Ухвала суду № 42840552, 17.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11750/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

17 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мацедонської В.Е.,

суддів: Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» в особі представництва Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» в особі представництва Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови №000415 від 09 липня 2014 року, -

в с т а н о в и в:

Відкрите акціонерне товариство «Аерофлот - російські авіалінії» в особі Представництва Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови №000415 від 09 липня 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 грудня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з постановленим у справі судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 грудня 2014 року повністю та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю, визнати нечинною та скасувати постанову відповідача №000415 від 09 липня 2014 року, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та порушено норми матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, постановою №000415 від 09 липня 2014 року Державною авіаційною службою України на позивача накладено штраф за правопорушення в галузі цивільної авіації, зокрема, порушення правил та порядку використання повітряного простору України при виконанні відповідачем 03 квітня 2014 року рейсу AFL 1824 на закритий аеродром «Сімферополь».

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, відповідно до наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством та міжнародними договорами, встановлено заборону на використання повітряного простору над півостровом Крим в межах координат, згідно наявної у матеріалах справи карти, з 17 год. 00 хв. 28 березня 2014 року по 23 год. 59 хв. 28 червня 2014 року.

Відповідно до п.41 ст.1 Повітряного кодексу України заборона використання повітряного простору України - обов'язкове для виконання рішення уповноваженого органу про заборону певним (окремим) користувачам провадити у визначеному районі діяльність, пов'язану з використанням повітряного простору України.

Згідно з пп.n) пункту 5.1.1.1 розділу 5.1 Глави 5 Додатку 15 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року «Службы аэронавигационной информации» та Doc. 8126 ICAO «Руководство по службам аэронавигационной информации» та згідно з абзацом 15 підпункту 3.2.1.2 Правил обслуговування аеронавігаційною інформацією, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 01 липня 2004 року №564, заборонені зони встановлюються шляхом видачі та опублікування повідомлень NOTAM.

Інформація для користувачів повітряного простору та інших осіб про заборону використання повітряного простору над півостровом Крим була доведена відповідачем через опублікування у встановленому порядку А0520/14, який має у своєму тексті у полі визначення цілі літери NBO, що відповідно до Додатку А глави 6 Doc 8126 ІСАО «Руководство по службам аэронавигационной информации» означає, що NOTAM відібрано для негайного сповіщення експлуатантів повітряних суден, для включення в РІВ та стосується виконання польотів.

Суд не приймає до уваги твердження апелянта про його необізнаність відносно заборони на використання повітряного простору над півостровом Крим та дії NOTAM А0520/14 з огляду на таке.

Матеріали справи містять додану позивачем до адміністративного позову телеграму від аеропорту «Сімферополь», адресовану позивачу, в якій окрім інформації про готовність аеропорту до обслуговування рейсів, також зазначено, що Державіаслужба блокує нормальну роботу аеропорту «Сімферополь» та не відміняє раніше видані NOTAM. Зазначене спростовує доводи апелянта про відсутність в нього інформації відносно дії NOTAM А0520/14 щодо заборони використання повітряного простору над півостровом Крим.

Також, згідно з п.8.1.3 Додатку 15 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року «Службы аэронавигационной информации» визначено, що «членам летного экипажа предоставляется краткая аннотация действующих NOTAM, имеющих эксплуатационное значение, и другая информация срочного характера в форме составленных открытым текстом бюллетеней предполетной информации (РІВ)».

Суд апеляційної інстанції також бере до уваги лист Європейської організації за безпеку аеронавігації (Євроконтролю) від 02 грудня 2014 року, адресований Державній авіаційній службі Україні, в якому зазначено, що після опублікування українського NOTAM щодо закриття UKFF (аеропорт «Сімферополь»), усі подані флайт-плани до зазначеного пункту призначення були відхилені Менеджером мережі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції відносно того, що виконуючи 03 квітня 2014 року рейс AFL 1824 позивач не міг не знати про дію NOTAM А0520/14, оскільки перед виконанням кожного рейсу перевізнику та членам екіпажу надається інформація відносно діючих NOTAM за маршрутом польоту, а також така інформація була отримана безпосередньо позивачем від аеропорту «Сімферополь».

Також, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції відносно необґрунтованості твердження апелянта, що виконання рейсу AFL 1824 (Москва-Сімферополь) здійснено на підставі поданої заявки на використання повітряного простору України та відповідного дозволу Державіаслужби України на його використання, а тому відсутнє порушення існуючого порядку використання повітряного простору.

Відповідно до ч.1 ст.29 Повітряного кодексу України використання повітряного простору України здійснюється на підставі дозволів, що надаються органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням про використання повітряного простору України, а не на підставі дозволів, які видаються Державіаслужбою.

Позивачем не заперечувалося виконання 03 квітня 2014 року рейсу AFL 1824 за маршрутом Москва-Сімферополь і, за його твердженнями, він мав необхідні документи на здійснення такого польоту, зокрема, дозвіл Державіаслужби на виконання рейсів за маршрутом Москва-Сімферополь в період з 30 березня 2014 року по 25 жовтня 2014 року.

Натомість, матеріали справи не містять доказів того, що позивач, отримавши дозвіл на виконання польотів, в подальшому отримав від органів об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху дозвіл на використання повітряного простору України, в тому числі при виконанні 03 квітня 2014 року рейсу AFL 1824.

