Постанова № 42805873, 19.02.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2015 року 810/6899/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмежною відповідальністю "Асканія - Флора" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

11 грудня 2014 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулось з позовом товариство з обмежною відповідальністю "Асканія - Флора" (далі - позивач) до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 9 грудня 2014 р. № № 0009522202, 0009532202.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно зробив висновки про нікчемність правочинів, які були укладені між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Хімдивізіон" (далі - ТОВ "ТД Хімдивізіон") і товариством з обмеженою відповідальністю "Українська нафто-газова компанія" (далі - ТОВ "Українська нафто-газова компанія"). Стверджує, що укладені позивачем угоди була реальні та виконані сторонами в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити посилаючись на те, що правочин між позивачем та ТОВ "ТД Хімдивізіон" і ТОВ "Українська нафто-газова компанія" здійснені без мети настання реальних наслідків. Стверджує, що названі правочини є нікчемними (т. 1 а.с. 117-121).

17 лютого 2015 р. представникамом відповідача було подано до суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі (т. 3 а.с. 125).

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням викладеного, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів ч. 6 ст. 1282 КАС України за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

16 березня 2000 р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 080105 (т. 1 а.с. 19-20).

Основними видами діяльності позивача є вирощування однорічних і дворічних культур; відтворення рослин; оптова торгівля квітами та рослинами; роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах, розподілення електроенергії, забір очищення та постачання води (т. 1 а.с. 41-42).

У період з 10 по 14 листопада 2014 р. відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Хімдивізіон" за період з 1 по 31 травня 2014 р., ТОВ "Українська нафто-газова компанія" за період з 1 жовтня 2012 р. по 31 липня 2013 р., за результатами якої 21 листопада 2014 р. було складено акт перевірки № 747/10-06-22-02/30839534 (далі - акт перевірки № 747/10-06-22-02/30839534) ( т. 1 а.с. 54-67).

У розділі "Висновок" названого акту перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 209.2 ст. 209 ПК України, в результаті чого позивачем занижено нарахування податку на додану вартість на загальну суму 4 756 249 грн 00 коп., в тому числі: у жовтні 2012 р. - 225 804 грн 00 коп., у листопаді 2012 р. - 485 388 грн 00 коп., у грудні 2012 р. - 987 261 грн 00 коп., у січні 2013 р. - 827 117 грн 00 коп., у лютому 2013 р. - 667 167 грн 00 коп., у березні 2013 р. - 734 119 грн 00 коп., у квітні 2013 р. - 465 953 грн 00 коп., у травні 2013 р. - 183 193 грн 00 коп., у червні 2013 р. - 116 000 грн 00 коп., у липні 2013 р. - 234 грн 00 коп., у травні 2014 р. - 64 013 грн 00 коп. (т. 1 а.с. 67 на звороті).

9 грудня 2014 р. на підставі висновків акту перевірки № 747/10-06-22-02/30839534 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0009522202, яким збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем - 4 640 249 грн 00 коп., за штрафними санкціями - 1 160 062 грн 00 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № 0009522202) ( т. 1 а.с. 91);

- № 0009532202, яким зменшено розмір від"ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 116 000 грн 00 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № 0009532202) (т. 1 а.с. 92).

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, ним було подано даний адміністративний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані ПК України.

Згідно з вимогами п. 198. 2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як убачається з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до вимог п. 200.2 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

Як убачається з п. 209.2 ст. 209 ПК України, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Наявні матеріали справи свідчать, що відповідачем було поставлено під сумнів фінансово - господарську діяльність позивача, зокрема, реальність господарських операцій з контрагентами - ТОВ "ТД Хімдивізіон" та ТОВ "Українська нафто-газова компанія", та зроблено висновок, що господарські операція між ними була фіктивними правочинами.

Проте, даний висновок суд вважає помилковим з таких підстав.

Стосовно господарських операцій між позивачем та ТОВ "Українська нафто-газова компанія", судом встановлено таке.

18 вересня 2012 р. між позивачем (покупець) та ТОВ "Українська нафто-газова компанія" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № П/12-234 (далі - договір № П/12-234 ) (т. 1 а.с. 185- 188).

Згідно з пп. 1.1 п. 1 названого договору продавець зобов'язується передати у власність покупця у 2012 р. природній газ, а покупець зобов"язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Відповідно до вимог п. 1.2 договору № П/12-234 газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для власних потреб. Покупець є кінцевим споживачем (т. 1 а.с. 185).

На підтвердження виконання ТОВ "Українська нафто-газова компанія" договору № П/12-234 позивачем суду було надано такі докази:

1) податкові накладні від 9, 16, 29, 30 жовтня 2012 р. №№ 119, 333, 786, 840; 8, 19, 27, 29 листопада 2012 р. №№ 125, 412, 696, 808; 7, 19, 20, 21, 25, 27, 28 грудня 2012 р. № № 79, 342, 387, 430, 522, 622, 676; 9, 10, 16, 17, 25, 29, 30 січня 2013 р. №№ 61, 90, 198, 220, 388, 465, 497; 7, 8, 18, 19, 25, 26 лютого 2013 р. №№ 49, 70, 200, 226, 354, 395; 6, 7, 15, 18, 19, 22, 25, 27, 28, 31 березня 2013 р. №№ 44, 61, 186, 217, 245, 329, 360, 431, 472, 563; 4, 8, 9, 16, 18, 19, 25, 26 квітня 2013 р. №№ 32, 53, 68, 147, 190, 211, 311, 338; 7, 8, 15 травня 2013 р. №№ 4, 27, 66; 5, 27 червня 2013 р. №№ 15, 147; 31 липня 2013 р. № 287 (т. 1 а.с. 198-201, 211-214, 228-234, т. 2 а.с. 13-19, 33-38, 54-63, 81-88, 98-100, 106-107, 112);

2) акти передачі-приймання природного газу від 31 жовтня 2012 р., 1, 30 листопада 2012 р., 1, 31 грудня 2012 р., 1, 31 січня 2013 р., 1, 28 лютого 2013 р., 1, 31 березня 2013 р., 1, 30 квітня 2013 р., 1, 31 травня 2013 р., 1, 30 червня 2013 р., 1, 31 липня 2013 р. (т. 1 а.с. 192, 197, 202, 209, 215, 227, т. 2 а.с. 1, 12, 20, 31, 39, 52, 69, 79, 89, 96, 101, 104);

3) акти передачі-приймання природного газу і послуг з його транспортування від 28 лютого 2013 р., 31 березня 2013 р., 30 квітня 2013 р., 31 травня 2013 р., 30 червня 2013 р., 31 липня 2013 р. (т. 1 а.с. 210, т. 2 а.с. 32, 53, 80, 97, 105, 108, 111);

4) актом коригування акту від 30 квітня 2013 р. (т. 2 а.с. 78) .

Зазначені документи підписані посадовою особою ТОВ "Українська нафто-газова компанія", завірені печаткою цього підприємства та свідчать, що ТОВ "Українська нафто-газова компанія" було надано позивачу товари, визначені договором № П/12-234.

На підтвердження факту розрахунку за наданий ТОВ "Українська нафто-газова компанія" товар позивачем надано копії банківських виписок, які завірені печаткою акціонерного товариства "УкрСиббанк" (т. 1 а.с. 193-196, 203-208, 216-226, т. 2 а.с. 2-11, 21-30, 40-51, 65-77, 90-95, 102-103, 109-110).

Крім того, судом враховано, що на дату укладення та виконання договору № П/12-234 у розпорядженні позивача були документи на підтвердження державної реєстрації ТОВ "Українська нафто-газова компанія", зокрема, копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія (т. 1 а.с. 182-184).

