Ухвала суду № 42840085, 23.02.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1416/15

Головуючий у першій інстанції Свячена Ю. Б.

Доповідач Мартинова К. П.

Категорія ЦП: 27

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Мартинової К.П.,

суддів - Кравця Ю.І., Оверіної О.В.,

за участю секретаря - Желєзнова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль", за участю третьої особи ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим за апеляційною скаргою ОСОБА_2, подану через представника ОСОБА_5, на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 02 жовтня 2014 року,

ВСТАНОВИЛА :

У червні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль", за участю третьої особи ОСОБА_4, про визнання поруки припиненою.

Позивачка посилалася на те, що 20 лютого 2007 року між нею та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" був укладений договір поруки №014/0074/74/70603/1, відповідно до умов якого вона зобов'язалась відповідати за невиконання ОСОБА_4 зобов'язань перед Банком за кредитним договором № 014/0074/74/70603 від 20 лютого 2007 року. Договір поруки був укладений на невизначений строк до повного припинення всіх зобов'язань боржника за договором кредиту, термін виконання якого встановлювався до 20 лютого 2027 року.

Позичальник ОСОБА_4 порушив строки виплати по кредиту, в зв'язку з чим 27 серпня 2010 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" надіслав йому вимогу про виконання грошових зобов'язань, вказавши розмір простроченої заборгованості, що підлягає оплаті протягом п'яти днів - 59 849, 36 дол. США.

Також позивачка зазначає, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 03 лютого 2011 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за вищевказаним кредитним договором у розмірі 63 765, 27 дол. США. Однак, ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2011 року вищевказаний позов залишений без розгляду, тобто вважається не поданим. Тому позивачка вважає, що після настання нового зміненого терміну виплати кредиту по основному зобов'язанню - 01 вересня 2010 року для ОСОБА_2, жодних вимог до неї, як до поручителя, відповідач не пред'являв.

Позивачка вважає, що правовідносини, які виникли у неї з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на підставі укладеного 20 лютого 2007 року договору поруки мають бути визнані припиненими з 01 березня 2011 року згідно вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Представник відповідача ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" позов не визнала, посилаючись на те, що п. 4.1 договору поруки від 20 лютого 2007 року визначено дію договору до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором. Оскільки строк виконання основного зобов'язання ОСОБА_4 перед Банком встановлений до 20 лютого 2027 року, то твердження позивачки про те, що строк виконання зобов'язань закінчився в момент виникнення заборгованості позичальника за кредитним договором є необґрунтованими. Також зазначила, що 03 лютого 2011 року ухвалою суду були залишені без розгляду позовні вимоги Банку про стягнення заборгованості, у зв'язку з погашенням боржником вищевказаної заборгованості. Однак, з цього часу боржник знов перестав сплачувати кошти за кредитним договором, внаслідок чого в нього утворилась нова заборгованість. Тому Банком були направлені нові вимоги про погашення заборгованості від 05 серпня 2014 року, що свідчить про те, що строк виконання кредитного договору ще не закінчився, а відповідно не може вважатись припиненим і договір поруки, укладений в забезпечення виконання основного зобов'язання.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 02 жовтня 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль", за участю третьої особи ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, подану через представника ОСОБА_5, просить рішення суду скасувати, тому що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Справа в суді апеляційної інстанції розглянута на підставі ч. 2 ст. 197, ч. 2 ст. 305 ЦПК України у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується розписками Укрпошти. Також про час та місце судового розгляду справи неодноразово повідомлені представники ОСОБА_2 за нотаріально посвідченою довіреністю: ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 /розписки про отримання судових повісток про виклик в матеріалах справи/.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред"явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20 лютого 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 59590 доларів США на строк до 20 лютого 2027 року.

В забезпечення виконання умов кредитного договору 20 лютого 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, пунктом 4.1 якого визначено, що вказаний договір діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним кредитним договором.

27 серпня 2010 року позичальнику та поручителю направлені вимоги про виконання грошових зобов"язань за договорами кредиту та поруки, оскільки зобов"язання належним чином не виконувалися, в зв"язку з чим утворилася заборгованість станом на серпень 2010 року в розмірі 59849 доларів США.

Після невиконання боржниками вимоги банк 03.02.2011 року звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитом.

Оскільки позичальник сплатив кредитну заборгованість, яка виникла на той період, банк звернувся до суду з заявою про залишення його позову про стягнення кредитної заборгованості без розгляду.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2011 року справа за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитом залишена без розгляду

У разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за основним договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

У силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, настання строку виконання зобов'язання в повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до вимог частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення усіх зобов'язань боржника за кредитним договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Вимога № 15-75/20-1446 від 27 серпня 2010 року надіслана ОСОБА_2 про повернення заборгованості за кредитним договором, що існувала на момент подання вимоги. Тобто банк в даній вимозі не ставив питання про дострокове повернення кредитних коштів, та в даному випадку просив лише погасити наявну заборгованість, а тому цю вимогу не можна розцінювати відповідно як умову про зміну терміну користування кредитними коштами.

При встановлених обставинах порука не припинена, так як строк основного зобов"язання не настав. Як вбачається з тексту вимоги № 15-75/20-1446 від 27 серпня 2010 року, позовної заяви, банк вимагав стягнення з позичальника та поручителя заборгованості за кредитним договором, яка утворилася станом на 20. 01.2011 року, та не просив достроково повернути кредитні кошти / а.с. 12-17/.

Враховуючи встановлене доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції вимог ст. 559 ЦК України є безпідставними. Банком не змінено строк повного погашення кредиту, а відбулося звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості за кредитом, яка виникла на відповідний момент.

Справа розглянута судом відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які знаходяться в матеріалах справи, належність та допустимість яких перевірена судом та їм надана оцінка в рішенні суду.

Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 305, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану через представника ОСОБА_5, відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий К.П. Мартинова

Судді Ю.І. Кравець

О.В. Оверіна