Ухвала суду № 42842281, 10.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2015 року м. Київ К/800/21995/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),

Малиніна В.В.,

Швеця В.В.,

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, третя особа - Феденко Галина Михайлівна - Начальник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування наказу та поновлення на посаді за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд скасувати наказ СДПІ ВПП у м. Харкові ДПС від 05.06.2012р. № 56-О; поновити позивача на постійній посаді головного державного податкового ревізора-інспектора у відділі податкового супроводження підприємств медичної та хімічної промисловості СДПІ ВПП у м.Харкові ДПС та як представника СДПІ ВПП у м. Харкові ДПС на податковому посту ТОВ ХФП "Здоров'я народу" (код ЄДРПОУ 35587866), призначеного відповідно до наказу від 27.03.2012р. №28 та згідно положень з посадової інструкції; стягнути з Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.06.2012р. по дату поновлення на роботі, який на день висунення позову становить 2429,98 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано наказ Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 05.06.2012р. № 56-О. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2013 року залишено без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року.

ОСОБА_4 не погодився з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2013 року, і звернувся до суду з касаційною скаргою, в який просить їх скасувати в частині відмови у задоволенні позову та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.

ОСОБА_4, з 15 серпня 2007 року згідно наказу № 153 - 0, був прийнятий до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на посаду головного державного податкового ревізора - інспектора відділу податкового супроводження підприємств житлово - комунального господарства та будівництва ( тимчасово ) .

23 серпня 2007 року позивачу було присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової служби першого рангу» згідно з наказом № 166-0.

14 березня 2007 року ОСОБА_4 переведений на посаду головного державного податкового ревізора - інспектора цього ж відділу ( постійно), наказ № 62 - 0.

25 лютого 2010 року позивач переведений на посаду головного державного податкового ревізора - інспектора відділу податкового супроводження підприємств медичної промисловості згідно наказу № 27 -0.

21 вересня 2011 року, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 981 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", прийнято рішення про утворення як юридичних осіб публічного права територіальні органи Державної податкової служби, реорганізувавши шляхом злиття, перетворення і приєднання державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у районах, містах (крім мм. Києва та Севастополя), районах у містах, спеціалізовані державні податкові інспекції, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції, за переліком згідно з додатками 1 - 3.

27 жовтня 2011 року наказом голови комісії з проведення реорганізації СДПІ по роботі з ВПП № 862 "Про реорганізацію спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків" було розпочато реорганізацію вказаного податкового органу.

16 листопада 2011 року ОСОБА_4 був повідомлений про наступне вивільнення через два місяці з дати затвердження штатного розпису спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові згідно з ч. 1 ст. 40 КЗпП.

20 березня 2012 року СДПІ ВПП у м. Харкові реорганізована шляхом перетворення у Спеціалізовану ДПІ ВПП у м. Харкові Державної податкової служби.

21 березня 2012 року, у зв'язку з державною реєстрацією СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові Державної податкової служби, згідно з наказом № 1 з 21.03.2012 року введено в дію тимчасова організаційна структура та тимчасовий штатний розпис відповідача.

21 березня 2012 року, після припинення СДПІ ВПП у м. Харкові та державної реєстрації СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові Державної податкової служби начальником СДПІ ВПП у м. Харкові Державної податкової служби було видано наказ № 2-О , відповідно до якого ОСОБА_4 був зарахований до фактичної чисельності реорганізованої установи - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби.

21 березня 2012 року наказом начальника СДПІ ВПП у м. Харкові Державної податкової служби № 15 на ОСОБА_4 було покладено з 21.03.12р. виконання обов'язків головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового супроводження підприємств медичної та хімічної промисловості СДПІ ВПП у м. Харкові ДПС.

5 червня 2012 року наказом № 56 - 0 СДПІ ВВП у м. Харкові ДПС позивача було звільнено з посади головного державного податкового ревізора - інспектора відділу податкового супроводження підприємств медичної промисловості у зв'язку з реорганізацією та скороченням чисельності штату, п.1 ст. 40 КЗпП України.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування наказу про звільнення, суди попередніх інстанцій висновку, що при звільнення позивача, СДПІ ВВП у м. Харкові ДПС були порушені норм чинного законодавства, виходячи з того, що з 21 березня 2012 року з позивачем було фактично укладено трудовий договір на виконання роботи за посадою головного державного податкового ревізора - інспектора відділу податкового супроводження підприємств медичної та хімічної промисловості СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС у створеній після реорганізації установі. Оскаржуваним наказом № 56 - 0 від 5 червня 2012 року позивача було звільнено з посади, яку він не займав з 21 березня 2012 року, ( тобто з часу зарахування його до реорганізованої установи ) і з установи, яка припинила свою діяльність з 20 березня 2012 року.

З таким висновком погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Згідно з приписами п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 КЗпП України трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

В пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач був фактично допущений до виконання роботи у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, після державної реєстрації останньої, на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового супроводження підприємств медичної та хімічної промисловості СДПІ ВПП у м. Харкові ДПС. Вказаний допуск до роботи було здійснено за Наказом Начальника СДПІ ВПП у м. Харкові ДПС № 15 від 21.03.12р. Тобто за розпорядженням та з відома керівника податкового органу -роботодавця.

Також відповідачем була затверджена Посадова інструкція головного державного податкового ревізора - інспектора відділу податкового супроводження підприємств медичної та хімічної промисловості ОСОБА_4, з якою позивач був ознайомлений під підпис та прийняв останню до виконання 15.05.2012р.

З огляду на вищезазначені положення чинного законодавства та встановлені по справі обставини, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо незаконного прийняття оскаржуваного наказу у зв'язку з реорганізацією та скороченням чисельності штату, п.1 ст. 40 КЗпП України, оскільки попередження позивача про наступне вивільнення, пов'язувалося відповідачем з подією, настання якої стало неможливим з 20.03.11р. До вказаної дати позивача звільнено не було за п. 1 ст. 40 КЗпП. Тобто, умова, з якою відповідач пов'язував початок перебігу двомісячного терміну, після якого позивач міг бути звільненим, не настала.

Також колегія суддів погоджується з необґрунтованістю позовних вимог ОСОБА_4 в частині поновлення його на посаді головного ;державного податкового ревізора - інспектора у відділі податкового супроводження підприємств медичної та хімічної промисловості СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС та як представника СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС на податковому посту ТОВ ХФП «Здоров'я народу», оскільки наказом СДПІ ВПП у м. Харкові ДПС № 219 від 05.06.12 було внесено зміни до наказу ДПІ ВПП у м. Харкові 27.03.2012р. № 28 "Про організацію роботи представників СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС на податковому посту ТОВ ХФП "Здоров'я народу" в частині виключення ОСОБА_4 з числа представників СДПІ ВПП у м. Харкові ДПС на вказаному податковому посту. Вказаний наказ позивачем не оскаржувався та є чинним.

Так само колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки позивач не був звільнений з посади, яку займав станом на дату винесення оскаржуваного наказу, а тому вказана вимога стосується інших правовідносин, що не є предметом спору по цій адміністративній справі.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій правильно встановили обставини справи, повно дослідили докази по справі та ухвалили рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 КАС України, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді: О.Ф. Ситников

В.В. Малинін

В.В. Щвець