До того ж судом встановлено, що в подальшому куплений позивачем товар (газ) було спожито на об"єктах, які належать йому на праві власності, що знаходяться за адресами: Київська обл., Броварський р-н, с. Димитрово, вул. Димитрова, 2В, та Київська обл., Броварський р-н, с. Залісся, вул. Центральна, 28.

Так, позивачем було надано документи на підтвердження його права власності на зазначені об"єкти (т. 1 а.с. 43-45).

На підтвердження реалізації товару позивачем надано місячні звіти та журнали обліку витрат природного газу по лічильнику (т. 2 а.с. 115-134).

При вирішенні справи судом також враховано, що транспортування газу здійснювалося на підставі договорів, укладених між позивачем та: дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (в особі начальника Боярського ЛВУМВГ філії УМГ "Київтрансгаз" Вижанова С.В.); публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (в особі начальника Броварської філії по експлуатації газового господарства Бобка А.М.); публічним акціонерним товариством "Уктрансгаз" (в особі начальника Чернігівського ЛВУМГ філії УМГ "Київтрансгаз" Гавриша О.М.) та відповідних актів (т. 3 а.с. 2- 88).

Наведене свідчить про реальність укладення та виконання договору № П/12-234, укладеного між позивачем та ТОВ "Українська нафто-газова компанія".

Стосовно господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТД Хімдивізіон", судом встановлено таке.

8 січня 2014 р. між позивачем (покупець) та ТОВ "ТД Хімдивізіон" (постачальник) було укладено договір № 5/АКН (далі - договір № 5/АКН) (т. 2 а.с. 184- 186).

Згідно з пп. 1.1 п. 1 названого договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити кислоту азотну неконцентровану ТУ У 24.1-33968601-001:2008, згідно специфікації (т. 2 а.с. 184).

Відповідно до вимог п. 2.1 договору № 5/АКН ціна, кількість та загальна сума за продукцію вказується в специфікаціях, які є невід"ємною частиною договору (т. 2 а.с. 184).

На підтвердження виконання ТОВ "ТД Хімдивізіон" договору № 5/АКН позивачем суду було надано такі докази:

1) специфікації № 1, 2, 3 від 8 січня, 19 березня та 13 травня 2014 р. (т. 2 а.с. 187-189);

2) податкові накладні від 14, 19 травня 2014 р. № 93, 96 (т. 2 а.с. 207-208);

3) видаткову накладну від 19 травня 2014 р. № 86 (т. 2 а.с. 204);

4) рахунок на оплату від 13 травня 2014 р. № 99 (т. 2 а.с. 200);

3)товарно-транспортну накладну від 19 травня 2014 р. (т. 2 а.с. 206);

4) паспорт від 19 травня 2014 р. № 86 (т. 2 а.с. 205);

Зазначені документи підписані посадовою особою ТОВ "ТД Хімдивізіон" , завірені печаткою цього підприємства та свідчать, що ТОВ "ТД Хімдивізіон" було надано позивачу товари, визначені договором № 5/АКН.

На підтвердження факту розрахунку за наданий ТОВ "ТД Хімдивізіон" товар позивачем надано копії банківських виписок, які завірені печаткою акціонерного товариства "УкрСиббанк" (т. 2 а.с. 201-203).

До того ж 7 лютого 2014 р. між позивачем (покупець) та ТОВ "ТД Хімдивізіон" (постачальник) було укладено договір № 22/КС (далі - договір № 22/КС) (т. 2 а.с. 209-210).

Згідно з пп. 1.1 п. 1 названого договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити селітру кальцієву гранульовану згідно специфікації (т. 2 а.с. 209).

Відповідно до вимог п. 2.1 договору № 5/АКН ціна, кількість та загальна сума за продукцію вказується в специфікаціях, які є невід"ємною частиною договору (т. 2 а.с. 209).

