Рішення № 42808934, 23.02.2015, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13282/14-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

23.02.2015 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді Дубас Т.В.,

при секретарі Дідур М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення про поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням та за час затримки виплати належних сум при звільненні, донарахування та виплату одноразових і щомісячних премій, вихідної допомоги, перерахунок середньої заробітної плати, донарахування і виплату заробітної плати за вересень та листопад 2014 року та виплату безпідставно утриманих коштів,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення про поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням та за час затримки виплати належних сум при звільненні, донарахування та виплату одноразових і щомісячних премій, вихідної допомоги, перерахунок середньої заробітної плати, донарахування і виплату заробітної плати за вересень та листопад 2014 року та виплату безпідставно утриманих коштів.

Свої вимоги мотивує наступним.

Позивач, ОСОБА_1, по 17 листопада 2014 року працювала на посаді директора департаменту роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.

Згідно з наказом Підприємства від 17 листопада 2014 р. № 97/ок Позивача звільнено з посади директора департаменту роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці Концерну РРТ 17 листопада 2014 року в зв 'язку зі скороченням чисельності та штату працівників по п. 1 cт. 40 КЗпП України».

При цьому, Позивачу безпідставно не нараховані та не виплачені одноразові премії з нагоди державного та професійного свята в розмірі по одному посадовому окладу (5590,00 грн.) до Дня Незалежності України та (5590,00 грн.) до Дня працівників радіо, телебачення і зв'язку, що підтверджується розрахунковими листками за серпень і листопад 2014 року.

Також, у серпні 2014 року Позивачу зменшено розмір щомісячної премії,що передбачена п. 5.12 Колективного договору, за основні результати виробничої та фінансово-господарської діяльності із 100% до 50%, а в жовтні та листопаді взагалі не нарахована та не виплачена щомісячна премія, що передбачена п. 5.12 Колективного договору, за основні результати виробничої та фінансово-господарської діяльності в розмірі 100%. В зв'язку з чим Позивачу не донараховано, не нараховано та не виплачено відповідно в серпні 2014р. - 607,61 грн., в жовтні за вересень 2014р. -2795,00 грн., в листопаді за жовтень 2014р. - 5590,00 грн. та в листопаді за листопад 2014р. - 3074,5 грн., що підтверджується розрахунковими листками за серпень-листопад 2014 року.

Відповідно до наказу Концерну РРТ від 17 листопада 2014 р. № 97/ок Позивачу нарахована вихідна допомога в розмірі 8215,88 грн. Відповідно до розрахункового листка за листопад 2014 року вказана допомога розрахована із врахуванням середньоденної заробітної плати Позивача в розмірі 365,15 грн. Розмір середньої заробітної плати розрахований без врахування щомісячної премії, що передбачена п. 5.12 Колективного договору, за основні результати виробничої та фінансово-господарської діяльності у вересні, жовтні 2014 року, яка гарантована Колективним договором в розмірі 100%. В наслідок вказаних дій Позивачу недонарахована вихідна допомога в розмірі 1818,00 грн.

Але, відповідно до розрахункового листка Позивача за листопад 2014 року видно, що Відповідач, фактично, станом на 17.11.2014 року не виплатив взагалі вихідної допомоги, що передбачена ст. 44 КЗпП України. В наслідок чого Позивачу не виплачена вихідна допомога в розмірі 10033,88 грн., що є порушенням статей 44 та 116 КЗпП України.

Разом з тим, відповідно до розрахункового листка Позивача за вересень 2014 року вбачається, що Відповідач здійснив нарахування та виплату заробітної плати Позивачу в розмірі 297,95 грн., виходячи із того, що Позивач працював у вересні 2014 року лише один день. Однак, це не відповідає дійсності, оскільки Позивач був на своєму робочому місці і виконував свої посадові обов'язки з 15 по 29 вересня 2014 року включно. В наслідок вказаних дій Позивачу не нарахована та не виплачена заробітна плата за 10 робочих днів у вересні 2014 року в розмірі 3750,70 грн.

Також відповідно до розрахункового листка Позивача за листопад 2014 року вбачається, що Відповідач здійснив нарахування та виплату заробітної плати Позивачу в розмірі 3735,72 грн., виходячи із того, що Позивач працював у листопаді 2014 року дев'ять днів. Однак, це не відповідає дійсності, оскільки відповідно до наказу генерального директора Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 30.09.2014 №443 «Про відсторонення» Відповідач відсторонив Позивача від виконання трудових обов'язків до закінчення розслідування у кримінальному провадженню та обмежив доступ на територію Концерну РРТ. Про скасування Наказу від 30.09.2014 №443 «Про відсторонення» Позивачу стало відомо лише 21 листопада 2014 року, коли він прибув на засідання профкому Первинної профспілкової організації Концерну РРТ А отже, з першого листопада по сімнадцяте листопада 2014 року 11 робочих днів, тому не зрозуміло, чому Відповідач оплатив 9 днів відсторонення Позивача від виконання трудових обов'язків, а ще два дні вирішив не оплачувати. В наслідок цих дій, Відповідач, незаконно та безпідставно не нарахував та не виплатив заробітну плату Позивачу ще за два робочі дні в листопаді 2014 року в розмірі 830 грн. 6 коп.

Відповідно до розрахункового листка за Листопад 2014 року, Відповідач безпідставно і незаконно вирахував із заробітної плати Позивача 9172,38 грн. В наслідок вказаних дій Позивачу не донарахована та не виплачена заробітна плата за листопад 2014 року в розмірі 9172,38 грн.

Вважає, що Позивача звільнено без законної підстави та з порушенням встановленого порядку, також Позивачу без законної підстави та з порушенням встановленого порядку не нараховані, нараховані не в повному розмірі та не виплачені заробітна плата, одноразові і щомісячні премії в наслідок чого Позивачу також не донарахована та не виплачена вихідна допомога, а також незаконно вирахувано із заробітної плати значну суму коштів.

Відповідач є державним господарським об'єднанням підприємств, створеним наказом Державного комітету України по зв'язку від 04.10.1991 №102 "Про створення Концерну РРТ", заснованим на державній власності. Позивач, згідно до затвердженого Відповідачем штатного розкладу, 20 лютого 2013 року був прийнятий на роботу до Концерну РРТ на заступника начальника відділу юридичного, 29 листопада 2013 року переведений на посаду директора департаменту роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці. За описаний період роботи Позивач не мав жодного дисциплінарного стягнення, неодноразово отримував заохочення у вигляді подяк, грамот та премій за свою сумлінну працю.

В Концерні радіомовлення, радіозв'язку і телебачення створена та діє Об'єднана профспілкова організація Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення. До складу Об'єднаної профспілкової організації Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення входить первинна профспілкової організації Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення. Позивач є членом первинної профспілкової організації Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення.

Однак, відповідно до листа ППО Концерну РРТ генеральному директору Концерну РРТ від 21.11.2014 № 104 «Про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору», в якому зазначено, що : «На Ваше звернення,, про надання письмової згоди на звільнення директора департаменту роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної cпiвпpaцi Концерну РРТ ОСОБА_1 у зв'язку із скороченням штату та чисельності працівників Концерну РРТ повідомляємо, що профспілковим комітетом Первинної профспілкової організації Концерну РРТ розглянуто Подання Концерну РРТ № 5036/1-08 від 23.10.2014р. і прийнято рішення відмовити в наданні згоди на розірвання трудового договору із директором департаменту роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці Концерну РРТ ОСОБА_1.

Перевищення запланованих витрат в Концерні РРТ не було і не має, Концерн РРТ працює і здійснює свої витрати виключно до затвердженого фінансового плану на відповідний рік і фонд заробітної плати по Концерну РРТ в цілому завжди відповідав затвердженому органом управління. Разом з тим генеральним директором Концерну РРТ не надано жодного підтверджуючого документа, який дійсно свідчив би про перевищення видатків фонду заробітної плати в 2014 році.

Адміністрацією Концерну РРТ не надано жодного підтверджуючого документу, щодо скрутного фінансового становища в Концерні РРТ.

Адміністрацією Концерну РРТ не виконано в повному обсязі вимоги cт. 49-4 КЗпП України в якій зазначено, що після попередження профспілкової організації про намічувані вивільнення власник або уповноважений ним орган не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення проводить консультації з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення. Таким чином, саме адміністрація Концерну РРТ зобов 'язана проводити консультації з ППО Концерну РРТ про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення. І лише в ході проведення цих консультацій ППО Концерну РРТ могла б скористатися своїм правом, передбаченим ч. З cт. 49-4 КЗпП України. А по факту, адміністрацією Концерну РРТ не організовано та не проведено жодної консультації з ППО Концерну РРТ щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення. Тобто, в наслідок порушення адміністрацією Концерну РРТ законодавства про працю під час здійснення процедури скорочення працівників Концерну РРТ, ППО Концерну РРТ позбавлено можливості скористатися правом передбаченим ч. З cт. 49-4 КЗпП України.

Відповідно до наказу генерального директора Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 30,09.2014 №443 «Про відсторонення» Відповідач відсторонив Позивача від виконання трудових обов'язків до закінчення розслідування по кримінальному провадженню та обмежив доступ на територію Концерну РРТ. Про . існування Наказу від 30.09.2014 №443 «Про відсторонення» Позивачу стало відомо лише 21 листопада 2014 року, коли він прибув на засідання профкому Первинної профспілкової організації Концерну РРТ.

