Постанова № 42826853, 12.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5229/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, вимоги про сплату богу(недоїмки) та рішень про застосування штрафних санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області та просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2014 року № 0004131702; вимогу про сплату богу(недоїмки) від 03.06.2014 №Ф-0004151702; рішення про застосування штрафних санкцій від 03.06.2014 №0004141702 та від 24.07.2014 №0006461702.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга частково підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, з 22.04.2014 по 07.05.2014 головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області Ярмоленком Андрієм Олеговичем проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за період з 01.01.2013 по 31.12.2013.

За результатами перевірки 15.05.2014 складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 № 1928/1702/НОМЕР_2.

Перевіркою встановлено наступні порушення позивачем вимог податкового та іншого законодавства: пунктів 177.1, 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, що призвели до заниження податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік на суму 66120, 77 гривень; підпункту 1 пункту 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що призвело до неперерахування суми єдиного соціального внеску, яка підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 130578, 16 гривень за 2013 рік.

За результатами перевірки Васильківською ОДПІ винесено: податкове повідомлення-рішення від 03.06.2014 № 0004131702 про сплату податку на доходи фізичних осіб в сумі 66120, 77 гривень та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 33060, 35 гривень; вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 130578, 16 гривень №Ф-0004151702 від 03.06.2014; рішення №0004141702 від 03.06.2014 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органам доходів і зборів ненарахованого єдиного внеску у розмірі 32644, 54 гривень.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача від 12.06.2014 №2 рішенням Головного управління Міндоходів у Київській області від 17.07.2014 №924/П/10-36-10-01-04/607 податкове повідомлення-рішення від 03.06.2014 №0004131702 та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 03.06.2014 №Ф-0004151702 залишені без змін, а рішення від 03.06.2014 №0004141702 скасоване.

24 Липня 2014 року Васильківська ОДПІ винесла нове рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску №0006461702 на суму 13057, 82 гривень.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи оскаржувані рішення податковий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Згідно з підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України передбачено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган дійшов висновку про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік на суму 66120, 77 гривень на підставі акта звірки взаємних розрахунків та реєстру виданих податкових накладних між позивачем та фізичною особою-підприємців ОСОБА_5

За результатами вказаної звірки встановлено, що ФОП ОСОБА_5 безоплатно отримано від ФОП ОСОБА_3 товар на підставі договору купівлі-продажу від 01.01.2010 в загальній сумі 378471 гривень, з даного приводу слід вказати на таке.

Згідно з умов договору купівлі-продажу від 01.01.2010 між ФОП ОСОБА_3 (продавець) та ФОП ОСОБА_5 (покупець) вбачається, що право власності на товар, що є предметом договору, переходить до покупця з моменту прийняття товару покупцем та за наявності 100 % оплати товару покупцем (пункт 5.1 договору). В пункту 4.2 договору вказано, що оплата здійснюються протягом трьох місяців після реалізації покупцем товару.

Однак, позивач вказує, що оплату за товар ним отримано не було, а дебіторська заборгованість за вказаним договором триває ще з 2010 року.

З метою правильного оподаткування вказаних сум позивач звернувся до Міністерства доходів і зборів України із запитом про надання роз'яснень.

Так, з роз'яснень податкового органу, наданих на електронний запит позивача, вбачається, що у зв'язку з тим, що виручкою фізичної особи - підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та не грошовій формі, то датою при формуванні загального оподаткованого доходу є дата фактичного надходження коштів на банківській рахунок (у касу) або отримання, інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів, тобто застосовується касовий метод. Копія даного роз'яснення Міністерства доходів і зборів України наявна в матеріалах справи.

Таким чином, на переконання колегії суддів, за відсутності факту надходження коштів на банківській рахунок (у касу) позивача, у останнього були відсутні підстави до визначення спірних сум як доходу за період, що перевірявся, а тому податкове повідомлення-рішення від 03.06.2014 року №0004131702 є протиправним та підлягає скасуванню.

З урахуванням наведеного вище та відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у зв'язку із встановленням протиправності донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік на суму 66120, 77 гривень донарахування єдиного соціального внеску на суму 130578, 16 гривень також є безпідставним.

Таким чином, колегія суддів вважає, висновки суду першої інстанції та доводи, викладені відповідачем у Акті перевірки, не містять правового підґрунтя та спростовуються матеріалами справи, а тому оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що рішення від 03.06.2014 №0004141702 було скасоване податковим органом. Підставою для скасування рішення від 03.06.2014 №0004141702 стало незазначення в рішенні розміру штрафних санкцій та неправильне нарахування суми штрафних санкцій.

Натомість, 24.07.2014 Васильківською ОДПІ було винесено рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне нарахованння та сплату єдиного внеску №0006461702 на суму штрафних санкцій у розмірі 13057, 82 гривень.

Таким чином, на переконання колегії суддів, належним способом захисту порушених прав позивача буде скасування саме рішення від 24.07.2014 №0006461702.

Отже, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції.

В свою чергу, під час ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, допущено такі порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому, у відповідності до ст.202 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року скасувати.

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, вимоги про сплату недоїмки та рішень про застосування штрафних санкцій задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2014 №0004131702, вимогу про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 03.06.2014 №Ф-0004151702 та рішення про застосування штрафних санкцій від 24.07.2014 №0006461702.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 17 лютого 2015 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.