Ухвала суду № 42818390, 06.02.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 682/3610/14-ц

Провадження № 22-ц/792/379/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів

судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

у складі:

Пастощука М.М. (головуючий)

Варвус Ю.Д., Заїки В.М.

при секретарі Бондар О.В.

з участю: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою управління Пенсійного Фонду України в Славутському районі та місті Славута на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 грудня 2014 року цивільну справу за позовом управління Пенсійного Фонду України в Славутському районі та місті Славута до ОСОБА_7, ОСОБА_5 про стягнення надмірно сплаченої пенсії.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Звертаючись в суд з позовом УПФ України вказувало, що рішенням Славутського міського суду Хмельницької області від 01.06.2000 року ОСОБА_8 визнано безвісно відсутнім, у зв'язку з чим його дружині ОСОБА_7 було призначено пенсію по втраті годувальника на спільну доньку. Проте у 2013 році встановлено, що ОСОБА_8 перебуває на обліку в УПФ України в Славутському районі та м. Славута та з 10.02.2010 року отримує пенсію по інвалідності, внаслідок чого виникла переплата пенсії на суму 61631, 98 грн., а тому позивач просив стягнути з відповідачів суму надмірно сплаченої пенсії в розмірі 61631, 98 грн.

Рішенням Славутського міськрайонного суду від 26.12.2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь УПФ України в Славутському районі та м. Славута 16493 грн. 29 коп. надмірно сплаченої пенсії.

Стягнуто з ОСОБА_5 судовий збір в дохід держави у розмірі 243 грн. 60 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі УПФ України просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

На підтвердження незаконності рішення зазначається, що в діях ОСОБА_7 та ОСОБА_5 під час отримання пенсії наявні зловживання та недобросовісність, оскільки останні не повідомили про відомий їм факт появи ОСОБА_8 та продовжували отримувати пенсію по втраті годувальника. Крім того, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 щомісячно приходила до батька та отримувала кошти в рахунок добровільної сплати аліментів.

В засіданні апеляційного суду представник управління Пенсійного Фонду України в Славутському районі та місті Славута апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній мотивів.

Відповідачка ОСОБА_5 та її представник апеляційну скаргу не визнали, рішення суду вважають законним і обґрунтованим.

Відповідачка ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце слухання справи повідомлена у встановленому законом порядку.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Славутського міського суду Хмельницької області від 01.06.2000 року ОСОБА_8 було визнано безвісно відсутнім.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_7, дружині ОСОБА_8, призначено пенсію по втраті годувальника на спільну доньку ОСОБА_5 Таку пенсію ОСОБА_7 отримувала з 01.06.2000 року по 30.07.2010 року, ОСОБА_5 після досягнення повноліття з 01.09.2010 року по 30.04.2013 року.

Рішенням Славутського міськрайонного суду від 31.05.2013 року скасовано рішення Славутського міського суду від 01.06.2000 року про визнання ОСОБА_8 безвісно відсутнім.

При цьому, суд посилався на покази заінтересованих осіб ОСОБА_8 та ОСОБА_5, які ствердили, що ОСОБА_8 дійсно був відсутній за місцем проживання з 1996 року по 2007 рік, перебуваючи у Польщі, а з 2007 року по даний час постійно проживає у м. Славуті.

В судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_8 пояснив, що дійсно повернувся в Україну в серпні 2007 року до м. Славута та став проживати в будинку разом з батьком та його дружиною ОСОБА_9 Через декілька днів після повернення його відвідали ОСОБА_7 та ОСОБА_5 Після того, як він влаштувався на роботу, ОСОБА_9 стала передавати доньці ОСОБА_5 його заробітну плату в рахунок аліментів.

Таким чином, зазначені докази підтверджують той факт, що відповідачам ОСОБА_7 та ОСОБА_5 було достовірно відомо про проживання чоловіка та батька ОСОБА_8 у м. Славуті з 2007 року.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_7 та ОСОБА_5 подали письмову заяву про застосування позовної давності.

В суді першої інстанції також було встановлено, що ОСОБА_8 перебуває на обліку в УПФУ в Славутському районі та місті Славута та з 10 лютого 2010 року отримує пенсію по інвалідності.

За таких обставин, суд прийшов до правильного висновку, що в лютому 2010 року у позивача була об'єктивна можливість дізнатися про порушення своїх прав та про осіб, які його порушили.

В період з 01 червня 2000 року до серпня 2007 року ОСОБА_7 отримувала пенсію відповідно до діючого законодавства, а тому відсутні підстави для стягнення з неї отриманої пенсії за цей період.

Вимоги про стягнення отриманої пенсії з ОСОБА_7 за період з серпня 2007 року по 30 липня 2010 року задоволенню не підлягали у зв'язку зі спливом позовної давності.

Судом також встановлено, що ОСОБА_5 отримувала пенсію по втраті годувальника після досягнення повноліття з 01 вересня 2010 року по 30 квітня 2013 року у виді щомісячних платежів.

Оскільки позивач звернувся з даним позовом до суду 31 жовтня 2014 року, то його вимоги про стягнення надмірно сплаченої ОСОБА_5 пенсії підлягали задоволенню в межах строку позовної давності за період з 31 жовтня 2011 року по квітень 2013 року в розмірі 16493 грн. 29 коп., а в задоволенні вимог про стягнення виплаченої пенсії за період з 01 вересня 2010 року по 30 жовтня 2011 року судом правильно відмовлено у зв'язку з пропуском позовної давності.

Норми матеріального права, ст. ст. 256, 257, 261, 267, 1215 ЦК України, застосовані судом правильно, порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом не допущено. Тому наявні підстави для відхилення апеляційної скарги на підставі ст. 308 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що в діях ОСОБА_7 та ОСОБА_5 під час отримання пенсії наявні зловживання та недобросовісність, оскільки останні не повідомили про відомий їм факт появи ОСОБА_8 та продовжували отримувати пенсію по втраті годувальника; що ОСОБА_5 щомісячно приходила до батька та отримувала кошти в рахунок добровільної сплати аліментів, на законність рішення суду не впливають.

Вказані обставини судом першої інстанції перевірялися, вони підтвердилися лише частково, оскільки в період з 01 червня 2000 року до серпня 2007 року ОСОБА_7 отримувала пенсію на законних підставах. Тому підстав стягувати всю суму виплаченої за період з 01.06.2000 р. по 30.04.2013 року пенсії в сумі 61631 грн. 98 коп. суд не мав.

У зв'язку із застосуванням позовної давності суд правильно стягнув виплачену пенсію лише із ОСОБА_5 в межах строку позовної давності за період з 31 жовтня 2011 року по квітень 2013 року в розмірі 16493 грн. 29 коп.

Інші підстави в межах доводів апеляційної скарги для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Славутському районі та місті Славута відхилити.

Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: підпис Судді:підписи

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду М.М. Пастощук

=====

Головуючий у І інстанції - Роїк В.П.

Доповідач - Пастощук М.М. Категорія № 3