Таким чином, відповідно до статті 24 КЗпП України, можна зробити висновок, що трудовий договір з Позивачем не розривався, оскільки Позивач не був належним чином повідомленим про те що Наказ «Про відсторонення» скасований, а сам Позивач 12.11.2014 року звільнений, а отже, Позивач до 20.11.2014 року добросовісно вважав, що він перебуває в трудових відносинах з Концерном РРТ.

Як вбачається з копії Наказу про звільнення від 17.11.2014 року № 97/ок, Позивачу вручили його разом з трудовою книжкою лише 21.11.2014 року.

Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України «При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше як за один рік.

Розмір суми, яку Відповідач повинен нарахувати та сплатити Позивачу за час вимушеного прогулу в зв'язку з його незаконним звільненням становить 445,95 грн. помножити на кількість робочих днів вимушеного прогулу.

Заявою від 11 лютого 2015 року доповненні позовні вимоги. З врахуванням доповнень позивач просить суд:

- визнати незаконним наказ Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 17 листопада 2014 р. № 97/ок про звільнення ОСОБА_1 з посади директора департаменту роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці Концерну за скороченням чисельності та штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України»

скасувати наказ Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 17 листопада 2014 р. № 97/ок про звільнення ОСОБА_1 з посади директора департаменту роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення 17 листопада 2014 року «в зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України», поновити Позивача на попередній роботі на посаді директора департаменту роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення; стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (Ідент. № 01190043) на користь Позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.11.2014 року до моменту поновлення Позивача на роботі; розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням Позивача відповідно до наказу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 17 листопада 2014 р. № 97/ок обчислювати виходячи з середньоденної заробітної плати Позивача в розмірі 445,95 гривень; зобов'язати Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (Ідент. № 01190043) нарахувати та виплатити Позивачу не нараховану та не виплачену премію в розмірі 5590,00 гривень до Дня Незалежності України 2014 року та 5590,00 гривень до Дня працівників радіо, телебачення і зв'язку 2014 року; зобов'язати Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (Ідент. № 01190043) нарахувати та виплатити Позивачу не нараховану та не виплачену премію за основні результати виробничої та фінансово-господарської діяльності за серпень 2014 року в розмірі 607,61 гривень, за вересень 2014 року в розмірі 2795,00 гривень, за жовтень 2014 року в розмірі 5590,00 гривень та за листопад 2014 року в розмірі 3074,50 гривень; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі Позивача; зобов'язати Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (Ідент. № 01190043) до нарахувати 1818,00 гривень вихідної допомоги при звільненні та виплатити Позивачу вихідну допомогу при звільненні в розмірі 10033,88 гривень; стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (Ідент. № 01190043) на користь Позивача заробітну плату за 10 робочих днів вересня 2014 року в розмірі 3750,70 гривень та за 2 робочі дні листопада 2014 року в розмірі 830,16 гривень; стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (Ідент. № 01190043) на користь Позивача незаконно утриману суму із заробітної плати Позивача в листопаді 2014 року в розмірі 9172,38 гривень; стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (Ідент. № 01190043) на користь Позивача середній заробіток за весь час затримки виплати належних йому сум при звільненні з 17.11.2014 року по день фактичного розрахунку; розрахунок середнього заробітку за час затримки виплати належних Позивачу сум при його звільненні з 17.11.2014 року по день фактичного розрахунку, обчислювати виходячи з його середньоденної заробітної плати в розмірі 445,95 гривень.

Відповідач проти позову заперечує. Щодо порушення відповідачем вимог трудового законодавства при скороченні позивача.

Передумовами проведення скорочення чисельності працівників виконавчої дирекції Концерну РРТ було безпідставне збільшення працівників дирекції Концерну РРТ в порівнянні зі зменшенням, в той же час, кількості працівників на філіях Концерну РРТ.

Так, до прикладу, за період 2012 - початок 2014 року кількість працівників філій та підприємств Концерну РРТ зменшилася на 1038 осіб або на 26,1%, а кількість працівників дирекції навпаки збільшилася на 34 особи або на 37%.

Крім того, в дирекції штучно створено нові структурні підрозділи (сектори, відділи, департаменти). При цьому таке збільшення штатної чисельності працівників дирекції призвело до значного перевищення запланованих витрат, було нічим не обґрунтовано та суперечило заходам, спрямованим на оптимізацію та зменшення витрат, які передбачені

Стратегією розвитку Концерну РРТ, оскільки обсяги діяльності підприємства і документообіг у 2013 році в порівнянні з 2012 роком не змінилися.

Всі ці дії призвели до суттєвого збільшення фонду оплати праці за рахунок збільшення кількості посадових окладів, надбавок та премій. У зв'язку із чим було прийнято рішення про скорочення штатної чисельності за рахунок працівників дирекції.

Щодо посилання позивача про те, що відповідачем не була дотримана процедура звільнення позивача відповідач заперечує з наступних підстав.

Згідно наказу Концерну РРТ №378 від 12.08.2014 «Про скорочення штату і чисельності працівників Концерну РРТ» з 12.11.2014 скорочувались штатні одиниці та виведено їх із штатного розпису. Вказаний наказ був доведений до відома працівників, які підлягають скороченню, про що ОСОБА_1 була повідомлена особисто, що підтверджується її особистим підписом на вказаному наказі (ознайомилась 15.09.2014). Наказ ніким не скасовано, не визнано незаконним чи недійсним на час розгляду справи.

08.08.2014 листом №3975/1-ППО Первинній профспілковій організації Концерну РРТ було направлено листа з повідомлення про необхідність скорочення штатних одиниць Концерну РРТ із зазначенням відповідних посад і прізвищ працівників, яких це може стосуватись. Крім того, 12.08.2014 вищезазначене повідомлення було передано члену профкому ППО Концерну РРТ ОСОБА_2, що підтверджується відповідним актом №1. Діючим законодавством не визначено, що повідомлення має вручатися особисто голові профспілкової організації, отже можна з впевненістю стверджувати, що ППО Концерну РРТ повідомлена належним чином.

Профспілка може вносити пропозиції відповідним органам про перенесення строків вивільнення або тимчасове припинення чи скасування заходів, пов'язаних із вивільненням працівників, або залучати до цього процесу органи державної влади, наглядові органи та органи контролю. Проте позивач не надав суду доказів, що свідчили про вжиття збоку профспілки таких заходів.

Листом 3976/1-08 від 08.08.2014 Концерн РРТ направив Професійній спілці працівників зв'язку України лист про заплановане скорочення та просив провести консультації щодо пом'якшення несприятливих наслідків такого скорочення.

Листом №3977/1-08 від 08.08.2014 була повідомлена Професійна спілка працівників зв'язку України про необхідність скорочення штатних одиниць Концерну РРТ із зазначенням відповідних посад і прізвищ працівників, яких це може стосуватись, вказаний лист був отриманий 12.08.2014, що підтверджується відповідним повідомлення - розпискою про вручення.

Вищезазначені дії вчинені відповідачем на виконання вимог галузевої угоди між Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України Професійною спілкою працівників зв'язку України на 2013 - 2015 роки, зареєстровано Міністерством соціальної політики України (Реєстраційний номер 35 від 28 листопад; 2013р.), відповідно до п. 4.3. якої Сторони (угоди) домовилися, що під час проведенні реорганізації, оптимізації, реструктуризації або в разі порушення питань про ліквідацію Підприємства роботодавець не пізніше як за три місяці інформує про це виборний орган профспілкової організації Профспілки зв'язку.

Профспілка зв'язку має право в разі можливого погіршення соціально-економічне чи трудової ситуації на Підприємстві вносити пропозиції відповідним органам і керівника Підприємств про перенесення термінів, тимчасове припинення або скасування заходів пов'язаних зі звільненням працівників, які є обов'язковими для розгляду.

Профспілка зв'язку зобов'язується здійснювати контроль за виконанням н Підприємствах нормативно-правових актів з питань праці і зайнятості.

Профспілці, відповідно до ст.22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» необхідно було провести консультації про заходи запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень. Стосовно змісту консультацій, то і або з інших підстав, ніж зазначалось у поданні власника чи уповноваженого ним органу, а потім і в наказі про звільнення.

Лист ППО Концерну РРТ №104 від 21.11.2014 не є належним рішенням профспілкового органу, оскільки останній не оформлений, як рішення профспілкового органу, в ньому не зазначено кількість його членів, необхідних для прийняття такого рішення (не додержані вимоги про участь у засіданні цього органу більше половини його членів).

Відповідно до ч.ч. 2, 5 ст.43 КЗпП України у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

Враховуючи те, що ППО Концерну РРТ не надало у встановлений законом строк рішення про надання згоди чи про не надання згоди на звільнення ОСОБА_1, а тому відповідно до вимог ст.43 КЗпП України необхідно вважати, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

А тому посилання позивача на лист № 104 від 21.11.2014 року про відмову профспілкового органу в наданні згоди на звільнення, який, на її думку, є підставою для поновлення працівника на роботі (п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду трудових спорів» № 9 від 06.11.1992) відповідач вважає необгрунтованими.

Таким чином, доводи на які посилається позивач, як на підставу свого позову необхідно відхилити, оскільки Концерном РРТ було дотримано процедуру щодо скорочення працівника - ОСОБА_1

Крім того, відповідач вказува на те що право встановлювати штатний розпис та чисельність працівників належить генеральному директору Концерну РРТ (п.6.6 Статуту Концерну РРТ).

По-друге, частиною 3 ст.64 ГК України передбачено, що підприємства самостійно визначають свою організаційну структуру, встановлюють чисельність працівників і штатний розпис. При цьому власник, на свій розсуд має право змінити численність працівників певного фаху і кваліфікації та чисельність одних посад зменшити, здійснити звільнення працівників, одночасно прийнявши рішення про прийняття на роботу працівників іншого фаху і кваліфікацій, змінити чисельність інших посад.

По-третє, згідно п.1.2. Положення про департамент роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці затвердженого в.о. генерального директора Концерну РРТ ОСОБА_3 департамент створюється і ліквідується за рішенням генерального директора Концерну РРТ.

Таким чином, відповідач користуючись наданим йому правом ліквідував департамент роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці, працівником якого і був позивач.

А тому, суд не в праві надавати оцінку правомірності і доцільності внесення змін до штатного розпису, оскільки це стосується господарської діяльності суб'єкта господарювання і не є предметом доказування у судових спорах про поновлення на роботі.

Щодо посилання позивача на ухвалу Тельманівського районного суду Донецької області від 14.07.2014 яким генеральному директору було заборонено вчиняти певні дії повідомляємо наступне.

29.09.2014 відбулась спроба рейдерського захоплення Концерну РРТ за участі ОСОБА_3 та інших осіб (в тому числі позивача) за фактом чого порушено кримінальне провадження № 12014100100010493.

14.10.2014 Концерн РРТ визнано потерпілим у кримінальному провадженні №12014100100010493 від 29.08.2014 за фактом протидії законній господарській діяльності Концерну РРТ вчиненою службовою особою з використання службового становища, а саме заступником директора ОСОБА_3, за ознаками злочину передбаченого ч.З ст.206 КК України.

В постанові ОВС ГСУ МВС України від 10.12.2014 встановлено, що вищезазначене кримінальне порушення вчинене з використанням підробленого документа - ухвали суду (ухвала Тельманівського районного суду Донецької області від 14.07.2014). ч.4 ст.358 КК України.

Вищенаведені факти підтверджуються висновком експерта у кримінальній справі, копія якого додана до матеріалів даної справи.

Позивачем не надано до суду копії ухвали, завіреної належним чином. Крім того, не підтверджено факту подання позову до суду, забезпеченого начебто даною ухвалою.

Таким чином, в своїй позовній заяві позивач посилається на підроблений документ, який є доказом в кримінальному провадженні, і надаючи вказаний документ в якості доказу вводить свідомо суд в оману щодо дійсних обставин справи. Вказана ухвала не є належним та допустимим доказом.

Таким чином, в своїй позовній заяві позивач посилається на підроблений документ, який є доказом в кримінальному провадженні, і надаючи вказаний документ в якості доказу вводить свідомо суд в оману щодо дійсних обставин справи. Вказана ухвала не є належним та допустимим доказом.

Посилання позивача на наказ Концерну РРТ №448 від 29.09.2014 (підписаний ОСОБА_3), яким скасовано наказ про скорочення №378 від 12.08.2014 не може бути взятий до уваги судом, оскільки наказом Концерну РРТ №444 від 30.09.2014 (підписаний діючим генеральним директором Півнюком О.В.) у зв'язку протиправністю та незаконністю наказів виданих ОСОБА_3 29.09.2014 під час спроби захоплення Концерну РРТ скасовано всі його накази від 29.09.2014, зокрема № 448.

Тоді як за №448 зареєстрований наказ від 06.10.2014 «Про внесення змін до штатного розпису Дирекції Концерну РРТ».

Крім того, посилання позивача на ст.24 КЗпП України, як на підставу для задоволення позову про те, що вона не була належним чином повідомлена про скасування наказу про її відсторонення необхідно відхилити, оскільки вказане немає відношення до скорочення позивача з роботи. Про своє скорочення позивач дізналась 15.09.2014, а наказ про скорочення ОСОБА_1 від 17.11.2014, тобто її було повідомлено про наступне вивільнення персонально за 2 місяці, при цьому Концерном РРТ було дотримано процедуру скорочення, яка передбачена чинним законодавством.

Розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Лист ППО Концерну РРТ №104 від 21.11.2014 не є належним рішенням профспілкового органу, оскільки останній не оформлений, як рішення профспілкового органу, в ньому не зазначено кількість його членів, необхідних для прийняття такого рішення (не додержані вимоги про участь у засіданні цього органу більше половини його членів).

Відповідно до ч.ч. 2, 5 ст.43 КЗпП України у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обгрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

В усіх випадках звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП провадиться з наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених главою ІІІ-А КЗпП. Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про ненадання чи незабезпечення їй вищезазначених гарантій, пільг і компенсацій.

Будь-яких доводів, щодо порушення процедури звільнення за ч.І. ст. 40 КЗППУ, неврахування переважного права на залишення на роботі, або інших поважних причин, що унеможливлюють звільнення позивача з посади, останнім не доведено.

Всі доводи позивача зводяться виключно до того, що профспілкою не надано згоди на її звільнення, однак сама по собі профспілка дій відповідача не оскаржувала та пропозицій не вносила.

З урахуванням вищевикладеного не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення коштів за час вимушеного прогулу.

Щодо не виплати позивачу премій з нагоди державних свят Концерн РРТ повідомляє наступне.

Відповідно до п. 5.17. Колективного договору премія з нагоди Дня Незалежності та Дня працівників радіо, телебачення і зв'язку надається за наявності фінансової можливості з урахуванням трудового внеску працівника Концерну РРТ.

Винагорода за підсумками роботи за рік, премії за рік, премії за спеціальними системами й положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, не передбачені актами чинного законодавства - це заохочувальні та компенсаційні виплати.

Законом України «Про оплату праці» передбачено, що умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних та гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі.

Отже премія з нагоди свята не є обов'язковою виплатою. Таким чином, питання виплати чи невиплати вищевказаних премій відноситься виключно до компетенції адміністрації Концерну РРТ. Враховуючи відсутність трудового внеску позивача та фінансову можливість відповідач не вбачав підстав для виплати йому вищезазначеної премії з нагоди Дня Незалежності, Дня працівників радіо, телебачення і зв'язку.

Також, позивач була відсутня на роботі з 28.07.2014 по 26.08.2014, принесла листок непрацездатності за вказаний період. Згідно проведеної перевірки Фондом соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності видача листа непрацездатності АГИ №759774 з 28.07.2014 по 26.08.2014 на ім'я ОСОБА_1 визнана необгрунтованою, з грубим порушенням пп. 1.4.1, 1.7. Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян.затвердженої МОЗ України від 13.11.2001 №455, пп.5.1.4 та 5.1.5 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом МОЗ України від 09.04.2008 №189 та п.3.12 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом від 03.11.2004 №532/274/136-ос/1406.

Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 була відсутня на роботі протягом 30 днів без підтвердження поважності причини.

Також, ОСОБА_1 перебувала на лікарняному в період з 01.07.2014 по 15.07.2014.

Крім того, п.п.6.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку Концерну РРТ передбачено, що за зразкове виконання трудових обов'язків, успіхів в роботі, виконання особливо важливих завдань, тривалу і бездоганну працю та за інші досягнення в роботі застосовуються такі види заохочення: оголошення подяки, преміювання, нагородження цінним подарунком, нагородження почесною грамотою.

Враховуючи вищеописані факти, позивач не виконувала своїх трудових обов'язків належним чином, не мала успіхів в роботі та не виконувала особливо важливі завдання, проте допускала порушення трудової дисципліни, а тому керівник Концерну РРТ вважав за недоцільне (не вбачав підстав) преміювання працівника ОСОБА_1 з нагоди державних свят.

Доводи позивача проте, що пункт 5.17 колективного договору не передбачено жодних спеціальних умов для виплати відповідних премій не заслуговує на уваги, оскільки в казаному пункті зазначено «з урахуванням трудового внеску працівника Концерну РРТ».

Концерн РРТ вважає, що винагорода працівникам має виплачуватись, в тому числі, в залежності від обсягів їх трудових затрат за фактично відпрацьований час в порівнянні з іншими працівниками. Оскільки у позивача відсутні обсяги робіт, в порівнянні з іншими працівниками, в липні - листопаді 2014 року позивач була фактично відсутня на робочому місці відповідач вважає, що підстав, враховуючи трудовий внесок позивача, для виплати їй вищезазначених премій немає.

Посилання позивача на те, що відсутність наказів про невиплату згаданих премій йде в розріз із ст.9 Закону України «Про колективні договори і угоди» та позбавила можливості позивача оскаржити їх, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки вказаною нормою Закону не зазначено про необхідність видачі наказів про невиплату премій, також видача таких наказів не передбачено жодним нормативним актом, вказане є особистими фантазіями та домислами позивача, які не грунтуються на вимогах закону.

Також. Концерн РРТ зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, передбачений ч. І ст.233 КЗпП України, з вимогами про нарахування їй премій з нагоди Дня незалежності України.

Таким чином, просить застосувати строк позовної давності до вимоги про нарахування позивачу премій з нагоди Дня незалежності України.

Посилання позивача на те, що відповідачем зменшено розмір щомісячної премії за основні результати виробничої та фінансово-господарської діяльності, яка передбачена колективним договором Концерн РРТ. а в жовтні та листопаді взагалі не нарахована тане виплачена вважає необгрунтованими з наступних підстав.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 97 КЗпП України та ст. 15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до Загальних положень Методичних рекомендацій щодо організації матеріального стимулювання праці працівників підприємств і організацій «Система матеріального стимулювання праці - це сукупність основних та додаткових показників оцінки колективних та індивідуальних результатів праці, за якою працюючим здійснюються різні виплати заохочувального характеру понад основну заробітну плату з метою використання їх матеріальної зацікавленості для підвищення продуктивності, ефективності та конкурентоспроможності виробництва.»

Відповідно до п.19. Методичних рекомендацій, всі питання щодо матеріального стимулювання працюючих мають бути внесеними до колективного договору підприємства з посиланням на затверджені власником (роботодавцем) та погоджені з профспілковими органами положення.

Відповідно до п. 20 Методичних рекомендацій, на великих підприємствах (об'єднаннях) право розробки та затвердження систем матеріального стимулювання може бути делеговане власником (роботодавцем) керівникам великих структурних підрозділів підприємства і окремих підприємств, що входять до об'єднання, за погодженням з управлінням (відділом) організації та оплати праці (або іншим уповноваженим на це органом підприємства (об'єднання).

Пунктом 5.12 Колективного договору про взаємні обов'язки між адміністрацією Концерну РРТ та об'єднаною профспілковою організацією Концерну РРТ на 2014 - 2016 роки, (затверджений конференцією трудового колективу Концерну РРТ 23 квітня 2014 року), Концерн РРТ за погодженням з ОПО встановлює поточне помісячне преміювання працівників за основні результати виробничої та фінансово-господарської діяльності за Порядком преміювання працівників Концерну РРТ за основні результати виробничої та фінансово-господарської діяльності (Додаток № 4 до колективного договору), у розмірах, визначених філіями Концерну РРТ та дирекцією Концерну РРТ у Розмірах преміювання за основні результати виробничої та фінансово-господарської діяльності, в межах визначеного та затвердженого фонду оплати праці.

Відповідно до п.4 Додатку 4 до колективного договору, обсяг коштів, що спрямовується на преміювання, визначається щомісячно, виходячи з фінансових можливостей.

Таким чином, Порядком преміювання (додаток 4 до колективного договору) визначені загальні положення, методика обчислення, склад заробітної плати, на яку нараховується премія, а право вибору показників (показника) преміювання делеговано філіям (дирекції), та знаходиться, згідно з п. 1.3. колективного договору, в компетенції кожної філії (дирекції).

Відповідно до цього, додатком 31.2. «Розміри преміювання за основні результати виробничої та фінансово - господарської діяльності» встановлений основний показник преміювання працівників дирекції Концерну РРТ «Виконання плану доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Відповідно до п.7. Методичних рекомендацій, основний показник є базою, на якій визначається або розраховується розмір премії.

Аналогічно, у Примітках додатку №31.2. колективного договору щодо показника преміювання зазначено «Показник є основою визначення розміру премії за його виконання». 100 % - це питома вага показника у загальному розмірі премії (зазначено у «шапці» документу), а не встановлений гарантований розмір преміювання працівника. Це означає лише те, що дирекція преміюється за одним показником, питома вага якого у загальному розмірі премії логічно дорівнює 100%. (Якщо 2-3 показника, то можливі варіанти 50+ 50; 50+ 30+ 20 або інше, в сумі вони мають дати 100 %).

Виконання умови та показника преміювання обумовлює право колективу на преміювання, та, з урахуванням п.4 Додатку 4 до колективного договору, визначається відповідний основний розмір преміювання.

Надалі, згідно з п. 10 Додатку 4 до колективного договору, визначається конкретний розмір преміювання для кожного працівника:

«10. Конкретний для кожного працівника розмір преміювання визначається директором філії (для філій Концерну РРТ), генеральним директором Концерну РРТ (для дирекції) на підставі рапортів начальників структурних підрозділів з урахуванням особистого вкладу працівника у загальні результати роботи та стану виконання ним

посадових обов'язків: обсяг і якість виконуваних робіт, дотримання термінів виконання планових робіт та доручень, виконання позапланових та додаткових робіт, подання та відпрацювання ініціативних пропозицій щодо вдосконалення роботи з профільних питань та діяльності філії та Концерну в цілому, рівень професійної кваліфікації, дотримання трудової та виконавської дисципліни та ін. Розмір преміювання встановлюється у відсотках до основного розміру премії, та може перевищувати його не більше, як на 100 %, або зменшуватися до 50%.»

Таким чином, працівник не позбавляється частково або повністю премії (такі випадки прописані у п. 15 -16), а керівнику надано право визначати для кожного працівника конкретний розмір преміювання, як із зменшенням, так і із збільшенням від основного розміру.

Відповідно до змін та доповнень до колективного договору зареєстрованих від 03.10.2014, які вводяться в дію з 01.10.2014 у Порядку преміювання працівників Концерну РРТ за основні результати виробничої та фінансово - господарської діяльності (Додаток 4): У другому реченні пункту 10 слова та цифри «зменшуватись до 50%» замінити словами «зменшуватись до 100%».

Наказом Концерну РРТ №532 від 28.11.2014 «Про преміювання працівників Дирекції Концерну РРТ за основні результати виробничої та фінансово - господарської діяльності у жовтні 2014 року» та наказом Концерну РРТ №596 від 26.12.2014 «Про преміювання працівників Дирекції Концерну РРТ за основні результати виробничої та фінансово - господарської діяльності у листопаді 2014 року» ОСОБА_1 представлено до преміювання та визначено розмір премії 0%.

Повідомляємо, що премія за основні результати виробничої та фінансово -господарської діяльності виплачується в наступному місяці за поточним (тобто премія за вересень 2014 року виплачується в жовтні 2014 року, в жовтні 2014 року виплачується в листопаді 2014 і т.д.).

Як вбачається з розрахункових листків за вересень - листопад 2014 року позивачу було виплачено в жовтні премію за вересень в розмірі 50% та в листопаді 2014 року був проведений перерахунок виплат та виплачено донараховану заробітну плату та премію за вересень 2014 року. Премія за основні результати виробничої та фінансово - господарської діяльності за жовтень та листопад 2014 року була зменшена на 100%, тому відповідно не була нарахована та виплачена.

Позовна заява в частині зменшення позивачу премій за основні результати виробничої та фінансово - господарської діяльності не підлягає задоволенню, оскільки Концерном РРТ не порушено права позивача щодо нарахування їй премій за основні результати виробничої та фінансово - господарської діяльності за період з вересня по листопад 2014 року, оскільки такі премії були їй виплачені, а керівник скористався своїм правом визначати для кожного працівника конкретний розмір преміювання, як із зменшенням, так і із збільшенням від основного розміру.

Твердження позивача про те, що відповідачем не нараховано та не виплачено премію за основні результати виробничої та фінансово-господарської діяльності за вересень - листопад 2014 є необгрунтованими.

Твердження позивача щодо розрахунку вихідної допомоги гарантованих колективним договором 100% щомісячної премії суперечить колективному договору, оскільки його умовами передбачено, що розмір премії може бути зменшено до 50%, а змінами до колективного договору які вступили в дію з 01.10.2014 може бути зменшено до 100% , що і було зроблено по відношенню до позивача і не можуть бути враховані судом при ухваленні рішення.

Наказом №97/ок від 17.11.2014 позивачу нарахована та виплачена вихідна допомога в порядку визначеному постановою Кабінетом Міністрів України від 08.02.1995 №100.

Як вбачається з розрахункового листка за листопад 2014 року Позивачу було нараховано та виплачено вихідну допомогу в розмірі 8215,88 гри. а тому посилання ОСОБА_1 на те, що їй не було виплачено вихідна допомога не відповідає дійсності.

Також із заробітної плати позивача було відраховано 9172,38 грн. компенсації за невикористану відпустку, тобто в липні позивач брала відпустку терміном 24 дні і їй було відповідно нараховано відпускні, проте при звільненні ОСОБА_1 було проведено звірку та перерахунок належних їй виплат і було встановлено, що на момент звільнення у останньої виникло право на відпустку лише строком 17 календарних днів.

Таким чином, з позивачем був проведений повний розрахунок в день звільнення позивача - 17.11.2014 та виплачено їй 660,59 грн, що підтверджується платіжними відомостями №01.321 від 17.11.2014 та №01.329 від 25.11.2014.

Крім того, 24.11.2014 ОСОБА_1 було виплачено 3068,09 грн. (заробітна плата та премія за вересень 2014 року).

Таким чином, позовна вимога про до нарахування 1818 грн. та виплату їй вихідної допомоги в розмірі 10033,88 грн. з розрахунку середньоденної заробітної плати в розмірі 445,95 грн. не підлягає задоволенню з вищенаведених підстав.

Щодо посилань позивача про не виплату їй заробітної плати за вересень 2014 року.

Відповідач не оспорює того, факту, що у позивача за вересень 2014 року - 11 календарних днів, які підлягають оплаті, вказане підтверджується табелем використання робочого часу. З розрахункового листка за вересень вбачається, що позивачу було оплачено 1 робочий день, проте з розрахункового листка за 2014 рік вбачається, що в листопаді при проведенні повного розрахунку з позивачем, останній було доплачено заробітну плату за вересень (за 10 днів) та виплачено премію за вказаний період.

А тому посилання позивача на те, що їй не було нараховано та виплачено заробітної плати за вересень 2014 року не відповідають дійсності та навмисно вводить суд в оману.

Посилання позивача на те, що їй не нарахована заробітна плата за 2 дні в листопаді 2014 року Концерн РРТ повідомляє наступне.

Як вбачається з табелю використання робочого часу за листопад 2014 року з 01.11.2014 до 12.11.2014 Позивач був відсторонений (з них 7 робочих днів оплачено), 13.11.2014 та 14.11.2014 ОСОБА_1 була відсутня на роботі з нез'ясованих причин, а тому відповідно вказані 2 дні не були їй оплачені, а 17.11.2014 - був днем звільнення, який їй оплачений як робочий день. Таким чином, ОСОБА_1 було нарахована та виплачено заробітну плату за 9 робочих днів.

Щодо посилань позивача про те, що відповідач безпідставно вирахував із її заробітної плати 9172,38 грн. повідомляється наступне.

Так, ОСОБА_1 мала право на 34 календарних дня відпустки за період роботи з 20.02.2014 по 19.02.2015. Знаходячись у щорічній відпустці з 19.05.2014 по 09.06.2014 (8 календарних дня відпустки з нового періоду) позивач захворіла, лікарняний з 26.05.2014 по 30.05.2014 (перенесення невикористаної щорічної відпустки 5 к.д.). Знаходилась у невикористаній відпустці з 10.06.2014 по 27.06.2014 (з 28.06.2014 по 30.06.2014 - вихідні та святкові дні). Тобто за вказаний період позивач використала 8 днів щорічної відпустки за період роботи з 20.02.2014 по 19.02.2015.

Знаходячись у щорічній відпустці з 23.07.2014 по 15.08.2014 ОСОБА_1 захворіла, лікарняний з 28.07.2014 по 26.08.2014 (перенесення невикористаної щорічної відпустки 19 к.д.). Невикористана відпустка з 27.08.2014 по 14.09.2014 (19 к.д.). Тобто за вказаний період ОСОБА_1 використала 24 дні щорічної відпустки за період роботи з 20.02.2014 по 19.02.2015. А всього за новий період роботи з 20.02.2014 по 19.02.2015 позивачем використано 32 дні відпустки.

При скороченні позивача було проведено перерахунок сум належних їй виплат і було встановлено, що на момент звільнення у останньої виникло право на відпустку лише строком 24 календарні дні, тобто за 7 календарних днів відпустки ОСОБА_1 безпідставно оплачено 9172,38 грн., які й були вирахувані із її заробітної плати при проведенні з нею остаточного розрахунку.

Таким чином, доводи позивача про те, що відповідачем безпідставно вирахувано із заробітної плати 9172,38 грн Концерн РРТ вважає за необхідне відхилити.

Враховуючи вищевикладені обставини Концерн РРТ вважає, що при звільненні позивача було дотримано процедуру звільнення та проведено повний розрахунок із позивачем, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та в їх задоволенні необхідно відмовити.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили вимоги задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.

Суд заслухавши представників позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, знаходить, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ч. 2 ст. 59 ЦПК України передбачено обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи встановлено:

ОСОБА_1 20 лютого 2013 року була прийнята на посаду заступника юридичного відділу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (а.с. 22).

29 листопада 2013 року ОСОБА_1 була переведена на посаду директора департаменту роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (а.с. 22).

Наказом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 12 серпня 2014 року № 378 передбачено 12 листопада 2014 року скорочення штатної одиниці та виведення із штатного розпису посади директора департаменту роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (а.с. 100-101, 150-152). На даному наказі містить відмітка про те, що ОСОБА_1 ознайомлена з ним 15 вересня 2014 року (а.с. 153).

Суду надано копія повідомлення Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 12 серпня 2014 року без вихідного номеру директора департаменту роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці Концерну РРТ ОСОБА_1, яким дирекція Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення попереджає її про те, що наказом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 12 серпня 2014 року № 378 з 12 листопада 2014 року скорочується посада директора департаменту роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, яку вона обіймає і вона підлягає звільненню. Їй запропоновано роботу на підприємстві відповідно до її спеціальності на вільних посадах згідно з переліком вільних посад який додається (а.с. 164-166).

Суду надано копію акту від 15 вересня 2014 року про те, що 15 вересня 2014 року генеральний директор Концерну РРТ Півнюк Олександр Володимирович надав директору департаменту роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці Концерну РРТ ОСОБА_1 письмове повідомлення про скорочення з переліком вакантних посад та пропозицію перевести її на іншу роботу на підприємстві відповідно до її спеціалізації. Від пропозиції переведення на іншу роботу Концерні радіомовлення, радіозв'язку та телебачення ОСОБА_1 відмовилась. В акті на зазначена ні дата ні вихідний номер письмового повідомлення (а.с. 167).

Наказом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 29 вересня 2014 року № 448 скасовано наказ Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 12 серпня 2014 року № 378 (а.с. 102).

Наказом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 30 вересня 2014 року № 444 скасовано наказ Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 29 вересня 2014 року № 448 (а.с. 190).

Суду надана копія повідомлення Первинної профспілкової організації Дирекції Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 08.08.2014 р. № 3975/1-ППО в якому зазначається про Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення даним повідомляє первинну профспілкову організацію Дирекції Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення щодо необхідності наступного скорочення штату Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення. На протязі 2013 року Дирекція Концерну радіомовлення радіозв'язку та телебачення за кількістю штатних одиниць збільшилася на 30%, а за останні 3 роки - майже в 2 рази та на теперішній час складає 146 осіб. Таке збільшення штатної чисельності працівників Дирекції Концерну РРТ призвело до значного перевищення запланованих витрат (зокрема збільшення фонду оплати праці), було нічим не обґрунтовано та суперечило заходам, спрямованим на оптимізацію та зменшення витрат, які передбачені Стратегією розвитку Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, оскільки обсяги діяльності підприємства і документообіг у 2013 році в порівнянні з 2012 роком не змінилися. З метою удосконалення системи управління Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення а також економії витрат, в умовах складного фінансового стану Концерну, планується проведення скорочення штату Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в 2014 році. Враховуючи зазначене та керуючись положеннями законодавства України про працю, положеннями колективного договору повідомляє про скорочення наступних штатних одиниць Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, зокрема штатної одиниці директора департаменту роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці ОСОБА_1 (а.с. 155-156).

Суду надана копія аналогічного повідомлення Професійної спілки працівників зв'язку України 08.08.2014 р. № 3977/1-08 (а.с. 159-160).

Суду надана копія акту № 1 від 12 серпня 2014 року про передачу члену Первинної профспілкової організації Дирекції Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення ОСОБА_2 повідомлення від 11 серпня 2014 року (вих. № 3975/1-ППО) Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення про скорочення штату Концерну РРТ (а.с. 157).

Суду копія повідомлення від 11 серпня 2014 року (вих. № 3975/1-ППО) Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення про скорочення штату Концерну РРТ не надана.

Не надано суду доказів про наявність у ОСОБА_2 права отримувати кореспонденцію Первинної профспілкової організації Дирекції Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.

Суду надана копія листа Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення 08.08.2014 р. № 3976/1-08 Професійної спілки працівників зв'язку України з проханням провести консультації щодо пом'якшення несприятливих наслідків скорочення працівників Концерну РРТ без внесення конкретних пропозиції за сторони Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення щодо пом'якшення несприятливих наслідків скорочення працівників Концерну РРТ (а.с. 158).

Суду надана копія подання Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення до Первинної профспілкової організації Дирекції Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 23.10.2014 р. № 5036/1-08 з проханням про надання письмової згоди на звільнення директора департаменту роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці ОСОБА_1 у зв'язку зі скороченням штату та чисельності Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, в якому зазначено, що відповідно до наказу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 12 вересня 2014 року № 410 визначено, що дата скорочення ОСОБА_1 буде вираховуватись, виходячи з дати ознайомлення ОСОБА_1 з наказом № 378 від 12 липня 2014 року та наказом № 410 від 12 вересня 2014 року. (а.с. 155-156).

Суду копії наказів Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення № 378 від 12 липня 2014 року та наказом № 410 від 12 вересня 2014 року та докази про ознайомлення ОСОБА_1 з цими наказами не надані.

Подання Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення до Первинної профспілкової організації Дирекції Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 23.10.2014 р. № 5036/1-08 було 24 жовтня 2014 року до доставлено не Первинній профспілковій організації Дирекції Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення а до відділу документозабезпечення та контролю Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (а.с. 174).

В акті від 27 жовтня 2014 року зазначено, що 27 жовтня 2014 року член профспілкового комітету ППО Дирекції Концерну РРТ ОСОБА_5 відмовилась отримувати повідомлення на ім'я голови профспілкового комітету ППО Дирекції Концерну РРТ та листи за № від 5023/1-08 по № 5036/1-08 від 23.10.2014 р. (а.с. 177).

Суду не надано доказів про наявність у ОСОБА_5 права отримувати кореспонденцію Первинної профспілкової організації Дирекції Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.

Наказом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 17 листопада 2014 р. № 97/ок ОСОБА_1 звільнено з посади директора департаменту роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці в зв 'язку зі скороченням чисельності та штату працівників по п. 1 cт, 40 КЗпП України на підставі наказів Концерну РРТ від 12.08.2014, від. 12.09.2014. Компенсація за використану відпустку - 7 календарних днів. Вихідна допомога 8215 грн. 88 коп. На наказі міститься відмітка про ознайомлення з ним працівника 21 листопада 2014 року (а.с. 23).

Доказів про дату надання ОСОБА_1 копії наказу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 17 листопада 2014 р. № 97/ок суду не надано.

