Постанова № 42846164, 18.02.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року Справа № 803/127/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Кравчик В.В.,

за участю представника відповідача Ярошика Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Малахіт-59» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу №96 від 19.01.2015 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Малахіт-59» звернулось з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу №96 від 19.01.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 січня 2015 року позивачем отриманий наказ Луцької ОДПІ №96 від 19.01.2015 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки».

Позивач вважає, що вказаний наказ Луцької ОДПІ №96 від 19.01.2015 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки у відповідача були відсутні підстави визначені статтями 77 та 78 Податкового кодексу України для проведення документальної перевірки.

В обґрунтування власної позиції позивач акцентує увагу на тому, що 11 грудня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Малахіт» отримало запит Луцької ОДПІ №415/10/03-18-15-01 від 03.12.2014 року в якому просила надати документальне підтвердження щодо взаємовідносин із ТОВ «ІТС-ТОРГ» за вересень 2014 року.

Однак, вказаний запит відповідача не містив фактів, які свідчать про порушення ТОВ «Малахіт» податкового та іншого законодавства, у зв'язку з чим такий запит складений Луцькою ОДПІ з порушенням п.73.3 ст.73 ПК України. Враховуючи наведені обставини та згідно з вимогами п.73.3 ст.73 ПК України позивач був звільнений від обов'язку надавати відповідь на запит Луцької ОДПІ №415/10/03-18-15-01 від 03.12.2014 року.

24.12.2014 року ТОВ «Малахіт-59» надано відповідь на запит Луцької ОДПІ №415/10/03-18-15-01 від 03.12.2014 року та копії первинних документів по взаємовідносинах з ТОВ «ІТС-ТОРГ» та при цьому висловило свої заперечення про неправомірність та безпідставність запиту Луцької ОДПІ від 03 грудня 2014 року.

З урахуванням того, що запит Луцької ОДПІ №415/10/03-18-15-01 від 03.12.2014 року був складений з порушенням п.73.3 ст.73 ПК України, позивачем надані витребувані у нього документи по взаємовідносинах із ТОВ «ІТС-ТОРГ», у Луцької ОДПІ були відсутні правові підстави для винесення наказу №96 від 19.01.2014 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», у зв'язку з чим вказаний наказ вважають протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання не прибув, 18.02.2015 року за вх. №2163/15 подав заяву про слухання справи без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Подав суду письмові заперечення в яких наголошував на тому, що до Луцької ОДПІ надійшов лист від 03.12.2014 року №922/7/03-20-20-04-09 Головного управління Міндоходів у Волинській області щодо забезпечення відпрацювання вигодоформуючих суб'єктів господарювання та припинення їх незаконної діяльності.

На виконання листа Головного управління Міндоходів у Волинській області від 03.12.2014 року №922/7/03-20-20-04-09 Луцькою ОДПІ був направлений Товариству з обмеженою відповідальністю «Малахіт-59» письмовий запит №415/10/03-18-15-01 від 03.12.2014 року про надання письмового пояснення та його документального підтвердження по взаємовідносинах із ТОВ «ІТС-ТОРГ».

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Малахіт-59» на письмовий запит контролюючого органу не надало в повному обсязі всіх необхідних первинних документів, що підтверджують взаємовідносини із ТОВ «ІТС-ТОРГ», тому Луцькою ОДПІ на підставі п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України був винесений наказ №96 від 19.01.2015 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки».

З урахуванням викладеного, представник відповідача вважає, що при винесенні оскаржуваного наказу №96 від 19.01.2015 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» відповідач діяв в межах п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України, а відтак підстав для його скасування немає.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов до задоволення не підлягає, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

19.01.2015 року Луцькою ОДПІ винесений наказ №96 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки». (а.с. 6)

Як вбачається із тексту наказу від 19.01.2015 року №96 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», такий наказ винесений відповідно до п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, у зв'язку з наданням Товариством з обмеженою відповідальністю «Малахіт-59» завірених копій первинних бухгалтерських документів по фінансово-господарських операціях із ТОВ «ІТС-ТОРГ».

Наказом від 19.01.2015 року №96 передбачено, що позапланова невиїзна перевірка Товариству з обмеженою відповідальністю «Малахіт-59» з питань здійснення фінансово-господарських операцій із ТОВ «ІТС-ТОРГ» за вересень 2014 року, здійснюється з 21.01.2015 року, тривалістю 3 робочих дні.

Як вбачається з пояснень представника відповідача та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, листом від 03.12.2014 року №922/7/03-20-20-04-09 Головного управління Міндоходів у Волинській області зобов'язано, втому числі і Луцьку ОДПІ, вжити заходів щодо забезпечення відпрацювання вигодоформуючих суб'єктів господарювання та припинення їх незаконної діяльності, зокрема здійснити відпрацювання господарської діяльності ТОВ «ІТС-ТОРГ» із Товариством з обмеженою відповідальністю «Малахіт-59». (а.с. 44-45)

Луцькою ОДПІ був направлений Товариству з обмеженою відповідальністю «Малахіт-59» письмовий запит №415/10/03-18-15-01 від 03.12.2014 року про надання письмового пояснення та його документального підтвердження по взаємовідносинах із ТОВ «ІТС-ТОРГ». (а.с.9)

23.12.2014 року ТОВ «Малахіт-59» надано відповідь на запит Луцької ОДПІ №415/10/03-18-15-01 від 03.12.2014 року та надані копії документів по взаємовідносинах з ТОВ «ІТС-ТОРГ», зокрема: договір поставки №64 від 01 липня 2014 року, видаткові та податкові накладні, рахунки фактури.

При цьому ТОВ «Малахіт-59» у відповіді на запит Луцької ОДПІ №415/10/03-18-15-01 від 03.12.2014 року висловило свої заперечення про неправомірність та безпідставність цього запиту.

Поряд з тим, суд вважає наказ Луцької ОДПІ від 19.01.2015 року №96 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» законним, а отже таким, що не підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Згідно п.75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.75.1.2 ст.75 та п.79.1 ст.79 ПК України документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як визначено п.п.78.1.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно із п.73.3 ст.73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує.

З матеріалів справи вбачається, що Луцькою ОДПІ був направлений Товариству з обмеженою відповідальністю «Малахіт-59» письмовий запит №415/10/03-18-15-01 від 03.12.2014 року про надання письмового пояснення та його документального підтвердження по взаємовідносинах із ТОВ «ІТС-ТОРГ».

У запиті відповідачем визначений перелік первинних документів надання яких вимагалось від ТОВ «Малахіт-59», зокрема: накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні, угоди, платіжні доручення, касові ордери, сертифікати на товар. Також у запиті було зобов'язано ТОВ «Малахіт-59» надати відповідачу інформацію про відображення по бухгалтерському обліку господарських відносин із ТОВ «ІТС-ТОРГ», відображення стану розрахунків по зазначених правовідносинах в бухгалтерському та податковому обліку, а також вказати про транспортування товару з наданням відповідних підтверджуючих документів.

23.12.2014 року ТОВ «Малахіт-59» надано відповідь на запит Луцької ОДПІ №415/10/03-18-15-01 від 03.12.2014 року, у якій надані копії документів по взаємовідносинах з ТОВ «ІТС-ТОРГ»: договір поставки №64 від 01 липня 2014 року, видаткові та податкові накладні та рахунки фактури.

В свою чергу, інформацію про відображення по бухгалтерському обліку господарських відносин із ТОВ «ІТС-ТОРГ», відображення стану розрахунків по зазначених правовідносинах в бухгалтерському та податковому обліку, а також первинні документи щодо транспортування товару позивачем не надані.

Отже, зазначене свідчить про ненадання в повній мірі витребуваних документів по взаємовідносинах з ТОВ «ІТС-ТОРГ», що, на думку суду, є підставою для призначення перевірки діяльності платника податків.

Також суд зазначає, що як випливає з наказу Луцької ОДПІ від 19.01.2015 року №96 термін перевірки складав 3 дні з 21.01.2015 року і така перевірка була проведена, про що складений акт від 30.01.2015 року №261/22-02/37258966, а відтак підстави для скасування наказу Луцької ОДПІ від 19.01.2015 року №96 відсутні також і через те, що він є виконаним.

В свою чергу, суд не бере до уваги твердження позивача про незаконність запиту Луцької ОДПІ №415/10/03-18-15-01 від 03.12.2014 року про витребування документів, оскільки, як вбачається з матеріалів справи підставою для такого запиту слугував лист від 03.12.2014 року №922/7/03-20-20-04-09 Головного управління Міндоходів у Волинській області в якому зобов'язано Луцьку ОДПІ, вжити заходів щодо забезпечення відпрацювання вигодоформуючих суб'єктів господарювання та припинення їх незаконної діяльності, зокрема здійснити відпрацювання господарської діяльності ТОВ «ІТС-ТОРГ» із Товариством з обмеженою відповідальністю «Малахіт-59». У зв'язку з чим, та з урахуванням повноважень відповідача визначених п.п. 20.1.6 та п.п. 20.1.23 п. 20.1 ст. 20 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України Луцькою ОДПІ правомірно направлений запит №415/10/03-18-15-01 від 03.12.2014 року про витребування від позивача первинних документів про взаємовідносини із ТОВ «ІТС-ТОРГ».

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «Малахіт-59» були частково надані витребувані відповідачем документи, тим самим позивач визнав підставність вимог Луцької ОДПІ викладених у запиті №415/10/03-18-15-01 від 03.12.2014 року.

Також суд зазначає, що ТзОВ «Малахіт-59» проінформоване про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки шляхом надсилання поштою з повідомленням про вручення копії наказу від 19.01.2012 року №96 та повідомлення від 19.05.2014 року №000021 в яких повідомлялось, що на підставі п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 ст. 78, ст. 79 ПК України - з 25.11.2014 року буде проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «Малахіт-59» з питань здійснення фінансово-господарських операцій із ТзОВ «ІТС-Торг» за вересень 2014 року.

З аналізу норм ст. 79 ПК України судом встановлено, що однією з обов'язкових умов проведення документальної позапланової невиїзної перевірки посадовими особами органу державної податкової служби є надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Втім слід зазначити, що факт отримання платником податків відповідного наказу та відповідного повідомлення не є необхідною передумовою виникнення права на проведення невиїзної перевірки. Тому позивачем помилково зазначено про існування у ДПІ обов'язку переконатися про обізнаність платника щодо призначення невиїзної перевірки для початку її проведення.

З урахуванням процедури проведення невиїзної перевірки несвоєчасність надсилання наказу та повідомлення про проведення даного виду перевірки може бути підставою для висновку про незаконність цієї перевірки лише у разі порушення прав платника, що матиме місце, зокрема, у випадку відсутності у нього можливості надати свої пояснення та заперечення з приводу виявлених у ході такої перевірки порушень в результаті несвоєчасного ознайомлення про факт проведення цієї перевірки. Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.02.2014 року (справа №К/800/441/13).

Однак ТзОВ «Малахіт-59» не наведено будь-яких доводів та не подано жодних доказів на підтвердження порушення його прав внаслідок отримання наказу та повідомлення про призначення спірної перевірки лише 23.01.2015 року.

Суд вважає, що ті обставини на які посилався позивач, як на підставу позовних вимог, не дають можливість вважати наказ Луцької ОДПІ №96 від 19.01.2015 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» протиправним, а підстав для його скасування суд не вбачає.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом не підтвердилися обставини щодо порушення відповідачем прав, свобод та інтересів позивача, а стороною позивача не надано суду належних доказів на підтвердження позовних вимог.

Відповідачем під час розгляду справи надано суду належні та допустимі докази щодо спростування позовних вимог та обґрунтування правомірності винесення наказу №96 від 19.01.2015 року, а відтак оскаржуваний наказ відповідає вимогам Податкового кодексу України.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 11, 17, 71, 72, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі статтей 73, 75, 78, 79 Податкового кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Малахіт-59» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу №96 від 19.01.2015 року, відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 23 лютого 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич