Ухвала суду № 42803996, 04.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2015 року м. Київ К/800/27990/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Державної податкової служби

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.06.2010

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013

у справі № 2а-8311/09/1370 (28453/10)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санком-Львів»

до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Санком-Львів" (надалі - позивач, ТОВ "Санком-Львів") звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова (надалі - відповідач, ДПІ у Личаківському районі м. Львова), у якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 18.06.2009 № 0001252320/0/14591; висновки акта № 223/23-2/34711924 від 05.06.2009 про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Санком-Львів" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 22.11.2006 по 31.02.2008 щодо зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 1 488 523,00 грн., а також щодо зменшення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 139 214,00грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11.02.2010 за наслідками проведеного попереднього судового засідання закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування висновків акта перевірки № 223/23-2/34711924 від 05.06.2009 про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Санком - Львів".

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.06.2010, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013, адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Санком-Львів" задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001252320/0/14591 від 18.06.2009.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати рішення судів та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Письмових заперечень ТОВ "Санком-Львів" на касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Державної податкової служби до Вищого адміністративного суду України не надходило.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 05.06.2009 ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 22.11.2006 по 31.12.2008, за результатами якої складено акт № 223/23-2/34711924 (надалі акт).

Перевіркою встановлено порушення позивачем приписів: п. 1.32 ст. 1, пп. 1.20.5 п. 1.20. ст. 1, пп. 1.20.9 п. 1.20 ст. 1, пп. 7.4.1, пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження валового доходу на суму 102 064,00 грн.; пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого завищено валові витрати за 2008 рік на суму 35 196,00 грн.; пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до завищення валових витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у 2008 році на суму 144 431,72 грн.;

Також перевіркою встановлено, що ТОВ "Санком-Львів": завищено витрати на придбання товарів (робіт, послуг) (рядок 04.1 Декларації з податку на прибуток) за 2007 рік на суму 109 671,00 грн., за 2008 рік на 181 899,00 грн., які відображені в бухгалтерському обліку (Дт 92,93 Кт 63); неправомірно віднесено до складу валових витрат у рядок 04.1. "витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" Декларації з податку на прибуток витрати на паливо; невірно розраховано курсові різниці, внаслідок чого позивачем завищено валові витрати на суму 257 324,44 грн., у т.ч. за 2007 рік на 20 221,00 грн., за 2008 рік на 237 103,44 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № №0001252320/0/14591 від 18.06.2009, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 25 970,00 грн., в т.ч. 21 642,00 грн. за основним платежем та 4 328,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявні в матеріалах справи первинні документи бухгалтерського обліку повністю спростовують висновки ДПІ у Личаківському районі м. Львова щодо завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 1 488 523,00 грн.

Суд апеляційної інстанції погодився із таким висновком суду першої інстанції, посилаючись на те, що останній правильно встановив обставини справи, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Нормою п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до визначення ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Отже, виходячи з наведених положень Закону, до складу валових витрат включаються будь-які витрати, які пов'язані з господарською діяльністю платника податку та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Відповідно до пп. 1.20.5 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у разі, коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання.

Як встановлено судами попередніх інстанцій основною діяльністю позивача є надання послуг з вивезення твердих побутових відходів.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 28.12.2007 № 1223 (додаток 2 до рішення) встановлено тарифи на послуги з вивезення твердих побутових відходів з врахуванням утримання та обслуговування контейнерів, які надаються організаціями інших форм власності ТОВ "Еко-Львів-Сервіс", СП ТОВ "Ком-Еко-Львів", ТОВ "Спецавтотранс-Львів", ПП "Годунько", ТОВ "Грінко-Львів" (в подальшому перейменовано на ТОВ "Санком-Львів").

Враховуючи, що звичайною ціною з надання послуг з вивезення твердих побутових відходів вважається тариф, встановлений рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 28.12.2007 № 1223, суди встановили, що висновки відповідача про заниження ТОВ "Санком-Львів" валового доходу на суму 102 064,00 грн. є необгрунтованими.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 11.2.1 ст. 11 зазначеного Закону валові витрати можуть підтверджуватись документом, який підтверджує списання грошових коштів в оплату товарів (робіт, послуг), або їх придбання за готівкові кошти, або документом, який підтверджує оприбуткування товарів чи фактичне отримання результатів робіт (послуг).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно наданих позивачем первинних документів: видаткових накладних, товаротранспортних накладних, актів виконаних робіт, виписок банку, підтверджено витрати останнього на придбання товарів (робіт, послуг) на загальну суму 375 064,19 грн. за 2007 рік та на загальну суму 2 766 346,00 грн. за 2008 рік.

