Постанова № 42844569, 19.02.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2015 р. Справа № 805/159/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Час прийняття постанови: 10 год. 40 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Куденков К.О.

розглянувши у порядку письмового провадження позовну заяву Фермерського господарства «Прок» до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення, рішення про опис майна у податкову заставу та податкової вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Прок» (надалі – позивач, ФГ «Прок») звернулось до суду із адміністративним позовом до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі – відповідач, Слов’янська ОДПІ) про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.09.2014р. №0001881501, податкової вимоги від 03.11.2014р. №3383-25, рішення №199 від 04.11.2014р. про опис майна у податкову заставу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставне застосування до нього штрафу за несвоєчасне подання податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні періоди квітень 2014р. та травень 2014р. Позивач зазначає, що у нього була відсутня можливість подати звітність до податкового органу у встановлений строк у зв’язку з обставинами непереборної сили, які є загальновідомими.

Представник позивача до судового засідання від 19.02.2015р. не з’явився, надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю прибути до суду та необхідністю збору додаткових доказів. У клопотанні не наведено які саме докази необхідно зібрати позивачу та не наведено обставини, що унеможливлюють явку представника позивача у судове засідання. У судовому засіданні від 16 лютого 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов, за змістом яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що контролюючий орган діяв в межах податкового законодавства. Також, відповідач зазначив, що позивач не надавав сертифікат Торгово-промислової палати України.

Представник відповідача до судового засідання від 19.02.2015р. надав заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження. У судовому засіданні від 16.02.2015р. представник відповідача заперечував проти адміністративного позову.

Враховуючи положення ч.1 ст.122, ч.4 та ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Фермерське господарство «Прок» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 31734336, місцезнаходження: 84162, Донецька обл., Слов'янський район, селище міського типу Черкаське, вул. Кірова, будинок 15, про що зазначено у відомостях з веб-сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, доступ до якого впроваджено на підставі Наказу Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1846/5 «Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012р. за № 2105/22417.

За наслідками камеральної перевірки відповідачем складено акт перевірки від 05.09.2014р. №667/05-22/31734336.

Згідно вказаного акта перевіркою встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2014 року (0110 загальна) з додатками до неї, податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2014 року (0121-0123 спеціальний режим оподаткування) з додатками до неї, податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2014 року (0110 загальна) з додатками до неї, податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2014 року (0121-0123 спеціальний режим оподаткування) з додатками до неї – подані до контролюючого органу 16.07.2014 року. Згідно розрахунку грошових зобов’язань до акта перевірки, звітність з податку на додану вартість за травень 2014р. отримана контролюючим орган 19.07.2014р.

На підставі акта перевірки від 05.09.2014р. №667/05-22/31734336 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.09.2014р. №000188501, яким позивачу відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України визначене грошове зобов’язання за платежем з податку на додану вартість у вигляді штрафу у розмірі 4 080,00 грн. за порушення пп. 49.18.1 п.49.18 ст.49 та п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України.

У матеріалах справи наявна копія фіскального чека УКРПОШТИ щодо направлення 23.09.2014р. поштового відправлення на адресу позивача листом з повідомленням про вручення.

Також, відповідачем надана копія податкового повідомлення-рішення від 21.08.2014р. №0001541502, прийнятого на підставі акта перевірки №326/05-22/31734336 від 03.04.2014р., яким до ФГ «Прок» застосовано штраф у розмірі 170,00 грн. відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України за порушення п.306.1 ст.306 Податкового кодексу України.

Таким чином, протягом 2014 року до позивача застосовувався штраф за порушення п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України.

03 листопада 2014 року відповідачем прийнята вимога від 03.11.2014р. №3383-25 на суму 3 941,92 грн. за платежем штраф з податку на додану вартість.

Зі зворотного боку облікової картки ФГ «Прок» вбачається, що вимога прийнята у зв’язку з наявністю заборгованості у розмірі 3 941,42 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 23.09.2014р. № 000188501.

04 листопада 2014 року керівник Слов’янської ОДПІ прийняв рішення №199 про опис майна ФГ «Прок» у податкову заставу. Також, 04.11.2014р. податковим керуючим складено акт опису майна №199/05-22-25 щодо позивача.

Згідно позовної заяви та наданими у судовому засіданні від 16.02.2015р. пояснень представника позивача в період часу з 12.04.2014р. по 06.07.2014р. тривали бойові дії, при цьому органи державної влади, у тому числі Слов’янська ОДПІ, зв'язок та Інтернет почали функціонувати лише з 15-20 липня 2014р. та після початку функціонування органів державної влади позивачем були подані звіти, а саме 16.07.2014р. та 19.07.2014р.

Позивач вважає, що у зв’язку із обставинами непереборної сили, які є загальновідомими, відсутня його вина у несвоєчасній подачі податкової звітності.

У наданих письмових запереченнях відповідач зазначив, що у період з травня по липень 2014р. не приймалося будь-яких розпорядчих документів щодо зміни графіку роботи інспекції.

За приписами пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI встановлено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 6 «Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013р. №678 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2013р. за № 2094/24626, передбачено, що платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110 подають податкову декларацію з позначкою "0121"/"0122"/"0123" (далі - декларація 0121-0123), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

Відповідно до пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, позивачем несвоєчасно подано податкові декларації з податку на додану вартість (загальні та спеціальні) за квітень 2014р. та за травень 2014р.

