Рішення № 42830847, 10.02.2015, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13650/14-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

10 лютого 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором мотивуючи свої вимоги тим, що 01.06.2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним Банком «Аваль», назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Бак Аваль» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/2499/74/36034, відповідно до умов якого Кредитор, на положеннях та умовах цього договору, надає Позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 270 000, 00 (двісті сімдесят тисяч дол. США 00 центів), на 240 місяців терміном з 01.06.2006 року по 01.06.2026 року. Процентна ставка за користування кредитом складає 12 % річних.

Зазначають, що Позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредиту згідно графіку погашення кредиту та інших платежів в розмірі 1/240 від суми ліміту щомісячно.

Посилаються на те, що з метою зменшення фінансового навантаження на Позичальника в умовах кризових явищ в економіці України 31.03.2009 року Кредитор та Позичальник уклали Додаткову угоду до Кредитного договору про зміну умов погашення Кредиту, на підставі якої тимчасово з 15.04.2009 року до 15.03.2010 року зменшили розмір щомісячного платежу за кредитним договором до розміру процентів (встановили кредитні канікули).

Звертають увагу суду на те, що 01.06.2006 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Акціонерним поштово-пенсійним Банком «Аваль», назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Бак Аваль» та ОСОБА_2 було укладено Договір іпотеки, посвідчений ОСОБА_3, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 1467, відповідно до умов якого, ним забезпечуються вимоги Іпотекодержателя, що витікають з Кредитного договору, укладеного з Позичальником, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені до закінчення строку дії Кредитного договору. У відповідності до даного договору Іпотекодержатель має право у випадку невиконання Боржником своїх зобов'язань за Кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, заставленого відповідно до умов Договору іпотеки (п. 1.1. Договору іпотеки).

Зазначають, що відповідно до п. 1.2 Договору іпотеки предметом іпотеки є: трьох-кімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Посилаються на те, що позичальник не виконує належним чином зобов'язання за договором, не здійснює щомісячне погашення кредиту та не сплачує відсотки у розмірах і у строки, передбачені договором. Сума боргу є значною та щомісячно збільшується внаслідок нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій. Загальна сума заборгованості за кредитним договором № 014/2499/74/36034 від 01.06.2006 року складає 329 701,41 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 4 282 217, 96 грн., із них: заборгованість за кредитом - 229 667, 91 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 2 982 965,86 грн., в т.ч. прострочена заборгованість за кредитом - 7413, 58 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ - 96 288.84 грн.; заборгованість за відсотками - 25 435,01 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 330 354,23 грн., в т.ч. прострочена заборгованість за відсотками - 25 359,50 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ - 329 373,50 грн.; пеня за прострочення погашення кредиту та відсотків - 74 598,49 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 968 897, 87грн.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 15, 16, 257, 258, 259, 526, 530, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 7, 11, 12, 33, 35, 41 ЗУ «Про іпотеку», звертаються з даним позовом до суду та просять у рахунок погашення заборгованості відповідача за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки.

Представник позивача та відповідач в судове не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, від представника позивача до суду надано заяву згідно якої останній просить судове засідання провести за відсутності представника Банку. Причини неявки відповідача суду невідомі.

Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності вищезазначених осіб, та ухвалити рішення при заочному розгляді справи, відповідно до вимог ст.ст. 158, 169, 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 01.06.2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним Банком «Аваль», назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Бак Аваль» та ОСОБА_2 був укладений кредитний Договір № 014/2499/74/36034, згідно умов якого Кредитор, на положеннях та умовах цього Договору, надає Позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 270 000, 00 (двісті сімдесят тисяч дол. США 00 центів), на 240 місяців терміном з 01.06.2006 року по 01.06.2026 року. Процентна ставка за користування кредитом складає 12 % річних. Погашення кредиту здійснюється Позичальником згідно графіку погашення кредиту та інших платежів в розмірі 1/240 від суми ліміту щомісячно (а.с. 12-14).

31.03.2009 року між ВАТ «Райффайзен Бак Аваль», назва якого змінена на ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 була укладена Додаткова угода № 1 до Кредитного договору № 014/2499/74/36034 від 01.06.2006 року, згідно умов якої сторони домовилися тимчасово на період з 15.04.2009 року до 15.03.2010 року зменшити розмір щомісячного платежу Позичальника за Кредитним договором до розміру процентів (встановити канікули) (а.с. 22-23, 24-26).

Суд проаналізувавши характер зазначених правовідносин, які виникли між сторонами, приходить до висновку, що вони підпадають під регулювання ст.ст. 1054-1056-1 ЦК України (Кредит).

Так стаття 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено, а відповідачем в порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України не спростовано, що останнім було отримано кредитні кошти (Кредит) у встановленому Договором розмірі, що підтверджує пояснення представника позивача в позовній заяві про належне виконання Банком своїх зобов'язань за Договором.

Статті 526, 525, 610 ЦК України визначають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вже зазначалося вище, сторони в укладеному між ними кредитному Договорі погодили, що Погашення кредиту здійснюється Позичальником згідно графіку погашення кредиту та інших платежів в розмірі 1/240 від суми ліміту щомісячно (а.с. 12, 15-21). Крім того, сторонами також було погоджено спеціальний Графік погашення кредиту під час укладення між ними Додаткової угоди № 1 до Кредитного договору № 014/2499/74/36034 від 01.06.2006 року, який став Додатком № 1 до неї (а.с. 24-26).

З викладеного вбачається, що укладений між сторонами кредитний Договір та Додаткова угода № 1 до нього, містять умови, згідно яких на відповідача покладається обов'язок повернути кредит частинами (з розстроченням).

Згідно п. 9.1. кредитного Договору, за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, починаючи з першого дня закінчення строку виконання зобов'язань, зазначеного в цьому Договорі.

Судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що останній після укладення кредитного Договору та отримання кредиту не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість, яка складає 329 701,41 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 4 282 217, 96 грн., із них: заборгованість за кредитом - 229 667, 91 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 2 982 965, 86 грн., в т.ч. прострочена заборгованість за кредитом - 7 413, 58 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ - 96 288.84 грн.; заборгованість за відсотками - 25 435,01 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 330 354,23 грн., в т.ч. прострочена заборгованість за відсотками - 25 359,50 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ - 329 373,50 грн.; пеня за прострочення погашення кредиту та відсотків - 74 598,49 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 968 897, 87 грн., що об'єктивно підтверджується наданим суду Розрахунком заборгованості за кредитним Договором № 014/2499/74/36034 від 01.06.2006 року (а.с. 8-11), який суд визнає правильним та приймає до уваги як належний та допустимий доказ в розумінні ст. 57-59 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доведеність факту укладення між Акціонерним поштово-пенсійним Банком «Аваль», назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Бак Аваль» та ОСОБА_2, кредитного Договору, отримання ОСОБА_2 кредитних коштів, наявності у останнього заборгованості за зазначеним кредитним Договором в розмірі 329 701, 41 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 4 282 217, 96 грн. та доведеність права позивача вимагати її погашення, оскільки невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним Договором, порушується право позивача як Кредитора в даному зобов'язанні.

Статті 546, 548 ЦК України визначають, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст. 573 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним Договором № 014/2499/74/36034 від 01.06.2006 року, 01.06.2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним Банком «Аваль», назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Бак Аваль» та ОСОБА_2 було укладено Договір іпотеки, який посвідчений ОСОБА_3, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1467, згідно умов якого він забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що витікають з кредитного Договору № 014/2499/74/36034 від 01.06.2006 року, укладеного між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому за умовами якого Іпотекодавець зобов'язується перед Іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 270 000 доларів США з кінцевим терміном повернення заборгованості за Кредитом до 01.06.2026 року, сплатити проценти за його користування в розмірі 12% відсотків річних, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати Іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору. (а.с. 30-35).

31 березня 2009 року у зв'язку з укладанням між сторонами Додаткової угоди №1 до кредитного Договору № 014/2499/74/36034 від 01.06.2006 року, між ним було укладено Додаткову угоду № 1 до вищезазначеного договору Іпотеки, в якій сторони погодили пункт 1.1 договору Іпотеки, посвідченого 01.06.2006 року ОСОБА_3, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 1467, викласти в новій редакції, а саме: «Цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що витікають з кредитного Договору № 014/2499/74/36034 від 01.06.2006 року укладеного між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого Іпотекодавець зобов'язується перед Іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 289 288,43 доларів США, з кінцевим терміном повернення до 01.06.2026 року, сплатити проценти за його користування в розмірі 12% річних, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати Іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору (а.с. 36).

