Постанова № 42805819, 24.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 р. справа № 804/7663/14 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., одноособово розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська паперова фабрика» з іноземними інвестиціями» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),-

встановив:

30 травня 2014 року Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська паперова фабрика» з іноземними інвестиціями» (далі - ТОВ «Дніпровська паперова фабрика» з іноземними інвестиціями»), в якому просила тимчасово заборонити (зупинити) діяльність відповідача щодо експлуатації стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря, а також тимчасово заборонити (зупинити) діяльність щодо утворення та розміщення відходів без дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначив, що за результатами проведеної Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області у період з 22.05.2014 р. по 23.05.2014 р. перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровська паперова фабрика» з іноземними інвестиціями» вимог природоохоронного законодавства, були виявлені численні порушення діючого природоохоронного законодавства, зокрема, наявність на підприємстві обладнання, яке є джерелом утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: газові котли в приміщенні котельні, газові котли в приміщенні топкової, БДМ, гільзо-різна машина, подовжньо-різальний верстат, машина перемотки ПРС, крохмально-варильні машини, запалювальні машини, термоусадочні машини, паперорізальна машина, прес макулатури, бункер порізаної макулатури, витяжна шафа, верстати різного типу, тощо. При цьому, встановлено, що інвентаризація викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідачем не проведена, дозвіл на викиди забруднюючих речовин відсутній. Також, відсутня інвентаризація відходів; норми їх утворення, склад, властивості та ступінь небезпечності для навколишнього середовища не визначено, декларація про утворення відходів у 2013 році не складалась, дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами (дозвіл на розміщення відходів та ліміти на утворення та розміщення відходів) відсутній.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням. У відповідності до ч. 3 цієї статті, відповідач у десятиденний строк з дня одержання ухвали суду про відкриття скороченого провадження може подати до суду заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Судом на юридичну адресу відповідача було направлено ухвалу суду про відкриття скороченого провадження у справі, проте, поштове відправлення повернулося до суду з відміткою Державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За викладених обставин, суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про судовий розгляд справи з метою реалізації ним права судового захисту своїх інтересів, яким відповідач не скористався.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Отже, справу розглянуто судом за наявними у ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровська паперова фабрика» з іноземними інвестиціями» зареєстровано як юридична особа 24.01.2013 р. (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 947906), та здійснює свою діяльність за адресою: вул. Каспійська, 2а, м. Дніпропетровськ, з основним видом діяльності - виробництво паперових виробів (а.с.40-43).

Користування виробничими приміщеннями підприємства по вул. Каспійській, 2а в м. Дніпропетровську здійснюється на підставі договору оренди нерухомого майна від 08.08.2013 р. № 3/2013 з ТОВ «Дніпропетровський комп'ютерний центр» (а.с.30-37).

Матеріалами справи підтверджено, що Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області відповідно до вимоги Дніпропетровської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері від 21.05.2014 р. № 6-582 вих-14, на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 21.05.2014 р. № 815-П, та направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 4-4779-11-3 від 21.05.2014 р., у період з 22.05.2014 р. по 23.05.2014 р. проведено позапланову перевірку дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровська паперова фабрика» з іноземними інвестиціями» вимог природоохоронного законодавства (а.с. 6-8).

За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, який направлено на адресу відповідача поштою (а.с.9-29).

У акті перевірки зазначено, що під час перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровська паперова фабрика» з іноземними інвестиціями» вимог природоохоронного законодавства, були виявлені численні порушення природоохоронного законодавства, зокрема, наявність на підприємстві обладнання, яке є джерелом утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: газові котли в приміщенні котельні, газові котли в приміщенні топковій, БДМ, гільзо-різна машина, подовжньо-різальний верстат, машина перемотки ПРС, крохмально-варильні машини, запалювальні машини, термоусадочні машини, паперорізальна машина, прес макулатури, бункер порізаної макулатури, витяжна шафа, верстати різного типу, тощо. При цьому, встановлено, що інвентаризація викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря не проведена, дозвіл на викиди забруднюючих речовин відсутній. Первинний облік в сфері охорони атмосферного повітря не ведеться, статистична звітність за формою №2-ТП (повітря) не складається. Крім того, під час проведення перевірки встановлено, що підприємством не виконані вимоги постанови КМУ від 31.08.1998 р. № 1360, а саме: відсутня інвентаризація відходів, не визначено норми їх утворення, склад, властивості та ступінь небезпечності для навколишнього середовища, технічні паспорти відходів відсутні, реєстрові картки об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів не розроблено, статистична звітність у сфері поводження з відходами не складалась, декларація про утворення відходів у 2013 році не складалась, дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами (дозвіл на розміщення відходів та ліміти на утворення та розміщення відходів) відсутній.

Як вбачається з акту перевірки, при перевірці був присутній директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська паперова фабрика» з іноземними інвестиціями» Кучеренко С.М., який отримав зазначений акт під підпис (а.с.26).

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення пред'явленого позову, з огляду на таке.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого Указом Президента України № 454/2011 від 13.04.2011 р., Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України. Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до п. 4 Положення, Держекоінспекція України відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря щодо наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин (підпункт «г» пункту 2 частини 4 Положення).

Відповідно до пункту 7 Положення, Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).

Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області здійснює свою діяльність на підставі положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, яке затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 429 від 04.11.2011 р.

Таким чином, Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, яка створена для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 р. (з наступними змінами), та наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України «Про затвердження Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства» № 464 від 10.09.2008 р. (з наступними змінами).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Підстави проведення позапланового заходу щодо здійснення державного контролю закріплено в ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Зокрема, підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства (позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення); неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання

документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю). Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

У відповідності до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

З аналізу наведеної норми закону вбачається, що у разі виявлення порушень за результатами проведеної перевірки орган державного нагляду (контролю) вживає відповідних заходів реагування: 1) або шляхом самостійного внесення суб'єкту господарювання припису, розпорядження, іншого розпорядчого документу щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу; 2) або, за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду; 3) або, у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виключно законами України визначаються повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю)

припису, розпорядження або іншого розпорядчого документу.

Отже, і повновження відповідного органу державного нагляду (контролю) на застосування того чи іншого заходу реагування у вигляді зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, і вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності в разі допущення того чи іншого порушення визначаються додатково спеціальними законами України, якими керуються у своїй діяльності відповідні органи контролю, крім Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який містить загальні норми.

Відповідно, посилання на норму такого закону як на підставу застосування відповідного заходу реагування, є обов'язковим.

Позивач, обгрунтовуючи правові підстави звернення до суду з даним позовом, посилається на ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якою передбачено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування), а також на ч. 7 ст. 7 цього ж Закону, якою передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку якої позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

З наведеного слідує висновок, що орган державного нагляду (контролю) може звертатися до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) лише у разі, якщо такі заходи реагування можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням, та у випадках, визначених законом.

Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області зазначених умов не дотрималася.

Так, крім посилання на загальні норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», позивач не зазначив норму спеціального закону, якою передбачені повноваження органів Держекоінспекції на звернення до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді повної заборони (зупинення) діяльності суб'єкта господарювання у випадку виявлення порушень при експлуатації стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря, та у сфері поводження з відходами, а отже, не навів правових підстав для звернення до суду з даним позовом.

При цьому, решта норм законодавства, на які мається посилання у позовній заяві (ст.ст. 7, 17, 32, 33 Закону України «Про відходи», ст.ст. 10, 11, 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»), також не визначає ні повноважень Держекоінспекції, ні переліку підстав для заборони (зупинення) господарської діяльності у разі допущення об'єктом контролю тих порушень природоохоронного законодавства, які були виявлені під час перевірки.

Крім того, на підтвердження заявлених позовних вимог, позивачем в якості доказів надано лише акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами, та договір оренди № 2/2013 від 08.08.2013 р. з додатками, який підтверджує факт передачі в оренду відповідачу виробничого обладнання згідно з переліком (а.с. 9-26, 30-37).

Жодних інших документів, які б підтверджували б наявність порушень, зазначених у акті перевірки, позивачем до позову не надано.

Разом з тим, відповідно до п.п. 4.12, 4.14 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства», затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008 р., за фактами виявлених під час перевірки порушень державний інспектор має право одержувати усні або письмові пояснення від керівника або уповноваженої ним особи, особи, відповідальної на об'єкті за стан дотримання вимог природоохоронного законодавства. Такі пояснення долучаються до матеріалів перевірки. Не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально.

Всупереч зазначеним положенням, а також п.п. 4.9, 4.11, 4.19, 4.20, 4.21 Порядку, висновки акту позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська паперова фабрика» з іноземними інвестиціями» не підтверджені документально, до матеріалів перевірки не долучено письмових пояснень суб'єкта господарювання за фактами виявлених порушень, перевірку проведено без дослідження оригіналів або належним чином засвідчених копій документів, наданих керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що станом на час проведення позивачем позапланової перевірки, ТОВ «Дніпровська паперова фабрика» з іноземними інвестиціями» взагалі не здійснювало виробничу діяльність. Так, згідно наказу по підприємству № 32 від 24.04.2014 р., у зв'язку із скороченням виробництва, визначено неробочими днями період з 01 по 11 травня 2014 року. Наказом по підприємству № 39 від 07.05.2014 р. визначено неробочими днями період з 12 по 30 травня 2014 року (а.с. 38 - 39). Зазначене додатково ставить під сумнів наявність у позивача підстав для звернення до суду з вимогою про зупинення діяльності відповідача, яка на час складання акту перевірки не здійснюється.

Крім того, всупереч ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якою визначено вичерпний перелік підстав для здійснення органом державного нагляду (контролю) позапланових заходів, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області проведено позапланову перевірку відповідача за письмовим зверненням прокуратури, але погодження на її проведення у центрального органу Держекоінспекції не отримано (хоча виключень щодо необхідності такого погодження у разі надходження звернення прокурора як підстави для проведення перервірки, закон не містить).

Суд також зазначає, що у відповідності до п. «в» ч. 1 ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» № 1264-XII від 25.06.1991 р. (з наступними змінами), до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належить обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Тобто, у разі виявлення порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, органи, що реалізують державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища (до системи яких, згідно Положення про Державну екологічну інспекцію, належать також територіальні органи Держекоінспекції), наділені повноваженнями самостійно вживати заходів у вигляді обмеження чи тимчасового зупинення діяльності підприємств і об'єктів. Правові підстави прийняття таких рішень визначає Порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затверджений Постановою Верховної Ради України від 29.10.1992 р. № 2751-XII.

При цьому, ні необхідності подальшого підтвердження обґрунтованості вжиття таких заходів судом, ні необхідності звернення до суду про застосування таких заходів реагування, чинним законодавством не передбачено.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку якої позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

З системного аналізу наведених вище норм вбачається, що орган державного нагляду (контролю) може звертатися до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) лише у разі, якщо такі заходи реагування можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням, та у випадках, передбачених законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області зазначених умов не дотрималася. З огляду на сукупність викладених вище обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

У задоволенні адміністративного позову Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області - відмовити.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною відповідно до ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя (підпис) В.В. Чорна