Постанова № 42830742, 20.02.2015, Оболонський районний суд міста Києва

20.02.2015 Справа № 756/17758/14-а

Унікальний номер: 756/17758/14-а Справа № 2-а/756/54/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 року Оболонський районний суд міста Києва у складі

головуючого судді Богдан О.О.,

при секретарі Сергутіні В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій та бездіяльності протиправними, захист і відновлення порушених пенсійних прав, зобов»язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

ВСТАНОВИВ:

у грудні 2014 року позивач звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що має статус ветерана військової служби, є полковником медичної служби у відставці, звільнений з військової служби за скороченням чисельності військової частини. Перебуває на військовому обліку у Київському міському військовому комісаріаті та на обліку і пенсійному забезпеченні в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Вислуга повних років на пенсію складає 33 роки, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ».

08.12.2014 року позивачу з відповіді відповідача стало відомо про порушення його пенсійних прав, оскільки з набранням чинності 01.10.2011 року Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» при розрахунку максимального розміру підвищення відповідно до Постанови КМУ від 23.12.2012 року №355 врахувався розмір пенсії з 80 відсотків сум грошового забезпечення за його посадою станом на 01.04.2012 року.

З таким порядком позивач не погоджується, оскільки 89,0 відсотків сум грошового забезпечення відповідної йому категорії військовослужбовців встановлено для нього при призначенні пенсії у травні1992 року і не змінювався з прийняттям Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» до набрання з 01.10.2011 року чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», яким також не змінено вже встановлений раніше розмір відсотку.

Вважає, що неправомірні дії відповідача полягають у застосуванні Законів України у зворотній дії у часі, що не допускається ст. 58 Конституції України.

Позивач заявив позовну вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI у зворотній дії у часі при проведенні перерахунку розміру раніше призначеного пенсійного забезпечення ОСОБА_1.

Просив суд зобов»язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити з 24.05.2012 року перерахунок розміру раніше призначеного пенсійного забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням суми грошового забезпечення для перерахунку пенсії 4303,50 грн., зазначеній в довідці про розмір грошового забезпечення від 24.05.2012 року №105213, виданій Київським міським військовим комісаріатом та 89,0 відсотків від суми грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, виплатити недоотримані пенсійні суми відповідно до вимог ст.ст. 51, 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

В судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що йому стало відомо про порушення його пенсійних прав при зустрічі з колегами, після чого він звернувся з даним питанням до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві, який остаточно підтвердив це. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на виконання вимог Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року, яким внесено зміни до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб,звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема, в частині максимального розміру пенсії, який обчислюється відповідно до цієї статті та не повинен перевищувати 80 відсотків відповідних сум грошового забезпечення. Крім того, відповідач вважає, що розмір пенсії призначеній особі до набрання чинності цим Законом не повинен перевищувати розмір пенсії військовослужбовців, які вийшли на пенсію у 2012 році. Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступне.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», як ветеран військової служби, полковник медичної служби у відставці, звільнений з військової служби за скороченням штатної чисельності військової частини наказом Головнокомандувача об»єднаними Збройними Силами Співдружності незалежних держав від 07.05.1992 року №0705 з правом носіння військової форми одягу.

При призначенні позивачу пенсії у 1992 році йому встановлено 89,0 відсотків сум грошового забезпечення відповідної йому категорії військовослужбовців та залишилося з прийняттям Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ».

Згідно ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Відповідно до довідки від 24.05.2012 року виданої Київським міським військовим комісаріатом про розмір грошового забезпечення відповідно ПКМУ 1294 від 07.11.2007 року, виданої ОСОБА_1. станом на 01.04.2012 року розмір грошового забезпечення за посадою флагманський врач підводних лодок, яку він займав на день звільнення зі служби 25.05.1992 року становить 4303,50 грн.

Ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції до набрання чинності з 01.10.2011 року Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2001 року, передбачено призначення пенсії, в тому числі і щодо позивача, на час звільнення з військової служби, за вислугу років в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (п.а ст.12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров»я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (ст.43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2001 року набрав чинності з 01.10.2011 року та ним внесено зміни до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема, у частині другій цифри «90» замінено на цифри «80».

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом»якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи викладене суд прийшов до висновку, що відповідач не мав права та підстав застосовувати до позивача вищезазначені зміни до законодавства, та обмежувати розмір його пенсії 80 відсотками відповідних сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії відповідно до постанови КМУ від 23.04.2012 року №355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійсненої з 01.09.2012 року, оскільки такі зміни набрали чинності після призначення йому пенсії, та, крім того, погіршують його становище.

Посилання відповідача на те, що у разі проведення підвищення пенсії позивачу у максимальному розмірі 89 відсотків від грошового забезпечення згідно довідки 2012 року, будуть порушені вимоги Постанови КМУ №355 від 23.04.2012 року щодо неможливості перевищення розміру пенсій раніше призначених по відношенню до осіб, які виходять на пенсію з 2012 року, суд вважає їх намаганням обґрунтувати відмову. В даному випадку суд вважає правомірним застосування Закону України, як такого, що має вищу юридичну силу поряд з постановою КМУ, яка фактично обмежує закріплені в Законі України права, що є протиправним.

Крім того, судом встановлено, що про порушення своїх пенсійних прав позивачу стало відомо 08.12.2014 року з листа Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 05.12.2014 року №25943/12/к-2194, а тому суд вважає строк звернення позивачем до суду за захистом своїх прав дотриманим.

Керуючись ст..ст. 46, 58 Конституції України, ст..63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції до набрання чинності з 01.10.2011 року Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2001 року, постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року №355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ст..ст. 6,12,18, 99, 163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій та бездіяльності протиправними, захист і відновлення порушених пенсійних прав, зобов»язання здійснити перерахунок та виплату пенсії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI у зворотній дії у часі при проведенні перерахунку розміру раніше призначеного пенсійного забезпечення ОСОБА_1.

Зобов»язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити з 24.05.2012 року перерахунок розміру раніше призначеного пенсійного забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням суми грошового забезпечення для перерахунку пенсії 4303,50 грн., зазначеній в довідці про розмір грошового забезпечення від 24.05.2012 року №105213, виданій Київським міським військовим комісаріатом та 89,0 відсотків від суми грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, виплатити недоотримані пенсійні суми відповідно до вимог ст.ст. 51, 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі судового збору 73,08 грн.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду в Оболонському районі м. Києва подати у місячний строк з дня набрання даною постановою суду законної сили звіт про її виконання.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.О. Богдан