Ухвала суду № 42842732, 26.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2015 року м. Київ К/9991/69245/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши порядку письмового провадження

касаційну скаргу Приватного підприємства «Експо-Юг-Пром»

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2011

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011

у справі № 2-а-12525/09/1570

за позовом Приватного підприємства «Експо-Юг-Пром»

до Державної податкової інспекції в Комінтернівському районі Одеської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «Експо-Юг-Пром» звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в Комінтернівському районі Одеської області від 27.10.2009: № 0002662301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 42834 грн., в т.ч. 29489 грн. основного платежу та 13345 грн. штрафних (фінансових) санкцій; № 0002672301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 35388 грн., в т.ч. 23592 грн. основного платежу та 11796 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011, у задоволенні позову відмовлено.

ПП «Експо-Юг-Пром» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права: ч.ч. 1, 4 ст. 70, ч. 2 ст. 71, ст. 86, ст. 138, ст. 159, п. 1 ч. 1 ст. 161, ч. 2 ст. 206, ч. 3 ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ в Комінтернівському районі Одеської області проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період: з 01.07.2006 по 30.06.2009, за результатами якої складено акт від 15.10.2009 № 2463/23/33189805, яким зафіксовано порушення:

- п.п. 7.4.1, п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 35388 грн.;

- п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 29489 грн.

Податковий орган вважає, що позивачем неправомірно включено до складу валових витрат за І, ІІІ та IV квартали 2008 року та до складу податкового кредиту за січень, липень, серпень та жовтень 2008 року, відповідно, витрати та податок на додану вартість за господарськими операціями з придбання транспортних послуг з перевезення обладнання у ТОВ «Одеспромтех», ПП «Дінго-Експрес», ТОВ «ЛГ «Кредо-Плюс». Відповідач вважає, що операції з постачання таких послуг не підтверджено первинними документами, зокрема товарно-транспортними накладними, дорожніми листами.

Податковий орган також вважає безпідставним включення до складу валових витрат за ІІІ квартал 2008 року та до складу податкового кредиту за січень, липень, серпень та жовтень 2008 року, відповідно, витрати та податок на додану вартість за операціями з придбання у ТОВ «Глобал НЕТ» послуг з виготовлення та розміщення у журналі «Еволюція ремонту» № 6, 7, 8 статей інформаційного характеру за договором від 25.08.2008 № 25-08-08-01. Відповідач вважає, що вказані операції не пов'язані з господарською діяльністю позивача у зв'язку з відсутністю доказів, які б підтверджували зворотне. Податковий орган вказує на відсутність в первинних документах інформації щодо змісту операцій, обсягу наданих послуг.

На підставі акту перевірки складено податкові повідомлення-рішення від 27.10.2009 № 0002662301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 42834 грн., в т.ч. 29489 грн. основного платежу та 13345 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та № 0002672301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 35388 грн., в т.ч. 23592 грн. основного платежу та 11796 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що операції з перевезення вантажів не підтверджено товарно-транспортними накладними та дорожніми листами, що згідно з Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, є основними документами на перевезення вантажів.

При перевірці правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки встановлених судами в оскаржуваних судових рішеннях обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до вимог п.п. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги).

Пункт 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР забороняє включати до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, у податковому обліку валові витрати та податковий кредит мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.

Відповідно до п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Таким чином, всі документи в їх сукупності, як ті, що складені на бланках типових і спеціалізованих форм, так і ті, що складені на самостійно виготовлених бланках під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, належать до первинних документів бухгалтерського обліку, головне, щоб за змістом та формою документи відповідали наведеним вище вимогам закону та відображали реальні господарські операції.

Зокрема, складання та підписання замовником послуг та перевізником таких документів як акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) не заборонено законодавством.

Разом з тим господарські операції є підтвердженими лише за наявності первинних документів, які містять відомості про господарську операцію, розкривають її зміст та дозволяють встановити пов'язаність таких операцій з господарською діяльністю.

Зважаючи на викладене, суди при вирішенні справи повинні були перш за все встановлювати, якими первинними документами оформлено господарські операції, які придбавалися позивачем у ТОВ «Одеспромтех», ПП «Дінго-Експрес» та в ТОВ «ЛГ «Кредо-Плюс», та надавати оцінку всім таким документам у їх сукупності.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем з метою підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з постачання послуг перевезення суду першої інстанції надано первинні документи (акти прийому-здачі виконаних робіт, податкові накладні, акти виконаних робіт, рахунки фактури тощо).

Крім того, в підтвердження використання придбаних послуг з перевезення будівельного обладнання позивачем суду першої інстанції надавались договори підряду про здійснення будівельних робіт на відповідних об'єктах.

Суди попередніх інстанцій належної оцінки вказаним доказам та доводам не надали, не дослідили обставин щодо реальності надання послуг з перевезення обладнання та пов'язаності таких операцій з господарською діяльністю ПП «Експо-Юг-Пром», зокрема чи пов'язані операції з перевезення обладнання зі здійсненням позивачем будівельних робіт за договорами підряду.

Враховуючи викладене, оскаржувані судові рішення в частині вирішення питання про правомірність формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за операціями з постачання послуг перевезення не можуть бути визнані законними і обґрунтованими.

Щодо вирішення справи в частині, що стосується формування позивачем валових витрат за ІІІ квартал 2008 року та податкового кредиту за січень, липень, серпень та жовтень 2008 року в загальній сумі 435567 грн. за господарськими операціями з придбання у ТОВ «Глобал НЕТ» послуг, суд касаційної інстанції також не може визнати законними і обґрунтованими судові рішення в цій частині.

Висновок судів про те, що господарські операції з придбання в ТОВ «Глобал НЕТ» послуг з виготовлення та розміщення інформаційних статей у журналі «Еволюція ремонту» № 6, 7, 8 не пов'язані з господарською діяльністю позивача не ґрунтуються на доказах.

Суд першої інстанції зазначає, що підставою для такого висновку є те, що первинні документи, а саме - акти виконаних робіт та додаток № 1 до договору від 25.08.2008 № 25-08-08-01, не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV, оскільки не конкретизують змісту та обсягу наданих послуг.

Обґрунтовуючи правомірність такої позиції, суд першої інстанції виходив з того, що в первинних документах не зазначено назв статей, які підлягали публікації, а з наданих до перевірки та судам актів за операціями з ТОВ «Глобал НЕТ» неможливо встановити обсягу наданих послуг, який згідно з договором від 25.08.2008 № 25-08-08-01 визначається кількістю смуг в розділах журналів, та зв'язок таких послуг з господарською діяльністю позивача.

Висновок про те, що господарська операція з придбання послуги не пов'язана з господарською діяльністю може мати місце лише у разі достовірного встановлення несумісності придбаних платником податків послуг з характером здійснюваних ним видів діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем суду першої інстанції надано копії договору від 25.08.2008 № 25-08-08-01 та додатку № 1 до вказаного договору, в якому визначено обсяг (розмір і кількість) наданих послуг, назва розділу журналу, в якому підлягали публікації статті, надано копії статей у журналі «Еволюція ремонту» № 6, 7, 8, а також акти прийому виконаних робіт, рахунки-фактури.

Утім, судами попередніх інстанцій не надано повної та всебічної оцінки таким доказам, не з'ясовано змісту послуг, узгодженості змісту статей, з відображеними в первинних документах умовами надання послуг з виготовлення та розміщення інформаційних статей, а також пов'язаності з господарською діяльністю позивача.

При вирішенні справи слід встановлювати конкретні господарські операції, за якими позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит, оцінювати всі надані первинні документи в їх сукупності, з'ясувати, які документи на постачання послуг складені та дослідити їх, з'ясовувати мету придбання послуг, пов'язаність їх з діяльністю, що здійснюється позивачем.

Висновки суди зробили без належного дослідження господарських операцій, без належної оцінки первинних документів, що могло призвести до неправильного вирішення справи.

Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, згідно із ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи судам слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Експо-Юг-Пром» задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун