Ухвала суду № 42804765, 17.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11309/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

17 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Кучкарової Я.Д., представника позивача Караваєва І.І., представника відповідача Богдановської Т.В., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Головного управліня Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Олвокса" до Головного управліня Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 30.01.2012р. по 08.02.2012р. працівниками Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у м. Києві, правонаступником якого наразі є ГУ Міндоходів у м. Києві, проведена фактична перевірка господарської одиниці, що належить ПП «Олвокса», а саме - магазину, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 34/1, з питань дотримання суб'єктом господарювання обов'язкових до виконання вимог законодавства при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складений акт від 09.02.2012р. № 0026/01/36629989.

З тексту акта перевірки вбачається, що під час перевірки вказаної господарської одиниці позивача перевіряючими встановлено, що в магазині з метою подальшої реалізації знаходилось декілька пакетів алкоголю (описані в додатку № 1 до Акта перевірки, який відповідачем до суду надано не було), які марковані марками акцизного податку нового зразка з голографічним захистом, які викликають сумніви, щодо легальності їх походження. Вищезазначені алкогольні пакети були вилучені працівниками УПМ ДПА у м. Києві (документальні докази на підтвердження зазначених обставин відповідач суду не надав).

Також перевіркою встановлений факт продажу одного пакету вина «Тет-а-Тет» (виробник ТОВ Фрут Майстер») об'ємом 1 літр, міцністю 9,0%-12% об., за ціною 17,00 грн. за пакет, що підтверджується фіскальним чеком від 30.01.2012р. № 4328 (значиться як додаток до акта перевірки, та який відповідачем в суді пред'явлено не було), тобто за цінами нижчими від встановлених державою.

Крім того, перевіряючими виявлено відсутність в приміщенні магазину наочної інформації про обмеження споживання тютюнових виробів.

За висновками акта перевірки встановлені порушення ПП «Олвокса» вимог норм ст.ст. 11 і 152 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР) і Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008р. № 957 (далі - Постанова КМ України № 957).

На підставі даного Акта перевірки 27 лютого 2014 року Регіональним управлінням Департаменту САТ прийнято наступні спірні у даній справі рішення про застосування фінансових санкцій:

- за № 260213/32-129/0107, згідно якого до ПП «Олвокса» за порушення норми ст. 152 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95-ВР (необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону) та у відповідності до абз. 10 ч. 2 ст. 17 цього Закону застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 3 400,00 грн;

- за № 260213/32-129/0108, згідно якого до ПП «Олвокса» за порушення норми ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95-ВР (зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка) та у відповідності до абз. 15 ч. 2 ст. 17 цього Закону застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 5 220,00 грн.;

- за № 260213/32-129/0109, згідно якого до ПП «Олвокса» за порушення норми Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008р. № 957 (продаж алкогольних напоїв за цінами, що нижче мінімальних звичайних цін) та у відповідності до абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 5 000,00 грн.

Вважаючи рішення про застосування фінансових санкцій від 27.02.2012 року протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у відповідача належних правових підстав для винесення оскаржуваних рішень про застосування фінансових санкцій, у зв'язку з чим останні є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України «фактичною» вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок призначення і проведення фактичної перевірки, строки її проведення визначені нормами ст.ст. 80 і 82 цього Кодексу.

Крім того, у відповідності до норм п. 80.10 ст. 82 ПК України порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно із п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У пункті 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. № 984 зазначено, що акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності) (абз. 1 п. 86.5 ст. 86 зазначеного Кодексу).

Підписання акта (довідки) фактичної перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його законними представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу (абз. 3 п. 86.5 ст. 86 ПК України).

Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення (визначення даного терміну наведене у пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу) приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Тобто, акт перевірки (незалежно від виду перевірки) є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу про нарахування суми грошового зобов'язання (в т.ч. фінансової санкції).

При цьому в силу норм п. 56.1 і п. 56.18 ст. 56 зазначеного Кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з матеріалами справи, за наслідками перевірки зафіксовані випадки порушення позивачем норм ст.ст. 11 і 152 Закону № 481/95-ВР і Постанови КМ України № 957.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції неодноразово витребовувалися належним чином завірені копії матеріалів акта фактичної перевірки (додатків до акту, зокрема Додаток №1, де описані супровідні документи, фіскальний чек від 30 січня 2012 року № 4328, накладна від 12.01.2012р. № РН-000231). Дані документи є належними доказами підтвердження вчинення позивачем правопорушення.

Проте, відповідачем не було надано під час розгляду справи в суді першої інстанції ні зазначених документів, ні нормативно і документально обґрунтованих письмових пояснень щодо наявності причин неможливості їх надання.

Водночас в судовому засіданні 10.02.2015 року апелянт заявив клопотання, яке задоволено судом, про долучення до матеріалів справи відповідних доказів на підтвердження правомірності прийнятого податковим органом рішення.

Проаналізувавши надані відповідачем докази, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Зокрема, з копії фіскального чеку неможливо визначити вид та назву горілчаних виробів, що позбавляє суд оцінити чи мало місце правопорушення.

Окрім того, підстав вважати, що проставлені від руки ціни у видатковій накладній є належними звичайними цінами вказаних горілчаних виробів, у суду апеляційної інстанції немає, оскільки відповідного нормативного обґрунтування чи експертного висновку для підтвердження таких цін, апелянт не додав.

При цьому, надані копії Актів зняття залишків алкогольних напоїв, не підтверджують невідповідність виявлених податковим органом акцизних марок акцизним маркам встановленого зразка, оскільки відповідних висновків експертиз або доказів відкриття кримінального провадження з приводу незаконного виготовлення, підроблення або збуту незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору, апелянтом не долучено.

Окрім того, відповідач посилається на порушення позивачем ст. 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зокрема щодо необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації в закладі громадського харчування.

Відповідно до ст. 15-2 вказаного Закону у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

У закладах громадського харчування відводиться не менше 50 відсотків площі торгових залів таких закладів для обслуговування осіб, які не курять.

Власник або уповноважені ним особи чи орендарі відповідних споруд, окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів.

У місцях для куріння має бути розміщено прямокутний графічний знак із текстом такого змісту: "Місце для куріння" та інформація про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів, із текстом такого змісту: "Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

Проте, суд апеляційної інстанції щодо фактів вчинення позивачем зазначених порушень вказує, що магазин, де було проведено перевірку, не є закладом громадського харчування, а тому застосування відповідачем санкцій за необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, є безпідставним.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації у місті Києві про застосування фінансових санкцій від 27 лютого 2014 року № 260213/32-129/0107, № 260216/32-129/0109 і № 260217/32-129/0108 є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, дослідженими в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160,195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управліня Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлений 20.02.2015 року.

.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Сорочко Є.О.

Земляна Г.В.