Рішення № 42823265, 16.02.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" лютого 2015 р.Справа № 916/5016/14

За позовом Державного підприємства "Південна залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Харківська дирекція залізничних перевезень" Державного підприємства "Південна залізниця"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙН УКРЕЙН"

про стягнення 9394грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: Радєв М.Г., довіреність №77 від 12.01.15р.;

В судовому засіданні 15.01.15р. по справі було оголошено перерву до 16.02.15р. о 10:00хв., в порядку ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Державне підприємство "Південна залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Харківська дирекція залізничних перевезень" Державного підприємства "Південна залізниця", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙН УКРЕЙН" про стягнення штрафу у розмірі 9394грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.12.14р. порушено провадження у справі №916/5016/14.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з підстав які викладені у відзиві (вх.№716/15 від 15.01.15р.). В обґрунтування відзиву відповідач зазначає про те що статут залізниць не є законодавчим актом в розумінні ст.548 ЦК України, який може встановлювати забезпечення зобов'язання.

31.01.15р. від позивача надійшли заперечення на відзив(вх.№2748/15 від 31.01.15р.), згідно яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, та зазначає про те, що у залізничній накладній №40083719, на підставі якої здійснювалось перевезення вантажу, в нижній графі зазначено, що вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних у накладній, відповідно до статей 24, 122 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1996р. №457. Таким чином, оскільки самою накладною, а також Статутом залізниць передбачено штраф за неправильне зазначення коду одержувача, то немає жодних підстав ототожнювати такий штраф з неустойкою, яка нараховується відповідно до ст.ст.546, 548, 549 ЦК України, тобто штраф за неправильне зазначення коду одержувача та неустойка є різними поняттями. Крім того, відповідно до роз'яснення Президії Вищого Господарського суду України від 29.05.2002р. за №04-5/601 (зі змінами та доповненнями) та Оглядового листа Вищого Господарського суду України від 29.11.07р. №01-8/917 щодо штрафу, нарахованого у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків. Штраф встановлено з метою попередження порушень, які призводять до ускладнень і порушень процесу перевезення, які можуть призвести до тяжких наслідків, у тому числі, до втрати вантажу чи аварії на транспорті. Він стягується також у разі, коли виявлені порушення відправник виправив до початку перевезення, і незалежно від того, чи призвели ці порушення до негативних наслідків. Дана позиція також підтверджується судовою практикою, яка діє на даний час на території України(а саме: постановою ВГСУ від 15.07.14р. по справі №904/911/14, та постановою ВГСУ від 24.06.2014р. по справі №17/233).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

18.06.2014р. на станцію призначення Водолага Південної залізниці прибув вагон №59597930 відправник Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙН УКРЕЙН" зі станції Білозір'я Одеської залізниці.

При прибутті вагону №59597930 на станцію призначення було встановлено факт неправильного зазначення коду одержувача, а саме: було виявлено, що відправником у графі «Одержувач» накладної №40083719 вказано ДП «Стрийський вагоноремонтний завод», код 2836, що не відповідає дійсності. Згідно реєстраційної карти клієнта код вантажовласника ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» - 7984.

По станції Водолага Південної залізниці за вказаними обставинами складено акт загальної форми ГУ-23 від 19.06.2014р. №85, на станцію відправлення Білозір'я Одеської залізниці надано оперативне повідомлення від 19.06.2014р. №43, в якому повідомлялось про неправильне зазначення вантажовідправником в накладній №40083719 коду одержувача, з проханням вказати вірну інформацію.

Зі станції відправлення Білозір'я Одеської залізниці надійшла телеграма відповідь від 19.06.2014р. №15 відповідно до якої необхідно вірно вважати вантажоодержувачем ДП«Стрийський вагоноремонтний завод», код 7984.

На підставі вищевказаної телеграми по станції Водолага Південної залізниці складено акт загальної форми ГУ-23 від 20.06.2014р. №87 де зазначено, що вантажоодержувачем є ДП«Стрийський вагоноремонтний завод», код 7984.

У накладній №40083719 правильність внесених відомостей підтвердив своїм підписом представник відправника (відповідача по справі) Рахальський В.В.

Згідно з розрахунком штрафу, який здійснений позивачем, вартість штрафу становить 9394грн. у розмірі п'ятикратної провізної плати, виходячи із вартості провізної плати з накладної №40083719 - 1878,80грн.

16.09.2014р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №ДН-2-07-11/655 на суму 9394грн.

Зазначена претензія залишена відповідачем без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, Державне підприємство "Південна залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Харківська дирекція залізничних перевезень" Державного підприємства "Південна залізниця", звернувся до суду з даною позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙН УКРЕЙН" про стягнення штрафу за неправильне зазначення коду одержувача у розмірі 9394грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України та інших актів законодавства.

За приписами ст.23 Статуту залізниць України, відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 6 Статуту Залізниць України накладна - є основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею, накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст. 129 Статуту Залізниць України).

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначається у накладних, але вона не зобов'язана перевіряти все що приймає до перевезення.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім випадків заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача, з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі ст.118 Статуту.

Відповідно до п.2.1. розділу 2 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011р. №138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.06.2011р. №765/19503, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком до Правил.

Згідно з п.5.5. розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до п. 5 Правил складання актів у разі перевірки маси тари вагона не тим приймальником-здавачем (прийомоздавальником), який брав участь у зважуванні вагона з вантажем, в розділі "Д" комерційного акта зазначається прізвища прийомоздавальника, який брав участь у зважуванні вагона з вантажем і прийомоздавальника, який брав участь у зважуванні порожнього вагона. Акт підписується прийомоздавальником, який перевіряв тару вагона.

Згідно з п. 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Крім того, згідно Оглядового листа Вищого Господарського суду України №04-5/601 від 29.11.2007р., зокрема п. 21 залізниця має право нараховувати штраф на підставі пунктів 118 та 122 Статуту залізниць України окремо за кожне порушення: неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача. При цьому неправильно зазначені код або адреса одержувача вважаються окремими порушеннями. Пункт 122 Статуту залізниць встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із пунктом 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. При розгляді справ про стягнення цього штрафу слід виходити з того, що неправильно вказано має бути хоча б одна відомість; при цьому код та адреса вантажоодержувача вважаються окремими порушеннями. У застосуванні пунктів 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки. Збитки (додаткові витрати) завдані залізниці через допущені відправником порушення, зазначені у пунктах 118 та 122 Статуту, підлягають відшкодуванню відправником незалежно від сплати ним штрафу, оскільки у відповідності до пункту 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Також, відповідно до п. 20 Листа № 01-8/917 від 29.11.2007р. „Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства", будь-яка залізниця - відправлення чи призначення вантажу, або транзитна має право заявляти позов про стягнення штрафу на підставах, передбачених пунктами 118 та 122 Статуту залізниць України до вантажовідправника. Статут залізниць України не містить чітких приписів того, якій саме залізниці (відправлення, призначення чи транзитній) належить право вимагати стягнення цього штрафу, а також не встановлює будь-яких обмежень, тому такі позови можуть заявляти як залізниці відправлення, так і призначення або транзитні. Оскільки накладна є письмовою формою договору перевезення вантажу, укладається вантажовідправником із залізницею, у відповідності із пунктом 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, - то і відповідачем за позовами про стягнення штрафу за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача має бути відправник вантажу, про що зазначено у пункті 3.23 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601.

Відповідно до Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008р. N04-5/225 „Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. N04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" у розгляді справ про стягнення цього штрафу господарським судам слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість; при цьому неправильне зазначення коду та адреси вантажоодержувача вважаються окремими порушеннями. Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту. У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено той факт, що під час оформлення перевізних документів відповідачем було невірно зазначено код вантажоодержувача, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

За таких умов, суд вбачає вину Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙН УКРЕЙН", на яку вказує позивач, що підтверджується накладною №40083719 та актом загальної форми від 19.06.2014р. №85.

Доводи відповідача, що викладені у відзиві на позов судом до уваги не приймаються, так як спростовуються матеріалами справи.

15.01.15р. від відповідача надійшло клопотання(вх.№717/15 від 15.01.15р.), згідно якого зазначає про те, що у зв'язку з негативними економічними факторами у державі ТОВ"ТРЕЙН УКРЕЙН" перебуває у скрутному становищі, та за останній час значно скорочені обсяги перевезень та штатні одиниці, а наявні грошові кошти призначені виключно для виконання договірних зобов'язань, зокрема, перед державними підприємствами щодо оплати перевезень та користування вагонами, тому вважає, що причиною неправильного зазначення у залізничній накладній коду одержувача вантажу стала описка, яка після виявлення була негайно усунена, у зв'язку з чим оскільки ані позивач ані будь-які інші особи не понесли збитків, просить суд зменшити розмір штрафних санкцій до розміру провізної плати, що становить 1878,80грн.

Згідно п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки(штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 3.17.4. Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки(штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язань, причини(причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки(штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони(в тому числі вжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушень та його наслідків) тощо.

З огляду на викладені обставини, які судом прийняті до уваги, суд вважає за можливе з власної ініціативи зменшити розмір штрафу до 5636,40грн., зі стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙН УКРЕЙН" штрафу в розмірі 5636,40грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, позовні вимоги Державного підприємства "Південна залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Харківська дирекція залізничних перевезень" Державного підприємства "Південна залізниця" підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙН УКРЕЙН" штрафу в сумі 5636,40грн.

Приймаючи до уваги те, що п. 3.17.4. Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки, тому згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору на суму 1827грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙН УКРЕЙН" (65014, Одеська область, м.Одеса, Лідерсівський бульвар, буд. 5, офіс 6, код ЄДРПОУ 34673821, р/р 26002311274601 в АБ «Південний» у Одеській області, МФО 328209) на користь Державного підприємства "Південна залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Харківська дирекція залізничних перевезень" Державного підприємства "Південна залізниця" (61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, р/р 26004300352912 в Харківське ОУ АТ „Ощадбанк" м.Харків, МФО 351823, код ЄДРПОУ 01072763) штраф у сумі 5636(п'ять тисяч шістсот тридцять шість)грн.40коп., витрати по сплаті судового збору на суму 1827(одну тисячу вісімсот двадцять сім)грн.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 23.02.2015р.

Суддя С.Ф. Гут