Ухвала суду № 42844911, 24.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 лютого 2015 року

справа № П/811/3335/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Кругового О.О. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Лікор» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року у адміністративній справі за поданням Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області до Приватного підприємства «Лікор» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року подання Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області задоволено повністю: стягнуто з приватного підприємства «Лікор» (ід. код 37502636) у рахунок погашення боргу з рахунку в банку в сумі 15556,01 грн. ПАТ «ВіЕйБі Банк» номер рахунку 26006160300106, МФО 380537, - ПАТ «Південкомбанк» номер рахунку 26001037305001, МФО 335946, - Київське ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» номер рахунку 26006053132873, МФО 321842.

Не погодившись із судовим рішенням, Приватне підприємство «Лікор» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, а в задоволенні позовної заяви позивача відмовити.

Сторони в судове засідання не з’явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається та матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство «Лікор» 21.04.2011 року зареєстроване Виконавчим комітетом Світловодської міської ради Кірвоградської області та взяте на обік як платник податків .

Як встановлено статтею 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Порядок адміністрування податку на додану вартість врегульований розділом V Податкового кодексу України.

Як визначено пп. 14.1.179 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

За визначеннями, наданими пп. 14.1.39, 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію є грошовим зобов'язанням платника податків. Водночас, сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання є податковим боргом.

Відповідач є платником податку на додану вартість.

Сума податкового боргу (недоїмка) відповідача перед бюджетом станом на 29.09.2014 року становить 15556,01 грн. яка складається з:

- податку на додану вартість в сумі 15556,01 грн. з них штрафні санкції 15556,01 грн.

В період з 26.07.2014 року по 29.09.2014 року у відповідача виникла недоїмка з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення №0003641500 від 13.06.2014 року на суму 18189,14 грн.

Пунктом 59.5 статті 59 встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Як видно з матеріалів справи, податковим органом сформовано податкову вимогу №621-25 від 30.07.2014 року на суму 18189,14 грн., яка була була направлена боржнику 30.07.2014 року (а.с.8).

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи доведеність наявності обставин, що зумовлюють звернення органу державної податкової служби до суду з поданням про стягнення з відповідача коштів за податковим боргом, суд першої інстанції правомірно вважає, що подання підлягає задоволенню, а з відповідача на користь Державного бюджету України належить стягнути кошти за податковим боргом у сумі 15556,01 грн. з його рахунків у банках.

За таких обставин, суд вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Лікор» - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: С.А. Уханенко