При цьому у 2007 році підприємством задекларовано валові витрати на придбання товарів, робіт, послуг в сумі 232 150,00 грн., а у 2008 році 2 314 181,00 грн.

Більш того, судами встановлено, що вказані суми витрат також підтверджуються даними зведеного бухгалтерського обліку, зокрема, по рахунках 631, 3721, 201, 203, 207, 281, 92, 93, що спростовує висновки податкового органу про неправомірне відображення валових витрат у Декларації з податку на прибуток за 2007 2008 роки.

Також, нормами Положення про технічне обслуговування i ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Мінтрансу України від 30.03.1998 № 102 визначено порядок проведення технічного обслуговування та ремонту дорожніх транспортних засобів, що поширюється на юридичних і фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють експлуатацію, технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів (за винятком тролейбусів, мопедів і мотоциклів), незалежно від форми власності.

Згідно з п. 1.3 ч. 1 вказаного Положення технічне обслуговування - це комплекс операцій чи операція з підтримки працездатності або справності виробу під час використання за призначенням, зберігання і транспортування.

Аналізуючи викладені норми, суди дійшли правильного висновку, що якщо автомобіль використовується у власній господарській діяльності платника податку, то витрати на технічне обслуговування (зокрема, на придбання запчастин, що використовуються для проведення робіт з технічного обслуговування автомобілів) включаються до складу валових витрат.

А відтак, висновки відповідача про порушенням ТОВ "Санком-Львів" пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до завищення валових витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів в 2008 році на суму 144 431,72 грн. також є необгрунтованими.

Витрати, пов'язані з рекламними заходами, відповідно до пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відносяться до витрат подвійного призначення, для яких п. 5.4 цього Закону передбачено особливий порядок обліку.

Такі витрати можуть включатися до складу валових витрат у повному обсязі (нелімітовані витрати) та до витрат з відповідним обмеженням (лімітовані витрати). Нелімітовані витрати це витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку, а до лімітованих витрат відносяться витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг з рекламними цілями. Зазначені витрати включаються до валових витрат підприємства у розмірі, що не перевищує 2 % від оподатковуваного прибутку за попередній звітний (податковий) рік.

Суди дійшли висновку про необгрунтованість твердження ДПІ у Личаківському районі м. Львова щодо порушення позивачем пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки, витрати на оплату послуг з виготовлення поліграфічної реклами у вигляді рекламних наклейок, на яких зазначено логотип, назву та контактні телефони фірми, вважаються витратами, пов'язаними зі здійсненням господарської діяльності або рекламної діяльності.

Також суди попередніх інстанцій зазначили про хибність висновків, викладених у акті перевірки щодо неправомірно віднесення позивачем до складу валових витрат у рядок 04.1. "витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" Декларації з податку на прибуток витрати на паливо та, відповідно, завищення валових витрат на суму 502 601,00 грн., з огляду на наявність місячних актів списання пального, яке використовувалось для здійснення власної господарської діяльності.

Крім того, судами встановлено необґрунтованість висновок акта щодо невірно розрахованої курсові різниці, внаслідок чого позивачем завищено валові витрати на 257 324,44 грн., оскільки у вказаному акті не зазначено, в чому полягає помилка в розрахунку курсових різниць, відсутній розрахунок балансової вартості іноземної валюти та розрахунок курсової різниці по кожній операції, а вказано тільки загальні суми, невірно зазначені курси валют на звітні дати, на які проводився перерахунок вартості валюти.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001252320/0/14591 від 18.06.2009, з огляду на безпідставність висновків відповідача щодо визначення ТОВ "Санком-Львів" податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 25 970,00 грн.

Оскільки суди попередніх інстанцій під час розгляду справи повно і правильно встановили обставини справи, та при ухваленні судових рішень не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, зазначена обставина відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.06.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 у справі № 2а-8311/09/1370 (28453/10) залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна