Постанова № 42845498, 18.02.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2015 р. Справа№ 911/4915/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Кропивної Л.В.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання: Підченко О.Ю.

за участю представників:

від позивача: Гопєєнко М.В. за довіреністю №385 від 01.04.2014;

від відповідача: не з'явився;

Розглянувши апеляційну скаргу Підприємства споживчої кооперації "УКООППРОМТОРГ у м. Броварах"

на рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2015

у справі №911/4915/14 (суддя - Саванчук С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВО-ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ШАБО"

до Підприємства споживчої кооперації "УКООППРОМТОРГ у м.Броварах"

про стягнення 399030,09грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Київської області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВО-ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ШАБО" (далі - позивач) до Підприємства споживчої кооперації "УКООППРОМТОРГ у м.Броварах" (далі - відповідач) про стягнення 399030,09грн

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.01.2015 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВО-ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ШАБО" задоволено повністю.

Стягнуто з Підприємства споживчої кооперації "УКООППРОМТОРГ у м.Броварах" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВО-ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ШАБО" 399030 грн 09 коп. основної заборгованості та 7980грн 60 коп. судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, Підприємство споживчої кооперації "УКООППРОМТОРГ у м. Броварах" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2015 скасувати повністю та направити справу на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Підприємства споживчої кооперації "УКООППРОМТОРГ у м. Броварах" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Кропивної Л.В. та Чорної Л.В.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Кропивної Л.В., для розгляду справи призначено колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Агрикової О.В. та Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2014 апеляційну скаргу Підприємства споживчої кооперації "УКООППРОМТОРГ у м. Броварах" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 18.02.2015.

У судове засідання 18.02.2015 з'явився представник позивача.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, рішення суду у даній справі просив залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте представники відповідача не скористалися своїми правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, та виходячи з того, що явка учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідача.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВО-ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ШАБО" (далі - постачальник) та Підприємством споживчої кооперації "УКООППРОМТОРГ у м. Броварах" (далі - покупець) укладено договір поставки від 22.05.2013 № 42/2013 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати товари на умовах Договору (пункт 1.1. Договору).

Згідно з пунктом 2.9. Договору, зобов'язання з поставки вважаються виконаними постачальником з моменту передачі покупцю товару та повного пакету товаросупровідних документів, оформлених належним чином згідно з умовами Договору та діючого законодавства України.

Відповідно до пункту 6.4. Договору, оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дня поставки товару за наявності рахунку постачальника та повного пакету документів (в тому числі з урахуванням корегувань), передбаченого договором і законодавством. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.05.2014 (пункт 12.1. Договору).

Після закінчення дії Договору 31.05.2014, позивачем здійснено поставку товару відповідачу згідно з видатковими накладними від 14.08.2014 №1-Ш-007216 на суму 128081,88 грн, від 05.09.2014 №1-Ш-0008015 на суму 14510,79 грн, від 12.09.2014 №1-Ш-008265 на суму 152683,56 грн, від 29.09.2014 №1-Ш-008830 на суму 52292,52 грн, від 09.10.2014 №1-Ш-009200 на суму 91947,90 грн, а відповідачем вказаний товар отримано.

Підписи уповноважених представників сторін на видаткових накладних скріплені відбитками печаток обох сторін, що оцінюється судом як підтвердження юридичною особою - відповідачем, фактів вчинення господарських операцій з поставок товару. До матеріалів справи долучені копії зазначених накладних.

Відповідно до тверджень позивача, які не заперечені відповідачем, до передачі спірного товару за вищевказаними видатковими накладними, договір у формі єдиного письмового документу між сторонами не укладено.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зважаючи на те, що у погоджених сторонами видаткових накладних визначено найменування, кількість, ціну товару, суд дійшов висновку про погодження сторонами істотних умов договору купівлі-продажу у спірних правовідносинах та укладення між сторонами договорів купівлі-продажу в простій письмовій формі.

На підтвердження позовних вимог, позивачем також надано в матеріали справи копії податкових накладних, що складені ним на господарські операції з поставок товару за спірними видатковими накладними, реєстри виданих та отриманих податкових накладних та квитанції на підтвердження передачі їх до органів Державної податкової служби України.

Податкові накладні, що надані позивачем, складено у період дії Податкового кодексу України, відповідно до пунктів 201.1, 201.4., 201.6., 201.7. статті 201 якого платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Зважаючи не викладене, судом оцінюються податкові накладні, що складені позивачем, як докази того, що позивачем відображені господарські операції за спірними видатковими накладними у своїх податкових зобов'язаннях.

До матеріалів позивачем також додано рахунки-фактури, що виставлені позивачем відповідачу для оплати товару за спірними видатковими накладними, від 14.08.2014 №1-Ш-007216 на суму 128081,88грн, від 05.09.2014 №1-Ш-0008015 на суму 14510,79грн, від 12.09.2014 №1-Ш-008265 на суму 152683,56грн, від 29.09.2014 №1-Ш-008830 на суму 52292,52грн., від 09.10.2014 №1-Ш-009200 на суму 91947,90 грн

На підтвердження наявності заборгованості, до матеріалів справи надано довідку від 27.11.2014 №0-18-42036 БТ з банківської установи, в якій відкрито поточний рахунок позивача, що засвідчена підписом уповноваженої особи банку та скріплена відбитком його печатки, за період з 01.05.2013 до 26.11.2014, відповідно до якої судом встановлено наявність часткових оплат відповідача, у тому числі, 20000,00грн за спірною видатковою накладною від 14.08.2014 № 1-Ш-007216 на суму 128081,88 грн.

До матеріалів справи позивачем надано копії актів звірки взаємних розрахунків сторін станом на 31.10.2014 та 14.11.2014, які підписано представниками сторін та скріплено відбитками їх печаток, в якому сторони дійшли згоди про наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 419516,66грн.

Згідно з накладною від 21.11.2014 №ПС-00000100, яка підписана у двосторонньому порядку та скріплена печатками підприємств, частину товару на суму 20486,53грн відповідачем повернуто позивачу.

У зв'язку з поверненням частини товару, позивачем подано до матеріалів справи заяву про зменшення розміру позовних вимог.

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову, відповідно до розміру якої буде вирішуватися спір - 399030,09 грн.

Отже, враховуючи часткові оплати та повернення товару, заборгованість відповідача перед позивачем складає 399030,09 грн.

Товар відповідачем прийнято, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Докази повної оплати товару за вищезазначеними видатковими накладними у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України господарським судом взято до уваги у якості письмових доказів: зазначені вище видаткові накладні - у якості письмових доказів передачі товару позивачем та прийняття товару уповноваженою особою відповідача, банківські виписки - у якості письмового доказу для встановлення відсутності перерахувань відповідачем позивачу коштів за спірними видатковими накладними і, відповідно, наявності заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо інше не передбачено договором або законом.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що пред'явлення одних тільки копій видаткових накладних на відповідну суму не є достатнім доказом для стягнення відповідних сум.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтями 32, 33 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні в матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, Київський апеляційний Господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 399030,09грн є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, відтак, підлягає задоволенню.

За таких обставин, Київський апеляційний Господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2015 у справі №910/26121/14.

Керуючись ст. ст 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Підприємства споживчої кооперації "УКООППРОМТОРГ у м. Броварах" на рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2015 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2015 у справі №911/4915/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/4915/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Л.В. Кропивна

Л.В. Чорна