Постанова № 42846892, 19.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

"19" лютого 2015 р. справа 804/3000/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. (доповідач)

судді Ясенова Т.І. Головко О.В.

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріал Сервіс» до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання «Індустріал Сервіс» 24.02.2014 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Дніпропетровська, в якому просить визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення №0000062202 від 23.09.2013 про податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 856' 342гр50коп; та податкове повідомлення-рішення №0000072202 від 23.09.2013про податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 797' 341гр50коп (т1ас3).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 позов задоволений (т3ас28).

В апеляційній скарзі податкова інспекція просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказують, що суд не дав належної оцінки нереальності здійснення господарських операцій у взаємовідносинах позивача з ТОВ «Градієнт ТЕК», ТОВ «Транс бізнес лайн», ТОВ «Поліметал торг» (т3ас37).

Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, заслухавши представника позивача, котра з'явилась в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно акту №159 від 28.08.2013 позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ ВО «Індустріал Сервіс», проведеної ДПІ в Ленінському районі м.Дніпропетровська, в листопаді 2012 року ТОВ «Градієнт ТЕК» виписані податкові накладні на ремонт тягового генератора, тягового електродвигуна, скіпової підйомної машини, трансформатора на загальну суму 2' 372' 680гр10коп.

В червні, серпні, жовтні 2012 року ТОВ «Транс бізнес лайн» виписані податкові накладні на капітальний і поточний ремонт електродвигунів; постачання стальних кругів, шпонки, перфорірованого листа, стального листа, мідного листа, прижимного диску, преса, таблички до електродвигуна, техпластини, щіткотримача, проводу, наконечників, стрічки, склотекстоліту, лаку, емалі, силікону, компаунда, керосину на загальну суму 1'669' 309гр40коп.

В вересні 2012 року ТОВ «Поліметал торг» виписані податкові накладні на поставку сталевого листа і труби на 1' 651476гр27коп.

Перелічені юридичні особи не знаходяться за місцем реєстрації, не мають умов для здійснення фінансово-господарської діяльності, а саме необхідних дозволів, ліцензій, трудових і виробничих ресурсів. Реальність здійснення господарських операцій не підтверджена (т1ас23).

ДПІ в Ленінському районі м.Дніпропетровська 23.09.2013 прийняті податкові повідомлення-рішення (т1ас16,17):

- №0000062202, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток основний платіж 685' 074гр, штрафні санкції 171' 268гр50коп, а всього 856' 342гр50коп;

- №0000072202, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість основний платіж 531' 561гр, штрафні санкції 265' 780гр50коп, а всього 797' 341гр50коп.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 139.1.9 статті 139 Податкового Кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, доходи та видатки платника податків, придбання товарів, послуг для власної господарської діяльності, які визначають об'єкт оподаткування та склад податкового кредиту, повинні обов'язково підтверджуватись первинними документами.

Між ТОВ ВО «Індустріал Сервіс» та ТОВ «Градієнт ТЕК» укладений договір №83У від 10.09.2012 на ремонт електрообладнання (т1ас188).

Між ТОВ ВО «Індустріал Сервіс» та ТОВ «Транс бізнес лайн» укладений договір №5-УН від 18.05.2012 на ремонт електрообладнання (т1ас203).

Між ТОВ ВО «Індустріал Сервіс» та ТОВ «Транс бізнес лайн» укладений договір №4МТ від 29.05.2012 на поставку товару згідно асортименту (т1ас231).

Між ТОВ ВО «Індустріал Сервіс» та ТОВ «Поліметал торг» укладений договір №28МТ від 13.08.2012 на поставку товару згідно асортименту (т1ас184).

Задовольняючи позов, окружний суд не звернув увагу, що в товарно-транспортних накладних не зазначені адреси навантаження і розвантаження товару; не надані документів про проходження товарно-матеріальних цінностей через прохідну. Не надані дорожні листи, які передбачені Правилами оформлення документів на перевезення, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997. Відсутні документи, які б підтверджували присутність посадових осіб в місцях прийому-передачі товару; відсутні документи щодо виробника товару, його якість, відповідність стандартів.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів №99 від 16.05.1996 (далі Інструкція), сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби, інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Відповідно до пункту 6 Інструкції, довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

Довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей позивач не представив.

В актах виконаних робіт з ремонту електрообладнання не перелічені які конкретно роботи виконувались, їх обсяг, обгрунтованість визначення вартості, не надані докази участі працівників контрагентів у виконанні робіт.

Товарно-матеріальні цінності та послуги, вказані в податкових накладних, повністю не оплачені.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи податкової інспекції про непідтвердженість господарських операцій позивача з ТОВ «Градієнт ТЕК», ТОВ «Транс бізнес лайн», ТОВ «Поліметал торг» оскільки останні не знаходяться за місцем реєстрації, не мають умов для здійснення фінансово-господарської діяльності, а саме необхідних дозволів, ліцензій, трудових і виробничих ресурсів.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту. Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи, в тому числі договори, накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів тільки в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними для цілей ведення податкового обліку навіть за присутності всіх формальних реквізитів. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції (Лист ВАСУ №742/11/13-11 від 02.06.2011).

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податкового кредиту мають бути фактично здійсненні і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання в господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатись до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту навіть на наявності формально складених документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, за відсутності доказів реальності господарських операцій, при винесенні податкових повідомлень-рішень №0000062202 від 23.09.2013 та №0000072202 від23.09.2013, - податкова інспекція діяла правомірно, в межах повноважень, передбачених статтями 54, 58 Податкового Кодексу України.

Керуючись пунктом 3 статті 198, статтями 202, 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Дніпропетровська задовольнити.

Скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 та прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріал Сервіс» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 19.02.2015.

В повному обсязі постанова складена 24.02.2015.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко