Ухвала суду № 42826990, 19.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18053/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2015 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Рипік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус - Алко» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної фіскальної служби України про застосування фінансових санкцій № 000305 від 10 жовтня 2014 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДФС України, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В засідання з'явились учасники процесу. Апелянт наполягав на задоволенні апеляційної скарги. Позивач просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням Міндоходів у Хмельницькій області проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, а саме: проведено перевірку складського приміщення, що належить ТОВ «Петрус-Алко» (код ЄДРПОУ 36942172), за результатом якої складено акт перевірки № 080/22/01/21/36942172 від 25 червня 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. 226 ПК України та ст. 11 Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: в складському приміщенні ТОВ «Петрус-Алко» зберігалися алкогольні напої без марок акцизного податку виготовленого зразка та зберігання алкогольних напоїв на які наклеєні марки акцизного податку з ознаками підробки.

На підставі складеного акту перевірки відповідачем винесене рішення про застосування фінансових санкцій № 000305 від 20 жовтня 2014 року, яким до ТОВ «Петрус-Алко» застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 17 000, 00 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» - алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. п. 14.1.107 п. 14.1. ст. 14 ПК України - марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Пунктом 226.1. ст. 226 ПК України передбачено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Згідно до п. 226.2 ст. 226 ПК України - наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Відповідно до п. 226.9 ст. 226 ПК України, вважаються такими, що немарковані:

- алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

- алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

- алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Згідно до п. 226.11 ст. 226 ПК України - ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

Частиною 4 ст. 17 Закону визначено компетенцію органів, уповноважених застосовувати штрафні санкції за порушення норм цього Закону. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою статті 17 Закону, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Згідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України - у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі, коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Отже, у разі, коли контролюючий орган діє на підставі статті 54 цього Кодексу (тобто коли він зобов'язаний визначити, зокрема, суму штрафу за порушення вимог законодавства, дотримання якого ним контролюється), такий орган приймає податкове повідомлення-рішення.

При цьому в п. 58.1 ст. 58 ПК України безпосередньо зазначено, що податкове повідомлення-рішення приймається в разі визначення суми грошового зобов'язання, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідні органи.

Зазначене цілком стосується органів доходів і зборів України, які контролюють дотримання вимог законодавства щодо обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Таким чином, контролюючий орган у разі виявлення порушення вимог законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке порушення тягне за собою визначення грошових зобов'язань у вигляді адміністративно-господарських санкцій, зобов'язаний прийняти податкове повідомлення-рішення.

А тому, прийняття будь-яких інших рішень контролюючим органом у розумінні Податкового кодексу України в разі виявлення порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суперечитиме ПК України.

Виходячи з вищевикладеного, з 1 січня 2011 року, тобто з часу набрання чинності ПК України, у контролюючих органів відсутні повноваження щодо прийняття інших рішень, крім податкових повідомлень-рішень, якими можуть бути визначені грошові зобов'язання.

Однак, як вбачається з матеріалів справи відповідачем було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій до позивача, замість прийняття податкового повідомлення-рішення, як це передбачено вимогами ПК України. А тому, форма рішення про застосування фінансових санкцій не відповідає вимогам ПК України.

Відповідно до п. п. 20.1.28 п. 20.1. ст. 20 ПК України - органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно до абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону (в редакції 13 травня 2014 року, що діяла на момент вчинення правопорушення) до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 8 500 гривень.

Між тим, як вбачається з рішення про застосування фінансових санкцій № 000305 від 10 жовтня 2014 року, відповідач застосував до ТОВ «Петрус-Алко» фінансову санкцію за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку у вигляді штрафу в розмірі 17 000, 00 грн. в редакції Закону від 12 серпня 2014 року.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач застосував до позивача фінансову санкцію в редакції Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», яка діяла на момент винесення рішення про застосування фінансових санкцій, а не на момент виявлення порушення, яке було зафіксоване в акті перевірки.

Відповідно до ст. 58 Конституції України - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Виходячи з вищевикладеного, ДФС України протиправно застосувала до ТОВ «Петрус-Алко» фінансову санкцію за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку, а тому висновок суду першої інстанції про скасування спірного рішення є законним та обґрунтованим.

Згідно до ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус - Алко» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 24.02.2015 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.