Відповідно до Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року №401, дозвіл на використання повітряного простору - офіційне повідомлення про надання користувачеві повітряного простору дозволу для провадження діяльності у порядку, що визначається відповідним підрозділом органу об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України.

У відповідності до п.6 Положення про об'єднану цивільно-військову систему організації повітряного руху України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 1999 року №1281, головним оперативним підрозділом системи є Український центр планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху (Украероцентр).

Пунктом 8.1 Правил польотів цивільних повітряних суден у повітряному просторі України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28 жовтня 2011 року №478, встановлено, що дозвіл повинен бути отриманий до початку виконання контрольованого польоту або частини польоту, яка виконується як контрольований політ.

Згідно п.75 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року №401, дозвіл на використання повітряного простору видається на підставі відповідної заявки після отримання дозволу на виконання польотів.

У відповідності до п.97 вищенаведеного Положення, у повітряному просторі чи в окремих його частинах, де встановлено заборону або обмеження, не забороняється: діяльність, що провадиться підприємствами, установами або організаціями, в інтересах яких встановлено заборону або обмеження використання частини повітряного простору, а також підприємствами, установами або організаціями, зазначеними в Збірнику аеронавігаційної інформації; виконання польотів на перехоплення повітряних суден - порушників, нерозпізнаних цілей, інша діяльність, що провадиться з метою захисту державних інтересів України; виконання польотів для проведення пошуково-рятувальних робіт, робіт, пов'язаних з поданням допомоги у разі виникнення стихійного лиха, катастроф, аварій, аварійних ситуацій та в інших випадках, що загрожують життю і здоров'ю людей; виконання спостережних польотів згідно з Договором з відкритого неба.

Однак, позивачем не наведено суду та не підтвердженого належними доказами існування обставин, за наявності яких можливе виконання ним польотів у повітряному просторі чи в окремих його частинах, де встановлено заборону.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами відповідача та висновками суду першої інстанції, що виконання позивачем 03 квітня 2014 року рейсу AFL 1824 здійснено за відсутності дозволу на використання повітряного простору України, наданого відповідно до п.75 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року №401, що відповідно свідчить про наявність правопорушення в галузі цивільної авіації.

В силу п.1 ч.1 ст.127 Повітряного кодексу України, у разі порушення правил та порядку використання повітряного простору України, до юридичних осіб - суб'єктів авіаційної діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу від п'яти до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.1 ст.23 Повітряного кодексу України організація використання повітряного простору України - комплекс заходів, який вживається для забезпечення безпечного, економічного та регулярного повітряного руху, а також будь-якої іншої діяльності, пов'язаної з використанням повітряного простору України.

Згідно п.п.3, 4 ст.23 Повітряного кодексу України порушенням порядку використання повітряного простору України вважаються дії або бездіяльність юридичних чи фізичних осіб, що призвели до порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок використання повітряного простору України. Перелік порушень порядку використання повітряного простору України визначається Положенням про використання повітряного простору України.

Положеннями ст.ст.128-129 Повітряного кодексу України визначено, що справи про правопорушення у галузі цивільної авіації розглядаються уповноваженим органом з питань цивільної авіації, за результатами розгляду приймається постанова. Від імені уповноваженого органу з питань цивільної авіації розглядати справи про правопорушення і накладати стягнення мають право керівник уповноваженого органу з питань цивільної авіації та його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи уповноваженого органу з питань цивільної авіації. Штраф може бути накладено на юридичну особу - суб'єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення. У разі вчинення юридичними особами - суб'єктами авіаційної діяльності двох або більше правопорушень штрафи накладаються за кожне вчинене правопорушення окремо. Підставою для розгляду справи про правопорушення в галузі цивільної авіації, які зазначені в ст.127 Повітряного кодексу України, є протокол. Протоколи про правопорушення в галузі цивільної авіації мають право складати керівник уповноваженого органу з питань цивільної авіації та його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи уповноваженого органу з питань цивільної авіації, керівники аеропортів, начальники служб авіаційної безпеки аеропортів або їх заступники.

Як свідчать матеріали справи, протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації №000415 від 27 червня 2014 року складений державним інспектором в межах його повноважень, форма протоколу відповідає формі, встановленій законодавством. Також суд апеляційної інстанції не вбачає порушень законодавства з боку відповідача внаслідок складання протоколу про порушення в галузі цивільної авіації та винесення оскаржуваної постанови за відсутності позивача, оскільки ні норми Повітряного кодексу України, ні Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26 грудня 2011 року №637, не містять такої вимоги.

Не є обґрунтованим та не приймається судом до уваги твердження апелянта, що постанова №000415 винесена щодо ВАТ «Аерофлот», ідентифікаційний код якого 7712040126, однак, суб'єктом авіаційної діяльності є ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії», основний державний реєстраційний номер якого 1027700092661, направлена не порушнику, а його Представництву в м.Києві. Вказане твердження спростовується тим, що Представництво в м.Києві є уповноваженою особою перевізника, в зв'язку з чим направлення на його адресу протоколу про правопорушення і оскаржуваної постанови відповідає вимогам Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність свого рішення, наявні в матеріалах справи докази свідчать про правомірність накладення на позивача штрафу за порушення в галузі цивільної авіації, а позивачем не спростовано та не підтверджено належними доказами протиправність дій відповідача.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» в особі представництва Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 23 лютого 2015 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.