Ухвала суду № 42827009, 19.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 504/1841/14-а

Категорія: 10 Головуючий в 1 інстанції: Барвенко В.К. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Яковлева Ю.В.,

ОСОБА_1,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 листопада 2014 року про закриття провадження у справі за адміністративним позовом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надмірно отриману компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги,-

В С Т А Н О В И Л А:

Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив суд стягнути з відповідача надмірно отриману компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги, у розмірі 556,35 грн.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 листопада 2014 року провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції, наголошуючи на порушенні судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, враховуючи достатність доказів для її правильного вирішення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, доходячи до висновку про закриття провадження у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, розяснивши при цьому належність розгляду вказаного спору в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, вважає їх помилковими, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Разом з цим, за приписами п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

При цьому, як показав аналіз зазначеної норми, такий суб'єкт владних повноважень може бути позивачем у адміністративній справі лише у випадках, передбачених ч. 4 ст. 50 КАС України, до переліку яких віднесено, також, випадки, встановлені іншими законами (п. 5 ч. 1 ст. 50 КАС України).

Повноваження Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо стягнення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, визначені Порядком призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 558 від 29.04.2004 року.

Відповідно до п. 15 вказаного Порядку фізичні особи, які одержують компенсацію, зобов'язані повідомити органи праці та соціального захисту населення, що призначають ці виплати, про обставини, які можуть вплинути на умови їх призначення. У разі виявлення таких обставин виплата компенсації припиняється з дня, що настає за днем виникнення таких обставин. У разі одержання у зв'язку з цим зайвих сум компенсації одержувачі повинні відшкодувати органам праці та соціального захисту населення надміру виплачені суми. Якщо фізична особа не повернула добровільно надміру виплачені суми, вони стягуються в судовому порядку на підставі заяви органу праці та соціального захисту населення, що призначив компенсацію.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про соціальні послуги» № 966-IV від 19 червня 2003 року суб'єктами, що надають соціальні послуги є підприємства, установи, організації та заклади незалежно від форми власності та господарювання, фізичні особи - підприємці, які відповідають критеріям діяльності суб'єктів, що надають соціальні послуги, а також фізичні особи, які надають соціальні послуги.

Відповідно до ст. 7 зазначеного Закону фізичним особам, які надають соціальні послуги, призначаються і виплачуються компенсаційні виплати в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач перебував на обліку в Управлінні соціального захисту населення в Суворовському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради як фізична особа, яка отримує компенсацію за надані соціальні послуги ОСОБА_3

Таким чином, відповідач є відповідним субєктом з надання соціальних послуг.

З огляду на викладене, орган праці та соціального захисту населення на підставі п. 15 Порядку № 558 від 29.04.2004 року, враховуючи статус відповідача як відповідного субєкта, що надає соціальні послуги, може звертатись до суду із позовом про стягнення надміру сплачених відповідних компенсаційних виплат, тобто на виконання своїх повноважень.

Враховуючи викладена, такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково встановлено наявність підстав для закриття провадження у цій справі.

Зазначена правова позиція висловлена в рішенні Верховного Суду України у справі № 6-151св09 від 03.06.2009 року, яка відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для врахування в судовій практиці. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 237 цього Кодексу. Так, у зазначеному рішенні Верховний суд України вказав, що пунктом 4 частини 1 статті 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. За частиною 2 статті 22 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно з законом. Враховуючи наведене та те, що спір виник за зверненням суб'єкта владних повноважень, зазначена справа підлягає вирішенню в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.

Таким чином, оскільки при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, що призвело до помилкового вирішення питання, суд апеляційної інстанції, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України, приходить до висновку про скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 листопада 2014 року задовольнити.

Ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 листопада 2014 року про закриття провадження у справі за адміністративним позовом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надмірно отриману компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги скасувати.

Справу за адміністративним позовом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надмірно отриману компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: /ОСОБА_4/

Суддя: /ОСОБА_5/

Суддя: /ОСОБА_1/