Ухвала суду № 42809092, 16.02.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/6839/14 Головуючий у І інстанції Яковлєва Л. В.Провадження № 22-ц/780/836/15 Доповідач у 2 інстанції Воробйова Н.С.Категорія 18 16.02.2015

УХВАЛА

Іменем України

16 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Воробйової Н.С.

суддів: Верланова С.М., Гуля В.В.

при секретарі Черепинець А.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

встановила :

У липні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з названим позовом.

Посилалася на те, що 12.10.2007 року між нею та Відкритим акціонерним товариством банк «Надра» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк «Надра») укладено кредитний договір № 354/П/42/2007-840 на суму 246540 доларів США на строк до 10.10.2017 року. Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 12.10.2007 року між вказаним банком та позивачкою укладено два договори іпотеки б/н, відповідно до яких передано в іпотеку: 1) трьохкімнатну квартиру, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, загальною площею - 60,8 кв.м., житлова площа - 38,1 кв.м.; 2) земельну ділянку, що знаходиться по АДРЕСА_2, загальною площею - 0,060 га.

В червні 2014 року ОСОБА_2 отримала постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Київській області від 16.04.2014 року, з яких дізналась, що 27.01.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчі написи за реєстровими номерами 196 та 198, за договорами іпотеки б/н від 12.10.2007 року, якими запропоновано звернути стягнення на предмети іпотеки (вищевказані квартиру та земельну ділянку) та за рахунок коштів отриманих від їх реалізації задовольнити вимоги банку, які складаються із суми заборгованості за кредитом, заборгованості по сплаті відсотків, суми пені за прострочення сплати кредиту, суми штрафу за порушення умов кредитного договору на загальну суму 775295 доларів США 02 центи, що станом на 29.12.2012 року еквівалентно - 6196933,09 грн., а також витрати за вчинення обох виконавчих написів на суму 1700,00 грн. кожен.

Позивач вказувала, що розмір заборгованості, вказаної нотаріусом у виконавчому написі не відповідає дійсному розміру кредитної заборгованості. Зокрема, стягувачем включено в розмір заборгованості, пеню, яка нарахована з порушенням вимог ЦК України, починаючи з 2007 року, не враховано також усі здійснені платежі в рахунок погашення заборгованості. Сума заборгованості не може вважатися безспірною, вона її не визнає та вважає завищеною

Позивачка також зазначала про те, що вона не отримувала досудову вимогу банку про погашення заборгованості за кредитним договором, у зв'язку з чим не могла виконати вимоги, вказані в ній та звернутись до нотаріуса із запереченнями щодо вчинення виконавчих написів. Крім того, в силу положень глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (п.4) виконавчий напис, зокрема, має містити строк, за який проводиться стягнення. В оспорюваних виконавчих написах, нотаріус не зазначив, за який строк проводиться стягнення заборгованості, а лише вказав, що строк платежу настав.

Крім того, отримавши заяву банку про вчинення виконавчого напису та відповідні документи, нотаріус не звернув увагу на те, що заявником зазначено про безспірність заборгованості позичальника та прострочення виконання забов»язання за період з 12.10.2007 року по 29.12.2012 року з посиланням на рахунки, на яких обліковувалася та обліковується заборгованість позичальника по кредиту та нарахованих процентах. В той же час, замість вказаних документів, банком надано «розрахунок кредитної заборгованості», що не є тотожними документами.

Наголошувала, що про існування спору щодо розміру заборгованості перед банком свідчить також та обставина, що ПАТ «КБ « Надра» звертався до неї з позовом, по якому Бориспільським міськрайонним судом ухвалено заочне рішення від 28 березня 2011 року про стягнення заборгованості за кредитним договором. При цьому, сума заборгованості за кредитом станом на липень 2010 року та у виконавчому написі станом на 29 грудня 2013 року є однаковою, незважаючи на те, що вона після 09 липня 2010 року ( 2010-2011 р.р.) сплачувала суми в рахунок погашення кредиту та суми по відсотках.

Посилаючись на викладене, позивачка просила визнати дії відповідачів незаконними; визнати недійсними та такими, що не підлягають виконанню виконавчі написи, вчинені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 27 січня 2014 року зареєстрованих за № 196 та 198.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано такими, що не підлягають виконанню виконавчі написи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 27.01.2014 року, що зареєстровані в реєстрі за № 196 та № 198, за двома договорами іпотеки б/н укладених 12.10.2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 та посвідчених приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 та зареєстрованих в реєстрі за № 8986 та за № 9888.

