Постанова № 42842771, 17.02.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 лютого 2015 рокум. ПолтаваСправа №816/387/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кльопової І.Г.

та представників сторін:

від позивача - Хоменко Д.Є.,

від відповідача - Дудник В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Полтавської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

В С Т А Н О В И В:

Спільне підприємство "Полтавська газонафтова компанія" (надалі - позивач, СП "Полтавська газонафтова компанія") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці Міндоходів Державної фіскальної служби України (надалі по текст - відповідач, Митниця) про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №806020002/2014/00376.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що декларантом надано всі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару. Зазначив, що єдиною підставою для відмови у митному оформленні товару - широка фракція легких вуглеводів, згідно картки відмови є зазначення у графі 36 МД про застосування пільги зі сплати акцизного збору (преферації "130", згідно наказу Міністерства фінансів України №1011 від 20.09.2012 "Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій"). Додатково у протоколі міститься незрозуміле твердження про неможливість застосування пільги (преференції "130") до даної зовнішньої операції без жодного обґрунтування неможливості такого застосування. Позивач зазначив, що здійснив митне оформлення фракції легких вуглеводів, який не є продуктом отриманим під час переробки нафти, газового конденсату або їх суміші, а тому позивач не зобов'язаний подавати відповідачу будь-які ліцензії на підтвердження виробництва скрапленого газу.

Відповідач позов не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що задекларований позивачем за митною декларацією 806020002/2014/013407 товар: "Бутани для специфічних процесів переробки, широка фракція легких вуглеводнів (ШФЛУ)..." отримується в процесі переробки нестабільного газового конденсату і стабілізації нафти, даний товар є нафтопродуктом, який в подальшому можна використовувати в якості сировини для виготовлення іншої продукції, яка відповідно також буде вважатися нафтопродуктами. А тому, Митницею під час здійснення митного контролю та оформлення МД № 806020002/2014/013407, обґрунтовано прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - Картка відмови) від 25.12.2014 №806020002/2014/00376.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з мотивів, наведених у письмовому запереченні Митниці, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Між компанією "Atchiy Invetions Limited" (Великобританія) та СП "Полтавська газонафтова компанія" укладено контракт №А/P-BFLH-2014 від 17.11.2014 (надалі - контракт), за умовами якого останній купує у продавця на умовах контракту широку фракцію легких вуглеводів (надалі - ШФЛУ) /а.с. 14-24/.

За умовами контракту, відвантаження ШФЛУ відбувається з моменту підписання контракту до 31 грудня 2015 року.

Згідно пункту 1.1. контракту ШФЛУ придбавається покупцем виключно як сировина з послідуючою переробкою на особистих виробничих потужностях з метою виробництва готової продукції /а.с. 14/.

Згідно додатку №1 до контракту у листопаді 2014 року продавець продав, а покупець придбав ШФЛУ на умовах DAF Соловей/Тополі, призначенням ст. Селещина, вантажоодержувач ТОВ «Євростандарт-Автогаз» -145 (+/- 10%) тон. Відвантаженні відбувається у період з 26 по 30 листопада 2013 року /а.с. 25-26/.

Позивач, з метою здійснення митного контролю та оформлення товару «ШФЛУ» 22 грудня 2014 року подав до митного поста «Лтава» Полтавської митниці Державної фіскальної служби подано наступні документи:

- накладні УМВС Л.О. 482414, Л.О. 482415, Л.О. 482416, Л.О. 482417 від 29.11.2014 /а.с. 27-30/;

- рахунки-фактури (інвойс) №00000000221 від 27. 11.2014, №344-А/Р від 09.12.2014 /а.с. 31-32/;

- контракт від 17.11.2014 /а.с. 14-24/;

- експертне заключення від 27.05.2014 /а.с. 33-35/;

- витяг статті 213 Податкового кодексу України /а.с. 36-38/;

- паспорт ШФЛУ №811 від 16.11.2014 /а.с. 39/;

- рішення органу сертифікації ДП «Полтавастандартметрологія» №05-17/5105 від 17.12.2014 /а.с. 40/;

- митна декларація №806020002/2014/013407 від 22.11.2014 на товар «Бутани для специфічних процесів переробки, широка фракція легких вуглеводнів (ШФЛУ) СТ ТОО 40792910-01-2008, сума вуглеводнів С1-С2 - 3,32; пропан не менше 41,37; сума вуглеводнів С4-С5 не менше 47,94; сума вуглеводнів С6 і вище, не більш 7,37», який заявлено в режимі «ІМ-40» (з особливістю процедури митного оформлення «FJ»), у відповідності до Класифікатора типів декларацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 /а.с. 41/.

В ході митного оформлення Митницею складено акт №89 від 25.12.2014 про взяття проб і зразків товарів, а саме, широкої фракції легких вуглеводів, виробник ТОО "Каракудукмунай" /а.с. 45/.

30.12.2014 Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджені Міндоходів складено висновок №142000901-0790 згідно якого, сумарний вміст бутану не перевищує вміст пропану, що відповідає інформації зазначеній в супровідних документах та графі 31 митної декларації /а.с. 47-49/.

Під час митного оформлення Митницею встановлено порушено вимог частини шостої, пункту 6 статті 257 Митного кодексу України, підпункту 213.3.6 пункту 213.3 статті 213 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів від 30.05.2012 №651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа" в частині заповнення графи 36 МД (неправомірно застосовано пільгу по сплаті акцизного збору), про що складено протокол про порушення митних правил від 24.12.14 №0111/80600/2014 /а.с. 50-51/.

На підставі вказаних порушень Митницею надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - Картка відмови) від 25.12.2014 № 806020002/2014/00376.

У Картці відмови надано роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: «Митне оформлення товару можливе за умови зазначення у графі 36 МД "000000000" та сплаті акцизного збору у встановленому законодавством розмірі. Рішення про відмову можливе бути оскаржено відповідно до Глави 4 Митного кодексу України».

Не погоджуючись із зазначеною вище Карткою відмови СП "Полтавська газонафтова компанія" звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дане рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI, який набрав чинність з 01.06.2012, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів статті 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно із статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

В силу частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до статті 67 Митного кодексу України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) складається на основі гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Згідно положень статті 68 Митного кодексу України ведення УКТЗЕД передбачає, зокрема розроблення пояснень та рекомендацій до УКТЗЕД.

Статтею 69 Митного кодексу України передбачено, що митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення відповідно з УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Митні органи України для цілей класифікації (кодування) товарів при митному оформленні використовують положення товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТЗЕД), що затверджені Законом України "Про Митний тариф України" від 19 вересня 2013 року № 584-VII.

Невід'ємною складовою частиною товарної номенклатури є Основні правила інтерпретації класифікації товарів. Основні правила інтерпретації класифікації товарів (далі - Основні правила) викладені у додатку до Закону України "Про Митний тариф України".

Відповідно до Основних правил інтерпретації класифікації товарів при класифікації товарів згідно УКТЗЕД слід враховувати, що назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД. Для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил.

Відповідно до Правила 3 (а) Основних правил інтерпретації класифікації товарів визначено: «У разі коли товар на перший погляд можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (а) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше, порівняно з товарними позиціями де дається більш загальний його опис».

Судом встановлено, що позивачем, за МД №806020002/2014/013407 на товар «Бутани для специфічних процесів переробки, широка фракція легких вуглеводнів (ШФЛУ) СТ ТОО 40792910-01-2008, сума вуглеводнів С1-С2 - 3,32; пропан не менше 41,37; сума вуглеводнів С4-С5 не менше 47,94; сума вуглеводнів С6 і вище, не більш 7,37».

Товар задекларовано в товарній позиції УКТЗЕД 2711 - Гази нафтові та інші вуглеводні в газоподібному стані, в товарній підкатегорії 2711131000.

Представник позивача посилався на положення Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, «Нафтопродукт - продукт, отриманий під час перероблення нафти, газового конденсату або їх суміші, за винятком продуктів нафтохімії».

Позивач вказував, що ШФЛУ не є продуктом отриманим під час переробки нафти, газового конденсату або їх суміші, так як згідно технічних умов ПСТ РК 09-2014 (Республіка Казахстан) «Широкая фракция легких углеводородов: «Широкая фракция легких углеводородов (ШФЛУ): Углеводородная смесь, состоящая из пропана, бутанов и пентанов с примесями метана, этана, гексанов и более тяжелых компонентов, получаемая в процессе переработки нестабильного газового конденсата и стабилизации нефти».

Таким чином, позивач зазначає, що ШФЛУ отримується в процесі переробки нестабільного газового конденсату і стабілізації нафти.

Суд не погоджується з такими доводами позивача з огляду на наступне.

Стабілізацією нафти є видалення з нафти, що виходить з нафтових свердловин, залишкової кількості вуглеводневих газів і легких рідких фракцій після первинної дегазації. Стабілізація нафти здійснюється на нафтових промислах або на головних перекачувальних станціях. У стабільній нафті вміст розчинених газів не перевищує 1-2%. Вуглеводневі гази направляються на газопереробний завод (ГПЗ), а стабільна нафту - на нафтопереробний завод (НПЗ).

Стабілізація газового конденсата - це процес, в результаті якого, конденсат повинен припинити змінювати свій фізико-хімічний склад. Стабільний конденсат - конденсат, хімічний склад якого не змінюється при зміні тиску. При видобуванні отримується нестабільний конденсат, єдиною причиною нестабільності якого є розчинений в ньому газ.

Таким чином, враховуючи, що для видобутку ШФЛУ необхідно здійснити стабілізацію нафти та стабілізацію газового конденсату, даний товар є відповідно нафтопродуктом.

Газовий конденсат згідно з УКТЗЕД класифікується у товарній підпозиції 270900 - Нафта або нафтопродукти сирі, одержані з бітумінозних порід (мінералів), в товарній підкатегорії 2709001000 - газовий конденсат природний.

Тобто, відповідно до УКТЗЕД газовий конденсат є також нафтопродуктом.

Як зазначено вище, за МД №806020002/2014/013407 товар задекларовано в товарній позиції УКТЗЕД 2711 - Гази нафтові та інші вуглеводні в газоподібному стані, в товарній підкатегорії 2711131000.

Позивач сам зазначає, що ШФЛУ отримується в процесі переробки нестабільного газового конденсату і стабілізації нафти.

Отже, враховуючи, що задекларований за МД 806020002/2014/013407 товар: «Бутани для специфічних процесів переробки, широка фракція легких вуглеводнів (ШФЛУ)...» отримується в процесі переробки нестабільного газового конденсату і стабілізації нафти, даний товар є нафтопродуктом, який в подальшому можна використовувати в якості сировини для виготовлення іншої продукції, яка відповідно також буде вважатися нафтопродуктами.

Згідно з редакцією статті 213 Податкового кодексу України, операціями з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування є: ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції), за умови подальшого виготовлення з такої сировини готової продукції на митній території України, з якої сплачується акцизний податок, або реалізації такої продукції (підакцизних товарів) на експорт, та пред'явлення контролюючому органу ліцензії на право виробництва (крім виробництва нафтопродуктів).

Пунктом 213.3.6 Податкового кодексу визначено, що виробництво нафтопродуктів не звільняється від оподаткування акцизним податком, а тому не звільний від оподаткування акцизним податком.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що товар, задекларований за МД 806020002/2014/013407 являється нафтопродуктом.

Оскільки права позивача спірними діями відповідача не порушуються, позовні вимоги є безпідставними.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, суд акцентує увагу на положеннях частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність прийнятої Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №806020002/2014/00376.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову СП "Полтавська газонафтова компанія" повністю.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 73 грн 08 коп. необхідно залишити у Державному бюджеті України.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Полтавської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 23 лютого 2015 року.

Суддя О.О. Кукоба