Постанова № 42844342, 17.02.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2015 р. Справа № 914/3254/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого - судді Скрипчук О.С.

Суддів Зварич О.В.

Матущака О.І.

При секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 б/н від 06.12.2014 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2014 року

у справі № 914/3254/14

за позовом: Комунального підприємства «Дрогобицький ринок», м. Дрогобич

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Дрогобич

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич

про стягнення 3 009,61 грн., розірвання договору та зобов'язання повернути приміщення.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 - довіреність № 310 від 28.10.2014 року;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Дрогобицький ринок» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди нежитлових приміщень, будинків; повернення нежитлове приміщення; стягнення заборгованості з орендної плати.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.11.2014 року у справі № 914/3254/14 (суддя Бортник О.Ю.) позов Комунального підприємства «Дрогобицький ринок» задоволено. Суд виніс рішення, яким:

- стягнув з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Дрогобицький Ринок» 2127,72 грн. боргу;

- розірвав договір оренди від 02.01.2009 р. нежитлових приміщень, будинків та споруд, предметом якого є оренда нежитлового, підвального, приміщення загальною площею 28,4 м 2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладений між Комунальним підприємством «Дрогобицький Ринок» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2.

- зобов'язав Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 повернути Комунальному підприємству «Дрогобицький Ринок», шляхом підписання акту приймання-передачі, нежитлове приміщення загальною площею 28,4 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з даним рішенням Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу б/н від 06.12.2014 року, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2014 року скасувати, прийняти нове, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що КП «Дрогобицький ринок» є неналежним позивачем у справі, адже будівля, в якій знаходиться спірне підвальне приміщення належить до комунальної власності Дрогобицької міської ради, яка має право розпоряджатися даним майном.

Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу б/н і дати, в якому просить рішення Господарського суду Львівської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 року було змінено склад колегії суддів.

Відповідач та третя особа, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, незважаючи на те, що про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради № 425 від 18.12.1997 р. визнано комунальною власністю міської ради будинки і споруди міського ринку по АДРЕСА_1.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 109128 від 30.05.2005 р. за територіальною громадою м. Дрогобича в особі Дрогобицької міської ради зареєстровано право комунальної власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1.

02.01.2009 року між Комунальним підприємством «Дрогобицький Ринок» (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень, будинків споруд від 02.01.2009 р. (надалі - договір). Згідно умов договору позивач передав, а відповідач прийняв по акту приймання-передачі від 02 січня 2009 р. в оренду нежитлове підвальне приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 28,4 м2 (надалі - об'єкт оренди).

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата за перший місяць становить 170,4 грн. (ПДВ - 28,4 грн.). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць нараховується відповідно до методики розрахунку орендної плати з урахуванням індексу інфляції.

Позивач при зверненні до суду першої інстанції стверджує, що відповідач неналежно виконував умови договору щодо сплати орендної плати, у зв'язку з чим в останнього виник борг за червень 2011 р. - червень 2014 р. в сумі 2127,72 грн.

Позивачем на адресу відповідача надсилалась вимога №129 від 24.06.2014 р. про необхідність надання належно завірених копій договорів страхування орендованих приміщень, яку отримано нею 25.06.2014 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, долучене до матеріалів справи.

Відповідачем подано до суду договори добровільного страхування орендованого майна №11/1134082/1404/12 від 03.08.2012 року (про страхування об'єкта оренди в період з 04.08.2012 року по 03.08.2013 року), №11/1151785/1404/13 від 28.10.2013 року (про страхування об'єкта оренди в період з 29.10.2013 року по 28.10.2014 року).

Із листа Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради від 04.11.2014 р. №270 вбачається, що нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 656,5 м2 перебуває у власності територіальної громади м. Дрогобича в особі Дрогобицької міської ради, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 30.05.2005 р., яке видане на підставі рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради № 425 від 18.12.1997 р. Ця нежитлова будівля передана на баланс Комунального підприємства «Дрогобицький ринок», засновником якого є Дрогобицька міська рада.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення закріплені у частині першій статті 283 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою статті 193 Господарського кодексу України.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна, за яким останній прийняв у користування за плату підвальне нежитлове приміщення загальною площею 28,4 м2, яке розміщене за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до пункту 3.2 договору орендна плата вноситься орендарем не пізніше 15 числа за поточний місяць.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Відповідно до пункту 4.3.3 договору орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що станом на момент подання позову відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань зі сплати орендної плати, внаслідок чого в нього виникла заборгованість в сумі 2127,72 грн.

Судом досліджено розрахунок позовних вимог та первинні документи про внесення відповідачем орендних платежів, згідно договору, та встановлено, що позов у частині стягнення 2127,72 грн. заборгованості по орендній платі за період з червня 2012 р. по червень 2014 р. підлягає задоволенню.

Квитанція № 11-3409865/С від 11 листопада 2014 р. про сплату 400 грн. не є належним доказом сплати заборгованості з орендної плати за період з червня 2011 р. по червень 2014 р. за договором, з огляду на наступне.

У зазначеній квитанції в графі призначення платежу йдеться про "оплату за складське приміщення по вул. М. Ринок, 3", тоді як предметом договору у справі була оренда підвального приміщення. Судом встановлено, що між сторонами у справі укладено, крім договору оренди від 02.01.2009 року нежитлового приміщення площею 28,4 кв.м в м.Дрогобич по вул. М. Ринок,3, було ще один договір оренди від 02.01.2009 р. нежитлового приміщення площею 16,6 м 2 кв., яке також розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги в частині розірвання договору оренди та зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди позивачу підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Як на підставу своїх позовних вимог в цій частині позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору щодо обов'язкового страхування орендованого майна, а також на несвоєчасне та неповне внесення орендної плати.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" страхування орендарем взятого ним в оренду майна є істотною умовою договору оренди. Підпунктом 4.3.10 договору визначено обов'язок відповідача проводити страхування об'єкта оренди відповідно до чинного законодавства на весь період оренди.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 04.08.2013 р. по 29.10.2013 р. об'єкт оренди застрахованим не був.

В п. 2.4. договору сторони погодили, що він може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Згідно з частиною третьою статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Статтею 783 ЦК України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

При цьому повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 ЦК України, відповідно до якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Визначена статтею 782 ЦК України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця. Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Згідно ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань. При цьому вказана норма застосовується з урахуванням наведених вище загальних положень ГК України та ЦК України.

Істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку.

Судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті зобов'язання на себе згідно договору щодо сплати орендної плати. Станом на час звернення до суду з позовом відповідачем допущено заборгованість у сумі 2127,72 грн., яка становить заборгованість, що виникла майже як за десять місяців користування майном. Вказане порушення договору є істотним, а тому вимога позивача про розірвання договору оренди є правомірною.

Згідно з частиною 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з пунктом 7.3 Договору у разі розірвання цього договору, закінчення строку дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря останній зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт в належному стані з урахуванням підпунктів 4.3.8, 4.3.14, 7.1 та 7.2 цього договору.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача про зобов'язання повернути нежитлове приміщення загальною площею 28,4 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за актом приймання-передачі підлягає до задоволенню.

Твердження апелянта про те, що в позові КП «Дрогобицький ринок» слід відмовити, з тих підстав, що будівля в якій знаходиться спірне підвалене приміщення площею 28,4 кв.м. не належить позивачу на праві власності, колегією суддів оцінюється критично. Адже, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договором оренди від 02.01.2009 року, який укладений між КП «Дрогобицький ринок» та ФОП ОСОБА_2, розірвання зазначеного договору та витребування майна. Договір оренди від 02.01.2009 р. на момент розгляду справи є чинним і спорів щодо визнання його недійсним немає.

Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2014 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2014 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено та підписано 23.02.2015 року

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

Суддів Зварич О.В.

Матущак О.І.