Стягнуто з ПАТ «КБ «Надра» на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 (шістдесят) копійок.

В іншій частині відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «КБ «Приватбанк» просило скасувати рішення суду з підстав невідповідності його вимогам матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову позивачці у задоволенні позову.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу у разі, якщо із заяви та поданих документів вбачається спір про право.

По справі встановлено, що 12.10.2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір за № 354/П/42/2007-840, відповідно до якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 246540 доларів США в порядку і на умовах, визначених договором (п.1.1. кредитного договору).

Згідно Статуту ПАТ КБ «Надра» вказане товариство продовжує свою діяльність в результаті зміни найменування ВАТ КБ «Надра» та приведення його статуту у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» відповідно до наказу Тимчасового адміністратора № 52 від 26.01.2011 р. ПАТ КБ «Надра» є правонаступником всіх прав та обов'язків Акціонерного комерційного банку «Надра» (а.с.93-133 т. 1).

Судом також встановлено, що на виконання вимог п. 1.5., 2.1. кредитного договору 12.10.2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 укладено два договори іпотеки б/н, за якими позивачка, з метою забезпечення виконання зобов'язання, що витікає із кредитного договору, передала, а банк прийняв в іпотеку, нерухоме майно, а саме: трьохкімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею - 60,8 кв.м., житлова площа - 38,1 кв.м. та земельну ділянку, що знаходиться по АДРЕСА_2, загальною площею - 0,060 га. (а.с. 6-9 т.1).

Умовами договорів іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається, зокрема, на підставі виконавчого напису нотаріуса.

27.01.2014 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 здійснила два виконавчі написи, якими запропонувала звернути стягнення на трьохкімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею - 60,8 кв.м., житлова площа - 38,1 кв.м. та на земельну ділянку, що знаходиться по АДРЕСА_2, загальною площею - 0,060 га. (а.с.54, 142 т. 1).

За рахунок коштів, отриманих від реалізації заставленого нерухомого майна запропоновано задовольнити вимоги ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2, відповідно договорів іпотеки б/н від 12.10.2007 року, в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 354/П/42/2007-840 від 12.10.2007 року, що станом на 29.12.2012 року складає: 775295 доларів США 02 центи, еквівалент в гривні - 6196933 грн. 09 коп. з урахуванням: - суми заборгованості за кредитом в розмірі 225951 доларів США 60 центів, що у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає 1806031 грн. 14 коп.; - суми заборгованості по сплаті відсотків в розмірі 85785 доларів США 15 центів, що у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає 685680 грн. 70 коп.; - суми пені за прострочення сплати кредиту в розмірі 427794 доларів США 28 центів, що у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає 3419359 грн. 68 коп.; - суми штрафу за порушення умов кредитного договору в розмірі 24650 доларів США 00 центів, що у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає 197027 грн. 45 коп.; - а також відшкодувати витрати за вчинення кожного виконавчого напису у сумі по 1700 грн. 00 коп. за кожен. Задоволення вказаних вимог здійснити в Національній валюті України.

У ході розгляду справи судом першої інстанції витребувано у приватного нотаріуса належним чином засвідчені копії всіх документів, на підставі яких 27.01.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено оскаржувані виконавчі написи, зареєстровані в реєстрі за № 196 та 198; та з відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції Київської області копії всіх документів на підставі яких заведено виконавче провадження за наслідком виконавчих написів приватного нотаріуса ОСОБА_3, реєстрові № 196 та 198 (а.с. 43, 44 т.1).

Відповідно до частини 1 статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 (далі - Інструкція).

Згідно з ч. 2 п. 283 Інструкції, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання боржником письмової вимоги про усунення порушень.

За змістом ч. 2 п. 284 Інструкції та ст. 87 Закону України «Про нотаріат» заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені наведеним вище Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а дії нотаріуса при вчиненні виконавчого напису мають бути спрямовані на перевірку безспірності заборгованості.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд виходив з положень чинного законодавства, обставин справи, матеріалів, на підставі яких 27.01.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено оскаржувані виконавчі написи, зареєстровані в реєстрі за № 196 та 198 та документів відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції Київської області, які стали підставою для відкриття виконавчого провадження за наслідком виконавчих написів приватного нотаріуса ОСОБА_3, реєстрові № 196 та 198 та дійшов висновку про те, що виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням вимог законодавства, заявником не надано належних доказів на підтвердження щодо безспірності заборгованості боржника та прострочення виконання зобов'язання.

Колегія погоджується з даним висновком суду, оскільки він ґрунтується на вимогах закону та обставинах справи.

Судом встановлено, що позивачка заперечує та оспорює розмір заборгованості, вказаної нотаріусом у виконавчому написі, досудову вимогу банку про погашення заборгованості за кредитним договором вона не отримувала, у зв'язку з чим не могла виконати вимоги, вказані в ній та звернутись до нотаріуса із запереченнями щодо вчинення виконавчих написів. В силу положень глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (п.4) виконавчий напис, зокрема, має містити строк, за який проводиться стягнення, проте в оспорюваних виконавчих написах, нотаріус не зазначив, за який строк проводиться стягнення заборгованості, а лише вказав, що строк платежу настав. Отримавши заяву банку про вчинення виконавчого напису та відповідні документи, нотаріус не звернув увагу на те, що заявником зазначено про безспірність заборгованості позичальника та прострочення виконання забов»язання за період з 12.10.2007 року по 29.12.2012 року з посиланням на рахунки, на яких обліковувалася та обліковується заборгованість позичальника по кредиту та нарахованих процентах. В той же час, замість вказаних документів, банком надано «розрахунок кредитної заборгованості», що не є тотожними документами.

Крім того, як видно з матеріалів справи, в заяві на вчинення виконавчого напису від ПАТ «КБ «Надра» зазначав суму заборгованості, що підлягає стягненню з позичальника ОСОБА_2 , яка становить 775295,2 дол.США (у гривневому еквіваленті - 6 196933 грн. і складається : з суми заборгованості за кредитом в розмірі 225951,60 дол.США ( у гривневому еквіваленті- 1806031,14 грн.):

З суми заборгованості по сплаті відсотків в розмірі 85785,15 дол.США (у гривневому еквіваленті-685 680,70 грн.);

З суми пені за прострочення сплати кредиту в розмірі 427794,28 дол.США ( у гривневому еквіваленті- 3 419 359,68 грн.);

Суми штрафу за порушення умов кредитного договору в розмірі 24650 дол. США ( у гривневому еквіваленті- 197027,45 грн.) , та витрат за вчинення виконавчого напису-1700 грн. ( т.1 а.с.69).

Згідно виконавчого напису від 27 січня 2014 року нотаріусом зазначено, що строк платежу настав, тому необхідно задовольнити вимоги Іпотекодержателя за рахунок заставленого майна, . . . в якості забезпечення зобов»язань за кредитним договором, що станом на 29 грудня 2012 року складає 775295,02 дол.США, еквівалент в гривні- 6 196933 грн. та 1700 грн., з урахуванням : суми заборгованості за кредитом в розмірі 225951,60 дол.США ( у гривневому еквіваленті- 1806031,14 грн.); суми заборгованості по сплаті відсотків в розмірі 85785,15 дол.США (у гривневому еквіваленті-685 680,70 грн.); суми пені за прострочення сплати кредиту в розмірі 427794,28 дол.США ( у гривневому еквіваленті- 3 419 359,68 грн.); суми штрафу за порушення умов кредитного договору в розмірі 24650 дол. США ( у гривневому еквіваленті- 197027,45 грн.) , та витрат за вчинення виконавчого напису-1700 грн. ( т.1 а.с.54).

При цьому, у ході вчинення виконавчого напису, нотаріус не перевірив дійсний розмір заборгованості, що складаються з сум, вказаних заявником.

Так, розмір заборгованості у гривневому еквіваленті становить :

1806031,14 грн. +685 680,70 грн. +3 419 359,68 грн +197027,45 грн. + 1700 грн. =6 109 798,97 грн. ( в заяві зазначено 6 196 933 грн.), а з урахуванням виконавчого напису, в якому вказано, що заборгованість у гривневому еквіваленті складається з 6 196 933 грн. та 1700 грн. , тобто має становити 6 198 633 грн.

Отже, при вчиненні виконавчого напису нотаріус не дослідив та не звернув увагу на розрахунок заборгованості банку, належним чином не перевірила безспірність суми заборгованості боржника, яку боржник категорично оспорює, а надані стягувачем документи не свідчать про безспірність кредитної заборгованості останньої.

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

В апеляційній скарзі не приведено доводів, які б спростували висновки суду, викладені в рішенні.

Керуючись ст..ст. 307, 308 ЦПК України колегія суддів, -

Ухвалила :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» - відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: