Рішення № 42830354, 09.02.2015, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/18764/14-ц

Провадження по справі № 2/752/1413/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2015 року м.Київ

Голосіївський районний суд міста Києва

в складі: головуючого судді - Сальникової Н.М.,

при секретарі - Олійник А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

05.11.2014 року Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» звернулося до Голосіївського районного суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Пред'явлені позовні вимоги мотивовані тим, що 25.12.2013 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № R53700505208, згідно якого банк надав позичальнику кредит в сумі 72 400 грн. на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності строком виконання до 25.12.2017 року. Банк свої зобов'язання виконав повністю, а відповідач - свої зобов'язання по виплаті кредиту за умовами договору належним чином не виконує. Внаслідок чого, відповідач прострочив сплату кредиту за період з 23.01.2014 року по 23.07.2014 року в сумі 4 938 грн 48к., позивач просить стягнути з боржника на користь Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» всю суму заборгованості за кредитом, поклавши сплату судового збору на відповідача.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, підтвердив викладені у позові обставини та з викладених у ньому підстав просив задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_1 визнав частково позовні вимоги у судовому засіданні, підтвердив прострочку сплати кредиту за період з 23.01.2014 року по 23.07.2014 року в сумі 4 938 грн 48к. та власну поінформованість з приводу наслідків у вигляді штрафних санкцій за порушення умов кредитного договору.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З обставин, наведених у позовній заяві, які згідно з ч.1 ст.61 ЦПК не підлягають доказуванню, оскільки визнані сторонами, судом встановлено, що 25.12.2013 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № R53700505208, згідно якого банк надав позичальнику кредит в сумі 72 400 грн строком виконання до 21.05.2015 року, на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності.

Згідно умов договору позичальник взяв на себе зобов'язання в порядку та умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком №1 до нього - графіком погашення кредиту /а.с.11-22/.

Банк свої зобов'язання виконав в повному обсязі на умовах, визначених кредитним договором /а.с.23/. Відповідачем умови договору не виконувалися, внаслідок чого, станом на 23.07.2014 року виникла заборгованість, яка складає 80 125 грн 61к./ із них: заборгованість по кредиту - 63781 грн 15к., прострочена заборгованість за кредитом - 4938грн 48к., 3% річних - 23 грн 31к., інфляційні втрати - 152 грн 39к., поточна заборгованість за процентами - 45грн 19к., прострочена заборгованість за процентами - 2659 грн 49к., 3% річних - 11 грн 65к., інфляційні втрати - 67 грн 36 к; борг по комісії за обслуговування кредиту - 6 319 грн 69к., пеня за кредитним договором - 2 126 грн 91к. /а.с.6-10 /.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша кредитна установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, який є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України), і вимог законодавства. Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач ОСОБА_1, з огляду на положення ч.1 ст.612 ЦК України, станом на 23.07.2014 року порушив умови укладеного кредитного договору № R53700505208, належним чином не виконавши взяті на себе зобов'язання, що підтверджується розрахунком заборгованості, який міститься в матеріалах справи і правильність нарахування якого, сторонами не оспорюється/а.с.6-10 /.

Протягом розгляду цивільної справи відповідач не скористався своїми процесуальними правами та не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування, в підтвердження своєчасного виконання своїх зобов'язань за укладеним кредитним договором.

При стягненні сум за кредитним договором суд керується положенням ч. 1 ст. 1050 ЦК України та виходити з того, що стягнення сум (процентів) за ст. 1048 ЦК України є платою (винагородою) за користування грошовими коштами, а стягнення сум згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України є заходом цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Оскільки відповідач, який отримав кредит, зобов'язань за договором № R53700505208 від 25.12.2013 року, не виконав належним чином взятих на себе зобов'язань, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача заборгованості в сумі 80 125 грн 61к.

Судом також встановлено, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 801 грн 26 к. /а.с.1/, який відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь ПАТ «Дельта Банк».

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,213-215,218, 294-296 ЦПК України, ст.ст.526, 527, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», юридична адреса: 01004, м. Київ, бул.Т.Шевченко/вул.Пушкінська, 8/26, к/р 37398000013001, МФО 321767, код ЄДРПОУ 14359319 заборгованість за кредитним договором № R53400271812B від 12.06.2012 року в 80 125 / вісімдесят тисяч сто двадцять п'ять/ грн 61к

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», юридична адреса: 01004, м. Київ, бул.Т.Шевченко/вул.Пушкінська, 8/26, к/р 37398000013001, МФО 321767, код ЄДРПОУ 14359319 судовий збір в сумі 801 /вісімсот одна/ грн 26 к.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м.Києва шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Н.М. Сальникова