На підтвердження виконання ТОВ "ТД Хімдивізіон" договору № 22/КС позивачем суду було надано такі докази:

1) специфікації № 1, 2 від 7 лютого, 13 травня 2014 р. (т. 2 а.с. 211-212);

2) податкові накладні від 14, 20 травня 2014 р. №№ 94, 97 (т. 2 а.с. 225-226);

3) видаткові накладні від 19, 21 травня 2014 р. №№ 85, 90 (т. 2 а.с. 219-220);

4) рахунок на оплату від 13 травня 2014 р. № 100 (т. 2 а.с. 213);

3)товарно-транспортні накладні від 19, 21 травня 2014 р. (т. 2 а.с. 223-224);

4) паспорти від 18, 21 травня 2014 р. №№ 85, 90 (т. 2 а.с. 221-222);

5) витяг із журнала реєстрації довіреностей за 2013-2014 рр. (т. 2 а.с. 227-230).

Зазначені документи підписані посадовою особою ТОВ "ТД Хімдивізіон" , завірені печаткою цього підприємства та свідчать, що ТОВ "ТД Хімдивізіон" було поставлено позивачу товари, визначені договором № 22/КС.

На підтвердження факту розрахунку за поставлений ТОВ "ТД Хімдивізіон" товар позивачем надано копії банківських виписок, які завірені печаткою акціонерного товариства "УкрСиббанк" (т. 2 а.с. 214-218).

До того ж судом встановлено, що в подальшому поставлений товар (кислота азотна неконцентрована ТУ У 24.1-33968601-001:2008 та селітра кальцієва гранульована) позивачем було використано у власній господарській діяльності на об"єктах, які, як вже зазначалося, належать йому на праві власності, що знаходяться за адресами: Київська обл., Броварський р-н, с. Димитрово, вул. Димитрова, 2В, та Київська обл., Броварський р-н, с. Залісся, вул. Центральна, 28.

На підтвердження реалізації товару позивачем надано акти списання зі складів (т. 2 а.с. 154-179).

Наведене свідчить про реальність укладення та виконання договорів №№ 5/АКН, 22/КС, укладених між позивачем та ТОВ "ТД Хімдивізіон" .

Крім того, судом враховано, що на дату укладення та виконання договорів №№ 5/АКН, 22/КС у розпорядженні позивача були документи на підтвердження державної реєстрації ТОВ "ТД Хімдивізіон" , зокрема, копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія (т. 2 а.с. 181-183).

З урахуванням викладено суд дійшов висновку, що:

- укладення та виконання позивачем договорів №№ П/12-234, 5/АКН, 22/КС дійсно мало місце та було вчинено з метою здійснення господарської діяльності;

- виконання сторонами договору №№ П/12-234, 5/АКН, 22/КС призвело до зміни його майнового стану;

- на дату укладення та виконання позивачем договору №№ П/12-234, 5/АКН, 22/КС у нього не було сумніву стосовно дійсності реєстрації та господарської діяльності ТОВ "Українська нафто-газова компанія" і "ТД Хімдивізіон", що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Наведене свідчить про реальність укладення та виконання договорів №№ П/12-234, 5/АКН, 22/КС.

При вирішенні справи судом не може бути взято до уваги посилання представника відповідача на наявність акту про неможливісто проведення зустрічної звірки ТОВ "Українська нафто-газова компанія" від 27 серпня 2014 р. № 1175/20-38-22-01-04/37764888 та акту про про результати документальної позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартітсь ТОВ "ТД Хімдивізіон" від 19 серпня 2014 р. № 2305/04-62-22-1/38958493, оскільки, дані акти жодним чином не стосується господарських відносин між позивачем та ТОВ "Українська нафто-газова компанія", ТОВ "ТД Хімдивізіон" (т. 1 а.с. 122-157).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту та не надано суду доказів, які б спростовували надані позивачем докази.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення № 0009522202 та № 0009532202 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 9, 69 - 72, 122, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 9 грудня 2014 р. №№ 0009522202, 0009532202.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Флора" сплачений ним судовий збір у сумі у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.