Ухвала суду № 42842690, 19.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2015 року м. Київ К/9991/65486/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Харкова

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2011

у справі № 2а-13623/10/2670

за позовом Приватного підприємства «Юнікс»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Харкова,

третя особа: Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація

про визнання недійсним акту про анулювання реєстрації платника ПДВ, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2011, позов задоволено повністю. Скасовано акт ДПІ у Дніпровському районі м. Харкова від 13.07.2010 № 878/29138 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

ДПІ у Дніпровському районі м. Харкова подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права: п.п. 2.2 ст. 2, п.п. «е» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, абз. 4 п. 8 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для складання акту від 13.07.2010 № 878/29138 про анулювання реєстрації свідоцтва платника податку на додану вартість ПП «Юнікс» слугували висновки податкового органу про відсутність позивача за місцезнаходженням.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що встановлені під час судового розгляду обставини спростовують посилання податкового органу на наявність підстав для анулювання реєстрації свідоцтва платника податку на додану вартість.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для вирішення справи, та надали їм правову оцінку.

Пунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон) зазначено, що реєстрація діє до дати її анулювання, та наведено виключний перелік такого анулювання, який не підлягає розширеному тлумаченню.

Відповідно до п.п. «е» п. 9.8 ст. 9 Закону підставою анулювання визначено: якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

Порядок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу визначено ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV, зі змісту якої вбачається, що зазначені записи вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ініціативою державного реєстратора або за ініціативою органу державної податкової служби.

Наказом Державної податкової адміністрації України № 336 від 17.05.2010 затверджено Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків (надалі - Положення) визначено заходи, які вчиняються співробітниками органів ДПС для встановлення місцезнаходження платника податків.

Зі змісту наведених норм вбачається, що запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням може бути підставою для анулювання реєстрації платником податку на додану вартість у разі встановлення факту відсутності позивача за місцезнаходженням в порядку, визначеному статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV.

Як вбачається зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин, податковим органом 29.07.2010, тобто після складення оскаржуваного акту від 13.07.2010 № 878/29138 про анулювання реєстрації ПП «Юнікс» платником податку на додану вартість, проведено планову виїзну перевірку вказаної юридичної особи.

За результатами проведення вказаної перевірки складено акт від 29.07.2010 № 2970/23-222-30404106, в підпункті 2.3.2 розділу 2 якого вказано про встановлення фактичного місцезнаходження позивача за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 72.

Враховуючи встановлення податковим органом фактичного місцезнаходження ПП «Юнікс», анулювання його реєстрації платником податку на додану вартість з підстав відсутності за місцезнаходженням, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, є необґрунтованим.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Харкова залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун