Ухвала суду № 42842742, 17.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" лютого 2015 р. м. Київ К/800/61929/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Моторного О.А. - головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - Шентяпін І.О.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСГ»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013

у справі № 2а-15805/12/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСГ»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.01.2013 позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 30.05.2012 № 0000252240/0 та від 04.09.2012 № 0003002220.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.01.2014, постанову суду першої інстанції скасовано у частині задоволення позовних вимог та відмовлено у задоволенні позову у цій частині, в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного суду України від 04.11.2014 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСГ» задоволено. Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16.01.2014 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Так, в касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Також, відповідачем перед початком судового засідання було подано заяву про поворот виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013 в порядку статті 265 КАС України.

В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ДСГ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.06.2009 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт від 07.05.2012 №139/22-20/36546756, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог: абз. «г» пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 та п. 140.3 ст. 140 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 702526,00 грн.; п. 2.6 та п. 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 30.05.2012 прийнято податкові повідомлення рішення:

- №0000252240, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1535000,00 грн.;

- №0001632220, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 702526,00 грн., у тому числі: 702526,00 грн. - основний платіж, 0,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

За наслідками процедури адміністративного оскарження Державною податковою службою у місті Києві прийнято рішення від 13.08.2012 №4961/10/12-114, яким податкове повідомлення-рішення від 30.05.2012 №0001632220 скасовано в частині сплати податку на прибуток у розмірі 67 273,85 грн. та прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 04.09.2012 №0003002220, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 635 252,15 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність застосування податковим органом штрафних санкцій за порушення позивачем 27 серпня та 20 жовтня 2009 року встановленого Положенням порядку оприбуткування готівки, а також, про законність донарахування товариству податку на прибуток згідно з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Однак, колегія суддів, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, не може погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції, беручи до уваги наступне.

Як вбачається з акта перевірки від 07.05.2012 №139/22-20/36546756, головним бухгалтером ТОВ «ДСГ» - Осколок Н.Г. 27.08.2009 та 20.10.2009 було внесено на банківський рахунок товариства готівкові кошти на загальну суму 307 000,00 грн., які були отримані від ОСОБА_6 згідно договору позики від 16.07.2009 №16/07/9. Записи щодо зазначених коштів в касовій книзі ТОВ «ДСГ» відсутні, прибуткові касові орди на відповідні суми не складалися.

Однак, як було вірно встановлено судом першої інстанції, доводи відповідача щодо неоприбуткування позивачем готівки в касі спростовуються матеріалами справи, оскільки кошти вносились ОСОБА_6 не до каси ТОВ «ДСГ», а шляхом внесення на банківський рахунок товариства через касу банку, у зв'язку з чим порушення позивачем пункту 2.6 Положення судом не встановлено.

При цьому, колегією суддів слід зазначити, що статтею 250 Господарського кодексу України встановлені строки застосування адміністративно-господарських санкцій. Зокрема, зазначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, відповідач пропустив строк застосування штрафних санкцій до позивача, оскільки акт перевірки складено 07.05.2012, а виявлені порушення мали місце в 2009 році, тобто, після спливу річного терміну з дня порушення, що протирічить вимогам статті 250 Господарського кодексу України.

Також, встановлено, що позивач відніс до складу витрат у податковому обліку за ІV квартал 2011 року 2761967,00 грн. (без ПДВ), сплачених ОСОБА_7, з якою ТОВ "ДСГ" було укладено трудовий договір, ТОВ "Скай Лінк Україна" за послуги з аналізу ринку торгівельної нерухомості та ТОВ "Ескада Палас" за послуги з аналізу положень проектів договорів оренди, підготовки презентаційних матеріалів, створення (розробка) архітектурної концепції магазинів.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

На підтвердження понесених ТОВ «ДСГ» витрат в матеріалах справи наявні зокрема: копії договорів про надання послуг та додаткових угод до них; копія трудового договору від 01.07.2009 та довіреності на представництво товариства ОСОБА_7 від 01.07.2009; копії актів виконаних робіт згідно умов договорів про надання послуг; копії квитанцій до прибуткових касових ордерів; копії виписок банку по рахунку позивача; копія звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 31.12.2011 №АО-0000021.

Матеріали справи свідчать, що звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 31.12.2011 №АО-0000021, складений у відповідності до форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 23.12.2010 №996, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 13.01.2011 за №44/18782.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у ТОВ «ДСГ» виникло право відобразити заборгованість перед ОСОБА_7 згідно звіту від 31.12.2011 №АО-0000021 у якості витрат товариства за четвертий квартал 2011 року.

Слід зазначити, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що витрати, понесені позивачем згідно договорів про надання послуг, укладених ОСОБА_7 з ТОВ «Ескада Палас» та ТОВ «Скай Лінк Україна», не пов'язані з його господарською діяльністю.

За наведених обставин, у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій, у зв'язку з чим судом першої інстанції правомірно скасовані спірні податкові повідомлення-рішення.

Згідно зі статтею 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013 підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.01.2013.

Також, відповідачем було подано заяву про поворот виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013 в порядку статті 265 КАС України, шляхом повернення ТОВ «ДСГ» суми коштів у розмірі 635248,53 грн., стягнутих у примусовому порядку ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДФС м. Києва.

Однак, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви, оскільки предметом розгляду даної справи є скасування податкових повідомлень-рішень, а ТОВ «ДСГ» просить здійснити поворот виконання рішення, шляхом повернення ТОВ «ДСГ» суми коштів у розмірі 635248,53 грн., які були стягнуті з позивача згідно постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.2013 по іншій справі, а саме №826/17800/13-а.

Керуючись ст. ст. 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСГ» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013 скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.01.2013 залишити в силі.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль