Постанова № 42805878, 20.02.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2015 року 810/188/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Хімофарм пласт" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та зупинення виконання позивачем грошових зобов"язань,

в с т а н о в и в:

21 січня 2015 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося приватне підприємство "Хімофарм пласт" (далі - позивач) з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 7 липня 2014 р. №№ 0006482201, 0006512201, 0006472201 та зупинення виконання позивачем грошових зобов"язань, визначених у названих податкових повідомленнях-рішеннях, до закінчення процедури адміністративного оскарження.

11 лютого 2015 р. позивач уточнив позовні вимоги, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 7 липня 2014 р. №№ 0006482201, 0006512201, 0006472201, а також вилучити з прохальної частини позовної заяви п. 3 (т. 2 а.с. 161).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно зробив висновки про нікчемність правочинів, які були укладені між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Летавіца" (далі - ТОВ "Летавіца") і товариством з обмеженою відповідальністю "Гатіора" (далі - ТОВ "Гатіора"). Стверджував, що укладені угоди були реальними та виконаними сторонами в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити посилаючись на те, що правочин між позивачем та ТОВ "Летавіца" і ТОВ "Гатіора" здійснені без мети настання реальних наслідків. Стверджував, що названі правочини є нікчемними (т. 2 а.с. 164-166).

11 лютого 2015 р. представниками сторін було подано до суду письмові клопотання про розгляд справи без їх участі (т. 2 а.с. 163, 167).

Розглянувши матеріали справи, клопотання сторін, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів ч. 4 ст. 122 КАС України за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

9 лютого 2010 р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А 01 № 277073 (т. 1 а.с. 17).

Основними видами діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля (т. 1 а.с. 18).

У період з 5 по 12 червня 2014 р. відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Летавіца" за період з 1 по 30 листопада 2012 р. та ТОВ "Гатіора" за період з 1 по 31 січня 2013 р., за результатами якої 18 червня 2014 р. було складено акт перевірки № 339/10-06-22-01/36597025 (далі - акт перевірки № 339/10-06-22-01/36597025) (т. 1 а.с.35-50).

У розділі "Висновок" названого акту перевірки зазначено, що позивачем порушено:

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов"язання з ПДВ, що підлягають сплаті на загальну суму 73 864 грн 00 коп., в тому числі за січень 2013 р. на суму 73 864 грн 00 коп., та завищено залишок від"ємного значення, який після бюджетного відшкодування підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на загальну суму 50 024 грн 00 коп., в тому числі за листопад 2012 р. у сумі 50 024 грн 00 коп.;

- п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1, пп. 139.1.13 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 70 171 грн 00 коп. (т. 1 а.с. 49).

7 липня 2014 р. на підставі висновків акту перевірки № 339/10-06-22-01/36597025 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0006482201, яким зменшено розмір від"ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 50 024 грн 00 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № 0006482201) (т. 1 а.с. 60);

- № 0006512201, яким нараховано суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у сумі 73 864 грн 00 коп., за штрафними санкціями - 18 466 грн 00 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № 0006512201) (т. 1 а.с. 61);

- № 0006472201, яким нараховано суму грошового зобов"язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 122 696 грн 00 коп., за штрафними санкціями - 30 674 грн 00 коп. (далі - податокве повідомлення-рішення № 0006472201) (т. 1 а.с. 62).

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, ним було подано даний адміністративний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані ПК України, в редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин.

Згідно з вимогами п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як убачається з п. 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Згідно з вимогами п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до вимог п. 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Як убачається з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з вимогами п. 138.6 ст. 138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Відповідно до вимог п. 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

Як убачається з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно з вимогами пп. 139.1.13 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами (крім витрат, здійснених (нарахованих) на користь постійних представництв нерезидентів, які підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 160.8 статті 160 цього Кодексу) в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному, а для банків - в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному. При цьому до складу витрат не включаються у повному обсязі витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами у випадку, якщо особа, на користь якої здійснюються відповідні платежі, є нерезидентом, що має офшорний статус з урахуванням положень пункту 161.3 статті 161 цього Кодексу.

Наявні матеріали справи свідчать, що відповідачем було поставлено під сумнів фінансово - господарську діяльність позивача, зокрема, реальність господарських операцій з контрагентами - ТОВ "Летавіца" та ТОВ "Гетіора" та зроблено висновок, що господарські операції між ними були фіктивними правочинами.

Проте, даний висновок суд вважає помилковим з таких підстав.

15 травня 2010 р. між позивачем (покупець) та компанією "Zibo Plastic Export LTD" (продавець) було укладено контракт № 01 ХЗ-Z (далі - контракт) (т. 1 а.с. 135-141).

Згідно з п. 1 названого контракту продавець зобов"язався продати, а покупець - купити товар - полімерну плівку виробництва компанії "Zibo Plastic Export LTD" Китай, на умовах, згідно з Інкотермс-2000, вказаних окремо на кожну партію товару, згідно Положень, які є невід"ємною частиною даного контракту. Найменування, розмір, кількість і кольорові характеристики мала вказуватися окремо на кожну партію товару в Положеннях до даного контракта, які є його невід"ємною частиною (т. 1 а.с. 135).

На підтвердження виконання компанією "Zibo Plastic Export LTD" названого договору позивачем надано суду:

- копії вантажно митних декларацій №№ 500060001/2012/017087, 500060001/2012/020772, 500060001/2013/000135, 500060001/2013/001814, 5000600012013/002599 (т. 1 а.с. 149-158);

- копії інвойсів (т. 1 а.с. 159-165);

- копії CMR (т. 1 а.с. 166-171);

- копії морських коносаментів (т. 1 а.с. 171-175);

- копії пакувалиних листів імпортера (т. 1 а.с. 176-183);

- копії пакувальних листів поставки товару продавцем (т. 1 а.с. 184-243, т. 2 а.с. 1-9);

- копії сертифікатів підтвердження країни походження товару (т. 2 а.с. 10-15);

- копії типових сертифікатів аналізу товару (т. 2 а.с. 16-20).

На підтвердження факту розрахунку за наданий компанією "Zibo Plastic Export LTD" товар позивачем надано копії платіжних доручень в іноземній валюті, які завірені печаткою акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (т. 2 а.с. 120-127, 129-130, 132-133, 135-136, 138-139, 141).

У подальшому придбаний у компанії "Zibo Plastic Export LTD" товар (плівку) позивачем було передано ТОВ "Летавіца" та ТОВ "Гатіора" для обробки згідно з наступними договорами.

1 листопада 2012 р. між позивачем (замовник) та ТОВ "Летавіца" (виконавець) було укладено договір № 54 (далі - договір № 54) (т. 2 а.с. 25-26).

Згідно з пп. 1.1 п. 1 названого договору замовник доручив, а виконавець - взяв на себе зобов"язання на термін дії цього договору - до 15 грудня 2012 р. виконати послуги по обробці плівки ПВХ (т. 2 а.с. 25).

Згідно з п. 1.1.1 названого договору види обробки плівки: розвантаження/навантаження, сортування, маркування, пакування, палетування, перемотка та формування партій з плівки ПВХ згідно з вимогами замовника (т. 2 а.с. 25).

Як убачається з п. 2.1 договору № 54, вартість послуг складає 148 787 грн 83 коп. з ПДВ (т. 2 а.с. 25).

На підтвердження виконання ТОВ "Летавіца" договору № 54 позивачем суду було надано такі докази:

1) податкові накладні від 1 листопада 2012 р. № 998 на суму 40 564 грн 09 коп., 2 листопада 2012 р. № 999 на суму 53 944 грн 15 коп., 3 листопада 2012 р. № 1000 на суму 54 279 грн 59 коп. (т. 2 а.с. 27, 28, 29);

2) акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 1, 2, 3 листопада 2012 р. (т. 2 а.с. 30-32).

Крім того, 24 листопада 2012 р. між позивачем (замовник) та ТОВ "Летавіца" (виконавець) було укладено договір № 55 (далі - договір № 55) (т. 2 а.с. 37-38).

Згідно з пп. 1.1 п. 1 названого договору замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов"язання на термін дії цього договору - до 15 грудня 2012 р. виконати послуги по обробці плівки ПВХ (т. 2 а.с. 37).

Згідно з п. 1.1.1 названого договору види обробки плівки: розвантаження/навантаження, сортування, маркування, пакування, палетування, перемотка та формування партій з плівки ПВХ згідно з вимогами замовника (т. 2 а.с. 37).

Як убачається з п. 2.1 договору № 55, вартість послуг складає 151 356 грн 34 коп. з ПДВ (т. 2 а.с. 37).

На підтвердження виконання ТОВ "Летавіца" договору № 55 позивачем суду було надано такі докази:

1) податкові накладні від 27 листопада 2012 р. № 1001 на суму 47 476 грн 95 коп., 28 листопада 2012 р. № 1002 на суму 48 353 грн 31 коп., 29 листопада 2012 р. № 1003 на суму 55 526 грн 08 коп. (т. 2 а.с. 39-41);

2) акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 27, 28, 29 листопада 2012 р. (т. 2 а.с. 42-44);

Зазначені документи підписані посадовою особою ТОВ "Летавіца", завірені печаткою цього підприємства та свідчать, що ТОВ "Летавіца" було надано позивачу послуги, визначені договорами № № 54, 55.

На підтвердження факту розрахунку за надані ТОВ "Летавіца" послуги позивачем надано копії виписок по рахунку, які завірені печаткою акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (т. 2 а.с. 150).

Крім того, судом враховано, що на дату укладення та виконання договорів №№ 54, 55 у розпорядженні позивача були документи на підтвердження державної реєстрації ТОВ "Летавіца", зокрема, копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а його керівником визначено Бражник І.Л. (т. 2 а.с. 113-115).

4 січня 2013 р. між позивачем (замовник) та ТОВ "Гатіора" укладено договір № 416 (далі - договір № 416) (т. 2 а.с. 49-50).

Згідно з пп. 1.1 п. 1 названого договору замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов"язання на термін дії цього договору - до 15 лютого 2013 р. виконати послуги по обробці плівки ПВХ (т. 2 а.с. 49).

Згідно з п. 1.1.1 названого договору види обробки плівки: розвантаження/навантаження, сортування, маркування, пакування, палетування, перемотка та формування партій з плівки ПВХ згідно з вимогами замовника (т. 2 а.с. 49).

Як убачається з п. 2.1 договору № 416, вартість послуг складає 137 559 грн 19 коп. з ПДВ (т. 2 а.с. 49).

На підтвердження виконання ТОВ "Гатіора" договору № 416 позивачем суду було надано такі докази:

1) податкові накладні від 4 січня 2013 р. № 1278 на суму 40 824 грн 00 коп., 5 січня 2013 р. № 1279 на суму 47 628 грн 00 коп., 6 січня 2013 р. № 1280 на суму 49 107 грн 19 коп. (т. 2 а.с. 51-53);

2) акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 4, 5, 6 січня 2013 р. (т. 2 а.с. 54-55).

Крім того, 22 січня 2013 р. між позивачем (замовник) та ТОВ "Гатіора" укладено договір № 417 (далі - договір № 417) (т. 2 а.с. 60-61).

Згідно з пп. 1.1 п. 1 названого договору замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов"язання на термін дії цього договору - до 15 лютого 2013 р. виконати послуги по обробці плівки ПВХ (т. 2 а.с. 60).

Згідно з п. 1.1.1 названого договору види обробки плівки: розвантаження/навантаження, сортування, маркування, пакування, палетування, перемотка та формування партій з плівки ПВХ згідно з вимогами замовника (т. 2 а.с. 60).

Як убачається з п. 2.1 договору № 417, вартість послуг складає 152 149 грн 69 коп. з ПДВ (т. 2 а.с. 60).

На підтвердження виконання ТОВ "Гатіора" договору № 417 позивачем суду було надано такі докази:

1) податкові накладні від 22 січня 2013 р. № 1281 на суму 48 648 грн 60 коп., 23 січня 2013 р. № 1282 на суму 48 648 грн 60 коп., 24 січня 2013 р. № 1283 на суму 54 852 грн 49 коп. (т. 2 а.с. 62-64);

2) акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 22, 23, 24 січня 2013 р. (т. 2 а.с. 65-67).

До того ж 26 січня 2013 р. між позивачем (замовник) та ТОВ "Гатіора" укладено договір № 418 (далі - договір № 418) (т. 2 а.с. 72-73).

Згідно з пп. 1.1 п. 1 названого договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов"язання на термін дії цього договору - до 15 лютого 2013 р. виконати послуги по обробці плівки ПВХ (т. 2 а.с. 72).

Згідно з п. 1.1.1 названого договору види обробки плівки: розвантаження/навантаження, сортування, маркування, пакування, палетування, перемотка та формування партій з плівки ПВХ згідно з вимогами замовника (т. 2 а.с. 72).

Як убачається з п. 2.1 договору № 418, вартість послуг складає 153 475 грн 10 коп. з ПДВ (т. 2 а.с. 72).

На підтвердження виконання ТОВ "Гатіора" договору № 418 позивачем суду було надано такі докази:

1) податкові накладні від 26 січня 2013 р. № 1284 на суму 51 030 грн 00 коп., 27 січня 2013 р. № 1285 на суму 51 030 грн 00 коп., 28 січня 2013 р. № 1286 на суму 51 415 грн 10 коп. (т. 2 а.с. 74-76);

2) акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 26, 27, 28 січня 2013 р. (т. 2 а.с. 77-79).

Зазначені документи підписані посадовою особою ТОВ "Гатіора", завірені печаткою цього підприємства та свідчать, що ТОВ "Гатіора" було надано позивачу послуги, визначені договорами № № 416, 417, 418.

На підтвердження факту розрахунку за надані ТОВ "Гатіора" послуги позивачем надано копії виписок по рахунку, які завірені печаткою акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (т. 2 а.с. 148, 149).

Крім того, судом враховано, що на дату укладення та виконання договорів №№ 416, 417, 418 у розпорядженні позивача були документи на підтвердження державної реєстрації ТОВ "Гатіора", зокрема, копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а його керівником визначено Тугай В.В. (т. 2 а.с. 116-118).

У подальшому оброблену плівку позивачем було продано ПРАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" на підставі договору від 21 червня 2010 р. № Т/10 (т. 1 а.с. 109-112). Наведене підтверджується наступними документами:

- рахунками на оплату (т. 1 а.с. 118, 121, 125, 128, 132);

- видатковими накладними (т. 1 а.с. 119, 122, 126, 129, 133);

- податковими накладними (т. 1 а.с. 120, 123-124, 127, 130-131, 134)

Перевезення товару від позивача до ПРАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" здійснювалося товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Контур" на підставі усного договору з позивачем.

На підтвердження його виконання позивачем надано:

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 5 та 29 листопада 2012 р. № ОУ-010893 та № ОУ-011669, 8, 25 та 29 січня 2013 р. №ОУ-0000063, № ОУ-0000483 № ОУ-0000559 (т. 2 а.с. 33, 45, 56, 68, 80);

- податкові накладні від 5 та 29 листопада 2012 р. №№11057, 11845, 8, 25 та 29 січня 2013 р. №№ 58, 484, 562 (т. 2 а.с. 34, 46, 57, 69, 81);

- товарно-транспортні накладні від 5 та 29 листопада 2012 р., 8, 25 та 29 січня 2013 р. (т. 2 а.с. 35-36, 47-48, 58-59, 70-71, 82-83).

На підтвердження факту розрахунку за наданий позивачем ПРАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" товар позивачем надано копії виписок по рахунку, які завірені печаткою акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (т. 2 а.с. 144-147).

З урахуванням викладено суд дійшов висновку, що:

- укладення та виконання позивачем договорів №№ 54, 55, 416, 417, 418 дійсно мало місце та було вчинено з метою здійснення господарської діяльності;

- виконання сторонами договорів №№ 54, 55, 416, 417, 418 призвело до зміни його майнового стану;

- на дату укладення та виконання позивачем договору договорів №№ 54, 55, 416, 417, 418 у нього не було сумніву стосовно дійсності реєстрації та господарської діяльності ТОВ "Гатіора" та ТОВ "Летавіца", що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Наведене свідчить про реальність укладення та виконання договорів №№ 54, 55, 416, 417, 418, укладених між позивачем та ТОВ "Гатіора" та ТОВ "Летавіца".

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту та не надано суду доказів, які б спростовували надані позивачем докази.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення №№ 0006482201, 0006512201, 0006472201 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 9, 69 - 72, 122, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 7 липня 2014 р. №№ 0006482201, 0006512201, 0006472201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Хімофарм пласт" сплачений ним судовий збір у сумі у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.