У відповідності до пп.19-1.1.2 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів

Підпунктом 20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України встановлено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 23.09.2014р. №0001881501 Слов’янська ОДПІ діяла згідно наведених приписів Податкового кодексу України.

Відповідно до п.102.6 ст.102 Податкового кодексу України передбачено, що граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, підлягають продовженню керівником контролюючого органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків: перебував за межами України; перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден; перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду; мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально; був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

Штрафні санкції, визначені цим Кодексом, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з цим пунктом.

Пунктом 2 «Порядку застосування норм пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. №1044 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 січня 2011р. за №84/18822 визначено, що обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) – це непереборна за даних умов сила (стихійне лихо, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання обов'язків, передбачених податковим законодавством.

Згідно п.7 «Порядку застосування норм пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України», за наявності обставин, визначених у пунктах 3, 5, 6 цього Порядку щодо посадових осіб юридичної особи та пунктах 4, 5 цього Порядку щодо фізичної особи, платник податків може звернутися до органу державної податкової служби з письмовою заявою про продовження граничних строків.

Підпунктом 8.1 п.8 вказаного Порядку передбачено, що заява подається платником податків протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин, визначених цим Порядком, у довільній формі із стислим та чітким обґрунтуванням підстав для продовження граничних строків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів.

Із наведеного вбачається, що обставини непереборної сили можуть бути підставою для продовження строку подання податкової декларації за умови наявності відповідної заяви платника податків.

Згідно пояснень, які були надані представником позивача у судовому засіданні від 16.02.2015р., позивач не звертався до Слов’янської ОДПІ із заявою щодо продовження граничних строків для подання податкової декларації.

Таким чином, у встановлений законодавством спосіб позивач не реалізував свого право на продовження граничних строків для подання податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень 2014р. та за травень 2014р.

Посилання позивача на наявність загальновідомих обставин непереборної сили не є підставою для скасування повідомлення-рішення від 23.09.2014р. №0001881501, оскільки позивач не звертався до контролюючого органу із відповідною заявою про продовження граничних строків для подання податкової декларації.

Крім того, 15.10.2014р. набрав чинності Закон України від 02 вересня 2014 року №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», статтею 10 якого передбачено , що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Із пояснень, які були надані представником позивача у судовому засіданні від 16.02.2015р., вбачається, що на момент прийняття податкового повідомлення-рішення від 23.09.2014р. №0001881501, податкової вимоги від 03.11.2014р. №3383-25, рішення №199 від 04.11.2014р. про опис майна у податкову заставу та на момент звернення із цим позовом до суду у позивача був відсутній відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України.

На підставі викладеного, суд вважає, що за наведеними підставами адміністративного позову податкове повідомлення-рішення від 23.09.2014р. №0001881501 не підлягає скасуванню, оскільки це рішення прийнято відповідачем у відповідності до вимог податкового законодавства.

Згідно п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 58.3 ст.58 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

За приписами п.56.3 ст.56 Податкового кодексу України визначено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно пп.56.17.1 п.56.17 ст.56 Податкового кодексу України, процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

Відповідно до п.56.17 ст.56 Податкового кодексу України встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

У відповідності до абзацу першого п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст.59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Таким чином, відповідач правомірно прийняв податкову вимогу від 03.11.2014р. №3383-25 у зв’язку з закінченням граничного строку сплати суми грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 23.09.2014р. №0001881501.

Відповідно до п.88.1 ст.88 Податкового кодексу України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно пп.89.1.2 п.89.1 ст.89 Податкового Кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

За приписами п.89.3 ст.89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Таким чином, рішення №199 від 04.11.2014р. про опис майна у податкову заставу прийнято у відповідності та на виконання вказаних законодавчих приписів.

З урахуванням викладеного, перевіривши спірні рішення та податкову вимогу згідно частини 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що за наведеними позивачем підставами адміністративного позову у задоволені позовних вимог слід відмовити.

Як вбачається із квитанції №0.0.343114980.1 від 28.01.2015р., позивачем сплачено 255,78 грн. судового збору, у тому числі 10 відсотків розміру ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру у розмірі 182,70 грн. та 73,08 грн. судового збору за позовними вимогами немайнового характеру.

Частиною другою ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлені у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня 2015р.: 1 218,00 грн.

При цьому ч.3 ст.4 «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Таким чином, з позивача повинно бути стягнуто 1 644,30 грн. судового збору ((1218,00х1,5) - 182,70).

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову Фермерського господарства «Прок» до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення, рішення про опис майна у податкову заставу та податкової вимоги – відмовити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства «Прок» (ідентифікаційний код: 31734336, місцезнаходження: 84162, Донецька обл., Слов'янський район, селище міського типу Черкаське, вул. Кірова, будинок 15) на користь Державного бюджету України (рахунок №31214206784075, отримувач: Слов’янське УК/м.Словянськ/22030001, МФО: 834016, ЄДРПОУ: 37803368) суму судового збору у розмірі 1 644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) гривні 30 (тридцять) копійок.

Постанова прийнята у порядку письмового провадження, складена у повному обсязі та підписана 19 лютого 2015 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Куденков К.О.