмірі грошову компенсацію замість продовольчого пайка.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено, постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.02.2009 року скасовано та постановлено нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2010 року допущено поворот виконання скасованого судового рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.02.09 по справі №2-а-162-09 та стягнуто в примусовому порядку з усіх позивачів по справі кошти в індивідуально визначеній кожному позивачу сумі стягнутій з рахунків Міністерства оборони України, за виконанням скасованого рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.02.09 року.

Тобто дана ухвала спрямована на те, щоб стягувач повернув боржнику те, що він отримав за таким судовим рішенням, тим самим суд зобов'язав позивачів (стягувачів) повернути відповідачеві (боржнику) безпідставно стягнуті та одержані кошти, суми яких зазначені у рішенні поворот виконання якого здійснено.

Дослідивши текст ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2010 року, колегія суддів вважає, що дане судове рішення є зрозумілим, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння.

Колегія суддів зауважує, що суми, які були одержані позивачами, зазначені в постанові Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21.04.2009 року.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява про роз'яснення ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2010 року задоволенню не підлягає, оскільки така є чіткою, зрозумілою та додаткового роз`яснення не потребує.

Доводи апелянта спростовуються матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160,165, 170, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення, а ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.02.2015.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: Л.П. Борисюк

Я.М. Собків

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.