Ухвала суду № 42814022, 17.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4869/14 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представника позивача - Білеки Ю.І.,

представника відповідача - Коновала В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області про визнання протиправними дій, скасування постанови про накладення штрафних санкцій, за апеляційною скаргою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Технополіс-1» звернулося у суд із позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області, в якому просило визнати протиправними дії посадових осіб відповідача при проведенні перевірки та складанні акту в магазині позивача за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 44, скасувати постанову про накладення штрафних санкцій №41 від 18.03.2014.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову відповідача №41 від 18.03.2014. У решті вимоги позивача залишено без розгляду.

Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не доведено допущення позивачем порушень законодавства у сфері захисту прав споживачів, в той час як висновки перевірки спростовуються наданими позивачем доказами.

З такими висновкам суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що 11.12.2013 відповідачем, на підставі згоди Держінспекції України з питань захисту прав споживачів від 03.12.2013 №03/7-11498-2013, звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва № 405/01-01 від 26.11.2013 та направлення № 364 від 10.12.2013, проведено позапланову перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів у магазині ТОВ «Технополіс-1» за адресою: вул. Смілянська, 44 в м. Черкасах, за підсумками якої складено акт від 11.12.2013 №000296 та встановлено порушення ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», яке проявилось у відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації стосовно визначених в акті товарів, а саме: відсутнє найменування та адреса виробника на державній мові, дата виготовлення, правила та умови ефективного та безпечного використання продукції на державній мові, інформація про підприємства, які здійснюють його функції щодо прийняття претензій споживача, а також проводять ремонт і технічне обслуговування, інформація про назву товару. Вказане стосується товару, відображеного в пунктах 1-36 додатку 7 до акту (холодильники, пральні машини, телевізори, пилососи та інша побутова техніка і аксесуари).

18.03.2014 відповідачем винесена постанова №41, якою за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар, на позивача накладено штраф в розмірі 24130,37 грн - відповідно до ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Обговорюючи наявність такого порушення з боку позивача, судова колегія зважає на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Така інформація повинна містити, зокрема, назву товару, дату виготовлення, правила та умови ефективного і безпечного використання продукції, найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Пунктом 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833, встановлено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний, зокрема, надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари.

Так, в акті відповідач стверджує, що в ході перевірки ним встановлено продаж товару без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, а саме: відсутнє найменування та адреса виробника на державній мові, дата виготовлення, правила та умови ефективного та безпечного використання продукції на державній мові, інформація про підприємства, які здійснюють його функції щодо прийняття претензій споживача, а також проводять ремонт і технічне обслуговування, інформація про назву товару.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія доходить висновку, що такі доводи відповідача, не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Враховуючи приведені норми, законодавець не обмежує право суб'єкта господарювання наносити необхідну інформацію, крім як на самий товар, також у іншій формі, зокрема, інформація про товар може міститься у супровідній документації чи на етикетці. У випадках, коли це зумовлено певними властивостями товару, інформація про нього може наноситись іншим способом, або надаватись засобами дистанційного зв'язку.

У акті перевірки не наведено чи перевірялась відповідачем супровідна документація на товар, чи досліджувався зміст етикеток та маркування товарів, на яких знаходиться необхідна інформація про такий.

Натомість, позивачем надано суду фотокопії продукції (етикеток, цінників), яка на думку відповідача, реалізовувалась з порушенням вимог законодавства, з яких вбачається, що на кожному товарі зазначена інформація про назву товару, дата виготовлення та виробник товару. Крім того, в магазині діють інформаційно-консультаційні служби, де також можна дізнатися детальну інформацію про товар.

Наведене спростовує висновки відповідача, викладені в акті перевірки. До того ж, записи в акті перевірки, серед іншого, неконкретизовані по відношенню до конкретної одиниці товару.

Разом з тим, факт порушення вимог статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» може бути встановлений лише у випадку відсутності інформації у будь-який визначений законом спосіб щодо кожного товару, стосовно якого проводилась перевірка.

Судова колегія також враховує, що відповідно до пункту 1.10 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 № 310, органи з питань захисту прав споживачів, їх посадові особи та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес проведення перевірок чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки. Відтак, контролюючий суб'єкт, встановлюючи те чи інше порушення, має можливість зафіксувати дійсну наявність такого засобами аудіо- та відеотехніки. Натомість, відповідачем не надано суду доказів дійсного допущення позивачем зазначених в акті перевірки порушень, які могли б спростовувати докази та обґрунтування позивача.

З огляду на те, що висновки відповідача, викладені в акті від 11.12.2013 №000296, жодними доказами не підтверджені, а уповноважений представник позивача, як свідчить зміст цього акту, ще в ході перевірки заперечував наявність описаних у ньому порушень, судова колегія вважає, що відповідачем, усупереч вимогам частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено обставин, на яких ґрунтуються його заперечення проти позову, а також правомірність постанови від 18.03.2014 №41.

Таким чином, оспорюване позивачем рішення прийнято необґрунтовано, а тому штрафні санкції постановою від 18.03.2014 №, застосовані до позивача на підставі пункту 7 частини 1 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів», є незаконними. Відтак, його вимога про скасування цього рішення підлягає задоволенню, що було правильно встановлено судом першої інстанції.

Зважаючи на приведене, судовою колегію не встановлено підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування постанови місцевого суду.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

(Повний текст ухвали складений 20 лютого 2015 року.)

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М