Як вбачається з п.п. 1.2., 1.3. договору Іпотеки, предметом іпотеки є наступне нерухоме майно, а саме:

- трьох-кімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 має загальну площу 161,90 кв.м., жилу - 103,30 кв.м., яка відповідно до умов Договору купівлі-продажу, посвідченого 01 червня 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим № 1463, буде належати у майбутньому Іпотекодавцю після набуття права власності на вищевказану квартиру, разом з усіма її приналежностями та поліпшеннями, які можуть виникнути в результаті переобладнання/перепланування, реконструкції та/або добудови;

- машиномісце номер 19 (дев'ятнадцять), яке розташоване в підземному авто паркінгу по АДРЕСА_2 (тридцять дев'ять тире сорок один )в місті Києві, яке відповідно до умов Договору купівлі-продажу, посвідченого 01 червня 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим №1465, буде належати в майбутньому Іпотекодавцю після набуття права власності на вищевказане машиномісце разом з усіма його приналежностями та поліпшеннями, які можуть виникнути в результаті переобладнання/перепланування, реконструкції та/або добудови. Вказане машиномісце має загальну площу 22,8 (двадцять дві цілих вісім десятих) кв.м.

Сторони погодили, що заставна вартість предмета іпотеки визначається ними в сумі 1 710 539, 00 грн.

Відповідно до п. 5 договору Іпотеки, право звернення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог, що випливають з Кредитного договору, виникає у Іпотекодержателя, зокрема у випадку порушення Іпотекодавцем своїх зобов'язань за цим Договором або кредитним Договором.

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст.ст. 589, 590 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що положення зазначених статей ЦК України, також кореспондуються з нормами спеціального Закону, а саме ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», яка визначає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Верховний Суд України в своєму Листі від 01.04.2014 року «Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України» значив, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб. Згадані вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб'єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.

Як уже зазначалося вище, судом встановлений факт порушення відповідачем своїх зобов'язань за кредитним Договором № 014/2499/74/36034 від 01.06.2006 року у зв'язку з чим у нього перед Банком утворилася заборгованість в розмірі 329 701, 41 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 4 282 217, 96 грн., а тому суд приходить до висновку про доведеність виникнення права у позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки (трьох-кімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та машиномісце № 19, яке розташоване в підземному авто паркінгу по АДРЕСА_2 в місті Києві) для задоволення своїх вимог, що випливають із зазначеного кредитного Договору, а саме для погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 591 ЦК України, реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

Крім того, згідно ст. 41 ЗУ «Про іпотеку», реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

З врахуванням приписів норм зазначених законів суд вважає обґрунтованим також обраний позивачем спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме шляхом продажу на прилюдних торгах з визначенням початкової ціни, відповідно до положень ЗУ «Про виконавче провадження».

Пленум Верховного Суду України в своїй Постанові № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснив, що враховуючи принцип безпосередності судового розгляду (стаття 159 ЦПК), рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

При ухваленні рішення суд відповідно до статті 212 ЦПК оцінює докази з урахуванням вимог статей 58 та 59 ЦПК про їх належність і допустимість. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, враховуючи ту обставину, що суд прийшов до висновку про доведеність вимог позивача та необхідності задоволення його позову, згідно ст.ст. 79, 88 ЦПК України на користь останнього з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 654, 00 грн.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 11, 15, 16, 525, 526, 530, 546, 572, 576, 589, 590, 591, 589, 590, 610, 611, 612, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 11, 33 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223, 224, 226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним Договором № 014/2499/74/36034 від 01.06.2006 року у сумі 329 701, 41 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ 4 282 217, 96 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, нерухоме майно шляхом продажу на прилюдних торгах: трьох-кімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 161, 90 кв.м., жилою площею 103, 30 кв.м., яка належить ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3), на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу посвідченого 01.06.2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим № 1463, та машиномісця номер 19 (дев'ятнадцять), яке розташоване в підземному автопаркінгу по АДРЕСА_1 в місті Києві, яке належить ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3), на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 01.06.2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим № 1465, на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 9), визначивши початкову ціну, відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження».

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 9), судовий збір в розмірі 3654, 00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В. С. Декаленко