В протоколі засідання профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Дирекції Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення № 24 від 21 листопада 2014 року зазначено, що Первинною профспілкової організацією Дирекції Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення 7 листопада 2014 року отримано подання щодо надання згоди на звільнення працівників відповідно до наказу Концерну РРТ № 378 від 12.08.2014 р., в т.ч. ОСОБА_1.

Рішенням профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Дирекції Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 21 листопада 2014 року відмовлено в наданні згоди на згоди на звільнення директора департаменту роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці ОСОБА_1 у зв'язку зі скороченням штату та чисельності Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення. З 4 членів профспілкового комітету у вказаному засіданні брало участь три члени комітету: ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, які одноголосно проголосували за це рішення (а.с. 310).

Рішення профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Дирекції Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 21 листопада 2014 року мотивоване наступним.

Адміністрація Концерну РРТ обґрунтовує необхідність скорочення наступним чином:

на протязі 2013 року дирекція Концерну РРТ за кількістю штатних одиниць збільшилася на 30%, а за останні 3 роки - майже в 2 рази. Це при що штатна чисельність підпорядкованих філій зменшилася на 25%. таке збільшення штатної чисельності працівників дирекції призвело до значного перевищення запланованих витрат, було нічим не обґрунтовано та суперечило заходам, спрямованим на оптимізацію та зменшення витрат, які намічені Стратегією розвитку Концерну РРТ, оскільки обсяги діяльності земства і документообіг у 2013 році в порівнянні з 2012 роком не збільшився. у зв'язку зі складним фінансовим станом підприємства і потребою скорочення витрат на утримання Концерну РРТ.

Із аргументами адміністрації Концерну РРТ погодитись неможливо в з тим що, протягом 2013 - 2014 років у структурі Концерну РРТ відбулись зміни, що обумовлені наступним.

Відповідно до підписаної міжнародної угоди - Женевської конвенції від 2006 року щодо закріплення результатів планування наземного цифрового мовлення, Україна зобов'язана до середини 2015 р. повністю перейти з аналогового телебачення на цифрове.

Такий перехід супроводжуватиметься технічним переоснащенням філій та підприємств Концерну РРТ, що сприятиме підвищення якості послуг для споживачів.

Концерн має забезпечити поступовий перехід на цифрове телемовлення, що, в свою чергу, пов'язано зі зміною організації процесів роботи, структури управління та корегуванням кількості персоналу.

Суттєва зміна процесів передбачає перегляд структури управління ними та організації роботи. Діяльність за цими напрямами доцільно проводити поступово, наближаючись до єдиної мети - переходу на цифрове телемовлення.

Так, впродовж 2013 - 2014 років у Концерні РРТ відбулась реорганізація, що охопила не лише дирекцію Концерну, а і його філії. Реорганізація підтверджується затвердженими від 01.01.2014 року організаційними структурами, що передані на філії та проектах платних розписів наданих філіями для розгляду дирекції Концерну (введеними в дію від 01.04.2014 року).

Завдяки автоматизації та оптимізації деяких процесів, з'явилась можливість перевести їх частково або повністю під контроль дирекції (наприклад частину роботи бухгалтерії, внутрішній аудит та ін.). Функціональні обов'язки окремо кожного працівника дирекції Концерну розширились, а навантаження на них підвищилось (при цьому на філіях спостерігається протилежна тенденція). Тобто, було прийнято рішення централізувати процес організації праці, з метою економії та раціоналізації процесів. Зазначені зміни дозволили здійснити оптимізацію, яка скоротила фонд оплати праці на 26,7%,

Аналізувати підвищення кількості посад лише у дирекції Концерну РРТ не актуально у зв'язку з тим, що підприємство у своїй структурі, крім дирекції, має 23 філії. Кількість працівників дирекції у:

2012 році (на 01.01.20.12 р.) склала 101 чол.; у 2013 році (на 01.01.2013 р.) 101 чол.;

у 2014 році 147 чол. (зазначено, що в цю чисельність входять 12 співробітників ЦКУ РТ та 12 чол. ПКВ, які були переведені з Київської філії з Тернопільської, Луганської і Львівської філій до дирекції КРРТ у зв'язку з реорганізацією).

Проте загалом по Концерну у: 2012 році 3036 чол.; у 2013 році 3045 чол.; у 2014 (на 24.04.2014 р.) році 2781 чол. Так, станом на 24.04.2014 року чисельність працівників по Концерн)' РРТ нижче ніж у 2013 році на 264 чол. та. навіть, нижче ніж у 2012 році на 255 чол.

Крім того Концерн РРТ розпочав роботи щодо удосконалення діяльності відповідно до міжнародних стандартів якості, що с безпосередньою вимогою галузевої угоди. Наказом від 27.02.2013 р. № 98 розпочато процес формування системи менеджменту якості з метою подальшого її впровадження у комерційно-господарську та виробничу діяльність Концерну РРТ, що у свою чергу також відобразилось на зміні організаційної структури Концерну РРТ.

Виходячи з вимог стандарту, організації необхідно удосконалювати двосторонній зв'язок зі споживачем, постачальниками, забезпечувати відкритість та оптимізувати процеси. Концерну доводиться функціонувати на ринкових умовах (враховуючи жорстку конкуренцію) із приватними підприємствами, взаємодіяти з органами державної влади, аналізувати досвід більш розвинених компаній, взаємодіяти з ними та шукати перспективні напрями розвитку. З цією метою, застосування нових підходів, у тому числі, до управління є необхідною умовою. У зв'язку з цим, виникнення структурних підрозділів: департамент роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці; відділ маркетингу; комерційний відділ; сектор оптимізації бізнес-процесів; відділ внутрішнього аудиту, а також реорганізація технічної дирекції є доцільними та обґрунтованими заходами.

Концерн РРТ здійснює свої витрати виключно до затвердженого фінансового плану на відповідний рік і фонд заробітної плати по Концерну РРТ в цілому завжди відповідав затвердженому органом управління. Разом з тим генеральним директором Концерну РРТ не надано жодного підтверджуючого документа, який дійсно свідчив би про перевищення видатків фонду заробітної плати в 2014 році.

Адміністрацією Концерну РРТ не надано жодного підтверджуючого документу, щодо скрутного фінансового становища в Концерні РРТ (а.с. 286 -289).

Таким чином звільнення директора департаменту роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці ОСОБА_1 здійснено відповідачем за відсутності виборного органу первинної профспілкової організації, що є порушенням ч. 1 ст. 43-1 КЗпП України.

Рішення профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Дирекції Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 21 листопада 2014 року, яке прийняте після звільнення директора департаменту роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці ОСОБА_1, і яким відмовлено в наданні згоди на згоди на звільнення директора департаменту роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці ОСОБА_1 у зв'язку зі скороченням штату та чисельності Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, належним чином обґрунтовано.

Відповідач не надав суду належні докази, які спростовують наведені в рішенні профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Дирекції Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 21 листопада 2014 року обставини.

Ст. 2 КЗпП України передбачено, що право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно п. 1 ст. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ст.ст. 87, 88 Цивільного кодексу України та ст. 57 Господарського кодексу України юридичні особи, що здійснюють господарську діяльність діють відповідно їх Статутів.

Ст. 2.2.Статуту Концерну РРТ (нова редакція), який затверджений Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, наказ від 03.02.2014 року № 51, зокрема передбачає провадження зовнішньоекономічної діяльності (а.с. 140).

Концерн РРТ належить до сфери управління Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, яка є Уповноваженим органом управляння Концерном (а.с. 139).

Відповідно до ст. 5.3. Статуту Концерну РРТ концерн самостійно встановлює штатний розпис і чисельність працівників, за погодженням з Уповноваженим органом затверджує структуру (а.с. 144).

Згідно ст. 6.6. Статуту Концерну РРТ генеральний директор самостійно вирішує питання діяльності концерну, за винятком тих, що відповідно до Статуту належать до компетенції Уповноваженого органу управління і концерну, зокрема, генеральний директор самостійно встановлює штатний розпис і чисельність працівників, за погодженням з Уповноваженим органом управління затверджує структуру концерну (а.с. 145).

Відповідно до ст. 5.3. Статуту Концерну РРТ Правління є колегіальним органом і має право приймати рішення з усіх питань діяльності концерну, в тому числі щодо планування й аналізу результатів господарської діяльності концерну (а.с. 145).

П.1.2. Положення про департамент роботи з органами влади, зв'язків з громад кістю та міжнародної співпраці, затвердженого в.о. Генерального директора Концерну РРТ в 2013 році, департамент роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці є самостійним структурним підрозділом, створюється і ліквідується за рішенням генерального директора Концерну РРТ (а.с. 183 ). Однак відповідно до ст.ст. 5.3., 6.6. Статуту Концерну РРТ в новій редакції, яка затверджена Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, наказ від 03.02.2014 року № 51, структура концерну встановлюється генеральним директором за погодженням з Уповноваженим органом управління.

П.1.6. Положення про департамент роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці передбачено, що департамент роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці очолює директор департаменту роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці, який в рамках своїх повноважень керує роботою сектору роботи органами влади, сектору зв'язків з громад кістю та засобами масової інформації, сектору міжнародного співробітництва Концерну РРТ (а.с. 183, 184).

В наказі по концерну РРТ від 12.08.2014 року № 378 містяться загальні посилання на збільшення штатних одиниць дирекції концерну РРТ на протязі 2013 року на 30%, а за останні 3 роки майже в два рази, при цьому штатна чисельність підпорядкованих філій зменшилась на 25%. Однак в наказі не міститься конкретних цифр та аналізу діяльності департаменту роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці.

При цьому не надане відповідне рішення генерального директора Концерну РРТ, погоджене з Уповноваженим органом управління, щодо зміни в організації роботи, зокрема в здійсненні керівництва департаменту роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці.

Відповідачем під час розгляду справи суду надане Положення про департамент роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці, затвердженого в.о. Генерального директора Концерну РРТ в 2013 році, в який на даний час не внесено жодних змін. Тобто відповідно до вказаного чинного Положення про департамент роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці очолює директор департаменту роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці, який в рамках своїх повноважень керує роботою сектору роботи органами влади, сектору зв'язків з громадськістю та засобами масової інформації, сектору міжнародного співробітництва Концерну РРТ.

Суду не надане рішення Правління Концерну РРТ з аналізом результатів господарської діяльності концерну, зокрема, департаменту роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці, що відповідно до ст. 5.3. Статуту Концерну належить до виключної компетенції Правління як колегіального органу.

Відповідно до ст. 49-4 КЗпП зайнятість суспільно корисною працею осіб, які припинили трудові відносини з підстав, передбачених цим Кодексом, при неможливості їх самостійного працевлаштування, забезпечується відповідно до Закону України "Про зайнятість населення". Ліквідація, реорганізація підприємств, зміна форм власності або часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці, можуть здійснюватися тільки після завчасного надання професійним спілкам інформації з цього питання, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. Власник або уповноважений ним орган не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення проводить консультації з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення. Професійні спілки мають право вносити пропозиції відповідним органам про перенесення строків або тимчасове припинення чи відміну заходів, пов'язаних з звільненням працівників. Аналогічна норма міститься в статті 22 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Обставини справи свідчать, що адміністрацією Концерну РРТ не виконано в повному обсязі вимоги ст. 49-4 КЗпП України та ст. 22 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Оскільки звільнення директора департаменту роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці ОСОБА_1 здійснене з порушенням норм законодавства про працю, вона відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 235 КЗпП України підлягає поновленню на роботі з виплатою середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Заробітна плата позивача за вересень 2014 року складала7874 грн. 57 коп. та за жовтень 2014 року 8757 грн. 78 коп (а.с. 203, 204), всього 16628 грн. 35 коп.

Враховуючи, що у вересні-жовтні 2014 року було 45 робочих днів середній заробіток за один робочий день становить 369 грн 51 коп.

Середньої заробітна плата за час вимушеного прогулу за період з 18 листопада 2014 року по 23 лютого 2015 року становить 25126 грн. 68 коп.

В решті позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до п. 5.17. Колективного договору премія з нагоди Дня Незалежності та Дня працівників радіо, телебачення і зв'язку надається за наявності фінансової можливості з урахуванням трудового внеску працівника Концерну РРТ.

Винагорода за підсумками роботи за рік, премії за рік, премії за спеціальними системами й положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, не передбачені актами чинного законодавства - це заохочувальні та компенсаційні виплати.

Законом України «Про оплату праці» передбачено, що умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних та гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі.

Отже премія з нагоди свята не є обов'язковою виплатою. Таким чином, питання виплати чи невиплати вищевказаних премій відноситься виключно до компетенції адміністрації Концерну РРТ. Враховуючи відсутність трудового внеску позивача та фінансову можливість відповідач не вбачав підстав для виплати йому вищезазначеної премії з нагоди Дня Незалежності, Дня працівників радіо, телебачення і зв'язку.

Також, позивач була відсутня на роботі з 28.07.2014 по 26.08.2014, принесла листок непрацездатності за вказаний період. Згідно проведеної перевірки Фондом соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності видача листа непрацездатності АГИ №759774 з 28.07.2014 по 26.08.2014 на ім'я ОСОБА_1 визнана необгрунтованою, з грубим порушенням пп. 1.4.1, 1.7. Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої МОЗ України від 13.11.2001 №455, пп.5.1.4 та 5.1.5 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом МОЗ України від 09.04.2008 №189 та п.3.12 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом від 03.11.2004 №532/274/136-ос/1406.

Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 була відсутня на роботі протягом 30 днів без підтвердження поважності причини.

Також, ОСОБА_1 перебувала на лікарняному в період з 01.07.2014 по 15.07.2014.

Крім того, п.п.6.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку Концерну РРТ передбачено, що за зразкове виконання трудових обов'язків, успіхів в роботі, виконання особливо важливих завдань, тривалу і бездоганну працю та за інші досягнення в роботі застосовуються такі види заохочення: оголошення подяки, преміювання, нагородження цінним подарунком, нагородження почесною грамотою.

Враховуючи вищеописані факти, керівник Концерну РРТ вважав за недоцільне (не вбачав підстав) преміювання працівника ОСОБА_1 з нагоди державних свят.

Доводи позивача проте, що пункт 5.17 колективного договору не передбачено жодних спеціальних умов для виплати відповідних премій не заслуговує на уваги, оскільки в казаному пункті зазначено «з урахуванням трудового внеску працівника Концерну РРТ».

Винагорода працівникам має виплачуватись, в тому числі, в залежності від обсягів їх трудових затрат за фактично відпрацьований час в порівнянні з іншими працівниками. Оскільки у позивача відсутні обсяги робіт, в порівнянні з іншими працівниками, в липні - листопаді 2014 року позивач була фактично відсутня на робочому місці відповідач вважає, що підстав, враховуючи трудовий внесок позивача, для виплати їй вищезазначених премій немає.

Посилання позивача на те, що відсутність наказів про невиплату згаданих премій йде в розріз із ст.9 Закону України «Про колективні договори і угоди» та позбавила можливості позивача оскаржити їх, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки вказаною нормою Закону не зазначено про необхідність видачі наказів про невиплату премій, також видача таких наказів не передбачено жодним нормативним актом.

Також. Концерн РРТ зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, передбачений ч. І ст.233 КЗпП України, з вимогами про нарахування їй премій з нагоди Дня незалежності України.

Таким чином, просить застосувати строк позовної давності до вимоги про нарахування позивачу премій з нагоди Дня незалежності України.

Посилання позивача на те, що відповідачем зменшено розмір щомісячної премії за основні результати виробничої та фінансово-господарської діяльності, яка передбачена колективним договором Концерн РРТ. а в жовтні та листопаді взагалі не нарахована тане виплачена вважає необгрунтованими з наступних підстав.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 97 КЗпП України та ст. 15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до Загальних положень Методичних рекомендацій щодо організації матеріального стимулювання праці працівників підприємств і організацій «Система матеріального стимулювання праці - це сукупність основних та додаткових показників оцінки колективних та індивідуальних результатів праці, за якою працюючим здійснюються різні виплати заохочувального характеру понад основну заробітну плату з метою використання їх матеріальної зацікавленості для підвищення продуктивності, ефективності та конкурентоспроможності виробництва.»

Відповідно до п.19. Методичних рекомендацій, всі питання щодо матеріального стимулювання працюючих мають бути внесеними до колективного договору підприємства з посиланням на затверджені власником (роботодавцем) та погоджені з профспілковими органами положення.

Відповідно до п. 20 Методичних рекомендацій, на великих підприємствах (об'єднаннях) право розробки та затвердження систем матеріального стимулювання може бути делеговане власником (роботодавцем) керівникам великих структурних підрозділів підприємства і окремих підприємств, що входять до об'єднання, за погодженням з управлінням (відділом) організації та оплати праці (або іншим уповноваженим на це органом підприємства (об'єднання).

Пунктом 5.12 Колективного договору про взаємні обов'язки між адміністрацією Концерну РРТ та об'єднаною профспілковою організацією Концерну РРТ на 2014 - 2016 роки, (затверджений конференцією трудового колективу Концерну РРТ 23 квітня 2014 року), Концерн РРТ за погодженням з ОПО встановлює поточне помісячне преміювання працівників за основні результати виробничої та фінансово-господарської діяльності за Порядком преміювання працівників Концерну РРТ за основні результати виробничої та фінансово-господарської діяльності (Додаток № 4 до колективного договору), у розмірах, визначених філіями Концерну РРТ та дирекцією Концерну РРТ у Розмірах преміювання за основні результати виробничої та фінансово-господарської діяльності, в межах визначеного та затвердженого фонду оплати праці.

Відповідно до п.4 Додатку 4 до колективного договору, обсяг коштів, що спрямовується на преміювання, визначається щомісячно, виходячи з фінансових можливостей.

Таким чином, Порядком преміювання (додаток 4 до колективного договору) визначені загальні положення, методика обчислення, склад заробітної плати, на яку нараховується премія, а право вибору показників (показника) преміювання делеговано філіям (дирекції), та знаходиться, згідно з п. 1.3. колективного договору, в компетенції кожної філії (дирекції).

Відповідно до цього, додатком 31.2. «Розміри преміювання за основні результати виробничої та фінансово - господарської діяльності» встановлений основний показник преміювання працівників дирекції Концерну РРТ «Виконання плану доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Відповідно до п.7. Методичних рекомендацій, основний показник є базою, на якій визначається або розраховується розмір премії.

Аналогічно, у Примітках додатку №31.2. колективного договору щодо показника преміювання зазначено «Показник є основою визначення розміру премії за його виконання». 100 % - це питома вага показника у загальному розмірі премії (зазначено у «шапці» документу), а не встановлений гарантований розмір преміювання працівника. Це означає лише те, що дирекція преміюється за одним показником,

Виконання умови та показника преміювання обумовлює право колективу на преміювання, та, з урахуванням п.4 Додатку 4 до колективного договору, визначається відповідний основний розмір преміювання.

Надалі, згідно з п. 10 Додатку 4 до колективного договору, визначається конкретний розмір преміювання для кожного працівника:

«10. Конкретний для кожного працівника розмір преміювання визначається директором філії (для філій Концерну РРТ), генеральним директором Концерну РРТ (для дирекції) на підставі рапортів начальників структурних підрозділів з урахуванням особистого вкладу працівника у загальні результати роботи та стану виконання ним посадових обов'язків: обсяг і якість виконуваних робіт, дотримання термінів виконання планових робіт та доручень, виконання позапланових та додаткових робіт, подання та відпрацювання ініціативних пропозицій щодо вдосконалення роботи з профільних питань та діяльності філії та Концерну в цілому, рівень професійної кваліфікації, дотримання трудової та виконавської дисципліни та ін. Розмір преміювання встановлюється у відсотках до основного розміру премії, та може перевищувати його не більше, як на 100 %, або зменшуватися до 50%.»

Таким чином, працівник не позбавляється частково або повністю премії (такі випадки прописані у п. 15 -16), а керівнику надано право визначати для кожного працівника конкретний розмір преміювання, як із зменшенням, так і із збільшенням від основного розміру.

Відповідно до змін та доповнень до колективного договору зареєстрованих від 03.10.2014, які вводяться в дію з 01.10.2014 у Порядку преміювання працівників Концерну РРТ за основні результати виробничої та фінансово - господарської діяльності (Додаток 4): У другому реченні пункту 10 слова та цифри «зменшуватись до 50%» замінити словами «зменшуватись до 100%».

Наказом Концерну РРТ №532 від 28.11.2014 «Про преміювання працівників Дирекції Концерну РРТ за основні результати виробничої та фінансово - господарської діяльності у жовтні 2014 року» та наказом Концерну РРТ №596 від 26.12.2014 «Про преміювання працівників Дирекції Концерну РРТ за основні результати виробничої та фінансово - господарської діяльності у листопаді 2014 року» ОСОБА_1 представлено до преміювання та визначено розмір премії 0%.

Премія за основні результати виробничої та фінансово -господарської діяльності виплачується в наступному місяці за поточним (тобто премія за вересень 2014 року виплачується в жовтні 2014 року, в жовтні 2014 року виплачується в листопаді 2014 і т.д.).

Як вбачається з розрахункових листків за вересень - листопад 2014 року позивачу було виплачено в жовтні премію за вересень в розмірі 50% та в листопаді 2014 року був проведений перерахунок виплат та виплачено донараховану заробітну плату та премію за вересень 2014 року. Премія за основні результати виробничої та фінансово - господарської діяльності за жовтень та листопад 2014 року була зменшена на 100%, тому відповідно не була нарахована та виплачена.

Позовна заява в частині зменшення позивачу премій за основні результати виробничої та фінансово - господарської діяльності не підлягає задоволенню, оскільки Концерном РРТ не порушено права позивача щодо нарахування їй премій за основні результати виробничої та фінансово - господарської діяльності за період з вересня по листопад 2014 року, оскільки такі премії були їй виплачені, а керівник скористався своїм правом визначати для кожного працівника конкретний розмір преміювання, як із зменшенням, так і із збільшенням від основного розміру.

Твердження позивача про те, що відповідачем не нараховано та не виплачено премію за основні результати виробничої та фінансово-господарської діяльності за вересень - листопад 2014 є необгрунтованими.

Твердження позивача щодо розрахунку вихідної допомоги гарантованих колективним договором 100% щомісячної премії суперечить колективному договору, оскільки його умовами передбачено, що розмір премії може бути зменшено до 50%, а змінами до колективного договору які вступили в дію з 01.10.2014 може бути зменшено до 100% , що і було зроблено по відношенню до позивача і не можуть бути враховані судом при ухваленні рішення.

Наказом №97/ок від 17.11.2014 позивачу нарахована та виплачена вихідна допомога в порядку визначеному постановою Кабінетом Міністрів України від 08.02.1995 №100.

Як вбачається з розрахункового листка за листопад 2014 року Позивачу було нараховано та виплачено вихідну допомогу в розмірі 8215,88 гри. а тому посилання ОСОБА_1 на те, що їй не було виплачено вихідна допомога не відповідає дійсності.

Також із заробітної плати позивача було відраховано 9172,38 грн компенсації за невикористану відпустку, тобто в липні позивач брала відпустку терміном 24 дні і їй було відповідно нараховано відпускні, проте при звільненні ОСОБА_1 було проведено звірку та перерахунок належних їй виплат і було встановлено, що на момент звільнення у останньої виникло право на відпустку лише строком 17 календарних днів.

Таким чином, з позивачем був проведений повний розрахунок в день звільнення позивача - 17.11.2014 та виплачено їй 660,59 грн, що підтверджується платіжними відомостями №01.321 від 17.11.2014 та №01.329 від 25.11.2014.

Крім того, 24.11.2014 ОСОБА_1 було виплачено 3068,09 грн (заробітна плата та премія за вересень 2014 року).

Таким чином, позовна вимога про до нарахування 1818 грн та виплату їй вихідної допомоги в розмірі 10033,88 грн з розрахунку середньоденної заробітної плати в розмірі 445,95 грн не підлягає задоволенню.

Щодо посилань позивача про не виплату їй заробітної плати за вересень 2014 року.

Відповідач не оспорює того, факту, що у позивача за вересень 2014 року - 11 календарних днів, які підлягають оплаті, вказане підтверджується табелем використання робочого часу. З розрахункового листка за вересень вбачається, що позивачу було оплачено 1 робочий день, проте з розрахункового листка за 2014 рік вбачається, що в листопаді при проведенні повного розрахунку з позивачем, останній було доплачено заробітну плату за вересень (за 10 днів) та виплачено премію за вказаний період.

Посилання позивача на те, що їй не було нараховано та виплачено заробітної плати за вересень 2014 року не відповідають дійсності.

Посилання позивача на те, що їй не нарахована заробітна плата за 2 дні в листопаді 2014 року не може бути взяте до уваги.

Як вбачається з табелю використання робочого часу за листопад 2014 року з 01.11.2014 до 12.11.2014 Позивач був відсторонений (з них 7 робочих днів оплачено), 13.11.2014 та 14.11.2014 ОСОБА_1 була відсутня на роботі з нез'ясованих причин, а тому відповідно вказані 2 дні не були їй оплачені, а 17.11.2014 - був днем звільнення, який їй оплачений як робочий день. Таким чином, ОСОБА_1 було нарахована та виплачено заробітну плату за 9 робочих днів.

Щодо посилань позивача про те, що відповідач безпідставно вирахував із її заробітної плати 9172,38 грн., то ОСОБА_1 мала право на 34 календарних дня відпустки за період роботи з 20.02.2014 по 19.02.2015. Знаходячись у щорічній відпустці з 19.05.2014 по 09.06.2014 (8 календарних дня відпустки з нового періоду) позивач захворіла, лікарняний з 26.05.2014 по 30.05.2014 (перенесення невикористаної щорічної відпустки 5 к.д.). Знаходилась у невикористаній відпустці з 10.06.2014 по 27.06.2014 (з 28.06.2014 по 30.06.2014 - вихідні та святкові дні). Тобто за вказаний період позивач використала 8 днів щорічної відпустки за період роботи з 20.02.2014 по 19.02.2015.

Знаходячись у щорічній відпустці з 23.07.2014 по 15.08.2014 ОСОБА_1 захворіла, лікарняний з 28.07.2014 по 26.08.2014 (перенесення невикористаної щорічної відпустки 19 к.д.). Невикористана відпустка з 27.08.2014 по 14.09.2014 (19 к.д.). Тобто за вказаний період ОСОБА_1 використала 24 дні щорічної відпустки за період роботи з 20.02.2014 по 19.02.2015. А всього за новий період роботи з 20.02.2014 по 19.02.2015 позивачем використано 32 дні відпустки.

При скороченні позивача було проведено перерахунок сум належних їй виплат і було встановлено, що на момент звільнення у останньої виникло право на відпустку лише строком 24 календарні дні, тобто за 7 календарних днів відпустки ОСОБА_1 безпідставно оплачено 9172,38 грн, які й були вирахувані із її заробітної плати при проведенні з нею остаточного розрахунку.

Таким чином, вимоги позивача про те, що відповідачем безпідставно вирахувано із заробітної плати 9172,38 грн. слід відхилити.

Враховуючи наведене на підставі ст.ст. 2, 21, п. 1 ч. 1 ст. 40, ст.ст. 43-1, 44, 47, 49-4, 50, 52, 82, 94, 97, 139 - 144, 233, 235, 243-248 КЗпП України, ст.ст 87, 88 Цивільного кодексу України, ст. 57 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.15, 15-1, 30, 62, 202, 202-1, 203 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення про поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням та за час затримки виплати належних сум при звільненні, донарахування та виплату одноразових і щомісячних премій, вихідної допомоги, перерахунок середньої заробітної плати, донарахування і виплату заробітної плати за вересень та листопад 2014 року та виплату безпідставно утриманих коштів задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 17 листопада 2014 р. № 97/ок Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора департаменту роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення 17 листопада 2014 року

Поновити ОСОБА_1 на посаді директора департаменту роботи з органами влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.

Стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 25126 грн 68 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць.

Стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (Ідентифікаційний код: 01190043) на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

В решті позовних вимог належить відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя Дубас Т.В.