Ухвала суду № 42842634, 19.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2015 року м. Київ К/800/64741/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів: Гончар Л.Я., Чалого С.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року

у справі № 810/3965/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»

до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів

про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В :

У липні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської Міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 24.12.2013 №100250002/2013/500535/2, №100250002/2013/500534/2 та від 27.12.2013 №100250002/2013/500546/2, №100250002/2013/500547/2, 100250002/2013/500548/2.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014, позов задоволено.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Київська міжрегіональна митниця Міндоходів оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення - про відмову у задоволенні позову.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «Фоззі-Фуд» просило залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, 22.01.2013 між продавцем - компанією «Nils Sperre» (Норвегія) та покупцем ТОВ «Фоззі-Фуд» укладено контракт № 472, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує продукцію в асортименті, кількості та за цінами у відповідності з інвойсами.

Згідно з умовами контракту ціни на товар встановлюються в інвойсах на кожну партію товару. Ціна включає в себе вартість продукту, тари, термоусадочної упаковки, маркування, завантаження, витрати по митному оформленню вантажу в країні експортера (пункт 2.1 контракту).

Відповідно до пункту 7 контракту продавець зобов'язаний надати покупцю наступні документи: інвойс, пакувальний лист, сертифікат якості, сертифікат походження, ветеринарний сертифікат та митну декларацію продавця.

У грудні 2013 року ТОВ «Фоззі-Фуд» пред'явлено до митного оформлення на Київській міжрегіональній митниці п'ять партій товару торгівельної марки «Nils Sperre AS», фірма-виробник «Nils Sperre AS» (Норвегія), код країни походження NO, код товару 03042975, а саме, риба свіжоморожена морська, філе оселедця (Frozen herring flaps/Clupea harengus), не піддана тепловій та кулінарній обробці, без додання харчових добавок та приправ, не консервована (дві партії 24 грудня, дві партії 26 грудня та одну партію 27 грудня).

Для проведення митного оформлення товару позивачем до Київської міжрегіональної митниці подано електронні митні декларації від 24.12.2013 №100250002/2013/038025, №100250002/2013/038015, від 26.12.2013 №100250002/2013/038231, №100250002/2013/038234 та від 27.12.2013 №100250002/2013/038266, в яких застосовано основний метод визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну, за ціною договору (контракту).

Також на підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її визначення, разом із кожною зазначеною митною декларацією, позивачем подано аналогічні пакети документів, зокрема: картку обліку ТОВ «Фоззі-Фуд»; контракт № 472 від 22.01.2013; інвойси; пакувальні листи; міжнародні автомобільні накладні (CRM); документи, що підтверджують вартість перевезення товару; страховий поліс; декларацію країни виробника; книжку МДП (Carnet Tir); сертифікат відповідності; ветеринарні свідоцтва форми Ф-1, Ф-2; підтвердження законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару; міжнародний ветеринарний сертифікат; сертифікат про походження товару загальної форми.

Київською міжрегіональною митницею запропоновано декларанту шляхом направлення електронних повідомлень подати додаткові документи на підтвердження митної вартості товару та обраного методу її визначення, а саме виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання вказаних вимог митного органу позивачем були надані прайс-листи від 12.12.2013, від 13.12.2014, від 17.12.2013, комерційні пропозиції від 12.12.2013, від 13.12.2014, від 17.12.2013, експортні декларації країни відправника та було повідомлено про неможливість надання інших запитуваних документів.

Проте, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 24.12.2013 №100250002/2013/500535/2, №100250002/2013/500534/2, від 27.12.2013 №100250002/2013/500546/2, №100250002/2013/500547/2, №100250002/2013/500548/2, згідно з якими вартість задекларованого товару митний орган визначив із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну у розмірі 2,34 USD за одиницю та складено картки відмови у прийняті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №100250002/2013/00069, №100250002/2013/00083, №100250002/2013/00082, №100250002/2013/0000146, №100250002/2013/00068.

ТОВ «Фоззі-Фуд» на підставі частини сьомої статті 55 Митного кодексу України здійснив заходи щодо випуску товару у вільний обіг під фінансову гарантію заявленого до митного оформлення за митними деклараціями від 24.12.2013 №100250002/2013/038025, №100250002/2013/038015, від 26.12.2013 №100250002/2013/038231, №100250002/2013/038234 та від 27.12.2013 №100250002/2013/038266, шляхом подання нових митних декларацій з урахуванням коригування митної вартості ввезених товарів.

Також судами попередніх інстанцій установлено, що оскаржувані рішення не містять посилань на наявність в базі даних відповідача декларацій щодо розмитнення подібних товарів і посилань на джерела інформації в обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, як це передбачено положеннями митного законодавства.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не наведено та не надано будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Крім того, як зазначено судами попередніх інстанцій, з матеріалів справи установлено та не заперечується сторонами, позивачем подано всі необхідні документи, перелік яких наведений у положеннях статті 53 Митного кодексу України.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову та скасування оспорюваних рішень митного органу.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з обґрунтованим висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини другої, частини четвертої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Відповідно до частин першої і другої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як установлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «Фоззі-Фуд» під час митного оформлення товарів надало митному органу всі передбачені положеннями частини другої статті 53 МК України документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено обов'язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного частиною другою цієї статті загального переліку. При цьому такий обов'язок виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Згідно зі статтею 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Частинами 2 та 3 цієї статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Як установлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «Фоззі-Фуд» для митного оформлення ввезених товарів подало відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам статті 58 МК України.

Водночас, частиною другою статті 55 Митного кодексу України установлено, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, серед іншого, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Крім того, відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 N 598, Графа 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» серед іншого повинна містити наступну інформацію.

Про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як установлено судами попередніх інстанцій, оспорювані у справі рішення про коригування митної вартості товарів прийняті відповідачем із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товару.

Проте, вказані рішення відповідача не містять посилань на жодне джерело інформації, яке стало підставою для коригування митної вартості товару, тобто визначена цими рішеннями митна вартість ввезеного позивачем товару не обґрунтована належним чином.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ураховуючи, що судами попередніх інстанцій установлено подання ТОВ «Фоззі-Фуд» достатнього пакету документів для визначення митної вартості ввезеного товару за основним методом, наявність у вказаних документах недоліків, передбачених митним законодавством, митним органом належним чином не доведено, а оспорювані рішення відповідача від 24.12.2013 №100250002/2013/500535/2, №100250002/2013/500534/2 та від 27.12.2013 №100250002/2013/500546/2, №100250002/2013/500547/2, 100250002/2013/500548/2 прийнято необґрунтовано та не у порядку, передбаченому МК України і Правилами №598, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову та скасування цих рішень.

Зважаючи на викладене, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частиною третьою статті 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 210 - 231 КАС України, суд касаційної інстанції

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

(підпис)

К.В. Конюшко

Судді

(підпис)

Л.Я. Гончар

(підпис)

С.Я. Чалий

Згідно з оригіналом

помічник судді М.Р. Мергель